Розпочати перехід від фіксованого до плаваючого курсу з тимчасовим обмеженням добових коливань обмінного курсу у вузькому діапазоні пропонує професор економіки Каліфорнійського університету Берклі Юрій Городниченко в статті на аналітичній платформі “Вокс Україна”.
“Через природу фіксованого обмінного курсу з плином часу накопичуються потенційні викривлення цін і дисбаланси, і економіка врешті-решт досягає критичної точки, коли знову необхідно коригувати курс. Отже, чергова корекція курсу під час затяжної війни відбудеться майже напевно”, – пояснив він необхідність відмови від цього режиму.
На думку Городниченка, серед уже видимих дисбалансів – зростання реального обмінного курсу, розрив між офіційним і готівковим обмінним курсом, брак уваги до євро (адже ЄС є основним торговельним партнером України) і політичне відтермінування необхідних коригувань курсу.
“З огляду на високу чутливість інфляційних очікувань до обмінного курсу в Україні, вільний плаваючий курс може спричинити надмірну макроекономічну волатильність. Дійсно, гривня різко коливалася протягом 2014-2015 років після першого російського вторгнення. Потрібне проміжне рішення”, – вважає водночас економіст.
На його думку, прийнятним проміжним варіантом могло б стати обмеження добових коливань курсу (наприклад, 0,1% у будь-який день). До переваг цього варіанта Городниченко відніс операційну свободу центрального банку, відсутність різких макроекономічних коригувань і потрясінь, управління НБУ курсом євро-гривня в процесі вступу України до ЄС.
Він додав, що такий режим не означає обов’язкової девальвації гривні. “Досвід гривні під час кризи COVID-19 підкреслює, наскільки це корисно для України: після того як гривня ослабла в перші дні кризи, врешті-решт вона зміцнилася, оскільки попит на українську продукцію залишався високим. Завдяки такій гнучкості українська економіка у 2020-2021 роках почувалася відносно добре”, – нагадав економіст.
Городниченко наголосив, що така політика сама по собі не може розв’язати всі проблеми, такі, наприклад, як зламаний механізм монетарної трансмісії, і для досягнення бажаних результатів її потрібно буде доповнити іншими заходами, зокрема обмеженням руху капіталу, вирівнюванням відсоткових ставок за депозитними сертифікатами НБУ та державними облігаціями.
Економіст зазначив, що є й інші варіанти проміжних рішень, однак вони, на його думку, є менш переважними.
Асоціації, що об’єднують автоперевізників Литви і ще семи країн Європейського союзу (ЄС), закликають вирішити проблему черг вантажівок на кордоні України та ЄС, повідомила литовська національна асоціація автоперевізників Linava.
За оцінками асоціацій, наразі з українського боку на одному з прикордонних пунктів між Румунією та Україною стоїть черга завдовжки понад 40 км, на українсько-угорському кордоні – більше ніж 25 км, на українсько-словацькому кордоні – приблизно 15 км.
Linava спільно з Міжнародним союзом автомобільного транспорту (IRU) і його членами звернулися до Європейської комісії (ЄК) з пропозицією ввести пріоритетні лінії перетину кордону для Міжнародних дорожніх перевезень (TIR), що дасть змогу збільшити кількість вантажівок, які перетинають кордон з Україною, у 2-3 рази.
За словами генерального секретаря Linava Зенона Буйвідаса, очікування вантажівок на кордоні України може займати до кількох днів, що, за його словами, створює низку проблем як для фірм-перевізників, так і для далекобійників.
Звернення до ЄК і до її голови підписали президент IRU Раду Дінеску і генеральний секретар Умберто де Претто, а також Буйвідас і представники перевізників із Молдови, України, Сербії, Словаччини, Латвії, Угорщини, Туреччини, Румунії та Польщі.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило в розшук народного депутата Верховної Ради IX скликання, лідера Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинця, підозрюваного у внесенні недостовірних відомостей до е-декларації за 2020 рік на майже 1,79 млн грн.
“НАБУ розшукує Волинця Михайла Яковича, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України”, – повідомляється в Телеграм-каналі НАБУ в четвер.
Як повідомлялося, НАБУ і САП повідомили Волинцю про підозру за ч. 1 ст. 366-2 КК (у редакції, чинній до 21 липня 2021 року), 17 листопада. “У декларації за 2020 рік народний депутат не вказав 2 елітних автомобілі, якими він користувався і які за правом власності належать його близьким родичам, а також дохід його цивільної дружини в сумі майже 95 тис. грн. Загалом сума незадекларованого майна більш ніж у 786 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб”, – зазначено в повідомленні.
У САП зазначають, що досудове розслідування розпочато генеральним прокурором за рапортом прокурорів САП у зв’язку з виявленням відповідних відомостей під час журналістського розслідування. Згодом, як підкреслюють у прокуратурі, ця інформація підтвердилася матеріалами перевірки НАЗК та результатами розслідування детективів НАБУ.
Державний ПриватБанк (Київ) із 23 листопада збільшив ліміт на зняття готівкових коштів у банкоматах своєї мережі для іноземних карт і карт інших банків до 20 тис. грн за одну операцію раз на три години, повідомила прес-служба фінустанови в четвер.
“Збільшення лімітів на переведення в готівку карток усіх українських і зарубіжних банків дасть змогу клієнтам усіх банків за необхідності отримати доступ до готівкових коштів”, – повідомив член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко, якого процитувала прес-служба.
Він додав, що наразі в мережі ПриватБанку працюють понад 5 тис. банкоматів у всіх регіонах України.
Пресслужба банку уточнила агентству “Інтерфакс-Україна”, що раніше ліміт на зняття в банкоматах ПриватБанку за чужими та іноземними картками становив 10 тис. грн.
Ринки акцій країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону переважно зростають на торгах у четвер, слідуючи динаміці американських індексів на закриття торгів у США.
Інвестори з оптимізмом поставилися до опублікованого протоколу листопадового засідання Федеральної резервної системи США. З документа зрозуміло, що переважна більшість керівників американського ЦБ підтримує думку про необхідність уповільнення темпів підйому базової процентної ставки незабаром.
Водночас негативним фактором для азійських фондових ринків виступає невизначеність щодо ступеня жорсткості антиковідних обмежень у Китаї у зв’язку з новим спалахом захворюваності на коронавірус у країні.
“Тиск на азіатські ринки чинить ситуація з COVID-19 у Китаї, де інвестори, схоже, уникають місцевих активів і товарів, оскільки в країні спостерігається майже рекордна кількість випадків захворюваності на коронавірус. Масштабні (антиковідні – ІФ) обмеження продовжуватимуть негативно позначатися на ставленні до ризику та стримувати макроекономічні показники”, – вважає аналітик ActivTrades Андерсон Алвес.
Гонконгський індекс Hang Seng до 7:15 кск збільшився на 0,54%, тоді як шанхайський Shanghai Composite знизився на 0,1%.
Найбільш істотний підйом на Гонконгській фондовій біржі показують папери китайських девелоперських компаній: акції Country Garden Holdings Co. Ltd. дорожчають майже на 12%, Longfor Group Holdings Ltd. – на 9,3% і China Vanke Co. – на 4,5%. Трейдери позитивно сприйняли повідомлення китайських банків, серед яких Bank of China Ltd., Agricultural Bank of China Ltd. і Bank of Communications Co., про надання ними забудовникам нових кредитних ліній.
Тим часом котирування акцій виробника електроніки Xiaomi Corp. падають на 4%. Компанія в третьому кварталі несподівано отримала чистий збиток і скоротила виручку майже на 10% на тлі ослаблення попиту на смартфони у світі.
Значення японського Nikkei до 7:20 кск піднялося на 1,1%.
Серед компонентів індексу в лідерах зростання торгуються папери IT-компанії CyberAgent Inc. (+8,3%), логістичної Nippon Yusen K.K. (+6,1%) та енергетичної Tokyo Electric Power Co. Holdings Inc. Активно зростають також акції виробника напівпровідників Advantest Corp. (+4,5%), розробника онлайн-ігор NEXON Co. (+4%) і виробника обладнання для електроніки Tokyo Electron Ltd. (+3,7%).
Значення південнокорейського індексу Kospi до 7:25 кск зросло на 0,9%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чипів і електроніки Samsung Electronics Co. підвищилися на 0,7%, автовиробника Hyundai Motor – на 0,6%.
Банк Кореї за підсумками засідання в четвер підняв ключову процентну ставку на 25 базисних пунктів, до 3,25% річних, йдеться в повідомленні регулятора. У такий спосіб південнокорейський ЦБ сповільнив темпи посилення монетарної політики порівняно з жовтнем, коли ставку було піднято на 50 б.п.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 додав 0,3%.
Котирування акцій найбільших гірничодобувних компаній світу BHP і Rio Tinto підвищилися на 1,6% і 1,4% відповідно.
Ціни на нафту слабо знижуються вранці в четвер після різкого падіння за підсумками торгів у середу на тлі переговорів про введення стелі цін на російську нафту.
Вартість січневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:12 кск становить $85,12 за барель, що на $0,29 (0,34%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у середу ці контракти подешевшали на $2,95 (3,3%), до $85,41 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $77,73 за барель, що на $0,21 (0,27%) нижче підсумкового значення попередньої сесії. За підсумками минулої сесії контракт впав у ціні на $3,01 (3,7%), до $77,94 за барель.
США і союзні їм країни планують домовитися про стелю цін на нафту РФ не вище $70 за барель, повідомила раніше The Wall Street Journal із посиланням на джерела.
Очікувалося, що рішення може бути ухвалено вже в середу, проте країнам ЄС поки не вдалося дійти єдиної позиції, повідомило агентство Bloomberg. За даними агентства, Єврокомісія запропонувала рівень у $65 за барель, проте Польща і країни Балтії вважають його занадто високим. Зі свого боку, країни з потужною індустрією морських перевезень – Греція і Мальта – не хочуть цін нижче $70.
“Чим вищою буде стеля цін, тим простіше буде покупцям з Індії та Китаю отримати доступ до транспортних, страхових та інших послуг з боку країн G7”, – написали аналітики Mizuho.
Також учасники ринку оцінюють офіційні дані про запаси енергоносіїв у Сполучених Штатах, які вказали на різке зниження резервів нафти і збільшення запасів нафтопродуктів минулого тижня.
Комерційні запаси нафти в США минулого тижня зменшилися на 3,69 млн барелів, показали дані щотижневої доповіді міністерства енергетики країни. Експерти очікували скорочення на 2,61 млн барелів.
Тим часом товарні запаси бензину зросли на 3,06 млн барелів, дистилятів – на 1,72 млн барелів. Аналітики чекали зростання першого показника на 1,15 млн барелів, другого – на 650 тис. барелів.
