В Одеській області категорично забороняється купання в морі, а також вилов риби і морепродуктів у відкритих водоймах, повідомляє Одеська міська рада.
“За результатами лабораторних досліджень (вірусологічних, мікробіологічних, паразитарних) проб води з об’єктів довкілля, лабораторіями ДУ “Одеський ОЦКПЗ МОЗ” за останній тиждень виділено збудників інфекційних хвороб, зокрема сальмонелу ентерітідіс та тифімуріум, рота-астровіруси, холероподібні НАГ вібріони, холероподібні вібріони алгінолітікус, парагемолітікус, яйця та личинки гельмінтів як людей, так і тварин (гострики, волосоголівці, собачі аскариди, ооцисти криптоспоридій)”, – зазначено в повідомленні у Facebook.
Крім того, індекс ЛКП (лактопозитивної кишкової палички) значно перевищує нормативні вимоги.
“Наявність усіх перелічених біологічних патогенів у воді відкритих водойм Одеської області, зокрема, Чорному морі, Білгород-Дністровському лимані та р. Дунай, створює реальну загрозу для здоров’я. Дунай, створює реальну загрозу життю та здоров’ю населення. Тому категорично заборонено купання в морі, вилов риби та морепродуктів у відкритих водоймах (річкові та морські місця рекреації). Також необхідно утриматися від вживання риби та морепродуктів невідомого походження”, – наголошують у міськраді.
ABH Holdings SA. (ABHH, Люксембург) буде шукати захист у рамках двосторонньої угоди про захист інвестицій Бельгія-Люксембург-Україна в разі, якщо Україна націоналізує Сенс Банк (Sense Bank, раніше Альфа-Банк, Київ), який належить йому, що має на увазі подачу позову до міжнародного суду в разі відмови країни від добровільної компенсації втрачених інвестицій.
“У разі націоналізації АТ “Сенс Банк” збитки для ABHH будуть значними, тому ABHH буде вживати відповідні заходи з погляду як національного, так і міжнародного права і наявних договорів, щоб їх компенсувати”, – йдеться в заяві холдингу в суботу.
ABHH вказує, що закон №9107-1 про порядок виведення з ринку (націоналізацію) банків, що належать підсанкційним особам, уже підписано президентом України, тому холдинг серйозно стурбований тим, що Національний банк України здійснить свій намір націоналізувати Сенс Банк без компенсації ABHH понад номінальну суму.
“Новий закон спрямований на виведення банків, що належать особам, які потрапили під санкції. Однак, націоналізація АТ “Сенс Банк” призведе до збитків для осіб, які не перебувають під санкціями, включно з власниками облігацій і непідсанкційними акціонерами ABHH”, – наголошується в заяві.
Згідно зі структурою капіталу холдингу, йдеться про The Mark Foundation for Cancer Research та італійський Unicredit s.p.a., яким належить відповідно 3,8736% і 9,9%.
Основними акціонерами ABHH є Михайло Фрідман, який потрапив під українські санкції, – 32,8632%, Петро Авен – 12,4018% і Андрій Косогов – 40,9614%, за частками яких Нацбанк ще у квітні минулого року призначив довіреною особою ексміністра фінпанци Болгарії Симеона Дянкова.
Раніше цього тижня ABHH заявляв, що досяг домовленості про продаж за $1 75,6% акцій Сенс Банку міжнародному інвестору, і вважає збереження банку в приватній власності найкращим варіантом. ABHH нагадував, що восени 2022 року Нацбанку України було надіслано лист акціонерів, у якому зазначалася готовність безоплатно і добровільно передати банк у державну власність у разі ухвалення такого рішення регуляторами, але оскільки відповіді на цей лист не отримано, ABHH продовжив пошуки досвідченого і надійного інвестора.
Згідно з даними агентства, інвестором виступає один із найбагатших людей Польщі Зигмунт Солож, співвласник корпорації Grupa Polsat Plus. Видання “Економічна правда” цього тижня повідомило, що документи в Нацбанк подала кіпрська Karswell Ltd, номінальний власник 43,75% акцій польського банку Plus Bank SA.
Сенс Банк на початок травня цього року з активами 97,19 млрд грн посідав 10-те місце серед усіх 65-ти діючих в Україні банків. Статутний капітал банку становив 28,726 млрд грн, а власний капітал – 7,49 млрд грн.
Верховна Рада наприкінці травня цього року ухвалила закон, який передбачає націоналізацію Сенс Банку як системного на підставі наявності підсанкційних осіб серед його основних акціонерів.
НБУ у своїх комунікаціях до сьогоднішнього дня не допускав можливості узгодження угоди з продажу банку.
Джерело: https://www.abhh.lu/news-insights/press-releases/2023/potential-nationalisation-of-jsc-sense-bank/
Котеджні містечка Ужгорода – це чудовий варіант для тих, хто хоче жити у приватному будинку із зонами відпочинку та інфраструктурою у спокійному місці.
За даними порталу заміської нерухомості zagorodna.com в базі є 25 котеджних містечок у Закарпатській області, з яких 14 котеджних містечок знаходяться в Ужгороді.
З червня 2022 по червень 2023 року в Ужгороді з’явилося 2 нових проекти.
У котеджних містечках Ужгорода є:
В даний час в Ужгороді:
У 5 котеджних містечках Ужгорода продажі завершено.
Котеджні містечка Ужгорода: переваги та недоліки
Котеджні містечка стають дедалі популярнішими в Україні, і Ужгород не є винятком. Це досить нова форма житлового будівництва, яка з’явилася на початку 2000-х років, і полягає в тому, що на околиці міста будуються котеджі чи таунхауси в одному стилі із загальною інфраструктурою та охороною.
Переваги котеджних містечок
Однією з основних переваг котеджних містечок є безпека та приватність. Кожен котедж має свій власний двір та парковку, а також облаштована ділянка для відпочинку. Крім того, забезпечується охорона території, що знижує ризик крадіжок та інших злочинів. Іншою важливою перевагою є можливість власного планування котеджу. Кожен власник може змінювати планування та дизайн своєї власної квартири, що дозволяє створювати унікальний інтер’єр, що відповідає власним потребам та уподобанням. Крім того, котеджні містечка мають загальну інфраструктуру, таку як дитячі майданчики, спортивні майданчики та інші розваги, що створюють комфортне та безпечне середовище для життя.
Однією з переваг котеджних містечок є можливість жити у затишному та просторому будинку з власною територією.
Більшість містечок розміщено на ділянках площею від 0,1 до 0,2 га та складаються з 4-15 будинків.
Площа домоволодінь коливається від 100 до 210 кв.м.
Площа прилеглих ділянок коливається від 1 до 3 соток.
Котеджні містечка зазвичай мають свою інфраструктуру, таку як дитячі майданчики, спортивні майданчики, зелені насадження та інші вигоди.
Недоліки котеджних містечок
Одним із недоліків котеджних містечок є їхня віддаленість від центру міста та відсутність громадського транспорту. Це може стати проблемою для тих, хто працює в центрі міста або має дітей, які навчаються у школах чи дитячих садках у центрі міста. Ще одним недоліком є найвища вартість житла. Купівля котеджу в місті може бути дуже дорогим захопленням, особливо якщо врахувати витрати на ремонт та облаштування власної ділянки. Крім того, котеджні містечка можуть бути не такими зручними, як здається на перший погляд. Наприклад, відсутність громадського транспорту може стати проблемою для тих, хто не має свого автомобіля. Також співіснування з сусідами може бути проблемою, особливо якщо вони мають різні погляди на те, як має функціонувати інфраструктура міста.
Ціни у котеджних містечках Ужгорода
Ціни на таунхауси в Ужгороді досить різні, залежно від розташування, розміру та якості будівництва.
Котеджі в котеджних містечках зазвичай коштують дорожче, оскільки мають інфраструктуру та охорону території.
Вартість нерухомості у котеджних містечках Ужгорода залежить від розташування, площі, типу нерухомості, готовності.
Станом на 1 червня, за даними нашого порталу, середня вартість у котеджних містечках Ужгорода дорівнює 35107 грн/кв.м.
Мінімальна вартість 1 кв.м – 24 252 грн. в таунхаусах, що будуються на вул. Зеленій.
Максимальна вартість 1 кв.м – 50 574 грн. в таунхаусах Sherwood, розташованих на вул. Запорізькій.
За рік попит у котеджних містечках в Ужгороді через військові дії зріс, а вартість зросла на 33,78%.
Зростання чи падіння попиту залежить від віддаленості, готовності, типу нерухомості.
За даними аналітиків нашого порталу, ціни на таунхауси в Ужгороді за останній рік зросли, оскільки люди шукають спокійне місце поблизу кордону.
Незважаючи на високу вартість та віддаленість від центру міста, котеджні містечка в Ужгороді надають безпеку та приватність, можливість власного планування та загальну інфраструктуру для комфортного проживання. Перед придбанням таунхауса в містечку необхідно ретельно зважити всі переваги і недоліки, щоб зробити правильний вибір.
Найповніша та найактуальніша база котеджних містечок Ужгорода розміщена на порталі zagorodna.com.
Автор: Віктор Коваленко,
директор консалтингової компанії “РеалЕкспо”
Зміна імпорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у період із 1 до 15 червня зафіксувала зростання залізничних вантажоперевезень на 45,7% порівняно з аналогічним періодом 2022 року, повідомила пресслужба УЗ у п’ятницю.
“Вантажоперевезення залізничним транспортом у період із 1 до 15 червня 2023 року, за оперативними даними, зросли на 45,7% порівняно з аналогічним періодом червня 2022 року і на 12% порівняно з тим самим періодом травня поточного року. Середньодобове навантаження за звітний період зросло на 26,2% порівняно з червнем 2022 року – до 390,4 тис. тонн”, – ідеться в повідомленні УЗ.
За даними компанії, у внутрішньому сполученні обсяг вантажоперевезень у першій половині червня зріс на 47%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, і на 8,3%, як порівняти з першою половиною травня, – до 3,715 млн тонн. Експортні перевезення зросли на 50,8% і 19,5% відповідно – до 2,191 млн тонн.
В УЗ уточнили, що за видами вантажів традиційно лідирують за обсягами перевезень мінбудматеріали, кам’яне вугілля, зерно і продукти помелу, марганцева і залізна руда.
Перевезення зернових вантажів за період з 1 по 15 червня зросли на 71,2% до аналогічного періоду 2022 року і на 24% до першої половини травня – до 1,106 млн тонн. При цьому експортні перевезення зернових зросли, відповідно, у 2,3 раза і на 54,3% – до 849,9 тис. тонн. Перевезення кам’яного вугілля зросли на 29,2% і 7,2% відповідно – до 1,136 млн тонн, залізної та марганцевої руди – на 12,8% і 2% – до 1 млн тонн. Обсяг перевезень мінбудматеріалів зріс удвічі, як порівняти з аналогічним періодом 2022 року, і на 24%, як порівняти з травнем.
На думку голови правління УЗ Євгена Лященка, ці цифри дають підстави прогнозувати, що компанія може наблизитися до беззбитковості 2023 року.
“Маємо обережний оптимізм і хороші показники основної роботи “Укрзалізниці” – вантажних перевезень. Завдяки кропіткій роботі Міністерства відновлення, бізнесу, наших фахівців, розблокуванню “зернового коридору”, пожвавленню перевезень у напрямку західних кордонів, фіксуємо зростання вантажних перевезень у першій половині червня майже на половину. Ці цифри дають нам можливість наблизитися до беззбитковості у 2023 році”, – наводить його слова пресслужба УЗ.
Раніше повідомлялося, що в травні УЗ збільшила обсяг перевезення вантажів на 19,2%.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію (ТМ “Кохавинка”), у січні-травні 2023 року збільшила обсяг виробництва на 32,4% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 466,35 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції на фабриці збільшилося на 4% – до 17,42 тис. тонн.
Зокрема, у травні його випуск зріс незначно до травня-2022, склавши майже 3,6 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за п’ять місяців зріс на 3,3% – до 55,67 млн шт., і КБФ зберігає друге місце з його випуску після Київського КБК (99,3 млн шт.).
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники.
Потужність паперових машин – 19 тис. тонн на рік, переробного обладнання – 90 млн рулончиків на рік.
Фабрика практично не зупиняла виробництво з початком повномасштабної агресії РФ в Україні.
Як повідомлялося, минулого року КБФ випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток скоротився на 12,7% до 52,4 млн грн, дохід зріс на 46,5% до 978,9 млн грн.
