Ціни на нафту еталонних марок залишаються в плюсі вдень у середу після виходу щомісячного звіту Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) напередодні публікації офіційних даних про нафтові запаси в США. Котирування листопадових ф’ючерсів на нафту сорту Brent на лондонській біржі ICE Futures о 14:47 кв торгуються на рівні $92,54 за барель, що на $0,48 (на 0,52%) вище, ніж на закриття попередньої сесії.
Ф’ючерси на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали до зазначеного часу на $0,48 (0,54%) – до $89,32 за барель.
Очікуване зростання світового попиту на нафту на 1,5 млн барелів на добу в другому півріччі 2023 року порівняно з першим півріччям перевершить пропозицію на 1,24 млн б/д, ідеться у звіті МЕА.
За оцінкою агентства, у третьому кварталі баланс світового ринку нафти переріс у дефіцит, оскільки більш активне скорочення пропозиції збіглося з рекордно високим попитом.
Так, МЕА оцінює дефіцит у липні в 1,5 млн б/д, у серпні – в 1,7 млн б/д, що є найвищим показником від 2021 року, коли було здійснено рекордне скорочення постачань ОПЕК+, щоб зменшити надлишок, що накопичився під час пандемії COVID-19.
У першому кварталі 2023 року МЕА підрахувало надлишок на ринку нафти в обсязі 1,5 млн б/д, у другому – у 80 тис. б/д.
Міненерго США о 17:30 середи опублікує щотижневу доповідь про комерційні запаси нафти, бензину і дистилятів у країні. Оприлюднені напередодні дані Американського інституту нафти (API) показали зростання нафтових резервів на 1,174 млн барелів за підсумками тижня, що завершився 8 вересня.
“ДТЕК Енерго” планує імпортувати близько 210 тис. тонн вугілля з Польщі для надійнішого проходження тепловою генерацією осінньо-зимового періоду, повідомляють у прес-релізі енергохолдингу в середу.
У рамках контракту на імпорт палива досягнуто домовленості про постачання енергетичного вугілля протягом усього опалювального сезону, починаючи з вересня 2023 року і до березня 2024 року.
Як зазначили в компанії, перші партії вугілля очікуються вже цього тижня.
“В умовах війни, непрогнозованих дій ворога та підвищеного навантаження, що їх несуть теплоелектростанції компанії останніми місяцями, додаткові обсяги імпортного палива дадуть змогу “підстрахувати” й надати додатковий запас міцності для стійкішого проходження тепловою генерацією найближчого опалювального сезону”, – заявив процитований у пресрелізі генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв.
Як повідомлялося, ТЕС “ДТЕК Енерго” за останні чотири місяці наростили відпуск е/е на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зі свого боку, в серпні, коли через спеку споживання трималося на рекордних для літа позначках, енергетики згенерували в енергосистему на 35% більше е/е, ніж у серпні 2022 року.
Загалом за вісім місяців цього року теплоелектростанції “ДТЕК Енерго” відпустили майже 9,9 млрд кВт-год е/е, що еквівалентно середньому споживанню близько 3,3 млн сімей протягом року.
Українські діти отримали від благодійників із Узбекистану гуманітарну допомогу, повідомив посол України у Ташкенті Микола Дорошенко.
До пакету допомоги увійшли трикотажні вироби для чоловіків, жінок та дітей, а також 2000 тисяч наборів першокласників. Набір включає рюкзак, зошит, альбом для малювання, кольоровий папір, набір пластиліну, ручку, клей, олівець, кольорові олівці, акварельні фарби та пенал.
Гуманітарний вантаж отримав голова Міжнародного товариства українсько-узбецької дружби Любомир Башинський. У посольстві України «Газеті.uz» пояснили, що це друга партія гуманітарного вантажу, зібраного недержавними організаціями та бізнесом Узбекистану. Перша, що включає 10,5 тонни одягу, взуття та медичних виробів, прибула в країну 18 серпня. Відправники, як і минулого разу, залишилися анонімними.
Набори для першокласників було передано до Центру переміщених осіб до Закарпатської обласної адміністрації. Їх отримують діти-сироти та діти переміщених осіб із Харківської, Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей.
«Переконаний, що анонімна благодійність не скасовує подяку. Висловлюю щиру подяку ініціаторам такої акції. Вона підтверджує незмінність дружби між нашими народами», – написав посол України Микола Дорошенко.
28–30 листопада в Міжнародному виставковому центрі в Києві відбудеться Міжнародний експофорум ресторанно-готельного бізнесу та клінінгу FoReCH – головна професійна подія сектору HoReCa в Україні.
FoReCH вже багато років є комунікаційним майданчиком та виставкою ефективних рішень для індустрії гостинності. Експофорум задає нові тренди руху індустрії гостинності шляхом презентації новітнього обладнання, технологій, послуг та рішень, а також обміну передовим досвідом відкриття та управління бізнесу в секторі HoReCa.
Структура FoReCH складається з основних тематичних напрямків, що дозволяє одночасно і максимально охопити всі аспекти розвитку галузі HoReCa.
Детальніше: https://www.forech.kiev.ua/
Організатор: Київський міжнародний контрактовий ярмарок
Дата проведення: 28-30 листопада 2023 року
Місце проведення: Міжнародний виставковий центр (м. Київ, Броварський пр-т, 15, метро «Лівобережна»).
Уряд Швеції найближчим часом доручить Збройним силам вивчити можливість передачі Україні винищувачів Gripen, повідомляє шведське радіо Ekot з посиланням на власні джерела.
“Уряд найближчим часом доручить Збройним силам Швеції вивчити умови відправки літаків Gripen в Україну. Крім іншого, уряд хоче отримати інформацію про те, як передача вплине на обороноздатність Швеції і як швидко Швеція зможе отримати нові літаки Gripen як компенсацію”, – зазначається в повідомленні на сайті радіо у вівторок.
Як зазначається, ще одне питання, яке необхідно оцінити уряду Швеції, чи має здійснюватися підготовка українських пілотів та іншого наземного персоналу.
Шведський JAS 39 Gripen є багатоцільовим винищувачем четвертого покоління. Формально він належить до класу винищувачів, але його задумували як багатоцільовий універсальний літак, здатний виконувати різні завдання.
У серпні президент України Володимир Зеленський повідомив, що українські льотчики почали тренування на винищувачі JAS 39 Gripen. Зеленський також інформував про переговори з урядом Швеції щодо надання Україні цих літаків.
Пізніше прем’єр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що країні потрібні літаки для власної оборони, адже заявку країни на вступ до Альянсу ще не завершено. При цьому він не виключив передачу Україні винищувачів у майбутньому.