Аграрна група “ТАС Агро” в сезоні-2023 скоротить посівні площі олійних, розширить зернову групу і почне вирощувати цукрові буряки, повідомила прес-служба компанії.
“Не дивлячись на пізній старт посівної, спричинений погодними умовами, всі роботи будуть виконані в оптимальні агрономічні терміни. До посівної залучено сучасні технологічні комплекси, які збільшують точність висіву та підвищують продуктивність робіт”, – зазначено в прес-релізі.
При цьому уточнюється, що весняна посівна розпочалася в Кіровоградській області з посіву соняшнику.
“ТАС Агро” 2023 року планує посіяти 23,3 тис. га кукурудзи, 16,1 тис. га соняшнику, 11,5 тис. га сої. “Порівняно з минулим роком тут мають намір скоротити площі під олійними культурами і збільшити під зерновою групою. Площа посівів у компанії загалом не змінилася, але з огляду на продовольчу безпеку та ринкову ситуацію цього сезону в структурі посівів додали цукрові буряки”, – наголосили в прес-службі.
Після завершення посівної агрохолдинг проведе додаткове внесення азотних добрив. При цьому компанія має намір змінити технологію живлення рослин, для чого було проаналізовано врожайність культур по кожному полю за останні п’ять років. Відповідно до отриманих даних поля розділили на категорії, згідно з якими будуть планувати врожайність і систему живлення. “Нам вдасться не просто заощадити, а підвищити ефективність інвестованих у добрива коштів”, – зазначають у компанії.
До війни “ТАС Агро” обробляв 83 тис. га у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській, Херсонській та Дніпропетровській областях, займався молочним тваринництвом (до 5,5 тис. голів ВРХ), володів шістьма елеваторами потужністю одноразового зберігання 250 тис. тонн.
Група “ТАС” заснована 1998 року. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Засновником “ТАС” є Сергій Тігіпко.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) підскочив цього тижня до $560,1 млн з $242,9 млн тижнем раніше, це найвищий показник за останні вісім тижнів.
Згідно з інформацією НБУ на його сайті, з 17 по 21 квітня 2023 року купівля ним валюти знову була відсутня.
На готівковому ринку долар за підсумками тижня подорожчав відразу на 0,35 грн – до близько 38,15 грн/$1.
Учасники ринку пов’язують зміну тенденції на ньому з побоюваннями, спричиненими тимчасовою забороною ввезення української агропродукції в Польщу, Угорщину та Словаччину, а також нестабільною роботою зернового коридору, що ставить під питання його продовження після 18 травня.
Загалом від початку цього року НБУ придбав на ринку $62,3 млн, тоді як продав $8 млрд 172,7 млн.
Як повідомлялося, обсяг інтервенцій Нацбанку в березні знизився до $1,67 млрд із $2,43 млрд у лютому і $3,08 млрд і $3,16 млрд у січні та грудні.
У зв’язку зі значним надходженням зовнішнього фінансування міжнародні резерви України за березень зросли на 10%, або на $3 млрд – до $31,88 млрд.
Уряд Японії оголосив про внесок у розмірі $471 млн до Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF), створеного Світовим банком.
“Цей внесок є частиною зобов’язань у розмірі $5,5 млрд, які Японія взяла в лютому, щоб допомогти у відновленні зруйнованої інфраструктури та підтримати народ України у відновленні. З обіцяної суми, 5 мільярдів доларів США – це кредитне покриття, яке підтримає позики Світового банку для України наступного року”, – зазначено в релізі СБ у суботу.
За словами заступника міністра фінансів Японії Кентаро Огата, Японія розраховує, що її внески будуть ефективно використані для задоволення нагальних потреб України з ремонту критично важливої інфраструктури.
URTF – це багатосторонній донорський фонд, що підтримує екстрені операції Світового банку в Україні в ключових галузях, включно з транспортом, охороною здоров’я та енергетикою. Ці проєкти відображають потреби країни в надзвичайній допомозі, викладені в оновленій Швидкій оцінці завданих збитків і потреб відновлення (RDNA), опублікованій минулого місяця. Проєкти розроблені таким чином, щоб їх можна було адаптувати до того, що відбувається на місцях, забезпечуючи при цьому швидкий вплив на ситуацію.
Цей грантовий внесок більш ніж подвоює кошти URTF, вказує СБ. Відтепер загальна сума грантових ресурсів на невідкладні роботи з ремонту енергетичної інфраструктури, доріг, мостів, житла, шкіл і лікарень становить понад $850 млн. Наразі URTF підтримує Проєкт із відновлення енергетичних ресурсів і підготовки до зими, Проєкт “Відновлення основної логістичної інфраструктури та підключення до мережі” (RELINC) і Проєкт “Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя” (HEAL).
У новому RDNA Світовий банк оцінив, що 2023 року Україна зіткнеться з дефіцитом фінансування в $11 млрд для покриття критичних економічних і капітальних витрат.
URTF було створено в грудні 2022 року. Фонд допомагає Україні в плануванні та реалізації програми відновлення, сталого відновлення та реформування. Використовуючи рамковий підхід, URTF гарантує, що українська влада зможе ефективно та масштабно використовувати численні джерела фінансування.
Стратегічне керівництво діяльністю URTF здійснює Рада партнерства. Її співголовами є Група Світового банку та уряд України, до складу Ради входять партнери з розвитку. Учасниками URTF є Австрія, Канада, Ісландія, Японія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Канада. Команда управління програмою відповідає за щоденне управління коштами учасників URTF.
Інвестиційна група Dragon Capital має намір придбати ТОВ “Парфумс” (Київ) – інтернет-магазин парфумерії “Parfums” (parfums.ua), чий виторг у 2022 році, згідно з даними ресурсу opendatabot, впав до 2,4 млн грн з 206,8 млн грн роком раніше.
Відповідно до інформації Антимонопольного комітету України (АМКУ) в п’ятницю, він надав кіпрській Dragon Capital Investments Limited дозвіл на купівлю понад 50% у кіпрській PFG Сorrorrаtіon Limіted, якій належить 100% у ТОВ “Парфумс” і бенефіціар якої пов’язаний із Dragon Capital.
Водночас АМКУ повідомив, що надав такий самий дозвіл і кіпрській Redinfine Consultants Limiтed.
В інвесткомпанії Dragon Capital поки не стали коментувати цю інформацію агентству “Інтерфакс-Україна”.
Згідно з даними opendatabot, бенефіціаром PFG Сorporation Limited виступає громадянин Чехії Сухі Іво – член наглядової ради Юнекс Банку, що належить Dragon Capital, який представляє акціонера. Вказується також, що останні п’ять років він був виконавчим директором Dragon Capital (Cyprus) Limited і Dragon Capital s.r.o.
За даними opendatabot, раніше серед бенефіціарів PFG Сorporation Limited був Андрій Логвин – бенефіціар великого гравця українського інтернет-рітейлу “Каста Груп”.
На початку 2022 року статутний капітал ТОВ “Парфумс” було збільшено зі 133,72 млн грн до 177,80 млн грн. Активи компанії минулого року скоротилися зі 106,4 млн грн до 81,5 млн грн, зобов’язання – зі 167,8 млн грн до 98,5 млн грн.
На сайті інтернет-магазину зазначено, що проект працює з 2008 року.
Dragon Capital – одна з найбільших інвестгруп в Україні у сфері інвестицій та фінансових послуг. Надає повний спектр інвестиційно-банківських і брокерських послуг, прямих інвестицій, управління активами інституційних, корпоративних і приватних клієнтів.
Компанія заснована 2000 року в Києві, бенефіціаром є її засновник і голова громадянин Чехії Томаш Фіала.
У червні 2022 року профільний ресурс RAU повідомляв, що внаслідок обміну активами найбільший гравець на ринку парфумерії та косметики в Україні MakeUp отримає в управління від Dragon Capital інтернет-магазин parfums.ua, однак передасть йому інтернет-магазин із дитячими товарами panama.ua до вже наявного у Dragon Capital pampik.com.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає EUR10,6 млн кредиту комунальному підприємству (КП) “Електротранс” (м. Хмельницький) для фінансування закупівлі нових тролейбусів, а також устаткування для технічного обслуговування та діагностики, повідомляється в прес-релізі банку.
Згідно з повідомленням у п’ятницю, позика ЄБРР є частиною фінансового пакету, що включає також інвестиційні гранти від Інвестплатформи сусідства ЄС у розмірі до EUR2,75 млн і до EUR1,7 млн від Спецфонду кризового реагування ЄБРР, який отримує внесок від уряду США.
Кошти кредиту і гранти будуть спрямовані на придбання нових тролейбусів із системами дистанційного моніторингу, запчастин і сервісного обладнання.
Своєю чергою місто покриє вартість встановлення камер спостереження всередині тролейбусів і модернізацію тролейбусних зупинок, тягових підстанцій і тролейбусного депо в розмірі EUR1,5 млн.
У пресрелізі нагадують, що проєкт є частиною програми ЄБРР “Зелені міста”, до якої Хмельницький долучився 2019 року. Перший проєкт, підписаний у жовтні 2020 року, стосувався поліпшення управління твердими відходами.
“Для хмельничан надзвичайно важливими є обидва проєкти: триваючий – щодо покращення управління твердими відходами – та проєкт із придбання нових тролейбусів. Ми раді, що можемо їх реалізувати саме з ЄБРР, нашим довготривалим партнером, незважаючи на війну, спричинену агресією Росії”, – цитує пресслужба мера Хмельницького Олександра Симчишина, який представляв місто у Варшаві на підписанні угоди з керуючим директором з розвитку сталої інфраструктури ЄБРР Нандітою Паршад.
Як повідомлялося, раніше Симчишин зазначав, що за кошти ЄБРР і гранти планують купити до 45 низькопідлогових тролейбусів, але водночас їхня кількість буде залежати від вартості тролейбусів, яка зросла.
Прес-служба ЄБРР констатує, що після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Хмельницький зіткнувся з великим потоком внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що створює навантаження на міські служби.
ЄБРР відновив роботу з Хмельницьким у червні, додавши в план дій з розвитку “Зеленого міста” оцінку потреб ВПО, фінансування на яку надав уряд Швеції.
Програма ЄБРР “Зелені міста” започаткована 2016 року. З цього моменту вона допомогла понад 50 містам на трьох континентах, на її підтримку спрямовано понад EUR5 млрд.
В Україні до неї, зокрема, приєдналися Львів, Київ, Кривий Ріг, Дніпро, Хмельницький.
Як повідомлялося, ЄБРР спільно з донорами зобов’язався протягом 2022-2023 років надати Україні фінансування в розмірі EUR3 млрд для підтримки функціонування бізнесу та економіки. У 2022 році банк спрямував на підтримку України EUR1,7 млрд і залучив від партнерських фінансових установ EUR200 млн.
Голова правління Оксі Банку (Львів) Олексій Столяров 24 квітня звільниться за власним бажанням, виконувачем обов’язків голови правління з 25 квітня призначено заступника голови правління Олександра Скворцова.
Як ідеться в повідомленні банку в системі розкриття НКЦПФР, відповідне рішення наглядова рада банку ухвалила 19 квітня.
Скворцова призначено в.о. до дати вступу на посаду голови правління, погодженої Нацбанком, зазначено в інформації.
Уточнюється, що Скворцов до листопада 2021 року був спочатку заступником, а потім начальником відділу інформаційної безпеки банку. До цього менеджером інформбезпеки ТОВ “Споживчий центр”, директором департаменту інформбезпеки ТОВ “НоваПей”, керівником служби інформбезпеки банку “Авангард”.
Столяров очолював правління з 25 квітня 2022 року.
Оксі Банк (раніше – банк “Галс”) зареєстровано 1991 року. За даними НБУ, найбільшими його акціонерами є Олег Баляш (50,4467%) і його дружина Оксана Баляш (25%), а також Ігор Фісун (9,95%).
Згідно з даними Нацбанку України, на 1 березня 2023 року за розміром загальних активів Оксі Банк посідав 59-те місце (740,5 млн грн) серед 65 банків, що діяли в країні.
