ПрАТ “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone Україна”), другий за величиною оператор мобільного зв’язку в Україні, у січні-червні 2023 року збільшило чистий прибуток у 3,4 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,266 млрд грн, повідомила прес-служба мобільного оператора.
Згідно з проміжним консолідованим фінансовим звітом компанії, її виручка збільшилася на 4,9% – до 10,404 млрд грн, а операційний прибуток – на 45,1%, до 3,712 млрд грн.
Вказується, що показник OIBDA компанії збільшився на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,934 млрд грн. Показник маржа OIBDA незначно скоротився на 1 п.п. до 57%.
У компанії уточнили, що стрибок чистого прибутку пов’язаний зі зменшенням збитків від курсової різниці внаслідок фіксації Нацбанком обмінного курсу долара до гривні з липня минулого року.
Крім того, у першому півріччі 2023 року збитки “Vodafone Україна” від війни скоротилися у 8,2 раза – до 116 млн грн.
Абонентська база у другому кварталі 2023 року залишалася стабільною – 15,2 млн клієнтів. “Зменшення на 8% порівняно з II кварталом минулого року пов’язане зі зменшенням кількості користувачів мобільного зв’язку через активні бойові дії, недоступність мереж мобільного зв’язку на тимчасово окупованих територіях і в зоні бойових дій, масову міграцію”, – пояснюється у пресрелізі.
Уточнюється, що понад 2 млн абонентів “Vodafone Україна” залишаються за кордоном і продовжують користуватися послугами компанії. При цьому виручка від послуг роумінгу скоротилася на 6,5% – до 446 млн грн, тоді як загалом виручка від послуг мобільного зв’язку зросла на 12,3% – до 8,1 млрд грн.
ARPU компанії зросло в другому кварталі до 108,4 грн на місяць зі 104 грн у першому кварталі за рахунок збільшення проникнення мобільного інтернету та обсягів користування.
“Vodafone Україна” збільшив капітальні інвестиції на 75% – до 2,231 млрд грн, спрямовуючи їх на відновлення зруйнованої інфраструктури, оперативні ремонти мережі та підготовку до роботи в умовах можливих дефіцитів електроенергії в зимовий період.
Зокрема, 9,5 тис. базових станцій компанії було обладнано новими акумуляторними батареями нового типу, які менш чутливі до перепадів напруги в мережі та частих відключень електроенергії, а також мають у 2,5-3 рази більшу швидкість зарядки.
Для забезпечення аварійного живлення, компанія додатково обладнала 1,12 тис. вузлових технічних об’єктів резервним живленням за допомогою стаціонарних генераторних установок і підготувала 522 мобільних генератори, створено резерв дизельного палива і бензину для їхньої роботи. Зазначається, що фахівці компанії тестують нові рішення на низці об’єктів, використовуючи альтернативні джерела енергії, зокрема сонячні електростанції та мікротурбінні генератори.
У тексті фінансового звіту підкреслюється, що станом на 30 червня 2023 року “Vodafone Україна” дотримувалася всіх боргових ковенантів. Водночас занепокоєння компанії продовжує викликати мораторій на транскордонні валютні розрахунки, через який у майбутньому можуть виникнути складнощі з погашенням у лютому 2025 року єврооблігацій на $400 млн. У зв’язку з цим, керівництво компанії розглядає кілька варіантів на випадок, якщо мораторій і надалі буде діяти: зокрема, рефінансування коштом фінансових установ, переговори щодо зміни умов облігацій із утримувачами євробондів, упровадження додаткових заходів із керування й контролю відтоку коштів для максимального збільшення їхнього обігу.
“Vodafone Україна” надає послуги швидкісного інтернету 3G і 4G та фіксованого зв’язку, мобільного зв’язку і розвиває інтернет речей (IoT), технології та рішення для Smart City, аналіз великих обсягів даних, фінансово-технологічні послуги, хмарні сервіси. З 2019 року компанія входить до складу групи компаній NEQSOL Holding бізнесмена Насіба Гасанова.
Діяльність NEQSOL Holding охоплює нафтогазову, телекомунікаційну, будівельну та інші високотехнологічні сфери у Великій Британії, США, Туреччині, Азербайджані, Казахстані, ОАЕ, Бангладеш. Група увійшла в телекомунікаційну галузь на початку 2000-х.
Ціни на нафту еталонних марок продовжують зростати вдень у середу на тлі побоювань щодо урагану “Ідалія” і ситуації в Габоні.
Ціна жовтневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 14:29 кв становить $86,02 за барель, що на $0,53 (0,62%) вище за показник на закриття попередньої сесії.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на $0,56 (0,69%) і склали $81,72 за барель.
Тропічний шторм “Ідалія” напередодні посилився до урагану, повідомила Національна служба попередження про урагани (National Hurricane Center, NRC) США. У середу йому присвоєно третю категорію за шкалою Саффіра-Сімпсона.
Метеорологи очікують подальшого посилення “Ідалії” до “надзвичайно небезпечного” шторму четвертої категорії. Прогнозується, що він може спричинити небезпечний підйом рівня води в океані та сильні зливи.
На Мексиканську затоку, де вирує ураган, припадає близько 15% і 5% всього американського видобутку нафти і газу відповідно, за даними Управління енергетичної інформації (EIA) міністерства енергетики США.
Також учасники ринку оцінюють сигнали про зміну запасів енергоносіїв у Штатах і стежать за ситуацією в Габоні, де група військових оголосила про повалення президента Алі Бонго Ондімби, який перебуває при владі 14 років, а в суботу його переобрали на третій термін.
За даними Американського інституту нафти (American Petroleum Institute, API), минулого тижня запаси нафти в Штатах впали на 11,5 млн барелів.
Офіційні дані Міненерго США опублікують о 17:30 кв. м у середу. Опитані S&P Global Commodity Insights аналітики прогнозують, що дані вкажуть на скорочення запасів нафти на 5,2 млн барелів, бензину – на 600 тис. барелів, дистилятів – на 1,4 млн барелів.
Тим часом аналітики поки що не бачать ознак перебоїв у видобутку нафти в Габоні, що входить до ОПЕК, пише MarketWatch.
Фондові індекси країн Західної Європи змінюються різноспрямовано на торгах у середу, проте загальна динаміка швидше негативна через слабкі статдані з єврозони.
Зведений індекс найбільших європейських компаній Stoxx Europe 600 за даними на 11:47 кв знизився на 0,16% і становив 459,09 пункту.
Британський індикатор FTSE 100 додав 0,13%, італійський FTSE MIB – 0,26%. Тим часом німецький DAX втратив 0,3%, французький CAC 40 – 0,25%, іспанський IBEX 35 – 0,23%.
Зведений індекс ділової та споживчої довіри в єврозоні в серпні опустився до 93,3 пункту з 94,5 пункту місяцем раніше. Індекс упав за підсумками четвертого місяця поспіль, а його значення стало мінімальним із листопада 2020 року.
Тим часом інфляція в Іспанії в серпні прискорилася до 2,6% з 2,3% у липні, показали попередні офіційні дані. Без урахування цін на енергоносії та продукти харчування споживчі ціни зросли на 6,1% у серпні після зростання на 6,2% у липні.
Ціни на імпортовані в Німеччину товари впали на 13,2% у липні, рекордними темпами з січня 1987 року, завдяки падінню вартості енергоносіїв, йдеться в повідомленні Федерального статистичного управління країни (Destatis).
Ціни виробників в Австрії в липні скоротилися на 1,3% у річному обчисленні, знизившись уперше за два з половиною роки.
Акції британського страховика Prudential Plc. зростають на 3,3% на даних про зростання операційного прибутку на 6% у першому півріччі, до $1,46 млрд.
Тим часом папери ASR Nederland дешевшають на 0,5%. Нідерландська страхова компанія отримала операційний прибуток у розмірі 460 млн євро в першому півріччі проти переглянутих 454 млн євро за той самий період роком раніше.
Котирування паперів Rio Tinto в Лондоні підвищуються на 0,7%, тоді як ринкова вартість Anglo American, Glencore і Antofagasta знижується на 0,1-1%.
Ціна паперів британських банків Barclays, Standard Chartered і Lloyds збільшується приблизно на 0,8%.
У Німеччині лідером зростання виступають акції Commerzbank, що дорожчають на 1,3%, лідерами зниження – папери RWE і Siemens Energy, що дешевшають на 3,4% і 2,6% відповідно.
На торгах у Мілані активно зростають котирування паперів Banca Monte dei Paschi di Siena (на 2,3%), у Парижі – акції Capgemini (на 1,3%), а в Мадриді падає ціна акцій Iberdrola (на 2,5%).
Договір про створення Вищої міждержавної ради між Узбекистаном та Азербайджаном підписали у Баку 22 серпня президенти Шавкат Мірзійоєв та Ільхам Алієв.
У ході першого державного візиту Шавката Мірзійоєва після переобрання Президентом було підписано ще 15 документів на рівні держав, урядів та відомств двох країн.
У їх числі «Дорожня карта» щодо поглиблення всебічного стратегічного партнерства на 2023-2024 роки, угоди про поглиблення співпраці у сфері енергетики, співробітництво у сферах молодіжної політики та спорту.
Внесено доповнення та зміни до Угоди про безвізові поїздки громадян, досягнуті домовленості про співпрацю у сфері впровадження інформаційної системи електронного обміну бланками дозволів «Е-permit», у сфері культури, у сфері захисту сім’ї та дітей, у галузі харчової безпеки, а також підписано меморандуми про співробітництво між секретаріатами Ради безпеки, у сфері кібербезпеки та інші.
На переговорах президентів та делегацій двох країн були визначені ключові напрями розвитку багатопланового партнерства.
Обговорювалося нарощування торгівлі, розвиток промислової кооперації та логістичної інфраструктури. Розглянуті великі проекти у автомобілебудуванні, металургії, енергетиці, сільському господарстві, електротехніці, текстильній промисловості, туризмі та інших галузях.
Для підтримки таких проектів створені спільний Інвестиційний фонд та узбецько-азербайджанську Інвестиційну компанію.
Йшлося про наявність можливостей для доведення товарообігу до 1 млрд доларів у найближчі роки шляхом заміщення імпорту з третіх країн продукцією національних виробників.
Шавкат Мірзійоєв та Ільхам Алієв високо оцінили підсумки бізнес-форуму, що пройшов напередодні, за участю компаній Узбекистану та Азербайджану.
Стратегічно важливим президенти назвали розвиток співробітництва у сфері транспорту та транзиту. Досягнуто домовленість щодо реалізації проектів розвитку нових логістичних ланцюжків та будівництва інфраструктури, а також збільшення обсягів вантажоперевезень.
Президенти домовилися продовжувати плідний діалог на майданчиках міжнародних організацій, таких як ООН, Організація тюркських держав, СНД, ОБСЄ, Рух неприєднання та інших багатосторонніх інституцій.
Джерело
Короткочасні дощі та грози очікуються в ніч на 31 серпня в західних, Житомирській, Вінницькій та Одеській областях, вдень – на Правобережжі, в окремих районах вдень град і шквали 15-20 м/с, на решті території – без опадів.
Як повідомляє Укргідрометцентр, вітер південно-східний (вдень у західних областях переходом на західний) 5-10 м/с.
Температура вночі 16-21, на узбережжі морів до 23, у східних та північно-східних областях 12-17; вдень 26-31°, на південному сході країни до 35°, у західних областях 20-25°; у Карпатах вночі 10-15°, вдень 13-18°.
У Києві 31 серпня вночі без опадів, у другій половині дня короткочасний дощ, гроза. Вітер південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 18-20°, вдень 28-30°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві за весь час метеорологічних спостережень 31 серпня найвищу температуру вдень було зафіксовано на позначці +35,6° у 1890 р., а найнижчу – на позначці +5,4° у 1966 р.
У п’ятницю, 1 вересня, по всій Україні короткочасні дощі, подекуди грози, лише вночі у східних, південно-східних, вдень у більшості західних, Житомирській, Вінницькій та Київській областях без опадів.
Вітер західний, північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 15-20°, на узбережжі морів до 23°, у західних 11-16°; вдень 21-26°, у східних областях 25-30°, у західних областях 18-23°.
У Києві 1 вересня вночі короткочасний дощ. Вітер західний, північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 18-20°; вдень 24-26°.
ПАТ “Укргазвидобування” (Київ) 24 серпня відкрило пропозицію учасників тендеру на обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включно з пожежонебезпечними об’єктами й об’єктами, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 120,145 тис. грн, найменшу цінову пропозицію мала СК “Трнасмагістраль” – 57,009 тис. грн.
У тендері брали участь страхові компанії “Брокбізнес” -58,260 тис. грн, “Промстрах” -59,459 тис. грн, “Універсальна” -59,744 тис. грн, “Мега-Поліс” і “ВУСО” – по98,635 тис. грн, “Країна” -118,9 тис. грн.
Компанії очікують на остаточне рішення
UKRGAZVYDOBUVANNYA, СК, страхування відповідальності, Трансмагістраль
