Україна в січні-серпні 2022 року експортувала 265,5 тис. тонн м’яса та субпродуктів птиці, що всього на 9,9% менше від показника за аналогічний період 2021 року, повідомила асоціація “Союз птахівників України” на сайті.
При цьому наголошується, що в грошовому еквіваленті експорт цієї продукції за вказаний період зріс на 32,8% – до $589,2 млн. Таке збільшення експортної виручки стало можливим завдяки зростанню цін на традиційно експортних ринках української продукції, зокрема країн ЄС та Близького Сходу. .
Найбільшими імпортерами м’яса та їстівних субпродуктів птиці з України у серпні 2022 року були Саудівська Аравія (24%), Нідерланди (16%) та Словаччина (10%). Ці країни за підсумками січня-липня стали найбільшими споживачами українського м’яса птиці.
У той же час імпорт м’яса птиці в Україну за цей же період становив 49,7 тис. тонн, що на 36% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Весь обсяг надійшов із країн ЄС, переважно з Польщі.
З початку війни в Україні закрилося близько 7 тис. ресторанів та кафе, відкрилося понад 2 тис. нових закладів, повідомила агенція “Інтерфакс-Україна” співзасновник Національної ресторанної асоціації України Ольга Насонова.
«Точної статистики немає, т.к. вона зараз просто не ведеться, серед цих 7 тис. – заклади, що закрилися, і ті, про які немає даних (на окупованих територіях, у зонах обстрілів). Ринок зменшився приблизно на 25% порівняно з лютим 2022 року. У деяких областях падіння ринку становило понад 50% (Харківська, Миколаївська, Запорізька, Луганська області), У Київській, Одеській, Дніпропетровській областях – падіння до 30%», – сказала Насонова.
Водночас, за її словами, у західних областях спостерігається позитивна динаміка. У Львові та області кількість ресторанів та кафе зросла приблизно на 30%, у Закарпатській, Чернівецькій, Івано-Франківській областях відмічено зростання приблизно на 20%.
«До початку літа падіння ринку було значнішим. Але з червня почали відкриватися ресторани у Києві, а також у західних областях, загалом понад 2 тис. закладів. Найбільш інтенсивно розвивався ресторанний ринок у Львові – понад 500 нових закладів в області з початку війни. З усіх міст на Західній Україні Львів виявився найкосмополітичнішим і наповненим», – сказала Насонова.
За її словами, серед літніх відкриттів Львова були заклади «розкручених» мереж: Bao Casual (власник Тарас Середюк), «Остання Барикада» (Дмитро Борисов), низка франчайзингових закладів.
При цьому експерт зазначила, що некоректно говорити про релокацію ресторанів. «Насправді тих, хто по-справжньому перемістився, тобто. тих, хто перевіз обладнання, меблі та інше, одиниці. Частіше ресторан виявлявся просто знищеним, або на окупованій території, і вивозити не було чого. Тому відкривалися нові ресторани», – сказала Насонова.
На її думку, ресторанні інвестори почали розглядати міста на Західній Україні як вигідніші для запуску нового бізнесу. Що стосується експансії за кордон, то таких прикладів поки що небагато. “Планується відкриття “Чорноморки”, закладів Борисова, Сухомліна. Країни – Польща та Німеччина, але більше Польща. Там більше українців, і менталітет поляків ближчий до нашого», – сказала експерт.
Створена у 2021 році Національна ресторанна асоціація України (НРАУ) на травень 2022 року об’єднує понад 50 учасників, 450 ресторанів та кафе.
Фондові індекси найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) переважно знижуються на торгах у середу, за підсумком китайського Shanghai Composite, який незначно зростає.
Японський Nikkei 225 до 8:24 МСК опустився на 0,76%.
У лідерах падіння серед компонентів індексу знаходяться акції транспортної компанії Nippon Yusen K.K. (-7,3%), розробник електроніки Sharp Corp. (-6,5%) і транспортної Mitsui O.S.K. lines ltd (-6,1%).
Котирування акцій найбільшого розничного продавця одягу в Азії Fast Retailing розстав на 0,5%, автомобільного Nissan Motor Co. – на 2,3%.
Китайський Shanghai Composite до 8:31 за мск прибавив 0,04%, тим часом гонконгський Hang Seng знизився на 1,74%.
Прибуток зовнішньої торгівлі Китаю в серпні неожиданно знизився до $79,39 млрд – мінімум за три місяці, свідчать дані Головного митного управління КНР. Месяцем раніше рекордний показник досяг $101,26 млрд.
При цьому аналітики очікують його скорочення в серпні в середньому до $92,7 млрд, повідомляє Trading Economics.
Експорт досяг $314,92 млрд, що на 7,1% вище показника серпня минулого року. Температура пластини перед іншою у вікні в центрі вітру. Імпорт в серпні зріс на 0,3% в річному вираженні – до $235,53 млрд.
Експерти в середньому припускали підвищення спорту на 12,8% за рік, імпорту – на 1,1%.
Baidu Inc. (SPB: BIDU) (-4,15%), пивоварної Budweiser Brewing Co. APAC Ltd. (-3,7%) і Alibaba Health Information Technology Ltd. ;
Акції Tencent Holdings Ltd. відпускаються на 2% на повідомлення про те, що компанія придбала мінорарну долю в холдингу, який контролює видавця популярної відеоігри “Assassin’s Creed” Ubisoft Entertainment SA.
Южнокорейський індекс Kospi до 8:29 МСК опустився на 1,5%.
Акції одного з найбільших у світі виробників чипів і споживчої електроніки Samsung Electronics Co. знизилися на 1,9%, тоді як автовиробника Hyundai Motor – на 0,5%.
Західний індикатор S&P/ASX 200 з відкриттям ринку знизився на 1,4%.
Ввп австралії у другому кварталі 2022 року уНЕМАЄ нE на 0,9% відносно попереднього точного. Рост був зафіксований третій квартал підряд. У першому кварталі економіка Австралії збільшилася на 0,7%. Аналізуючи результати ВВП у другому кварталі на 1%, згідно Trading Economics.
Риночна вартість найбільших гірських компаній світу BHP і Rio Tinto знизилася на 2,1% і 1,5% відповідно.
Фондові індекси більшості провідних економік Західної Європи завершили помірним зростанням торги у вівторок.
Зведений індекс найбільших підприємств регіону Stoxx Europe 600 підвищився на 0,24% і становить 414,38 пункту.
Німецький індикатор DAX збільшився на 0,87%, французький CAC 40 – на 0,19%, британський FTSE 100 – на 0,18%. Італійська FTSE MIB додала менше 0,01%, а іспанська IBEX 35 втратила 0,26%.
Цього тижня найважливішою подією для трейдерів стане засідання Європейського центрального банку (ЄЦБ), яке відбудеться у четвер. На засіданні у липні європейський ЦБ підняв ставки вперше за 11 років, одразу на 50 б.п. Ринок загалом очікує, що на майбутньому засіданні підйом може становити відразу 75 б.п.
Тим часом, у вівторок стало відомо, що обсяг замовлень промислових підприємств Німеччини в липні опустився на 1,1% порівняно з попереднім місяцем. Аналітики в середньому очікували на зниження показника на 0,5%, свідчать дані Trading Economics. У червні, згідно з переглянутими даними, показник опустився на 0,3%, а не на 0,4%, як повідомлялося раніше.
Акції Volkswagen AG подорожчали на 3,7%. Німецький автомобільний концерн підтвердив намір провести лістинг акцій виробника спортивних автомобілів класу “люкс” Porsche AG. IPO може стати найбільшим в історії Німеччини та наймасштабнішим у Європі з 1999 року, згідно з даними Refinitiv.
Папери Deutsche Lufthansa AG додали у ціні 1,5%. Німецька авіакомпанія продовжить переговори з профспілкою пілотів, щоб уникнути страйку, який би скасував численні рейси.
Котирування акцій Finnair Oyj зросли на 1,1%, хоча фінський авіаперевізник скоротив кількість перевезених пасажирів у серпні на 12% порівняно з попереднім місяцем.
У лідерах зростання серед компонентів індексу Stoxx Europe 600 виявились акції німецького сервісу доставки їжі Delivery Hero SE, які додали в ціні 7,7%.
Лідерами зниження виступили енергетичні компанії, включаючи Equinor (-6,7%), Orron Energy (-6,3%) та Uniper SE (-5,7%).
Експерти – представники приватних і державних клінік та суміжного бізнесу об’єдналися для розробки та запуску програми розвитку превентивної медицини та підтримки здоров’я українців у воєнний час.
Як повідомив керівник Програми підтримки здоров’я та GAMA CONSULTING, радник РНБОУ з питань превентивної медицини Євген Шагов на прес-конференції в Києві, необхідність розробки програми викликана, зокрема, потребами медицини воєнного часу. В пресконференції взяли участь експерти Інституту медицини праці ім.Ю.І.Кундієва НАМНУ, клініки Oxford Medical (Київ), Biotus.ua і медичного онлайн-хабу DOC.UA, які є членами ініціативної робочої групи, діяльність якої націлена на розвиток превентивної медицини в Україні.
“Освіта та медицина перебувають під тиском воєнного стану та російської агресії, і це не може не мати наслідків. Система освіти встигла трансформуватися під час пандемії, у питаннях охорони здоров’я ми маємо врахувати цей досвід. Ми вже бачимо, що війна та хронічний стрес украй негативно впливають на різні аспекти здоров’я. Це все відбувається на тлі зниження достатку українців і того, що значна частина українців перебуває за кордоном, де в них найчастіше є мовний бар’єр і немає якісного медичного страхування для ефективного піклування про своє здоров’я”, – сказав він.
За словами Шагова, хронічний гострий стрес, із яким стикається людина в умовах війни, призводить до дисбалансу в роботі ендокринної системи, що зумовлює емоційне та фізичне вигорання, зниження працездатності, порушення сну. Також стрес – причина пригнічення імунітету, загострення хронічних захворювань, розвитку низки нових патологій, аж до онкологічних захворювань. Запобігти цьому, на думку Шагова, може ефективна й доступна система превентивної медицини: “Стрес скасувати немає можливості, а ось підвищити стресостійкість українців – цілком”.
Він зазначив, що метою програми стала розробка ефективного “кошика здоров’я”, до якого ввійдуть, зокрема, персонально підібрані вітаміни та мікроелементи. Контроль за станом здоров’я пацієнтів, прийомом препаратів, коригування всіх компонентів програми профілактики може здійснюватися за допомогою онлайн-інструментів та дистанційної медицини.
За словами Шагова, розробка програми та “кошика здоров’я” розпочалася ще до війни, її створення анонсував у 2020 році президент Володимир Зеленський. Нині її автори вже накопичили достатній масив інформації про її позитивний вплив на здоров’я.
У роботі над програмою взяли участь провідні світові експерти Anti-Age-медицини, Age Management, спеціалісти приватних і державних медичних закладів нашої країни.
За словами заступника директора Інституту медицини праці ім. Кундієва НАМНУ Ірини Сисоєнко, питання включення превентивної медицини до загальної системи охорони здоров’я наразі дуже актуальне.
“В умовах воєнного стану та надзвичайного навантаження на систему охорони здоров’я особливо важливо вчасно запобігати появі захворювань. Своєчасна діагностика дає змогу виявити накопичення важких металів і шкідливих речовин в організмі, і превентивні заходи вбережуть від тяжких захворювань у майбутньому”, – сказала вона.
Сисоєнко зазначила, що інститут, зокрема, має токсикологічні лабораторії та може чітко визначити наявність шкідливих речовин в організмі людини.
У свою чергу генеральний директор клініки Oxford Medical (Київ) Тетяна Швирьова наголосила, що з початком військової агресії по медичну допомогу почали звертатися люди не лише в ургентних і невідкладних станах, а й у стані стресу, психологічної нестабільності та “нерозуміння, що їм робити зі своїми хронічними захворюваннями”.
“Частина людей була відрізана від лікарів, від аптек, але їм потрібно було продовжувати лікуватися й отримувати консультації щодо стану свого здоров’я. Ми бачимо, до чого призводять місяці відсутності в людей можливості отримати кваліфіковану допомогу на тлі гострого стресу”, – сказала вона.
За словами директора платформи Biotus.ua Дмитра Грекулова, його компанія планує розширити наявне виробництво українських вітамінних препаратів на основі рекомендацій, вироблених експертами проєкту.
За словами керівника медичного букінгу компанії DOC.UA Олени Грицай, отримати рекомендації та стати учасником програми можна буде за допомогою платформи медичного онлайн-хабу DOC.UA.
“Зараз DOC.UA отримує близько 5 млн запитів на місяць від пацієнтів, і 40% із них стосуються боротьби зі стресом, тож ініціатива дуже актуальна”, – переконана
biotusua, docua, Gama consulting, OXFORD MEDICAL, грекулов, ГРИЦАЙ, превентивна медицина, сисоєнко, шагов, швирьова
Дія угоди між Нацбанком Польщі та Нацбанком України, в рамках якої українські біженці з кінця березня могли обміняти готівкову гривню на злотих, припиняється з 10 вересня.
За повідомленням прес-служби НБУ у вівторок, за понад п’ять місяців програми українці в Польщі обміняли близько 680 млн грн на злоті, зокрема 383 млн грн у квітні та 30 млн грн у серпні.
