Медмережа “Добробут” за 100 днів з моменту запуску проєкту добровільного медичного страхування “Доброполіс”, який вона реалізує в партнерстві зі страховою компанією “ІНГО”, продала 378 страховок або майже чотири страховки щодня.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” директор із корпоративних продажів медичної мережі “Добробут” Дмитро Гроссу, найбільшою популярністю в рамках проєкту користуються пакети “Преміум”, які становлять понад 50% у структурі продажів цього продукту (вартість пакета “Преміум” становить 4,6 тис. грн на рік, вартість пакета “Стандарт” – 1,9 тис. грн).
“Серед тих, хто купує продукт, 52% – це чоловіки, 48% – жінки. Найчастіше страхують дорослих (90%), дітей віком до 18 років – 10%”, – сказав він.
Своєю чергою, у страховій компанії ІНГО зазначили, що програма “Доброполіс” “є не тільки успішною, а й важливою в наш час, оскільки дає змогу отримати страховий захист у сумі 200 тис. грн на випадок дороговартісного стаціонарного лікування”.
Водночас у страховій компанії зазначили, що “Доброполіс” є новим продуктом і порівнювати його з класичними програмами ДМС не можна.
“Доброполіс” є досить успішним прикладом спільного продукту професійної медмережі та надійної страхової компанії. Багато людей, які мали досвід лікування в стаціонарі, розуміють, наскільки важливо мати фінансову можливість отримати лікування від найкращих лікарів в екстреній/складній ситуації. Тому ми отримали дуже багато позитивних відгуків від клієнтів”, – зазначила директор з продажу особистих видів страхування ІНГО Марина Зварич.
Водночас в ІНГО уточнили, що протягом року компанія планує випустити додаткові продукти, що дають змогу розширити можливості чинної програми “Доброполіс”.
Як повідомлялося, у березні “Добробут” та ІНГО запустили програму ДМС “Доброполіс”, яка діє за гострих станів і покриває, зокрема, інсульт, гострий інфаркт міокарда, гострий коронарний синдром, гостре запалення жовчного міхура, гостре запалення підшлункової залози, травми й переломи, апендицит, ниркову і печінкову коліки, загострення низки хронічних захворювань.
Медмережа “Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. До мережі входить 17 медцентрів у Києві та Київській області, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги для дітей і дорослих за більш ніж 75 медичними напрямками. Щорічно фахівці “Добробуту” проводять понад 7 тис. операцій. У мережі працює понад 2700 співробітників.
Медмережа співпрацює з низкою міжнародних благодійних організацій Direct Relief International, International Medical Corps і University of Miami Global Institute, а також із благодійним фондом “Добробут”, заснованим клінікою.
Від початку повномасштабної війни фонд “Добробут” надав українцям медичну допомогу на понад 16 млн грн.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” має більш ніж 25-річний досвід роботи на ринку. З 2017 року основним акціонером компанії є українська бізнес-група DCH Олександра Ярославського.
Компанія входить до списку найбільших страхових організацій України за обсягом премій, величиною власних активів і сумами виплат страхових відшкодувань. Має 29 ліцензій на різні види обов’язкового та добровільного страхування, надає страхові послуги корпоративним і роздрібним клієнтам.
Є повним членом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), членом Американської торговельної палати (АСС), Європейської бізнес-асоціації (ЄБА), Національної асоціації страховиків України (НАЦУ) та Міжнародної торгової палати (ICC).
Депутати пропонують удосконалити вжиті на час дії воєнного стану заходи щодо захисту прав інтелектуальної власності, запобігши можливості безпідставного продовження дії майнових прав інтелектуальної власності на винаходи (корисні моделі), строк дії яких під час дії воєнного стану сплив остаточно і продовженню не підлягає.
Згідно із законопроектом №9383, зареєстрованим депутатами різних фракцій, ініціатива зможе сприяти підвищенню доступності лікарських засобів для населення і створить умови для виходу на ринок України генеричних лікарських засобів.
Законопроєкт, зокрема, уточнює, що майнові права інтелектуальної власності, строк дії яких спливає на день запровадження в Україні воєнного стану або під час дії воєнного стану, залишаються чинними до дня, що настає за днем припинення або скасування воєнного стану, але не довше, ніж до спливу строку дії майнових прав інтелектуальної власності, визначеного законом України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”.
У коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” один з ініціаторів законопроєкту, голова парламентського комітету здоров’я нації, меддопомоги та медстрахування Михайло Радуцький уточнив, що законопроєкт пропонує модифікувати норми ухваленого після повномасштабного вторгнення закону про продовження патентів на час воєнного стану та повернутися до регулювання, що діяло раніше.
Радуцький нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення в країні було ухвалено низку змін до законодавства, спрямованих на спрощення роботи бізнесу та державних структур. Зокрема, закон “Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час воєнного стану, запровадженого у зв’язку зі збройною агресією РФ проти України”, подовжив термін дії всіх майнових прав інтелектуальної власності до кінця воєнного стану. Зокрема було продовжено права інтелектуальної власності на медичні препарати.
“У квітні 2022 року таке рішення було логічним. Адже були потенційні ризики втрати прав інтелектуальної власності, зокрема через те, що значна кількість юристів пішли служити до ЗСУ, нерегулярно працював державний орган реєстрації патентів. Але нині немає значних перешкод для продовження патентів на лікарські засоби. Фактично продовжені патенти стали заважати виходу на ринок конкурентів і запуску виробництва деяких препаратів-генериків в Україні, що не дає змоги знизити ціни на деякі препарати”, – сказав він.
Радуцький повідомив, що в середині квітня комітет провів робочу зустріч із цього питання з представниками Асоціації виробників ліків України (АВЛУ), Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) та Американської торговельної палати в Україні, і законопроєкт № 9383 відображає загальну позицію комітету та учасників ринку.
Водночас Радуцький уточнив, що головним комітетом, який займається цим законопроєктом №9383, є Комітет з економічного розвитку.
“Очолюваний мною комітет здоров’я нації планує надати рекомендації колегам. Будемо ініціювати їх якнайшвидший розгляд у парламенті”, – сказав він.
Як повідомлялося, раніше учасники фармринку заявляли, що зроблена після повномасштабного вторгнення Росії в Україну спроба врегулювати питання права інтелектуальної власності на час війни призвела до проблем на фармацевтичному ринку, неможливості виводити на ринок і запускати виробництво нових препаратів. Водночас деякі компанії здійснили спроби недобросовісного обмеження можливої конкуренції, заблокувавши вихід на ринок препартів конкурентів.
Тоді Всеукраїнська спілка захисту прав та безпеки пацієнтів звернулася до головного офісу фармкомпанії “Мерк Шарп Енд Домі Корп” з вимогою вплинути на її представництво в Україні та припинити блокування доступу пацієнтів до протигрибкових генеричних препаратів “Каспофунгін” різних виробників. Так українське представництво фаркомпанії, скориставшись ухваленими після початку повномасштабного вторгнення РФ законодавчими змінами, фактично заблокувало доступ пацієнтів до низки препаратів, штучно подовживши термін дії свого патенту, що сплив 16 квітня 2022 року. Зокрема, йшлося про генеричні препарати “Каспофунгін-Тева”, “Каспофунгін ацетат” виробництва “Гланд Фарма Лімітед”, “Каспофунгін Ромфарм” виробництва “К.Т. Ромфарм компанії” та “Касміг” виробництва “Фарматен УФ”.
Президент України Володимир Зеленський доручив МЗС викликати посла Грузії в Києві та висловити йому протест у зв’язку з триваючим ув’язненням експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі.
Зеленський також доручив МЗС запропонувати послу протягом 48 годин покинути Україну для проведення консультацій.
“Прямо зараз Росія руками грузинської влади вбиває громадянина України Михайла Саакашвілі. Ми неодноразово закликали офіційний Тбілісі зупинити це знущання і домовитися про повернення Саакашвілі в Україну. Наші партнери з координації з Україною також пропонували різні опції порятунку. Сьогодні я доручив Міністерству закордонних справ викликати посла Грузії в Україні, висловити йому рішучий протест і запропонувати залишити Україну протягом 48 годин для проведення консультацій зі своєю столицею”, – написав він у понеділок у телеграм-каналі.
“Ще раз закликаю грузинську владу передати Україні громадянина України Михайла Саакашвілі для необхідного лікування та догляду. І закликаю наших партнерів звернутися, не ігнорувати цю ситуацію і врятувати цю людину. Жодна влада в Європі не має права страчувати людей, життя – це базова європейська цінність”, – написав також він.
Раніше в понеділок було опубліковано відео допиту Саакашвілі, на якому він виглядає сильно схудлим.
Медична мережа “Добробут” планує відкрити клініку у Вінниці, проєкт, який було призупинено через війну, повідомив операційний директор столичної багатопрофільної лікарні “Добробут” на проспекті Бажана Сергій Орел.
“Війна скоригувала наші плани. Наприклад, ми планували відкрити велику лікарню у Вінниці, вона мала прийняти перших пацієнтів наприкінці минулого року”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Орел уточнив, що “зараз ми цей проєкт призупинили, але клініка у Вінниці чекає свого часу”.
“Водночас ми не зупиняємо відкриття – відкрили Бажана, велику поліклініку на вул. Ентузіастів. Ми все одно йдемо вперед, можливо, не так швидко і не тими масштабами, як раніше, але йдемо”, – сказав він.
Уперше з 24 лютого 2022 року будівельні компанії планують наростити чисельність працівників, повідомляє пресслужба Мінвідновлення.
Як зазначається у пресрелізі, такі позитивні настрої зафіксовано в проведеному в червні 2023 року Нацбанком України дослідженні “Індекс очікувань ділової активності підприємств”.
Згідно з опитуванням, будівельні компанії очікують зростання обсягів будівництва, кількості нових замовлень, а також збільшення закупівлі сировини та матеріалів.
За даними дослідження, український бізнес третій місяць поспіль позитивно оцінює результати своєї діяльності, що свідчить про поступову адаптацію до складних умов повномасштабного російського вторгнення.
Активізації бізнес-процесів сприяють налагодження виробничих і логістичних ланцюгів, поліпшення інфляційних і курсових очікувань, а також пожвавлення внутрішнього попиту.
Зазначається, що ділові очікування будівельного бізнесу покращилися завдяки розширенню західної логістики, будівництву та відновленню доріг, а також унаслідок погодних умов.
