Франція обговорює з партнерами можливі угоди про гарантії безпеки для України в перспективі майбутніх загроз для країни, заявив у вівторок на брифінгу представник французького МЗС.
“Франція готова узгодити з Україною угоди, спрямовані на надання гарантій безпеки, які допоможуть їй захистити себе в довгостроковій перспективі та запобігти можливим майбутнім агресіям”, – повідомили у французькому зовнішньополітичному відомстві.
За даними МЗС, “Франція разом зі своїми партнерами продовжує розмірковувати, як найкраще підтримувати Україну в довгостроковій перспективі та в усіх сферах”.
The Wall Street Journal писала, що попри те, що НАТО не розглядає наразі питання про прийом України до своїх лав, провідні держави альянсу обговорюють можливі гарантії безпеки для Києва, які передбачають посилення обороноздатності країни і зміцнення її суверенітету.
Гарантами української безпеки могли б виступити США, Великобританія, Німеччина і Франція, повідомляло видання.
Динаміка золотовалютних резервів України з 2012 по початок 2023 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (Дніпропетровська обл.) завершив 2022 рік із чистим збитком у розмірі 49 млрд 9,104 млн грн, тоді як у 2021 році отримав чистий прибуток 25 млрд 282,951 млн грн.
Згідно з офіційною інформацією підприємства, чистий збиток на 1 акцію сягнув 12,7 грн. При цьому активи АМКР за підсумками минулого року становили 52 млрд 682,761 млрд грн, власний капітал – 28 млрд 212,939 млн грн, довгострокові зобов’язання – 6 млрд 46,354 млн грн.
Коментуючи результати діяльності у 2022 році, генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо констатував, що головний висновок, який можна зробити зараз, – підприємство все ж таки встояло і не припинило роботу, незважаючи на повномасштабну війну.
“Питання виживання та опору всім несприятливим факторам стало основним завданням усієї гірничо-металургійної галузі протягом 2022 року. Наразі “ArcelorMittal Кривий Ріг” продовжує боротися за виживання, переживши минулорічні труднощі, пов’язані з блокадою основних морських портів, а також вимкнення електроенергії та навіть ракетний удар. Нам вдається підтримувати задовільний стан ліквідності підприємства, зокрема за допомогою залучення кредитних коштів під гарантії групи ArcelorMittal”, – зазначив топ-менеджер.
Він також додав, що підтримка материнської компанії, а також героїчна праця працівників дали змогу зберегти пульс виробництва в Кривому Розі.
“Наразі ми концентруємося на тому, щоб поступово відновлювати дедалі більше виробничих процесів комбінату й очікуємо перейти до позитивного показника EBITDA вже в другому півріччі цього року”, – сказав Лонгобардо.
За його словами, згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності, у 2022 році підприємство визнало 36 млрд грн збитків від зменшення корисності своїх необоротних активів унаслідок негативних змін в економічному середовищі, викликаних російською військовою агресією. В умовах повномасштабної війни у 2022 році рівень завантаження виробничих потужностей АМКР не перевищував 20-25%. Незважаючи на це, підприємство зберегло свій колектив, усі працівники вчасно отримують заробітну плату.
Компанія не припиняє інвестиції навіть у надскладних умовах воєнного часу. Наразі впроваджуються ті інвестпроєкти, без реалізації яких виробництво сталі та видобуток руди можуть зупинитися повністю. Серед таких – будівництво нового хвостосховища “Третя карта”, необхідне для продовження видобутку та безпечного складування відходів виробництва.
Також повідомляється, що 2022 року АМКР інвестував у розвиток виробництва $181,4 млн. З них операційні витрати становили $68,6 млн, а капітальні – $112,8 млн. Протягом 17 років роботи в Україні компанія ArcelorMittal інвестувала $10,6 млрд (включно з $4,8 млрд – сума придбання під час приватизації + $5,8 млрд – інвестиції в розвиток виробництва).
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Металургійні підприємства України у квітні поточного року збільшили виробництво сталі в 2,04 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 574 тис. тонн з 281 тис. тонн.
У березні-2023 було виплавлено 527 тис. тонн сталі.
При цьому Україна посіла 22-е місце в рейтингу 63 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у квітні-2023 зафіксовано скорочення виплавки сталі до квітня-2022 у більшості країн першої десятки, крім Індії, Південної Кореї, РФ та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками квітня виглядає наступним чином: Китай (92,640 млн тонн, зниження на 1,5% до квітня-2022), Індія (10,721 млн тонн, зростання на 3,2%), Японія (7,239 млн тонн, “мінус” 3,1%), США (6,586 млн тонн, “мінус” 5,3%), РФ (6,380 млн тонн, “плюс” 1,9%), Південна Корея (5,689 млн тонн, більше на 3%), Німеччина (3,197 млн тонн, зниження на 3,8%), Іран (3,063 млн тонн, зростання на 5,9%), Бразилія (2,773 млн тонн, “мінус” 5,9%) і Туреччина (2,678 млн тонн, менше на 20,6%).
Загалом у квітні поточного року виплавка сталі знизилася на 2,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 161,377 млн тонн.
За чотири місяці 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (354,390 млн тонн, зростання на 4,1%), Індія (43,897 млн тонн, зростання на 3%), Японія (28,861 млн тонн, падіння на 5,3%), США (26,061 млн тонн, зниження на 4,1%), РФ (25,094 млн тонн, падіння на 0,6%), Південна Корея (22,355 млн тонн, “мінус” 0,4%), Німеччина (12,354 млн тонн, менше на 5,9%), Бразилія (10,585 млн тонн, “мінус” 8,8%), Туреччина (10,1 млн тонн, менше на 21,3%) та Іран (9,710 млн тонн, зростання на 0,1%).
Загалом у січні-квітні 63 країни виробили 622,736 млн тонн сталі, що на 0,3% менше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна виробила 1,809 млн тонн сталі, що у 2,2 раза, або на 54% менше порівняно із січнем-квітнем 2022 року. Знаходиться на 25-му місці за підсумками чотирьох місяців-2023.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, падіння на 7,4%), США (80,715 млн тонн, зниження на 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, падіння на 7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, менше на 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, зниження на 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Структура золотовалютних резервів на 28.02.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією повномасштабної війни проти України, до 21 травня 2023 року становили 24 012 осіб (тижнем раніше – 23 821), зокрема 8895 загиблих (8836), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 4040 чоловіків, 2403 жінки, 275 хлопчиків і 218 дівчаток, тоді як стать 30 дітей і 1929 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 15 117 поранених 445 хлопчиків і 314 дівчаток, а також 276 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 14 травня загинуло двоє дітей і ще семеро були поранені.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, кількість загиблих від початку травня становила 133 порівняно зі 180 у квітні, 181 – у березні, 142 – у лютому, 199 – у січні, 206 – у грудні та 187 – у листопаді.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень минулого року – мінімум 4118 загиблих. У квітні-2022, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 804, у травні – до 535, у червні – до 428 і в липні – до 381. У перші п’ять днів війни з 24-го до 28 лютого загинуло 362 людини, у серпні – 336, у вересні – 398 і в жовтні – 305.
Кількість поранених за 21 день травня становила 466 порівняно з 494 у квітні, 592 – у березні, 457 – у лютому, 539 – у січні, 617 – у грудні і 541 – у листопаді. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 981 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1129, червень – 1105, травень – 1138, квітень – 1891, березень – 2990. За п’ять перших днів війни в лютому минулого року було поранено 465 осіб.
Згідно зі зведенням, за перші три тижні травня цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинуло 122 особи та ще 431 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померло 11 і було поранено 35 осіб (8% загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у травні припало 83% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід відносити тільки на випадки після 14 травня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
