Передані Польщею 1 570 терміналів системи Starlink вже прибули в Україну, повідомив віце-прем’єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Це особливо важливо зараз, адже через російські обстріли є проблеми з електроенергією. Коли світло зникає, у деяких регіонах не працюють мобільні оператори та інтернет-провайдери. Тому забезпечимо країну публічними точками WI-FI, де люди зможуть бути на зв’язку”, – написав Федоров у телеграмі в четвер.
Він зазначив, що частину терміналів буде передано цивільним адміністраціям на деокупованих територіях. “Крім того, забезпечимо Старлінками “Укрзалізницю”, щоб пасажири та працівники мали стабільний мобільний зв’язок та інтернет”, – наголосив міністр.
Федоров уточнив, що від початку повномасштабного вторгнення за сприяння Мінцифри від донорів і партнерів Україна отримала понад 20 тисяч терміналів Starlink.
“З них 5 тисяч за підтримки уряду Польщі. Тепер ще 1570 терміналів від наших стратегічних партнерів допоможуть Україні залишатися на зв’язку. Дякую польському уряду за постійну підтримку та групі логістичних компаній ZAMMLER за безоплатну доставку нової партії терміналів в Україну”, – підсумував очільник Мінцифри.
Уряд Норвегії готується вкласти близько 1,5 млрд норвезьких крон в очолюваний Великобританією Міжнародний фонд для України.
Як повідомляється на сайті уряду Норвегії, вкладення йде на додаток до 400 мільйонів норвезьких крон, які Норвегія раніше пожертвувала фонду. Фінансування було використано для придбання безпілотників, засобів придушення дронів і артилерійських снарядів.
Нова пожертва є частиною 3 мільярдів норвезьких крон, які норвезький уряд надасть на військову підтримку Україні у 2022 році.
Нідерланди вкладуть 100 мільйонів євро в нещодавно створений Міжнародний фонд для України (IFU) для фінансування військової техніки для України, повідомляє Міноборони країни.
Як повідомляється на сайті відомства, про це заявила міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен під час візиту до Великої Британії.
Гроші IFU використовують для закупівлі техніки безпосередньо у виробників, щоб забезпечити її максимально швидку доставку в Україну.
“Якби Росія припинила бойові дії, війни не було б. Якби Україна припинила бойові дії, не було б України. Міжнародна підтримка України залишається життєво важливою”, – сказала міністр.
Очікується, що перші галузеві контракти будуть укладені до кінця цього року. Перші поставки очікуються в першій половині наступного року.
Крім Нідерландів, іншими учасниками фонду є його ініціатори Велика Британія, Данія і Норвегія.
Зростання споживчих цін в Україні у жовтні 2022 року прискорилося до 2,5% з 1,9% у вересні, 1,1% – у серпні та 0,7% у липні, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у четвер.
У жовтні минулого року було зафіксовано інфляцію 0,9%, тому у річному вимірі за підсумками жовтня цього року вона зросла до 26,6% з 24,6% за підсумками вересня, 23,8% – за підсумками серпня, 22,2% – за підсумками липня та 21,5% – за підсумками червня.
Базова інфляція минулого місяця знизилася до 1,9% з 2,4% у вересні та 2,1% у серпні.
З початку цього року за десять місяців споживчі ціни в Україні зросли на 24,8%, а базова інфляція склала 20,1%, уточнив Держстат.
Нацбанк у середині жовтня зберіг прогноз інфляції за підсумками 2022 року на рівні 30%, тоді як уряд наприкінці жовтня покращив його з 30,1% до 29,3%.
На споживчому ринку у жовтні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 4,2%. Найбільше (на 60,5%) подорожчали яйця. На 11,3-2,3% зросли ціни на сало, овочі, фрукти, м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сири, олію, молоко. На 4,8% подешевшали продукти переробки зернових.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,9%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1%, алкогольні напої – 0,8%.
Одяг та взуття подорожчали на 1,9%, зокрема взуття – на 2,1%, одяг – на 1,7%.
Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 1,2% відбулося насамперед за рахунок подорожчання послуг лікарень на 1,8% та амбулаторних послуг – на 1,6%.
Ціни на транспорт зросли на 0,8%, переважно через подорожчання транспортних засобів на 1,5%. Водночас на 5,1% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті.
Як повідомлялося, у 2021 році інфляція в Україні зросла до 10% з 5% у 2020 році та 4,1% у 2019 році, а базова – до 7,9% проти 4,5% роком раніше.
Трейдери чекають даних про інфляцію в Штатах за жовтень, які оприлюднить міністерство праці США в четвер о 15:30 кв. м.
Експерти, опитані Trading Economics, у середньому прогнозують уповільнення темпів зростання споживчих цін у країні до 8% у річному вираженні порівняно з 8,2% у вересні.
Звіт про інфляцію в США за жовтень, ймовірно, стане ключовим фактором, який визначить, на яку величину Федеральна резервна система (ФРС) підвищить ставку на грудневому засіданні.
Наразі ринок закладає підйом ставки на 50 базисних пунктів (б.п.) у грудні, але вищі, ніж очікується, темпи жовтневої інфляції можуть змінити ці очікування на користь чергового збільшення на 75 б.п., зазначає Trading Economics.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), додає 0,28%, ширший WSJ Dollar – 0,33%.
Пара євро/долар на 15:30 МСК торгується на рівні $0,9950 порівняно $1,0014 на закриття ринку в середу.
Європейський центральний банк (ЄЦБ) у четвер вжив заходів для розв’язання проблеми нестачі на ринку високоліквідних держоблігацій, які використовуються як забезпечення в ринкових угодах. Ця проблема стала нагальною у зв’язку з тим, що ЄЦБ багато років поспіль скуповував бонди в рамках програми кількісного пом’якшення.
У четвер ЄЦБ ухвалив рішення збільшити до 250 млрд євро зі 150 млрд євро ліміт кредитування фінінститутів цінними паперами під заставу грошових коштів, повідомила член виконавчої ради ЄЦБ Ізабель Шнабель.
“Це попереджувальний захід для пом’якшення проблеми нестачі на ринку забезпечення у вигляді цінних паперів і підтримання його функціонування наприкінці року”, – написала вона у Twitter.
Курс американської валюти до ієни становить 146,47 ієни проти 146,41 ієни за підсумками попередньої сесії. Вартість фунта піднялася до $1,1392 з $1,1357 напередодні.
Пара долар/юань торгується на рівні 7,2535 юаня проти 7,2419 юаня на закриття попередньої сесії.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), відновив постачання граншлаку зарубіжним споживачам.
Згідно з інформацією компанії, у жовтні “Каметсталь” відвантажила 19 тис. тонн доменного гранульованого шлаку міжнародним споживачам.
При цьому наголошується, що металургійна продукція – економічна опора України. Однак навіть вторинний продукт виробництва може принести додатковий прибуток підприємству. Наразі понад 285 вагонів доменного шлаку вже дісталися пункту призначення в Польщі.
Раніше гранульований шлак також відправляли за кордон, але через військові дії поставки довелося призупинити. Восени ситуація з логістикою покращилася і тепер підприємство має намір налагодити стабільний процес його продажу країнам Європи.
Пресслужба пояснює, що граншлак отримують у результаті швидкого охолодження вогнеродних доменних шлаків у наповненому водою гранбасейні. Далі вторинний продукт везуть на склад. Звідти за допомогою спецтехніки він вирушає на підкранову естакаду, де і вантажиться в піввагони для подальшого транспортування.
Гранульований шлак застосовують, зокрема, як заповнювач для цементних і асфальтових бетонів, бесклінкерних в’язких, шлаколужних бетонів, мінеральної вати в гідротехнічному, сільськогосподарському, дорожньому будівництві, під час спорудження промислових, громадських і житлових будівель тощо.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
