АТ “Укрзалізниця” (УЗ) запускає тестовий рейс поїзда “Київ-Варшава” зі стандартними “широкими” пасажирськими вагонами, щоб отримати остаточний дозвіл польської сторони збільшити кількість рейсів і, відповідно, місць на цьому маршруті вдвічі-втричі, повідомила прес-служба УЗ.
За її даними, мета тесту – підтвердити сумісність стандартних пасажирських вагонів УЗ із модернізованою інфраструктурою Польських залізниць. Нинішній етап проекту – фінальний.
У середу, 31 травня, з Києва вирушають 14 стандартних пасажирських вагонів габариту 1-ВМ, які в Ягодині будуть переставлені на євровізки для “вузьких” єврошляхів (1435 мм).
“Під час моєї першої поїздки до Польщі на посаді голови правління “Укрзалізниці” у складі делегації на чолі з віцепрем’єром із відбудови України – міністром розвитку громад, територій та інфраструктури Олександром Кубраковим ми домовилися фіналізувати цей проєкт. Раніше було проведено всі випробування, і ми зрозуміли: наші стандартні вагони безперешкодно можуть долати тестовий заїзд, після якого від польської сторони ми отримаємо “зелене світло”. Це дасть змогу вдвічі-втричі збільшити пропозицію місць для прямого сполучення між українською та польською столицями”, – цитується у пресрелізі голова правління УЗ Євген Лященко.
Як повідомляється, УЗ уже задіяла всі наявні в парку вагони класу RIC (Regolamento Internazionale Regolamento Internazionale Carrozze – італ.). Крім того, компанія просила європейських партнерів передати нові “вузькі” вагони, але на замовлення і будівництво таких вагонів знадобиться понад два роки. “Це не зупинило українських залізничників, бо запит наших пасажирів спонукає знаходити нестандартні рішення. Майже рік тому УЗ ініціювала і вела роботу з польськими залізничниками з питання реалізації цього проєкту”, – наводяться в повідомленні слова члена правління УЗ Олександра Перцовського.
Відбулося кілька раундів переговорів і узгоджень між двома сторонами з питання сумісності, отримано технічне узгодження від польського регулятора UTK (Urząd Transportu Kolejowego). На вимогу польської сторони спільно проведено заміри габаритів кожного вагона.
Як зазначається, до теперішнього часу кількість місць на прямому рейсі поїзда “Київ-Варшава” обмежена, оскільки польські залізничники пропускають тільки потяг, укомплектований “вузькими” RIC-вагонами з тримісними купе.
За даними прес-служби, прямий рейс “Київ-Варшава-Київ” продовжує користуватися ажіотажним попитом. “Щодня тільки в мобільному додатку УЗ реєструється понад 3 тис. запитів від пасажирів, які шукають квитки в цьому сполученні, що в 10 разів перевищує наявність місць”, – констатує компанія.
Як повідомлялося, у парку УЗ є 42 вагони класу RIC, два з яких було придбано у Крюківського вагонобудівного заводу.
З метою збільшення кількості рейсів до Польщі з України після повномасштабного вторгнення Росії УЗ запустила нові маршрути. Зокрема, на напрямку з Києва до Хелма збереглися “широкі” колії. Два щоденні рейси зручно зістикуються з польськими рейсами на Варшаву. Крім того, виконуються нічні рейси між Києвом і Перемишлем (два спальних рейси на додаток до двох рейсів “Інтерсіті+”). Пряме сполучення запущено з Харкова до Хелма, із Запоріжжя, Дніпра, Одеси, Вінниці, Хмельницького, Тернополя, Львова до Перемишля.
Управління програми пілотованих польотів Китаю (CMSA) у понеділок повідомило про плани відправити космонавтів (китайських тайконавтів) на поверхню Місяця раніше 2030 року.
“Згідно з планом проєкту з дослідження Місяця тайконавтами, китайські тайконавти вперше висадяться на Місяць до 2030 року, двоє тайконавтів керуватимуть місячним ровером для проведення наукових досліджень”, – ідеться в повідомленні на сайті управління.
Раніше Китай заявляв про плани з висадки тайконавтів на Місяць і будівництва на ньому місячної дослідницької бази у 2030-х роках. Попереднім місцем висадки називали Південний полюс через достатню освітленість цієї області сонячним світлом і наявність запасів льоду, з яких можна добувати воду.
Основним конкурентом Китаю в “місячній гонці” є США. У квітні глава Національного управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) Білл Нельсон повідомив, що в рамках національної місячної програми “Артеміда” американське космічне відомство розраховує відправити астронавтів на Місяць наприкінці 2025 або у 2026 році.
Частка новобудов, у яких відновилося будівництво, за областями України на березень 2023 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
У третьому турі голосування в сеймі президентом Латвії обрано міністра закордонних справ Едгара Рінкевича, якого на цю посаду висунула “Нова Єдність”.
За Ринкевича проголосували 52 депутати за необхідного мінімуму в 51 голос.
За кандидата “Об’єднаного списку” Улдіса Піленса в третьому турі голоси віддали 25 депутатів.
Обсяги експорту зернових і олійних культур з України у 2023 році скоротяться на третину – до 46 млн тонн на рік, повідомив міністр агрополітики Микола Сольський на засіданні Ради із сільського господарства та рибальства у Брюсселі у вівторок.
“Порівняно з минулим цього року очікується зменшення на третину обсягів експорту зернових та олійних культур з України до 46 млн тонн на рік. Отже, Україна зможе експортувати менше зерна, ніж торік, на 40%”, – процитувала виступ міністра перед європейськими колегами прес-служба Мінагрополітики.
Комісар ЄС із сільського господарства Януш Войцеховський на пресконференції після зустрічі аграрних міністрів також заявив, що ЄС очікує у 2023 році скорочення Україною експорту, оскільки “в країні скорочено посівні площі, очікується на 40% менший урожай”.
Він висловив упевненість, що цей фактор дасть змогу поліпшити організацію “шляхів солідарності” і спрямувати “весь експорт ними”.
Войцеховський позитивно оцінив пролонгацію експорту в рамках Чорноморської зернової ініціативи, яка “на два місяці полегшить експорт зерна з України”.
Єврокомісар також нагадав про необхідність враховувати ситуацію з можливим блокуванням експорту української сільгосппродукції, “як це вже було раніше” через Чорноморський зерновий коридор, і закликав зважати на загальний обсяг українського експорту під час планування роботи “коридорів солідарності”.