Аномально спекотна погода встановилася в багатьох азіатських країнах, зокрема в Індії та Китаї, повідомляють у середу місцеві ЗМІ.
Температурні рекорди для квітня встановлено цього тижня в Лаосі, де температура повітря піднялася до 42,7 градуса за Цельсієм, а також у Таїланді – до 45 градусів за Цельсієм, у М’янмі – до 44.
Напередодні прем’єр Таїланду Прают Чан-Оча висловив стурбованість “небезпечно високими температурами повітря в різних частинах Таїланду”. Він повідомив, що в районі Бангкока температура може сягнути 52,3 градуса за Цельсієм.
У Китаї одразу в кількох містах – Ченду, Чжецзян, Нанкін і Ханчжоу – зафіксували рекордно високу температуру повітря.
У низці регіонів Індії метеорологічна служба оголосила про підвищену небезпеку через спеку. У шести містах на півночі та сході Індії температура цього тижня піднімалася вище 44 градусів за Цельсієм, у столиці – вище 40. Очікується, що аномально спекотна погода триватиме до кінця цього тижня. У деяких штатах країни скасовано заняття в школах, повідомляють про 13 померлих від наслідків спекотної погоди.
У більшості регіонів Пакистану і Бангладеш протягом кількох днів повітря прогрівається вище 40 градусів за Цельсієм.
Результати минулорічного дослідження Гарвардського і Вашингтонського університетів свідчили, що сильна спека з небезпечними для людей температурами протягом цього століття, найімовірніше, наставатиме в 3-10 разів частіше, ніж зазвичай.
Міністерство сільського господарства Угорщини з 19 квітня розширило список заборонених до імпорту українських сільгосптоварів до 25.
Як повідомив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь, якого цитує видання Hirado.hu, заходи запроваджено на проміжний період, що дасть змогу ухвалити значущі та довгострокові заходи ЄС, переглянути повний безмитний характер українських товарів і роботу коридорів солідарності.
Надь пояснив, що заборона поширюється на зернові, насіння ріпаку та соняшнику, борошно, рослинну олію, мед і деякі види м’яса, і діє до 30 червня 2023 року.
При цьому Угорщина не забороняє транзит цієї продукції своєю територією.
Транзитні перевезення, як і раніше, в Угорщині дозволені, але компетентні органи пломбуватимуть вантажі на кордоні, а потім стежитимуть за ними за допомогою електронних пристроїв і патрулів. Процедури транзиту ураженої продукції перевірятимуть по всій країні.
Міністр додав, що перевізників, які порушують правила, можуть оштрафувати. Штраф може сягати повної вартості вантажу.
Нагадаємо, Болгарія ввела тимчасову заборону на імпорт продовольства з України, за винятком транзитних товарів.
Останніми днями Польща, Угорщина та Словаччина заборонили імпорт українських сільгосптоварів, у Румунії лунають заклики до цього через шкоду для місцевих фермерів через нижчі ціни на українську продукцію.
Польща в ніч з 20 на 21 квітня відновлює транзит українських сільгосптоварів за новими правилами.
Середньодобове виробництво продукції металургії у 2022 р.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Болгарія ввела тимчасову заборону на імпорт сільгосппродуктів з України, за винятком товарів, що прямують транзитом, повідомив виконуючий обов’язки прем’єр-міністра країни Галаб Донєв.
“Основна причина в тому, що торік всупереч ідеї так званих “коридорів солідарності” в країні залишилися значні обсяги продовольства та були порушені основні виробничі й торговельні ланцюжки. Якщо ця тенденція збережеться і навіть посилиться, що цілком реально після введення подібних заборон з інших країн, це може мати досить серйозні наслідки для болгарського бізнесу”, – цитує bnr.bg виступ Донева на засіданні уряду країни в середу.
За словами в.о. прем’єра, уряд змушений ухвалити цей захід, оскільки “відповідальна європейська влада все ще розглядає адекватну відповідь на обставини, що змінилися, до яких призвели “коридори солідарності”.
Донєв висловив сподівання, що Брюссель почує позиції держав-членів ЄС – Болгарії, Польщі, Угорщини та Словаччини – і переосмислить власну. “Болгарія, як і раніше, солідарна з Україною, але банкрутства болгарських сільгоспвиробників цій справі не посприяють”, – підкреслив глава уряду.
На засіданні в середу уряд Болгарії ухвалить рішення про терміни дії тимчасової заборони на ввезення сільгосппродуктів з України.
Польща 15 квітня, після з’їзду фермерів, ухвалила одностороннє рішення про тимчасове припинення ввезення будь-якої сільськогосподарської продукції з України на період до 30 червня 2023 року, незважаючи на те, що 7 липня було досягнуто двосторонньої домовленості з Україною про тимчасове зупинення експорту лише чотирьох культур – пшениці, кукурудзи, ріпаку й соняшнику, тоді як транзит зберігався, але з жорсткішими умовами, які сторони планували оперативно узгодити.
Подібні рішення потім ухвалили також Угорщина та Словаччина.
У ніч на 20 квітня Польща відновлює транзит української сільгосппродукції, але застосує низку контролюючих механізмів.
Державний секретар з питань розвитку, координатор уряду ФРН з питань міжнародної допомоги Україні Йоган Фласбарт, який вчора прибув до Києва, узгодив ще один пакет допомоги з віцепрем’єр-міністром Іриною Верещук і міністром фінансів України Сергієм Марченком, повідомляє Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Згідно з повідомленням, Міністерство розвитку інвестує додаткові кошти в розмірі 111 млн євро, зокрема, в житло для переміщених осіб та на підтримку українських муніципалітетів, наприклад, на ремонт та оснащення дитячих садочків, шкіл та лікарень.
“Відновлення України стане гігантським завданням для країни, її народу і для нас як міжнародної спільноти. І воно вже зараз починається, навіть якщо, на жаль, кінця війні не видно. Ця довгострокова перспектива і раннє планування важливі. Ми хочемо показати народу України, що ми будемо й надалі стояти на його боці на знак солідарності. І ми маємо переконатися, що наша короткострокова підтримка відповідає довгостроковому відновленню”, – сказав держсекретар.
Він підкреслив, що “йдеться також про інвестиції в майбутнє Європи, тому що сильна економічна Україна також буде важливою опорою нашого загальноєвропейського процвітання”.
Фласбарт перебуває в Україні з 18 по 19 квітня як уповноважений Федерального уряду з координації міжнародних зусиль із відновлення. Крім переговорів з українським урядом про розширення двостороннього співробітництва, поїздка охоплює переговори з українським громадянським суспільством про посилення антикорупційних заходів і прозорості, а також обмін думками з українськими підприємцями. Фласбарт також веде переговори з парламентаріями, Українською асоціацією міст і муніципалітетів та ООН.
Згідно з інформацією, Берлін надав Україні 3,6 мільярда євро у вигляді цивільної підтримки з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому минулого року.
Як випливає з постанови Президента Республіки Узбекистан від 5 квітня 2023 року «Про додаткові заходи щодо розширення та підтримки виробництва та переробки сільськогосподарської продукції у 2023 році», в країні впроваджується експериментальна система фінансування проектів за рахунок залучених коштів міжнародних фінансових інститутів.
Як пише Nuz.uz, у ній буде задіяно державне унітарне підприємство (ДУП) «Агросервіс оператор» при Агентстві з надання послуг у сільському господарстві.
З 15 квітня цього року проекти зберігання та переробки фруктів та овочів, створення логістичних потужностей, закупівлі вирощеної продукції та спеціальної техніки, у тому числі придбання технологій у харчовій промисловості, розроблені ініціаторами, подаються до проектних офісів Агентства в районах та потрапляють до ДУП «Агросервіс оператор» через Єдину електронну інформаційну платформу Мінсільгоспу. При цьому:
Агентство спільно з ДУП «Агросервіс оператор» в установленому порядку формує та подає проекти до Міжнародного центру стратегічного розвитку та досліджень у сфері продовольства та сільського господарства;
Міжнародний центр стратегічного розвитку та досліджень у сфері продовольства та сільського господарства в установленому порядку організує фінансування проектів.
ДУП «Агросервіс оператор» за рахунок даних коштів будує та здає ініціаторам «під ключ» на основі лізингу сади та виноградники, агрологістичні об’єкти, технологічні лінії (сучасні теплиці, лабораторії, малі агрологістичні центри, переробні потужності), лінії у харчовій промисловості. При цьому оплата лізингу провадиться на умовах: 10% – передоплата, 10% – частка ініціаторів, 80% – оплата на виплат протягом 10 років.
Кошти, що виділяються в рамках цього порядку, надаються:
у національній валюті за ставкою 14% річних. При цьому витрати, що виникають через коливання валютного курсу узбецьких сумів по відношенню до долара США, відшкодовуються за рахунок республіканського бюджету.
На ці цілі Мінсільгосп направить залучені кошти міжнародних фінансових інститутів у розмірі $130 млн, йдеться в документі.
У постанові зазначено, що посадка сільськогосподарських культур у республіці для врожаю 2023 року запланована на 3,2 млн. га основних площ, 783 тис. га повторних площ, 140 тис. га міжрядь садів та виноградників, 34,6 тис. га околиць полів, а також площею 373 тис. га богарних земель.
