Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Рекордний урожай зернових у світі не гарантує продовольчої безпеки через проблеми з логістикою – експерт

Світове виробництво зернових у 2026 році може досягти одного з найвищих показників за всю історію спостережень, однак міжнародна торгівля скорочується через логістичні обмеження, зокрема проблеми судноплавства в Чорному морі. Для забезпечення глобальної продовольчої безпеки вирішальне значення має не лише обсяг виробленої продукції, а й можливість її своєчасного транспортування до споживачів за прийнятною ціною, повідомляє SEEDS з посиланням на аналіз міжнародної експертки Катерини Звєрєвої.

За останніми оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), світове виробництво зернових у 2026 році прогнозується на рівні 2,979 млрд тонн. Це другий найвищий показник за всю історію спостережень. Водночас обсяг міжнародної торгівлі зерновими, за прогнозом, зменшиться на 3,5% — до 505,8 млн тонн.

Серед основних чинників скорочення торгівлі FAO називає труднощі із судноплавством у Чорному морі та недостатню пропускну спроможність альтернативних транспортних коридорів. У результаті навіть за високих обсягів виробництва окремі регіони можуть стикатися з перебоями постачання та підвищенням вартості імпортованого продовольства.

Як зазначає міжнародна експертка зі стратегічних комунікацій в агропродовольчому секторі, сталого розвитку та продовольчих систем Катерина Звєрєва у статті для італійського видання Agricultura.it, ризики для продовольчої безпеки не обов’язково пов’язані з фізичним дефіцитом зерна. Значну роль відіграють доступність транспортних маршрутів, швидкість доставки та логістичні витрати.

Особливо показовою в цьому контексті є ситуація в Україні, де експорт зернових залишається залежним від безпекових умов, роботи портової інфраструктури та можливостей альтернативних маршрутів.

За даними Державної митної служби України, станом на 16 жовтня від початку 2026/27 маркетингового року країна експортувала 5,929 млн тонн зернових і зернобобових культур. Це на 24,9% менше, ніж за аналогічний період попереднього сезону.

При цьому динаміка експорту окремих культур суттєво відрізняється. Зокрема, постачання пшениці скоротилися на 40,5%, тоді як експорт кукурудзи зріс приблизно на 80%. Така різниця свідчить про неоднаковий вплив логістичних та ринкових чинників на окремі сегменти зернового ринку.

Змінилася і структура транспортних маршрутів. За інформацією Європейської комісії, у вересні 2026 року близько 90% експорту українських зернових, олійних культур та пов’язаної з ними продукції здійснювалося через Шляхи солідарності між Україною та ЄС. Водночас приблизно 10% вантажів прямували через чорноморські порти.

Залізничні, автомобільні та річкові перевезення дають змогу підтримувати експорт навіть в умовах обмежень морської логістики. Проте їхня пропускна спроможність залишається важливим фактором, що визначає обсяги, строки та собівартість постачання аграрної продукції.

Логістичні труднощі також позначаються на світових продовольчих цінах. За даними FAO, у вересні індекс продовольчих цін зріс на 1,5% порівняно із серпнем і на 5,8% у річному вимірі. Водночас підіндекс цін на зернові підвищився на 5,1% за місяць і на 17,2% порівняно з вереснем 2025 року.

Зокрема, світові ціни на пшеницю протягом місяця зросли на 6,3%. Серед причин називаються обмеження транспортного сполучення в Чорноморському регіоні та посушливі погодні умови в окремих районах Північної Америки. Кукурудза подорожчала на 5,6% на тлі очікувань щодо врожайності у США та скорочення експортної пропозиції з Бразилії.

За оцінкою Звєрєвої, затримки транспортування продукції створюють ризики не лише для міжнародної торгівлі, а й для фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств. Збільшення строків доставки та транспортних витрат впливає на обіговий капітал аграріїв, можливості фінансування поточної діяльності й інвестиції в наступні виробничі цикли.

Водночас високі світові врожаї та скорочення торгівлі не означають автоматичного виникнення глобальної продовольчої кризи. Проте нинішня ситуація демонструє залежність продовольчих ринків від транспортної інфраструктури та стабільності міжнародних ланцюгів постачання.

Таким чином, забезпечення глобальної продовольчої безпеки дедалі більше залежить від здатності країн підтримувати стабільні логістичні маршрути, диверсифікувати транспортні коридори та зменшувати витрати на доставку продовольства.

Катерина Звєрєва — міжнародна експертка зі стратегічних комунікацій в агропродовольчому секторі, сталого розвитку та продовольчих систем. Співпрацювала з FAO та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Засновниця Sapienza.media.

, , ,

Україна передала 773 зразки насіння до арктичного сховища у Норвегії для захисту аграрного генофонду

Україна передала 773 зразки насіння десяти сільськогосподарських культур із національної колекції до Всесвітнього сховища насіння на архіпелазі Шпіцберген (Свальбард) у Норвегії.
До арктичного сховища передано зразки тритикале, ячменю, гречки, проса, гороху, білого люпину, вики посівної, гірчиці сарептської, люцерни та конюшини. Вони представляють цінні генетичні ресурси української селекції, необхідні для створення нових сортів, адаптації сільського господарства до кліматичних змін і забезпечення продовольчої безпеки.
За інформацією Національної академії аграрних наук України (НААН), підготовку насіння здійснили Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва та Устимівська дослідна станція рослинництва. Науковці відбирали найцінніші зразки, забезпечували їх перевірку, пакування та підготовку документів в умовах воєнного часу.
«Збереження національного генофонду рослин – це питання нашої національної безпеки та забезпечення продовольчої стабільності майбутніх поколінь», – наголосив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, слова якого наводить SEEDS.
За його словами, передача дублетної колекції до міжнародного сховища дозволить захистити унікальні досягнення українських селекціонерів від ризиків, пов’язаних із війною.
Нинішня передача стала другою в історії України. Попереднє розміщення українського насіння на Шпіцбергені відбулося у 2012 році.
За даними Представництва Європейського Союзу в Україні, загалом дві передачі забезпечили резервне зберігання генетичного матеріалу, що представляє близько 10% національної колекції насіння.
Національний генетичний банк рослин України налічує понад 154,3 тис. зразків 2002 видів рослин. Із них приблизно 56,9 тис. зразків мають українське походження. Колекція включає генетичний матеріал зернових, зернобобових, олійних, кормових та інших сільськогосподарських культур.
Збереження цього фонду має стратегічне значення для аграрної науки. Генетичне різноманіття дозволяє селекціонерам розробляти нові сорти, стійкі до посухи, хвороб, температурних коливань та інших несприятливих умов вирощування.
Після початку повномасштабної війни українська система збереження генетичних ресурсів опинилася під загрозою через бойові дії, пошкодження наукової інфраструктури та ризики втрати унікальних колекцій.
Для захисту насіння Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Європейського Союзу спільно з НААН України та міжнародними партнерами реалізувала програму створення резервних сховищ.
У межах цієї ініціативи 51 тис. зразків насіння було евакуйовано до західних областей України, а в листопаді 2025 року відкрито постійний Дублетний центр із сучасними лабораторіями та спеціалізованою інфраструктурою для довгострокового зберігання генетичного матеріалу.
Розміщення частини колекції на Шпіцбергені стало додатковим рівнем захисту. У разі пошкодження або втрати основних українських колекцій резервні зразки можуть бути використані для відновлення генетичних ресурсів.
Водночас передане насіння залишається власністю України. Міжнародне сховище забезпечує його зберігання без передачі прав власності на генетичний матеріал.
Україна також приєдналася до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства, який набув чинності для країни 12 серпня 2026 року. Це створює додаткові можливості для міжнародного наукового співробітництва та захисту аграрного біорізноманіття.
Всесвітнє сховище насіння Svalbard Global Seed Vault розташоване на норвезькому архіпелазі Шпіцберген за Полярним колом і функціонує з 2008 року. Воно створене для довгострокового резервного зберігання генетичних ресурсів сільськогосподарських рослин з усього світу.
За даними адміністрації сховища, станом на 2026 рік у ньому зберігається понад 1,4 млн зразків насіння, наданих генетичними банками та науковими установами різних країн.
Під час жовтневої церемонії 2026 року зразки передала 21 наукова установа з різних регіонів світу. Загалом сховище поповнилося більш ніж 16 тис. нових зразків.
Проєкт працює за підтримки уряду Норвегії, Nordic Genetic Resource Center (NordGen) та міжнародної організації Crop Trust. Його основне завдання – забезпечити можливість відновлення сільськогосподарських культур у разі воєн, стихійних лих, техногенних катастроф або інших загроз генетичному різноманіттю рослин.
Джерела: SEEDS, публікація від 16 жовтня 2026 року; Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН; Svalbard Global Seed Vault, повідомлення від 14 жовтня 2026 року.

, , , ,

Україна може допомогти Гондурасу у продовольчій безпеці

Україна може допомогти Гондурасу у питаннях продовольчої безпеки, вважає президент Гондурасу Насрі Асфура.

“В Україні є надзвичайно важливі ідеї і технології, які можуть бути корисні нам в сфері сільського господарства, які можуть також допомогти нам у питаннях продовольчої безпеки”, – заявив Асфура на спільної з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції у п’ятницю.

Своєю чергою Зеленський зазначив, що Україна готова допомагати Гондурасу у питаннях, пов’язаних з дроновими технологіями.

“Ми готові поділитися нашими знаннями щодо цифровізації. Ми сильні кроки зробили вперед, особливо під час війни… З дроновими технологіями ми готові допомагати”, – сказав Зеленський.

Він підкреслив, що дрони це не тільки питання зброї – це безпека, захист берегів, розвідувальна інформація.

, , ,

Experts Club проаналізував показники вирощування пшениці у світі з 1990 по 2026 рік

Інформаційно-аналітичний центр Experts Club представив відеоаналіз динаміки вирощування пшениці у світі за період з 1990 по 2026 рік, підготовлений на основі порівняльних даних щодо виробництва пшениці в основних країнах-виробниках.

За наявними даними, світове виробництво пшениці в країнах, включених до аналізу, зросло з близько 591,3 млн тонн у 1990 році до орієнтовно 816,4 млн тонн у 2026 році. Таким чином, за 36 років обсяг виробництва збільшився приблизно на 225 млн тонн, або на 38%.

Водночас найвищий показник у наявному масиві даних зафіксовано у 2025 році — близько 831,9 млн тонн. Прогнозний показник на 2026 рік є нижчим — 816,4 млн тонн, що може свідчити про часткову корекцію після високого врожаю попереднього року, але загальний довгостроковий тренд залишається висхідним.

У Experts Club зазначають, що відеоформат дозволяє наочно простежити не лише зростання світового виробництва пшениці, а й зміну географії основних виробників. Якщо на початку 1990-х років серед найбільших виробників фігурували СРСР, Китай, США, Індія, Франція та Канада, то в сучасній структурі перші позиції займають Китай, Індія, Росія, США, Франція, Канада, Австралія, Пакистан та Україна.

За даними FAO та USDA, у 1990 році найбільший обсяг виробництва пшениці припадав на СРСР — близько 101,9 млн тонн, Китай — 98,2 млн тонн, США — 74,3 млн тонн, Індію — 49,8 млн тонн, Францію — 33,3 млн тонн і Канаду — 32,1 млн тонн. Сукупна частка десяти найбільших виробників тоді становила близько 77% світового показника.

У 2026 році, за наявними даними, найбільшим виробником пшениці залишається Китай — близько 141 млн тонн. Друге місце посідає Індія — 121 млн тонн, третє — Росія — 86 млн тонн. Далі йдуть США — 42,5 млн тонн, Франція — 36 млн тонн, Канада — 35 млн тонн, Австралія та Пакистан — по 30 млн тонн, Україна — 23 млн тонн і Німеччина — 21,5 млн тонн.

Частка Китаю та Індії у світовому виробництві пшениці за цей період істотно зросла. Якщо у 1990 році на ці дві країни припадало близько 25% світового виробництва, то у 2026 році — вже понад 32%. Це відображає довгострокове посилення ролі Азії у глобальній продовольчій системі.

«Пшениця залишається одним із базових індикаторів продовольчої безпеки. За останні десятиліття ми бачимо не лише збільшення світового виробництва, а й поступове зміщення центрів аграрної ваги. Китай та Індія стали ключовими виробниками, тоді як країни Чорноморського регіону суттєво посилили свій вплив на міжнародний ринок зернових», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.

Окрему роль у сучасній структурі виробництва відіграє Україна. За наявними даними, після появи України як окремої статистичної одиниці на початку 1990-х років виробництво пшениці становило близько 19,5 млн тонн у 1992 році. У 2021 році показник досягав понад 32 млн тонн, після чого через війну, логістичні обмеження, мінування територій, зміну структури посівів і втрати частини виробничого потенціалу знизився.

У 2024 році виробництво пшениці в Україні оцінювалося приблизно у 23,4 млн тонн, у 2025 році — 24,1 млн тонн, а у 2026 році — близько 23 млн тонн. Попри складні умови, Україна залишається серед десяти найбільших виробників пшениці у світі та зберігає стратегічне значення для глобального зернового ринку.

Дані також свідчать про зміну позицій США. У 1990 році Сполучені Штати виробляли понад 74 млн тонн пшениці й були одним із трьох найбільших виробників у світі. У 2026 році їхній показник становить близько 42,5 млн тонн. Це не означає втрати аграрного потенціалу США загалом, але відображає структурні зміни у сільському господарстві, конкуренцію з іншими культурами та зміну глобального балансу виробництва.

Росія, яка у статистиці після розпаду СРСР відображається окремо, стала одним із ключових виробників пшениці у XXI столітті. За наявними даними, у 2025 році її виробництво оцінювалося приблизно у 90,3 млн тонн, а у 2026 році — 86 млн тонн. Водночас країни колишнього СРСР загалом залишаються важливим центром світового зернового виробництва.

«Глобальний ринок пшениці став значно більш багатополярним. Якщо раніше ключову роль відігравали кілька великих виробників, то зараз для продовольчої стабільності критичне значення мають одразу кілька регіонів — Азія, Північна Америка, Європа, Чорноморський басейн та Австралія. Будь-які кліматичні, логістичні або військово-політичні ризики в одному з цих регіонів швидко впливають на світові ціни», — наголосив Уракін.

У Experts Club звертають увагу, що при аналізі пшениці важливо розрізняти абсолютні обсяги виробництва, експортний потенціал і внутрішнє споживання. Китай та Індія є найбільшими виробниками, однак значна частина їхнього врожаю використовується на внутрішньому ринку. Натомість Україна, Росія, Канада, Австралія, США та Франція мають суттєвий вплив саме на міжнародну торгівлю пшеницею.

Аналітики центру зазначають, що подальша динаміка виробництва пшениці залежатиме від кількох ключових факторів: кліматичних умов, доступу до добрив і насіння, вартості енергоносіїв, стану логістичної інфраструктури, торговельних обмежень, воєнних ризиків і державної політики підтримки аграрного сектору.

За оцінкою Experts Club, довгострокова візуалізація показників вирощування пшениці дозволяє краще зрозуміти, як змінювалася глобальна продовольча система після 1990 року, які країни посилили свої позиції та чому виробництво зернових залишається одним із ключових елементів економічної й політичної безпеки.

, , ,

Норвегія допоможе Україні забезпечити продовольчу безпеку

Норвегія виділить 200 млн норвезьких крон (приблизно EUR17 млн) Всесвітній продовольчій програмі, включно з програмою “Зерно з України”, також 50 млн норвезьких крон (приблизно EUR4 млн) буде передано до Фонду України Світового банку, йдеться в заяві уряду Норвегії.

“Норвегія продовжуватиме підтримувати народ України. Водночас ми не випускаємо з уваги й інші кризи у світі. Програма Нансена (5-річна програма підтримки України – ІФ-У) – один із прикладів того, як нам вдається об’єднати ці зусилля”, – наводяться в повідомленні слова міністра закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.

Крім цього, зазначається, що ще 150 млн норвезьких крон (близько EUR12 млн) буде виділено Всесвітній продовольчій програмі у відповідь на її заклик до надання надзвичайної допомоги Україні.

“Окрім надання продовольчої допомоги поблизу лінії фронту, ці кошти будуть використані для розмінування сільськогосподарських земель, що дасть змогу фермерам якнайшвидше повернутися до виробництва продуктів харчування”, – йдеться в повідомленні.

,

7-8 вересня у Самарканді відбудеться міжнародна конференція з продовольчої безпеки

7-8 вересня у Самарканді відбудеться міжнародна конференція з продовольчої безпеки.

Міжнародна конференція присвячена Всесвітньому дню продовольства, яка щорічно відзначається 16 жовтня в день утворення Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) ООН.

На форумі візьмуть участь науковці, професори, представники міжнародних організацій та провідних освітніх закладів з різних країн, які обговорять національні та міжнародні стандарти безпеки харчових продуктів, актуальні питання харчування, переробки та якості харчових продуктів, екологічну та продовольчу безпеку.

У рамках конференції також відбудеться виставка продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції Узбекистану.

Джерело  

, ,