ТОВ “Альтаїр-Актив”, яке володіє 89,78% акцій ПрАТ “Страхова компанія “Ультра Альянс” (раніше СК “Ультра” Київ), скоротило свій пакет до 0%, повідомляється в офіційній інформації НКЦПФР.
Також наголошується, що акціонерами компанії стали Андрій Горельцев, якому належить 40,94% акцій страховика і Віктор Москаленко – 48,84%.
Крім того, повідомляється, що ТОВ “Фінанс Груп”, яке раніше володіло 9,97%, зберегло свій пакет на колишньому рівні.
У повідомленні уточнюється, що в ТОВ “Альтаїр-Актив” Віктору Москаленку належить 54,4% статутного капіталу, Андрію Горельцеву – 9,98%, Леоніду Паращуку – 7,43%, Ользі Чуприній – 9,41%, Ігорю Рудяку – 6,69%, Людмилі Філіновській – 6,69%, Людмилі Щуровій – 5,40% статутного капіталу.
Як повідомлялося, СК “Ультра” надає страхові послуги з 2004 року, має 17 ліцензій на обов’язкові та добровільні види страхування.
Національне рейтингове агентство “Рюрік” 2 жовтня 2022 року підтвердило ПрАТ “СК “Ультра Альянс” довгостроковий кредитний рейтинг позичальника на рівні uaАА інвестиційної категорії з прогнозом “у “розвитку” та рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика на рівні uainsAAА інвестиційної категорії.
Майже 47 тисяч з них мали статус безробітного, зокрема, майже 9 тисяч – громадяни з числа соціально незахищених категорій населення, з яких понад 2 тисячі – особи з інвалідністю.
8,6 тисяч осіб з числа тих, хто перебував на обліку, були працевлаштовані, 31,2 тис. – отримали профорієнтаційні послуги.
Найбільше безробітних – 1947 – отримали роботу у сфері торгівлі та ремонту. Далі йдуть державне управління й оборона та обов’язкове соціальне страхування (841), переробна промисловість (723), освіта (709), діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (580), охорона здоров’я й надання соціальної допомоги (548), професійна, наукова та технічна діяльність (529), фінансова та страхова діяльність (497), транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність (430), інформація та телекомунікації (419).
На 1 січня 2023 року 6,4 тис. громадян мали статус безробітного, 4,8 тис. отримували допомогу по безробіттю.
Протягом 2022 року до Київського міського центру зайнятості від роботодавців столиці надійшло 28,7 тисяч пропозицій роботи. А станом на 1 січня 2023 року в базі столичної служби зайнятості налічувалося понад 4 тисячі актуальних вакансій. На одне вільне робоче місце у Києві претендують нині 2 безробітних.
Українські сільгоспвиробники у 2022 році залучили 43,65 тис. кредитів на загальну суму 95,47 млрд грн у рамках програми “Доступні кредити 5-7-9”, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства України в понеділок.
У повідомленні уточнюється, що з середини березня до 31 травня 2022 року діяла спеціальна програма з пільгового кредитування посівної, в рамках якої аграрії могли залучити до 60 млн грн під 0% річних, а 80% фінансування гарантувала держава. Загалом за період її роботи агропідприємці отримали 24,72 млрд грн кредитів. З 1 червня 2022 року прийом заявок на кредитування агросектору відбувався в рамках звичної програми “5-7-9”.
Лідерами за обсягами кредитування за цей період стали Київська – 15,5 млрд грн, Вінницька – 10,2 млрд грн, Кіровоградська – 8,6 млрд грн, Дніпропетровська – 6,8 млрд грн та Одеська – 6 млрд грн області.
Найбільше кредитів аграріям видали ПриватБанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, “Креді Агріколь” і ПУМБ.
Відомство також нагадало, що уряд України ухвалив рішення про надання фінансової підтримки мікро-, малому та середньому бізнесу на відновлення частково або повністю зруйнованих унаслідок бойових дій виробничих потужностей. Агропідприємства також можуть розраховувати на таку підтримку.
Крім того, банки кредитують бізнес на енергозабезпечення: купівлю та встановлення обладнання, що забезпечує безперебійну роботу енергосистем бізнесу. Кредитування таких інвестицій здійснюється під процентну ставку 0% річних.
Ціни на нафту піднімаються у понеділок після суттєвого зниження за підсумками минулого тижня.
Вартість березневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 7:10 кв у понеділок становить $79,45 за барель, що на $0,88 (1,12%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у п’ятницю ці контракти подешевшали на $0,12 (0,2%), до $78,57 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) збільшилася на цей час на $0,89 (1,21%), до $74,66 за барель. На час закриття попередніх торгів вартість цих контрактів підвищилася на $0,1 (0,1%), до $73,77 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent подешевшала на 8,5%, WTI – на 8,1%.
Трейдери оцінюють перспективи попиту на нафту в Китаї, де після зняття карантинних обмежень збільшилася захворюваність на COVID-19. Крім того, зберігаються побоювання спаду в глобальній економіці в умовах жорсткості грошово-кредитної політики, що триває, найбільшими світовими центробанками.
Тиск на нафтовий ринок минулого тижня виявило зміцнення долара США, зниження цін на природний газ, а також ризики рецесії у світі, зазначає головний аналітик DTN Трой Венсан.
“Тепла погода та падіння цін на газ послаблюють очікування, що споживачі перемикатимуться з газу на нафту цієї зими, – наводить слова Венсана Market Watch. – Збільшення економічної активності в Китаї слідом за зняттям антиковидних обмежень є головним фактором, який може підштовхнути попит на нафту до зростання, проте зберігається серйозна невизначеність щодо термінів повернення економіки КНР до нормальної активності”.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що за кілька днів у Туреччині зустрінеться з російським омбудсменом Тетяною Москальковою для обговорення повернення полонених в Україну.
Окремо Лубінець порушуватиме питання про повернення цивільних заручників, яких агресор масово затримав на тимчасово окупованій території і не відпускає.
“Плани амбітні. Адже ми не знаємо, як себе поводитиме російська сторона. Однак попередньо ми отримуємо позитивні сигнали, що вони готові розглядати це питання. Зауважу, що цивільних, згідно з Женевськими конвенціями, ми не можемо обмінювати. Цивільних громадян РФ має відпустити!”, – наголосив омбудсмен.
Стокгольм не хоче або не може виконати вимоги Туреччини, які та висунула як умову схвалення заявки Швеції на вступ до НАТО, заявив прем’єр-міністр скандинавської країни Ульф Крістерссон.
“Туреччина підтверджує, що ми виконали умови, на які ми погодилися. Але турки також хочуть речей, які ми не можемо або не хочемо дати їм”, – наводять слова прем’єра Швеції в неділю західні ЗМІ.
При цьому Крістерссон висловив упевненість, що Туреччина дасть згоду на вступ Швеції до альянсу.
Країни НАТО підписали протоколи про приєднання Фінляндії та Швеції до Північноатлантичної ради 5 липня 2022 року. Ці держави приєднаються до НАТО, щойно всі члени альянсу ратифікують протоколи про вступ. Із 30 держав НАТО членство Швеції та Фінляндії в альянсі не ратифікували Туреччина та Угорщина.
Туреччина заблокувала процес вступу, вимагаючи від скандинавських країн оголосити терористичними курдські організації та видати обвинувачених у тероризмі, а також скасувати заборону на постачання зброї Анкарі.
Міністр оборони Фінляндії Антті Кайкконен наприкінці грудня припустив, що до Вільнюського саміту НАТО 11-12 липня 2023 року його країна стане членом альянсу.
