Україні потрібна державна програма розвитку виноробства, щоб вивести індустрію на новий рівень розвитку після війни, сказав потомствений винороб, власник виноробної компанії Vinos de La Luz Рікардо Нуньєс на пресконференції в ІА “Інтерфакс-Україна”.
“У лютому 2022 року призупинився динамічний розвиток виноробної галузі України. Безліч українців, зокрема зайняті виноробством, покинули свої домівки. Але вони повернуться зі знаннями та досвідом, отриманими за межами країни. Вони мають бути готові до нових можливостей”, – зазначив винороб.
Рікардо Нуньєс представив новинку сезону – червоне сухе вино Big Wines big Art, яке було виготовлено з винограду сорту Одеський чорний врожаю 2020 року, вирощеного в Ренійському районі Одеської області. Перша партія з 1000 пляшок була випущена на підприємстві в Київській області.
До роботи над новим українським вином було залучено художника Івана Марчука, який надав для проєкту свою картину “Пробудження”, що може символізувати відродження українського виноробства після війни, зазначив Рікардо Нуньєс.
Говорячи про майбутнє відновлення галузі, винороб нагадав, що розвиток завжди починається з появи безлічі маленьких виробників, які стають базисом для появи великих підприємств. Однак справжнього розвитку галузі можна буде домогтися, якщо українці стануть пити українське вино.
“Я – перший інвестор у виноградарську та виноробну галузі України за часів війни. Я працюю над виробництвом вина саме зараз. Моє завдання – навчити українців пити своє вино. Тоді в країні буде велика і велика галузь”, – сказав він.
Група Vinos de La Luz має виноробні у виноробних регіонах Старого та Нового Світу, зокрема, Іспанії, Італії, Аргентині, США, на яких виробляє вина під ТМ Vinos de La Luz.
Договір про приєднання УАСК “АСКА” (Запоріжжя) до СК “ВУСО” (Київ), затверджений акціонерами СК “ВУСО” на зборах 22 березня поточного року.
Як повідомляється на сайті СК “ВУСО”, внаслідок об’єднання всі активи і зобов’язання УАСК “АСКА” переходять до СК “ВУСО”.
Компанії працюватимуть під одним брендом СК “ВУСО” (VUSO).
“Процес приєднання розпочався в грудні 2021 року. Незважаючи на труднощі воєнного часу, процедура реорганізації відбулася і станом на сьогодні вже завершена”, – наголошується в повідомленні.
За словами голови наглядової ради СК “ВУСО” Михайла Назарчука, цей крок дозволив збільшити присутність СК “ВУСО” в корпоративному сегменті ринку страхування, а також створити великого гравця з українським капіталом.
СК “АСКА” подала регулятору заяву на відкликання останньої ліцензії та виключення з Державного реєстру фінансових організацій.
Як повідомлялося, наприкінці листопада 2021 року інвестиційна компанія SCM Рената Ахметова повідомила про досягнення попередніх домовленостей щодо продажу УАСК “АСКА” акціонерам СК “ВУСО”. Нацбанк погодив купівлю 99,593% акцій “АСКА”, а також 62,2156% акцій ПрАТ “Страхова компанія “АСКО-Донбас Північний” (Дружківка Донецької обл.), у якому 62,4699% належало “АСКА”.
УАСК “АСКА” – перша приватна страхова компанія, що з’явилася в незалежній Україні, працює вже понад 30 років. Входила до портфеля міжнародної інвестиційної компанії SCM. НБУ 22 грудня 2021 року вирішив анулювати 34 її ліцензії на здійснення страхування на підставі поданої компанією заяви, крім ліцензії на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Наразі володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування. Представлена в усіх регіонах України.
Члени парламентського комітету здоров’я нації, меддопомоги та медстрахування пропонують заборонити користуватися послугами сурогатного материнства іноземцям на період дії воєнного стану і до трьох років після його закінчення.
Це, зокрема, передбачено законопроєктом про допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), підготовленим на основі трьох альтернативних законопроєктів (№№ 6475, 6475-1 і 6475-2) і підтриманим комітетом на засіданні в п’ятницю.
Законопроєкт також розкриває вимоги до жінки, яка може бути сурогатною матір’ю, її права та обов’язки, створює правові засади ведення обліку іноземців, які бажають скористатися послугою сурогатного материнства в Україні, а також забороняє роботу посередників або агенцій у сфері ДРТ, забороняє рекламу ДРТ допоміжних репродуктивних клітин і рекламу, спрямовану на залучення жінок до послуги сурогатного материнства.
За словами члена комітету Вікторії Вагнер, у зв’язку з війною демографічна ситуація в Україні погіршується, а до 2030 року населення України може скоротитися на 10 млн.
Комітет рекомендував Раді України відхилити альтернативні законопроекти.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вбачає значний потенціал додаткових надходжень до держбюджету України в разі істотного посилення боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів, особливо тютюнових виробів.
“З усіх підакцизних галузей найбільший потенціал ми бачимо в детінізації тютюнової галузі. Це приблизно 15-17 млрд грн”, – сказав він в інтерв’ю на Радіо NV.
За його словами, також великий потенціал на ринку пального.
“Що стосується горілки, то тут потенціал детінізації менший, оскільки загальний обсяг акцизу від алкогольної продукції приблизно в 10 разів нижчий, ніж тютюнової. Хоча і по алкогольній продукції, безумовно, є певний резерв детінізації”, – зазначив Гетманцев.
Голова комітету вказав, що тінізація та ухилення від оподаткування на тютюновому ринку відбуваються не на рівні його лідерів, а на рівні менших компаній і нелегальних виробників.
Він нагадав, що тютюнова галузь складається насамперед із чотирьох великих міжнародних виробників, яких не підозрюють в ухиленні від оподаткування, бо якщо це відбуватиметься, то ризики від такого ухилення для них будуть неспівставними з вигодами.
“І ми бачимо, власне, за їхньою податковою поведінкою, що вона заслуговує на довіру. Це лідери ринку, це білі компанії, це компанії, які сплачують податки в повному обсязі”, – констатував Гетманцев.
Водночас, за його словами, підозри викликають окремі менші українські тютюнові компанії.
“Є деякі легальні виробники, які викликають сумніви щодо дотримання ними правил оподаткування. Зокрема, є тютюнова фабрика в західній Україні, де нещодавно Бюро економічної безпеки (БЕБ) провело обшуки і виявило підакцизного товару без акцизних марок на 80 млн грн”, – зазначив голова комітету.
Він додав, що на ринку також є деякі невеликі легальні виробництва, які суттєво не впливають на нього, але ще є значна частина ринку – нелегальні виробники, навіть ті, що не мають ліцензії. “Приміром, нещодавно Одеська митниця затримала і конфіскувала лінію з виробництва сигарет, яку намагалися нелегально завезти в Україну під виглядом лінії з виробництва мила”, – навів приклад Гетманцев.
При цьому голова профільного парламентського комітету наголосив на неприпустимості ухилення від оподаткування під час війни.
Кабінет міністрів України створив бюджетну установу “Центр гуманітарного розмінування”.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
Зокрема, схвалено пропозицію Державної служби з надзвичайних ситуацій щодо створення бюджетної установи “Центр гуманітарного розмінування”.
Tesla за рік піднялася на дві сходинки в списку найдорожчих автомобільних брендів світу і вперше очолила його, обігнавши Mercedes-Benz і Toyota, свідчать дані Brand Finance.
Вартість бренду Tesla зараз оцінюють у $66,2 млрд, за рік показник зріс на 44%, а з допандемійних часів – у п’ять разів.
“Таке зростання оцінки бренду є позитивним сигналом для Tesla, оскільки він вказує на кращу впізнаваність бренду, що може призвести до зростання продажів і виручки в майбутньому”, – сказав директор з оцінки в Brand Finance Алекс Хей.
Toyota опустилася на третє місце, втративши 18% вартості ($52,5 млрд), Mercedes-Benz залишився на другому (мінус 3%, $58,8 млрд).
Рекордний стрибок вартості в секторі продемонстрував китайський автомобільний бренд Sokon – на 123% за рік, до $739 млн.
Найсильнішим автомобільним брендом аналітики Brand Finance назвали Ferrari NV, присвоївши їй максимальний рейтинг “AAA+”. Під час оцінки сили бренду компанія враховує масу інших показників, крім вартості, включно з інвестиціями в маркетинг, операційними результатами, а також відносинами із зацікавленими особами (від працівників, постачальників і акціонерів до державних органів і громадських організацій).
Вартість бренду Ferrari за рік скоротилася на 8%, головним чином за рахунок зниження курсу євро до долара – до $7,4 млрд. У євро показник зріс на 3%.
Серед виробників автозапчастин найдорожчим брендом знову став японський Denso, вартість якого зросла за рік на 6%, до $4,5 млрд. У сегменті виробників шин лідером залишилася французька Michelin (+2%, до $7,9 млрд).
