Українські підприємства в січні-жовтні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 91,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $104,029 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в середу, експорт міді та мідних виробів за цей період скоротився на 20,6% – до $61,107 млн.
У жовтні імпортовано міді на $13,932 млн, експортовано – на $6,090 млн.
Крім того, Україна за 10 місяців 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів на 77,7% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $12,438 млн (у жовтні – $806 тис.), алюмінію та виробів із нього наростила на 10,1%, до $307,569 млн ($32,582 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 66,3% – до $892 тис. ($19 тис.), імпорт олова та виробів з нього – на 21,1%, до $2,284 млн ($232 тис.), але наростила цинку і цинкових виробів – на 23,1%, до $37,525 млн ($3,538 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього в січні-жовтні поточного року знизився на 2,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $81,616 млн (у жовтні – $9,996 млн), свинцю та виробів з нього зріс на 27,9% – до $12,498 млн ($1,308 млн), нікелю та виробів становив $257 тис. ($1 тис.), тоді як за 10 місяців 2022 року він був $1,086 млн.
Цинку за кордон поставлено за 10 місяців на $99 тис. (у жовтні – $10 тис.) проти $1,321 млн у січні-жовтні-2022. Експорт олова та виробів становив $57 тис. (у жовтні поставки не здійснювалися) проти $421 тис. за 10 міс.-2022 року.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Аграрії всіх областей України намолотили 71,5 млн тонн зернових і олійних культур – 51,275 млн тонн і 20,239 млн відповідно, повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства.
Згідно з прес-релізом, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 9840 тис. га за врожайності 52,1 ц/га.
Уточнюється також, що до теперішнього часу в Україні завершено збирання та обмолот ячменю зі 1505 тис. га (101% плану), якого отримано 5,890 млн тонн; пшениці – 22,409 млн тонн із 4695 тис. га (101%); гороху – 398,2 тис. тонн зі 154,4 тис. га (103%), а також ріпаку – 4,005 млн тонн насіння з 1396 тис. га (98%).
Завершується збирання проса, якого отримано 178,9 тис. тонн з 79 тис. га (94%), і гречки – 206,57 тис. тонн з 139,2 тис. га (98%). При цьому кукурудзи намолочено 21,218 млн тонн з 2932,3 тис. га (60%).
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 974,1 тис. тонн із 336,2 тис. га.
В Україні тривають роботи з олійних культур, які зібрано сумарно з площі 8096 тис. га. Намолочено, зокрема, соняшнику – 11,520 млн тонн (11,310 млн тонн тижнем раніше) з площі 4,911 млн га (94%), сої – 4,713 млн тонн (4,643 млн тонн) з 1,788 млн га (97%).
Цукрові буряки викопано з площі 211,3 тис. га (183,8 тис. га тижнем раніше), що склало 50% планових площ. Його отримано 10,098 млн тонн.
Мінагрополітики також відстежує інформацію щодо врожайності сільгоспкультур, яка по пшениці склала 47,7 ц/га, ячменю – 39,2 ц/га, гороху – 25,8 ц/га, просу – 22,6 ц/га, гречці – 14,9 ц/га. Урожайність кукурудзи – 72,4 ц/га, ріпаку – 28,7 ц/га, сої – 26,3 ц/га, соняшнику – 23,5 ц/га. Урожайність цукрових буряків – 477,9 ц/га.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові буде отримано в таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн і кукурудзи – 28,5 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 21,6 млн тонн, зокрема, соняшнику – 13 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,6 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Українські металургійні підприємства в січні-жовтні поточного року скоротили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,365 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, за десять місяців поточного року виплавка сталі знизилася на 11,7% порівняно із січнем-жовтнем-2022 – до 5,162 млн тонн.
Виплавка чавуну за цей період скоротилася на 15,6% – до 4,906 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна за 9 міс-2023 знизила випуск загального прокату на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,929 млн тонн, сталі на 16,9 – до 4,590 млн тонн, чавуну на 19,5% – до 4,394 млн тонн.
Метпідприємства країни 2022 року скоротили виробництво загального прокату на 72% порівняно з попереднім роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Україна в січні-жовтні поточного року знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 40,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 34,588 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за цей період склав $529,584 млн (зниження на 51,6%).
Основний експорт здійснювався до Болгарії (35,42% поставок у грошовому виразі), Польщі (23,85%) та Італії (9,97%).
У січні-жовтні Україна імпортувала з Китаю 92 тонни напівфабрикатів на суму $169 тис., у вересні-жовтні ввезення не здійснювалося.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому виразі на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (26,55% постачань у грошовому виразі), Польщу (13,97%) та Італію (12,13%).
Крім того, Україна у 2022 році імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж у 2021 році. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (96,92% постачань – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
Україна в січні-жовтні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 96,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 10,170 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 84,7% – до $16,983 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (36,92% поставок у грошовому виразі), Японії (18,90%) і Нідерландів (6,04%).
Україна в зазначений період імпортувала 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Україна в січні-жовтні поточного року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 268,550 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період знизився на 36,7% – до $105,546 млн.
Україна за 10 місяців 2023 року експортувала 3,324 тис. тонн коксу, що нижче за аналогічний період минулого року на 10,1%. У грошовому вираженні він скоротився на 21,6% – до $774 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (87,60%), Колумбії (9,48%) і Чехії (2,12%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,856 тис. тонн, у грошовому виразі на 97,6% – до $1,011 млн. Основний експорт здійснювали в Угорщину (42,63% поставок у грошовому виразі), Грузію (37,69%) і Туреччину (17,41%).
Україна 2022 року імпортувала 359,192 тис. тонн коксу і напівкоксу, що на 54,5% менше порівняно з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 50,3% – до $174,499 млн. Імпорт здійснювали переважно з РФ (43,43% поставок у грошовому вираженні, до війни), Польщі (30,07%) і Чехії (13,15%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів перебуває на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні.
