Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що передбачає складання іспитів з основ Конституції, історії України та на рівень володіння державною мовою як умову для отримання громадянства України.
Як зазначено в картці відповідного законопроєкту № 7606, розміщеного на сайті Верховної Ради, документ було повернуто до парламенту з підписом глави держави 21 квітня.
Більшість положень закону набирає чинності через півроку з дня його опублікування в парламентській газеті “Голос України”.
Документ передбачає, що умовами прийняття до громадянства України іноземців/людей без громадянства є знання основ Конституції та історії України, а також володіння державною мовою та обов’язкове складання іспитів із цих предметів.
Згідно з пропонованим нововведенням до законодавства, іноземець/особа без громадянства, який бажає набути українське громадянство, письмово подає заяву про те, що в разі набуття громадянства, він зобов’язується скласти іспити з основ Конституції України, історії країни, на рівень володіння державною мовою і впродовж двох років надати документи про складання таких іспитів.
Водночас закон пропонує запровадити особливі умови набуття громадянства для осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, становлять державний інтерес для України, проходять військову службу за контрактом у Збройних силах України, зокрема, нагороджені державною нагородою, або отримали посвідку на тимчасове проживання. Такі особи будуть зобов’язані протягом двох років з моменту прийняття до громадянства України скласти іспити з основ Конституції, історії України, на рівень володіння державною мовою.
Документ передбачає, що невиконання зобов’язань щодо складання іспитів є підставою для втрати громадянства.
Як повідомлялося, законопроєкт ініціював прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Документ було зареєстровано у Верховній Раді 28 липня 2022 року. У першому читанні Рада ухвалила законопроєкт 18 жовтня, а в цілому – 21 березня.
Україна експортувала через морські порти Одеської області на 7% більше агропромислової продукції, ніж тижнем раніше, її обсяг становив 702,3 тис. тонн. Збільшення відвантажень вдалося домогтися за рахунок тонажності суден, повідомили в Українській аграрній конфедерації бізнесу (УКАБ).
“Кількість кораблів, завантажених за цей тиждень, становила лише 14 одиниць, що на два судна менше за показник попереднього тижня. Фактично збільшення відвантажень вдалося домогтися завдяки збільшенню тонажності суден”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, у структурі експорту української сільгосппродукції через цей канал найбільші частки припадали на кукурудзу (56%), пшеницю (18%) і макуху соняшникову (14%).
Українська продукція вирушила до країн Азії (Китаю, Бангладеш, Індії та інших), Європи (Іспанії, Португалії та Італії) та Африки (Єгипту).
При цьому загалом ситуація з роботою “зернового коридору” продовжує погіршуватися. Російська сторона призупиняла інспекцію суден у вівторок 11 квітня і в понеділок 17 квітня 2023 року.
Найближчими трьома днями інспекції суден “зернового коридору” поновлять за тимчасовою схемою 50:50, згідно з якою 50% перевірок пройдуть судна з черги, що утворилася, ще 50% – гуманітарні вантажі.
Загалом від початку роботи “зернового коридору” з 1 серпня 2022 року до 16 квітня 2023-го Україна експортувала 28,1 млн тонн сільгосппродукції.
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну до вугледобувних, енергетичних та машинобудівних підприємств “ДТЕК Енерго” приєдналися понад 6,8 тис. нових працівників, більш як 2,6 тис. з яких є переселенцями, повідомляється в пресрелізі енергохолдингу в середу.
“Левова частка (із загальної кількості працевлаштованих – ІФ-У), а це понад 2,6 тис. осіб – українці, які були змушені залишити рідні будинки через окупацію чи близькість бойових дій”, – йдеться у документі.
Як поінформували у компанії, переважна більшість переселенців, а це близько 95%, працевлаштувалися на вугледобувних підприємствах “ДТЕК Енерго”. При цьому більшість із них не мали шахтарської спеціальності та пройшли перенавчання безпосередньо на виробництві.
“Ще 850 нових працівників – молоді люди, які щойно закінчили навчальні заклади і саме на шахтах знайшли своє перше робоче місце”, – зазначили в енергохолдингу.
На думку генерального директора “ДТЕК Енерго” Ільдара Салєєва, під час війни є вкрай важливим, щоб кожна компанія не лише працювала на максимумі, а й залишалася відповідальним роботодавцем та надійним партнером для громад.
“В історії “ДТЕК Енерго” ми пережили і численні переїзди працівників із небезпечних місць, і релокації наших підприємств. Тому розуміємо і завжди намагаємося підтримати людей, змушених полишити свій дім через бойові дії”, – заявив у пресрелізі Салєєв.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність у тепловій генерації станом на січень 2022 року – 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток та збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Група “ДТЕК” (DTEK Group) – найбільший приватний інвестор у енергетичному секторі України.
Компанії групи “ДТЕК” займаються видобутком вугілля та природного газу, виробництвом електроенергії на вітрових, сонячних та теплових електростанціях, здійснюють трейдинг енергоресурсами на місцевому та міжнародному ринках, розподіляють та постачають електроенергію споживачам, надають енергоефективні послуги клієнтам.
У групі працюють близько 60 тис. працівників.
100% групи “ДТЕК” належить SCM Limited, кінцевим бенефіціаром є Рінат Ахметов.
Кабінет міністрів України спростив виїзд поранених українських військових на лікування за кордон, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“На одному з минулих засідань уряду я озвучував чіткі пріоритети нашого уряду у сфері ветеранської політики. Одним із цих пріоритетів є реформа медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій. Сьогодні ухвалюємо постанову про спрощення виїзду наших поранених бійців на лікування за кордон”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За словами прем’єра, тепер направлення на таке лікування військові зможуть отримати в тому медзакладі, де проходять лікування або реабілітацію.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, внесено зміни до порядку направлення осіб зі складових сил оборони та сил безпеки, які постраждали у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон.
Зокрема, дозволено закладам охорони здоров’я самостійно визначати необхідність направлення захисників України, які постраждали у зв’язку з воєнною агресією РФ, на лікування за кордон і формувати відповідний пакет документів до державного органу, який входить до складу сектору безпеки та оборони без залучення до процедури військово-медичних установ.
“Прискорення та оптимізацію процедури також буде забезпечено шляхом спрощення підготовки висновку щодо необхідності направлення особи зі складових сил оборони або сил безпеки, яка постраждала у зв’язку з військовою агресією РФ, на лікування за кордон”, – написав Мельничук.
АТ “Укрзалізниця” з 24 квітня запускає новий безпересадковий вагон сполученням Відень – Чоп – Відень.
“Зустрічайте новий альтернативний шлях повернення з Австрії та Угорщини в Україну. 24 квітня розпочне курсування новий безпересадковий вагон сполученням Відень – Чоп – Відень”, – йдеться в Телеграм-каналі “Укрзалізниці” в п’ятницю.
Як повідомляється, відправлятиметься з Відня вагон щодня о 16:42, Будапешт – Келеті о 19:19 – 19:40, прибуватиме до Чопа о 02:28. “Після проходження прикордонно-митного контролю, продовжуйте свою подорож поїздом №750 Ужгород – Київ, що прибуватиме до Чопа о 05:19, Мукачева 06:48 – 06:53, Львова 11:00 – 11:23, прибуття до Києва о 18:30”, – повідомляє “Укрзалізниця”.
Зворотно з Києва можна почати шлях на поїзді №749 Київ – Ужгород, який вирушає з Києва щоденно о 13:16, Львів 19:59 – 20:25, Мукачево 00:19 – 00:24, прибуття до Чопа о 01:10. Після проходження прикордонно-митного контролю на вокзалі ст. Чоп, можна продовжити подорож новим безпересадковим вагоном Чоп – Відень, що вирушає щодня з 25 квітня о 03:28, Будапешт – Келеті 08:20 – 08:40, прибуття до Відня об 11:21.
Як повідомляється, вартість квитка з Чопа до Відня становить 1730 грн. “Квитки вже доступні в міжнародних касах “Укрзалізниці”. А квитки з Києва до Чопа і назад можна придбати і в касах, і онлайн: у застосунку “Укрзалізниці”, у чат-боті та на сайті”, – ідеться в повідомленні.