Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт Ріната Ахметова” передала розвідникам на Авдіївський напрямок чотири сучасних дрони, продовжуючи підтримувати захисників України в боротьбі з російським агресором.
У пресрелізі компанії уточнюється, що надане тактичне обладнання захищає життя операторів від ворожих атак, оскільки фахівці можуть керувати безпілотником з великих відстаней, не наражаючи себе на пряму небезпеку.
“Вони (дрони – ІФ) ефективні для придушення противника, роботи артилерії та вночі для піхоти, тому що останнім часом ворог дуже сильно робить установку для нічних маневрів, для нічного висування”, – пояснює полковник ЗСУ Олександр Данильченко, якого цитує пресслужба, відзначивши продуктивну допомогу “Метінвесту”, яку він почав надавати з березня минулого року.
При цьому наголошується, що вже одинадцять місяців Авдіївка зазнає ворожих обстрілів. Запеклі бої точаться поруч щодня, оскільки ворог намагається розширити межі окупації. Проте ЗСУ та сили оборони героїчно захищають місто та сусідні прифронтові території.
“В Авдіївці ми не поступилися ні на крок, навіть у деяких позиціях просунулися вперед”, – наголосив Данильченко.
У пресрелізі нагадують, що група “Метінвест” – одна з перших компаній в Україні, які стали поставляти дрони для ЗСУ.
“Компанія системно постачає наших військових бронежилетами і касками, буржуйками і пальним, допомагає облаштовувати оборонні споруди і передає мобільні укриття з міцної сталі. Сьогодні ми робимо черговий внесок у майбутню спільну перемогу над окупантами. Упевнений, “пташки” стануть у пригоді й допоможуть нашим захисникам давати відсіч ворогу”, – зазначив в. о. генерального директора Авдіївського КХЗ Юрій Кциненко.
Також повідомляється, що для зміцнення обороноздатності армії на різних ділянках фронту “Метінвест” організовує пошук і доставку в Україну важливого тактичного обладнання та техніки. Компанія вже передала бійцям приблизно 1700 тепловізорів, 1000 дронів і квадрокоптерів, 312 автомобілів, зокрема “швидких”. А для заправки машин надано 1 млн літрів пального.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Група компаній DIM після початку війни ввела в експлуатацію першу чергу Park Lake City, перенесла на квартал термін здачі будинків у Lucky Land, “Метрополісі” і “Новому Автографі”, повідомив керуючий партнер групи компаній DIM Олександр Насиковський агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Після початку війни ми ввели в експлуатацію два будинки на 190 квартир, що становить 18840 кв. м першої черги комплексу Park Lake City в Підгірцях. Змушені були перенести на квартал терміни здачі будинків у наших проєктах: Lucky Land, “Метрополіс” і “Новий Автограф”. Маємо намір зробити все можливе, щоб прискорити цей процес і віддати ключі вже в першому півріччі 2023 року. Дякуємо нашим інвесторам за розуміння і підтримку”, – повідомив Насіковський.
Він додав, що в проєктному портфелі компанії є низка об’єктів, які планували почати навесні 2022 року.
“Війна внесла свої корективи, зараз усі сили ми спрямовуємо на об’єкти, що вже будуються, і робимо все можливе для якнайшвидшого введення їх в експлуатацію. Адже спостерігаємо зростання попиту на готове житло серед наших потенційних покупців”, – зазначив Насіковський.
Загалом він оцінив “у десятки разів” зниження попиту порівняно з довоєнним періодом.
“Наша компанія до 24 лютого 2022 року на місяць проводила від 100 до 150 угод залежно від місяця і сезонності. Зараз відверто радіємо показникам у десятках. Активність споживачів не просто знизилася в десятки разів, вона майже завмерла на кілька місяців. Але люди, які пов’язують своє майбутнє тільки з Україною, і для яких питання придбання власного житла було актуальним до початку війни, і залишається зараз, повертаються до вибору свого будинку”, – повідомив він.
Насіковський нагадав, що компанія вже до червня відновила роботу на майданчиках п’яти проєктів. Серед складнощів він зазначив дефіцит робочої сили (за його оцінками, кількість зайнятих на будмайданчиках знизилася від 20 до 40%), зростання цін на будматеріали (на 35%).
“Незважаючи на це, забудовники намагаються утримувати ціни на квадратний метр житла на показниках до 24 лютого 2022 року. У доларах ціни майже не змінилися, але в гривні вартість зросла, насамперед, через значні курсові коливання”, – повідомив представник будгрупи.
За його прогнозами, у 2023 році вартість первинної нерухомості зростатиме. Це пов’язано не тільки з прийдешнім зростанням попиту на нове житло, а й подорожчанням будівельних матеріалів, енергоресурсів, супутніх ресурсів, необхідних для будівництва будинків.
Експерт переконаний, що найбільший попит є і буде в найближчі роки на готове житло “під ключ”: квартири, готові до проживання, з меблями, технікою.
“Будуть затребувані житлові комплекси з розвиненою власною інфраструктурою і всім необхідним для комфортного життя, тому ми активно розвиваємо цей напрямок на наших проєктах – ReadyDIM”, – повідомив він.
Ще один тренд – енергонезалежні рішення не тільки для індивідуальних будинків, а й для багатоквартирних. У групі компаній DIM з 2022 року відпрацьовують рішення для нових будинків одного з проєктів з боку енергонезалежності з альтернативними рішеннями з водопостачання, електропостачання та тепла.
“Сподіваємося вже цього року презентувати ці проєкти”, – повідомив Насіковський.
Заснована 2014 року група компаній DIM складається з шести компаній, які охоплюють усі стадії будівництва.
До теперішнього часу компанія ввела в експлуатацію 12 будинків у шести ЖК. На стадії будівництва перебуває сім житлових комплексів категорії комфорт+ і бізнес-класу: “Новий Автограф”, “Метрополіс”, Park Lake City, Lucky Land та ін.
Триває робота з передачі Україні ізраїльських технологій, пов’язаних із розумним сповіщенням про ракети і дрони, повідомив посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук.
“Щодо офіційних речей, які ми можемо коментувати, – триває робота з передачі ізраїльських технологій, пов’язаних із розумним сповіщенням щодо ракет і дронів. Ця технологія офіційно передається ізраїльською стороною. І думаю, що за певний час ми отримаємо її повністю”, – сказав він на брифінгу в Media Center Ukraine.
Посол додав, що все ж таки Україна потребує більш активної військово-технічної співпраці. Однак, за його словами, є безліч проєктів, які поки що публічно не можна коментувати.
“Щоб щодо іранських дронів була конкретика, думаю, потрібно кілька тижнів. Оскільки уряд тільки приступив до роботи, йому потрібно ухвалювати рішення з урахуванням позиції США як основного стратегічного партнера, і інтересів громадськості”, – зазначив посол.
Він пояснив, що розрив між правим блоком, який прийшов до влади, і лівими силами дуже незначний – 40 тис. виборців, і на порядку денному дуже багато питань, пов’язаних із внутрішньою політикою, а також палестинське питання.
“Тобто питання України не є першочерговим. Хоча ми всіма силами намагаємося зробити його таким”, – додав Корнійчук.
Водночас МЗС Ізраїлю заявило, що питання війни в Україні є одним із пріоритетів, зазначив український дипломат.
“Міністр заявив, що він сприятиме більшому наданню Україні допомоги, не конкретизуючи її”, – сказав посол.
Середня ставка нових гривневих депозитів для домашніх господарств, оформлених у грудні, становила 10,6% річних, що на 0,6 відсоткового пункту (в.п.) вище за рівень листопада та на 4,9 в.п. за рівень травня, коли було досягнуто історичного мінімуму такої ставки.
Як ідеться в інформації Нацбанку України (НБУ) на його сайті, загалом за 2022 рік ставка за депозитами в нацвалюті збільшилася на 3,5 п.п.
Водночас ставка за гривневими кредитами домашнім господарствам у грудні залишилася на рівні листопада – 35,1% річних, а за рік її зростання становило лише 1,4 п.п.
Ставка за валютними депозитами, що досягла історичного мінімуму в 0,4% річних у квітні, у грудні знизилася з 0,7% до 0,6%, що може бути пов’язано з депозитами під купівлю валюти, ставка за якими, як правило, близька до нуля.
Що стосується корпоративного сектору, то ставка за новими гривневими депозитами в грудні зросла на 0,8 п.п. – до 10,4%, тоді як за валютними скоротилася на 0,1 п.п. – до 1,4% річних.
Середня ставка виданих у грудні гривневих кредитів корпоративному сектору зменшилася на 0,7 п.п. – до 20,1%, тоді як за валютними – на 0,2 п.п., до 5,2%.
Загалом за рік гривневі кредити корпоративному сектору подорожчали на 11 п.п., валютні – на 1,1 п.п.
Як повідомлялося, НБУ з 3 червня підняв облікову ставку з 10% до 25%, щоб підвищити привабливість гривні, знизити тиск на міжнародні резерви країни та боротися з інфляцією, яка за підсумками року становила 26,6%.
Нацбанк розраховує, що банки також збільшать ставки за депозитами, а Мінфін – за ОВДП, тоді як зростання ставок за кредитами не буде настільки істотним. Мінфін з жовтня підвищив ставки облігацій терміном від п’яти до 24 місяців до 14-19,5% річних, тоді як на вторинному ринку вони досягають 20% річних і вище.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-листопаді 2022 року зросло у 2,3 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $8,524 млрд із $3,635 млрд, повідомила Державна служба статистики.
Згідно з її даними, експорт товарів з України за вказаний період порівняно із січнем-листопадом 2021 року скоротився на 33,6% – до $40,671 млрд, імпорт – на 24,2%, до $49,195 млрд.
Держстат уточнив, що в листопаді порівняно із жовтнем сезонно скоригований обсяг експорту скоротився на 2,6% – до $3,507 млрд, а імпорту – зріс на 2,0%, до $4,827 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в листопаді-2022 було від’ємним і становило $1,319 млрд, тоді як у жовтні-2022 року воно також було від’ємним – $1,129 млрд.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту в січні-листопаді 2022 року становив 0,83 (у січні-листопаді-2021 – 0,94).
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 230 країн світу.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-вересні 2022 року скоротила виплавку сталі на 36,3% порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 463 тис. тонн.
Згідно з презентацією результатів роботи компанії за дев’ять місяців минулого року, випуск труб знизився на 30,2% – до 309 тис. тонн, залізничної продукції – на 49,6%, до 64 тис. тонн.
У третьому кварталі-2022 виплавка сталі склала 177 тис. тонн (зростання на 43,9% до другого кварталу-2022), випуск труб – 105 тис. тонн (зниження на 4,5%), залізничної продукції – 24 тис. тонн (зростання на 33,3%).
Як повідомлялося, “Інтерпайп” 2021 року збільшив виплавку сталі на 28,1% порівняно з 2020 роком – до 971 тис. тонн, випуск труб зріс на 32,5% – до 614,8 тис. тонн, виробництво залізничної продукції скоротилося на 9,7% – до 172,1 тис. тонн.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2021 році “Інтерпайп” реалізував 602 тис. тонн трубної продукції та 174 тис. тонн залізничної продукції. Продажі залізничних продуктів здійснюються під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працює близько 10 тис. осіб.
У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Інтерпайп Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
