Кількість безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості на 01.11.2022 (тис осіб)
Дані: Держцентр зайнятості
Прогнозований валовий збір зернових культур в Україні у 2023 році може скласти 34 млн тонн, що на 37% менше за показник 2022 року та на 60% менше за показник 2021 року, тоді як врожай олійних культур очікується на рівні 19,3 млн тонн, що на 13% більше за показник 2022 року та на 15% менше за показник 2021 року.
Як повідомляється на сайті асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) у п’ятницю, таке скорочення врожаю зернових спричинене зниженням посівних площ під ними наступного року на 45% – до 8,7 млн га.
Причинами скорочення врожаю зернових наступного року стане зменшення загальних посівних площ, зміна структури посівів на користь олійних і зниження врожайності зернових культур.
УКАБ зазначив, що з оброблюваних 2021 року 28,4 млн га станом на грудень 2022 року на підконтрольній території України перебуває 24,6 млн га угідь (86% усієї території), з яких ще на 3,8 млн га неможливо вести сільгоспроботи через близькість до лінії фронту, забрудненість їхніми мінами і снарядами тощо. Крім того, закінчення посівної кампанії озимих культур продемонструвало значне скорочення посівних площ – у 2022 році засіяно 3,8 млн га озимих зернових культур, що на 43% нижче порівняно з показником 2021 року.
УКАБ наголосив, що причиною такої тенденції є обмежена можливість експорту сільгоспкультур, дорога логістика і, як наслідок, суттєва різниця в цінах на сільгоспкультури по регіонах.
“Регіони, які територіально близькі до морських портів і кордонів з ЄС, мають вищу ціну на с/г продукцію порівняно з регіонами на півночі та сході нашої країни. Так, у Закарпатті ціна 1 т кукурудзи з ПДВ – 6800 грн, а в Сумській області – 4900 грн. Однак, навіть у західних областях ціна збиткова. Тому близькість до кордону з ЄС і працюючих портів визначає здатність відповідних областей до продовження виробництва зерна”, – уточнила асоціація в повідомленні.
Своєю чергою, наступного 2023 року спостерігатиметься зростання площ під олійними культурами через їхню вищу маржинальність порівняно із зерновими культурами та значне здорожчання логістики зернових у нинішньому році.
“Ціна на олійні в 2 рази перевищує ціни на зернові культури на світовому ринку. За попередніми оцінками, посівні площі під зерновими культурами 2023 року становитимуть 8,7 млн га, що на 22% менше за показник 2022 року і на 45% менше за показник 2021 року. Водночас посівні площі під олійними прогнозуються на рівні 9,7 млн га, що на 32% перевищує показник 2022 року і на 9% більше за показник 2021 року. Уперше посівні площі під олійними культурами будуть більшими, ніж під зерновими”, – зазначив УКАБ у повідомленні.
Крім того, наступного року середня врожайність знизиться залежно від регіону та сільгоспкультури на 10-30% порівняно із середньою врожайністю минулих років через скорочення внесення добрив на 50-60%, значні обсяги залишеної на полях кукурудзи врожаю 2022 року, брак фінансування АПК та необхідність суттєвої економії ресурсів.
УКАБ наголосив, що з урахуванням наведених валових обсягів виробництва та внутрішніх потреб України експортний потенціал зернових та олійних культур у 2023/24 маркетинговому році (МР, липень-червень) становитиме близько 35 млн тонн, або 3 млн тонн на місяць. Для порівняння, у 2021/22 МР експортний потенціал був на рівні 85 млн тонн зернових та олійних, або 7 млн тонн на місяць.
Як повідомлялося, Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
Через спричинені ворогом знеструмлення контактної мережі вже 17 поїздів “Укрзалізниці” прямують із затримками більш ніж на 30 хвилин.
Як підкреслюється в комунікації в телеграм-каналі УЗ, при цьому:
– жоден поїзд далекого сполучення не скасовано;
– у разі пропуску пасажиром свого рейсу через тривогу – його буде доставлено наступним із тим самим квитком;
– резервні тепловози виведені в роботу і підстраховують на знеструмлених ділянках;
– вокзали працюють на посадку і висадку через підземні переходи, люди перебувають в укриттях.
Більш ніж на годину затримуються поїзди:
– №45/46 Ужгород – Харків (+1:46);
– №111/112 Київ – Ізюм (+1:40);
– №149/150 Чернівці – Полтава-Південь (+1:20);
– №31/32 Перемишль – Запоріжжя (+1:18);
– №21/22 Трускавець – Харків (+1:17);
– №707/708 Київ – Чернігів (+1:17);
– №15/16 Рахів – Харків (1:15);
– №93/94 Хелм – Харків (+1:15);
– №131/132 Дніпро – Львів (+1:13);
– №119/120 Львів – Запоріжжя-1 (+1:11);
– №721/722 Київ – Харків (+1:10);
– №731/732 Київ – Дніпро (+1:07);
– №725/726 Харків – Київ (+1:07);
– №715/716 Перемишль – Київ (+1:01).
На Одеській, Придніпровській, Південній залізницях приміські поїзди, які вже в дорозі, будуть далі слідувати під тепловозами із запізненням до 2 годин.
Київська кільцева електричка продовжує рух із затримками через знеструмлення на кількох столичних ділянках, але рух через обидва мости триває.
З українського порту в четвер вийшов суховантаж із понад 71 тис. тонн пшениці, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
“15 грудня судно Star Emerald покинуло порт “Південний”, воно перевозить в Індонезію загалом 71,4 тис. тонн пшениці в рамках чорноморської зернової ініціативи”, – йдеться в повідомленні.
В українські порти прямують два суховантажі Sea Bridle і Tuo Fu 8, які 15 грудня пройшли морським гуманітарним коридором.
69 суден, здатних експортувати близько 2,5 млн тонн продовольства, очікують на дозвіл на захід у порти України, 21 навантажене судно готується до огляду, щоб вирушити далі в пункти призначення.
“Станом на 15 грудня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 13 990 897 тонн. Загалом на цей момент було дозволено рух 1 106 суден: 551 на прибуття в українські порти і 555 – на вихід із них”, – резюмували в СКЦ.
Ціни на нафту знижуються на торгах у п’ятницю, продовжуючи опускатися після падіння за підсумками попередньої сесії.
Вартість лютневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 7:14 кск становить $ 80,91 за барель, що на $ 0,30 (0,37%) менше ціни на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у четвер ці контракти подешевшали на $1,49 (1,8%), до $81,21 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $75,75 за барель, що на $0,36 (0,47%) нижче підсумкового значення попередньої сесії. За підсумками минулої сесії контракт знизився в ціні на $1,17 (1,5%), до $76,11 за барель.
Однак загалом за тиждень обидві марки можуть набрати в ціні більш ніж 7%.
Підтримку ринку цього тижня надало те, що Міжнародне енергетичне агентство підвищило оцінку зростання попиту на нафту в 2022 році на 140 тис. барелів на добу (б/д), до 2,3 млн б/д. Прогноз збільшення попиту на 2023 рік також було підвищено на 100 тис. б/д, до 1,7 млн б/д.
З іншого боку, тиск на нафтові котирування чинило посилення грошово-кредитної політики найбільших світових центробанків. У четвер рішення про підвищення ключових ставок – на 50 базисних пунктів – ухвалили Європейський центральний банк (ЄЦБ) і Банк Англії. Днем раніше Федеральна резервна система (ФРС) також підняла ставки на 50 б.п., до 4,25-4,5% річних.
Інвестори стурбовані, що жорстка монетарна політика може викликати економічний спад і, як наслідок, зниження попиту на нафту.
Унаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури в столиці перебої з водопостачанням, повідомляє мер Києва Віталій Кличко.
“Через пошкодження енергетичної інфраструктури в усіх частинах столиці є перебої з водопостачанням. Фахівці працюють над стабілізацією системи. Про всяк випадок, приготуйте запас питної та технічної води”, – написав Кличко в телеграм-каналі в п’ятницю.
