Хорватія стала в четвер 27-м членом Шенгенської зони після рішення в Брюсселі Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ, оголосила французька газета Le Figaro.
Це рішення, повідомляє видання з посиланням на чеське головування Ради ЄС, набуде чинності з 1 січня 2023 року.
Водночас, зазначає ЗМІ, заявки Болгарії та Румунії на приєднання до зони вільного пересування, як і раніше, залишилися незадоволеними.
Шенгенська зона почала своє існування в березні 1995 року, коли прикордонний контроль було скасовано на внутрішніх кордонах між сімома державами: Бельгією, Німеччиною, Іспанією, Люксембургом, Нідерландами, Португалією та Францією.
З початком повномасштабного російського вторгнення група компаній A.G.R. Group і MK Merchants SA, що належать бізнесменові Місаку Хідіряну, переорієнтувала логістичні шляхи з українських морпортів на ринок ЄС через автомобільний і залізничний транспорт, а також річкові порти Рені та Ізмаїл.
Як повідомив Місак Хідірян агентству “Інтерфакс-Україна”, група компаній продовжить експортувати частину сільгосппродукції через наземні прикордонні переходи з ЄС і річкою Дунай навіть після звільнення окупованих територій від російських військ і відновлення Україною повноцінної торгівлі в акваторії Чорного моря.
За його даними, після початку повномасштабної війни група компаній зайнялася пошуком елеваторних потужностей на Заході України і перевезенням туди запасів урожаю з центральних регіонів країни. Пізніше були налагоджені автомобільні та залізничні логістичні канали для збуту сільгосппродукції в ЄС. У групі компаній вже також є домовленості про співпрацю з європейською трейдинговою компанією з досить потужною інфраструктурою по всій Європі, куди вже почали поставляти свою сільгосппродукцію.
“Крім того, ми домовилися, що спільно працюватимемо над завантаженням їхніх обсягів, і дали гарантії, що після нашої перемоги та звільнення окупованих територій ми збережемо наші партнерські стосунки, навіть коли відкриються порти й морська логістика знову опиниться в пріоритеті. Можливо, навіть розглянемо з правлінням A.G.R. Group купівлю нових кластерів на Заході України для більш зручного партнерства”, – розповів Місак Хідірян агентству.
За його словами, наразі для експорту недоступні глибоководні морські порти, тому використовується автомобільний і залізничний транспорт, а також порти Рені та Ізмаїл. Однак, така логістика обходиться істотно дорожче морського експорту, а також пов’язана з низкою складнощів, як-от неможливість виїжджати за межі України водіям – її громадянам, або великими чергами із суден у портах.
Однак, крім європейського напряму, було активізовано діяльність у кількох країнах Близького Сходу. “Там працюють наші офіси і запущені на максимум внутрішні продажі, оскільки нам необхідна додаткова маржа через високі логістичні витрати. Ми повинні чітко розуміти, що логістичне плече збільшилося, зросли ціни на фрахт, подорожчали енергоносії та паливо, внаслідок чого ми витрачаємо близько $200 на тонні експорту. $200 на нашому товарі – це величезні гроші, раніше ми витрачали $45-50 на тонні”, – констатував Місак Хідірян.
До агрохолдингу A.G.R. Group входить понад 20 компаній. Основний напрямок його діяльності – торгівля сільгосппродукцією, вирощування і зберігання зернових культур, а також тваринництво.
A.G.R. Group обробляє землі в Полтавській, Київській, Чернігівській, Миколаївській та Сумській областях. Вся вирощена продукція реалізується на зовнішніх ринках.
Президент холдингу і голова його наглядової ради – бізнесмен Мисак Хідірян.
A.G.R.GROUP, Merchants, річкові порти, сільгоспкластер, сільгосппродукція, Хидирян
Україна з початку повномасштабного військового вторгнення Росії отримала $27 млрд зовнішнього фінансування, до кінця року очікується зростання цієї суми до $30 млрд, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко в ефірі національного телемарафону.
“Необхідність за 10 місяців війни – $50 млрд. Частково нам допомогли партнери, частково ми профінансували завдяки внутрішнім запозиченням, зокрема завдяки монетизації фінансування Нацбанком України”, – зазначив він.
Згідно з даними Мінфіну, на 7 грудня загальна сума зовнішнього фінансування становила $28,26 млрд, з яких на фінансування дефіциту бюджету – $27,26 млрд, а ще $1 млрд – на відновлення. Ще $11,66 млрд, або 370 млрд грн надав Нацбанк через купівлю ОВДП.
Марченко зазначив, що наступного року потреби держбюджету у фінансуванні оцінюють у $38 млрд. “Менше порівняно з цим роком, але все залежить від того, як розвиватимуться події на воєнному фронті… Власних доходів не вистачає навіть на задоволення базових потреб безпеки та оборони”, – зазначив міністр.
За його словами, крім EUR18 млрд від ЄС, Україна очікує від США $9,9 млрд на 9 місяців, а також про двосторонню підтримку від інших членів G7, зокрема Великої Британії, Канади, Японії, з якими вже тривають перемовини, і Світового банку та МВФ.
У зв’язку з цим Марченко наголосив на важливості створення “фінансового Рамштайна” – не тільки як політичного майданчика, а й як майданчика для розв’язання робочих питань – ритмічності, прогнозованості та можливих затримок фінансування.
“Не можу сказати про точні дати, але переговори тривають, досить активно, на робочому рівні зустрічі (відбуваються) раз на два тижні”, – описав він поточну ситуацію зі створення такого формату.
Коментуючи блокування Угорщиною рішення про виділення Євросоюзом Україні EUR18 млрд наступного року, Марченко назвав цю новину “неприємною, але не більше”.
“Думаю, що в ЄС знайдуть способи вирішити це питання. Уже отримували сигнали, що є кілька кроків, як це можна зробити, тому в нас особливих переживань із цього приводу немає. Думаю, все має бути гаразд”, – сказав глава Мінфіну України.
Як повідомлялося, Нацбанк України в четвер спрогнозував загальне зовнішнє фінансування країни цього року в $31 млрд.
Ситуація на валютному ринку наразі на відміну від літніх місяців набагато краща, це видно зі співвідношення попиту і пропозиції, заявив заступник голови Нацбанку України Юрій Гелетій.
“Важливий індикатор – обсяг інтервенцій: у жовтні – $2 млрд, у листопаді – $1,6 млрд, тоді як у червні було $4 млрд”, – сказав він на брифінгу в четвер.
За його словами, експорт зростає, що разом з очікуванням надходження міжнародної допомоги дає можливість розраховувати на зростання валютних надходжень.
Гелетій нагадав, що міжнародні резерви НБУ на початок грудня перевищили довоєнний рівень і становлять близько $28 млрд, що забезпечує 3,5 місяця майбутнього імпорту.
Заступник голови Нацбанку також повідомив, що спостерігається зростання середньоденного обсягу операцій між банками, але вони, як і раніше, залишаються “об’єктивно малими” – $65 млн у листопаді проти $38 млн у вересні.
За його словами, здатність валютного ринку до самобалансування є однією з умов до повернення до плаваючого курсу, однак, на жаль, зараз цього на ринку немає, і Нацбанк виходить на нього з інтервенціями.
Гелетій додав, що другою важливою передумовою повернення до плаваючого курсу є здатність інфляції бути номінальним якорем, однак наразі її рівень не дає можливості заякорити очікування, таку функцію виконує фіксований курс гривні.
Він підкреслив, що в таких умовах Нацбанк не може назвати конкретних дат, коли може бути здійснено повернення до плаваючого курсу.
“Тому зараз живемо в цьому середовищі. Наша система працює ефективно. Моніторимо зі свого боку ситуацію, адаптуємо наші валютні питання в контексті регулювання і адаптуємося до поточних умов”, – констатував він.
Зі свого боку голова Нацбанку Андрій Пишний зазначив, що з кожною наступною ракетною атакою українці тільки додають стійкості національній валюті – її курс зміцнюється.
Він вказав на зближення офіційного курсу гривні та курсу на готівковому ринку останнім часом.
Фондові індекси країн Західної Європи змінюються слабо і різноспрямовано під час торгів у четвер.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 до 11:29 кв знизився на 0,16% і становив 435,51 пункту.
Німецький фондовий індекс DAX піднявся на 0,01%, французький САС 40 – на 0,14%, британський FTSE 100 знизився на 0,08%, італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 втратили 0,19% і 0,18% відповідно.
Інвестори продовжують побоюватися наслідків уповільнення темпів зростання світової економіки і подальшого посилення монетарної політики найбільших центробанків для стримування інфляції, пише Trading Economics.
Федеральна резервна система (ФРС) і Європейський центральний банк (ЄЦБ) наступного тижня, як очікується, знову підвищать ключові ставки в боротьбі з інфляцією, яка все ще перебуває на занадто високих рівнях.
ФРС, за прогнозами, сповільнить темпи підвищення ключової процентної ставки до 50 базисних пунктів з 75 б.п. Від ЄЦБ аналітики чекають підйому ставок також на 50 б.п.
Інвестори, і так занепокоєні посиленням грошово-кредитної політики ФРС, мають готуватися до того, що відсоткові ставки в США і далі зростатимуть до травня 2023 року, вважає головний економіст Goldman Sachs Ян Хаціус. Очікувати зниження вартості запозичень, на його думку, наступного року не варто, повідомила The Wall Street Journal.
Найбільш істотне зниження в індексі Stoxx 600 демонструють акції швейцарського виробника локомотивів і вагонів Stadler Rail AG, які опускаються на 4,5%.
Найактивніше зростання показують папери компанії Aroundtown S.A., що працює у сфері нерухомості. – на 7,2%.
Акції Ryanair Holdings PLC дорожчають на 1,4%. Ірландський лоукостер продовжив контракт з головним виконавчим директором Майклом О’Лірі до липня 2028 року.
Європейське космічне агентство (ESA) вперше в історії освоєння космосу надасть можливість людині з обмеженими фізичними можливостями стати астронавтом і побувати на орбіті Землі.
Британський підданий Джон Макфолл, у якого ампутовано ногу, у віці 41 року включений до чергового набору астронавтів ESA. Він є бронзовим призером у спринті на 100 м на параолімпійських іграх у Китаї 2008 року і тепер має намір підтвердити, що інвалідність – не перешкода для досягнення багатьох цілей.
Досі людей з обмеженими фізичними можливостями не допускали до відборів в астронавти, які зі зрозумілих причин є одними з найсуворіших конкурсів.
“Від самого початку подання заявки на участь у цій програмі не було в моїх планах через необхідні медичні огляди”, – повідомив Джон після того, як його включили до команди астронавтів-кандидатів.
Але в лютому 2021 року під час організації нового набору агентство оголосило, що пройти підготовку для польоту в космос можуть один або кілька претендентів з інвалідністю ніг (через ампутацію або вроджену ваду розвитку) за умови виконання вимог відбору. При цьому інтелектуальні та психологічні властивості мали бути такими ж, як і в інших кандидатів в астронавти. Це змінило перспективи британця, лікаря за освітою.
“Уперше відібрали кандидата з обмеженими можливостями. Це сигнал усьому людству, що ми здатні це зробити”, – заявив Джон Макфолл, який втратив ногу в 19 років унаслідок аварії з мотоциклом.
ESA повідомило, що протягом найближчих місяців Макфоллу належить працювати над тим, щоб “поліпшити наше розуміння його здібностей і подолати перешкоди, які космічні польоти створюють для астронавтів з обмеженими фізичними можливостями”.
У космічних польотах, що вимагають надзвичайної точності в усьому, навіть найнезначніші модифікації можуть виявитися надзвичайно складними або дорогими, пояснюють в агентстві. Наприклад, наявні зараз системи сконструйовані під астронавтів певних фізичних параметрів.
“Параастронавт” – так агентство назвало свій безпрецедентний проект.
