Влада США в новій версії стратегії національної оборони охарактеризувала Росію як “гостру загрозу”, а Китай як “основний виклик” для Вашингтона.
“Росія є гострою загрозою. Навіть незважаючи на те, що основний виклик походить від КНР, нещодавні події наголошують на безпосередній загрозі від Росії”, – йдеться в тексті стратегії, поширеному Пентагоном у четвер.
При цьому в Пентагоні зазначили, що, “незважаючи на те, що інтереси, що розходяться, і історична недовіра між КНР і РФ можуть обмежити глибину їх політичного і військового співробітництва, відносини країн продовжують розширюватися”.
У документі наголошується, що Росія “як і раніше становить серйозну небезпеку в основних сферах”, у тому числі в ядерній.
“Це включає ядерну загрозу щодо США, а також їхніх союзників та партнерів, загрозу крилатих ракет великої дальності, кібер- та інформаційних операцій, загрози в космічному просторі, загрози хімічної та біологічної зброї, ведення бойових дій під водою”, – повідомляється в тексті стратегії.
Зокрема, згідно з документом, Росію продовжує модернізувати та розширювати свої ядерні сили, які становлять “потенційну загрозу існування США та їх союзників та партнерів”. У Пентагоні зазначають, що йдеться як про 1,5 тис. розгорнутих російських ядерних боєголовок, які підпадають під дію договору СНО-ІІІ, так і про боєголовки для нестратегічної ядерної зброї, яких не стосуються будь-якої угоди. Таким чином, Росія залишається суперником США з найбільш боєздатним та різноманітним арсеналом ядерних озброєнь.
Водночас, нагадує документ, США вели суттєвий діалог із Росією у сфері “стратегічного діалогу та управління у кризових ситуаціях”. США та РФ також висловлювали прагнення поширити режим контролю над ядерними озброєннями за межі сфери дії СНО-ІІІ. Однак з цього питання пріоритети в обох країн відрізняються, що вказує на необхідність діалогу “щодо тих цілей, які США і РФ не збігаються, і сприйняття тих систем озброєння, які впливають на стратегічну стабільність”.
Глава Міноборони США Ллойд Остін також представив цю стратегію на брифінгу.
Україна продовжує створення інсультних центрів і мережі клінік, які надають меддопомогу пацієнтам з інсультом, і впроваджує нові ефективні методики лікування інсульту.
Про це говорили учасники круглого столу на тему “Стратегічні питання боротьби з інсультом в Україні”, що відбувся у пресцентрі агентства “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За словами заступника міністра охорони здоров’я Олексія Яременка, через пандемію COVID-19 і війну в Україні може очікуватися зростання кількості інсультів, тому необхідність створення та розвитку спроможної мережі медзакладів, які можуть надавати допомогу пацієнтам з інсультом, стає вкрай актуальною.
“Ми маємо невтішну статистику, кількість інсультів в Україні зростає. У 2020 році ми мали 124 тис. інсультних хворих, у 2021 році – 134 тис. Надалі ми очікуємо, що кількість зростатиме, оскільки і COVID-19, і війна впливають на кожного з нас. Медична система має підготуватися до такого навантаження”, – сказав він.
При цьому Яременко зазначив, що метою України є, зокрема, забезпечення лікування 90% пацієнтів з інсультом у спеціалізованих відділеннях чи центрах.
“На жаль, в Україні роками існували застарілі підходи до лікування інсультів, коли хворих направляли до найближчої лікарні, багато з яких не були достатньо оснащені та не мали відповідних фахівців. У рамках реалізації Програми медичних гарантій (ПМГ) було визначено мережу медзакладів, які мають надавати безкоштовну медичну допомогу з лікування інсультів, і було запропоновано відповідні зміни до маршрутів пацієнтів. Наступним ключовим етапом стане формування спроможної мережі, ми визначимо медзаклади, які зможуть і технологічно, і географічно забезпечити доступність населення до відповідної безкоштовної медичної допомоги. Їх буде 450 на всю країну, щоб кожен пацієнт мав гарантії, що є фахівці та ліки”, – сказав він.
“Заплановано багато роботи, зокрема з екстренкою, щоб переглянути та відпрацювати маршрути пацієнтів, щоб спрямовувати їх саме до спроможних медзакладів. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) переглядає тарифи та договори з медзакладами, щоб забезпечити безоплатність медпослуг”, – наголосив Яременко.
У свою чергу член правління ГО “Українська асоціація боротьби з інсультом” лікар-невролог Юрій Фломін відзначив зміни, що відбулися за останні п’ять років, у стратегії та тактиці лікування інсультів.
Раніше ситуація була зовсім іншою, пацієнтів відправляли в 500-800 різних лікарень, не всі з яких мали можливість своєчасної діагностики та лікування. Частота застосування сучасних методів лікування інсульту, таких як тромболізис і тромбомеханічна екстракція, була вкрай низькою, нам навіть було незручно повідомляти показники України на міжнародних конференціях, тому що вони були вкрай низькими, але зараз ситуація змінюється”, – сказав він.
Водночас, за словами Фломіна, наразі тимчасові методи лікування інсультів доступні лише в певних лікарнях, тому українські неврологи вітають передовий європейський досвід створення мережі інсультних лікарень.
“Якщо вчасно провести необхідну терапію, можна радикально змінити перебіг хвороби та поставити людину на ноги”, – сказав він.
У свою чергу голова ГО “Українська асоціація ендоваскулярної нейрорентгенохірургії” професор Дмитро Щеглов наголосив, що “високі технології та лікування, які вчора здавалися недоступними, сьогодні стають доступними широким верствам населення”.
“Ендоваскулярна нейрохірургія швидко розвивається, і методи, які дають змогу поставити пацієнта на ноги, стають частиною практики лікування інсультів і підтримуються НСЗУ”, – сказав він.
Водночас, за оцінками Щеглова, нині в Україні існує лише близько 10 лікарень, де надається медична допомога методами тромбоекстракції.
“Така допомога ще недостатньо поширена, мало фахівців, котрі можуть робити такі операції”, – сказав він.
Щеглов зазначив, що зараз Україні потрібно підготувати близько 200 фахівців-неврологів, які могли би проводити тромбоектомію, проте на таке навчання існує високий попит.
“Я бачу, що дуже багато робиться, і існує великий попит серед молодих нейрохірургів і неврологів, які хочуть займатися цим напрямом”, – сказав він.
У свою чергу завідувачка неврологічного відділення міської лікарні №2 міста Біла Церква Людмила Липовенко повідомила, що ця клініка “стала великим хабом для прийому пацієнтів з інсультом з інших регіонів”, приймає жителів близько 11 районів Київської області та Білої Церкви.
“Протягом року наше відділення лікує близько 2 тис. гострих інсультів, на рік проводиться понад 354 тромболітичні терапії. В нашій клініці здійснюється реабілітація, зокрема рання, а з 1 грудня плануємо розпочати пізню реабілітацію, впроваджуємо ендоваскулярні методи лікування. Це врятовані життя та можливості відновитися”, – сказала вона.
Зі свого боку лікарка фізичної реабілітаційної медицини, виконавча директорка ГО “Українська асоціація боротьби з інсультом” Марина Гуляєва наголосила на важливості профілактики інсультів та своєчасної реабілітації.
Крім того, за її словами, незважаючи на дефіцит медичних кадрів в Україні, які володіють передовими методами лікування та реабілітації, нині “відтік кадрів за кордон не вплинув на надання медичної допомоги пацієнтам з інсультом”.
“Інсультна служба працює на повну потужність. На вересень 2022 року ми маємо звіт від НСЗУ, що 44 тис. пацієнтів з інсультом отримали спеціалізовану допомогу саме в медзакладах, законтрактованих за пріоритетним пакетом лікування інсультів. Усі медзаклади, які контрактуються, мають реабілітаційні відділення”, – сказала вона.
Гуляєва зазначила, що “є багато міфів, які кажуть, що інсульт потрібно вилежувати місяцями, але це неправда”.
“Наразі завершується оновлення стандартів, без клінічного протоколу не надається допомога в жодній лікарні. Створюється правова база, щоб якість надання допомоги не відрізнялася від європейської. Дуже важливим компонентом є повернення пацієнта до суспільного життя. На рівні держави для цього багато робиться”, – сказала вона.
Гуляєва, інсульт, Липовенко, Фломін, Щеглов, ЭКСПЕРТЫ, Яременко
У цей нелегкий для нашої країни час мільйони українців продовжують залишатися на територіях, де тривали або досі тривають активні бойові дії та регулярні обстріли, часто без можливості придбати їжу та інші товари першої необхідності.
Харків – одне з найбільш постраждалих від російської агресії міст. Меценат Костянтин Жеваго відгукнувся на заклик місцевої влади підтримати харків’ян. За його особисті кошти та кошти компаній, де він є суттєвим акціонером, було оплачено виробництво та доставку понад 900 тисяч продуктових наборів на загальну суму більше 100 мільйонів гривень флагману м’ясопереробної галузі України – підприємству Кременчукм’ясо.
Щодня “Кременчукм’ясо” відправляє в постраждалі регіони України гуманітарну допомогу. Продукція розподіляється за участю керівництва міст та територій серед тих людей, хто потребує підтримки найбільше.
Продуктові набори сформовані таким чином, щоб забезпечувати необхідну харчову цінність, щоденну потребу в поживних речовинах на рівні понад 2000 ккал та питний баланс. Також благодійники подбали про те, щоб такі набори мали спеціальну упаковку та були зручними для доставки, зберігання та використання людьми, які не мають умов для приготування їжі й переважно знаходяться в укриттях.
“Багато населених пунктів зазнали значних руйнувань, громади залишились без транспорту, техніки, а також відчули дефіцит питної води та продуктів харчування, тому ми першочергово направили всі свої зусилля для надання допомоги постраждалим і робимо це щодня”, – відмітила Ірина Дроздова, Голова Правління ПрАТ “Кременчукм’ясо”.
За словами Костянтина Жеваго, він особисто та його підприємства надають комплексну гуманітарну підтримку постраждалим регіонам та громадянам України. “Для мене надзвичайно важливе те, що першочерговим завданням даної гуманітарної місії стало забезпечення можливості отримання населенням України продуктів харчування”, – додав він.
Крім даної програми, Костянтин Жеваго та компанії, де він є суттєвим акціонером, з початку повномасштабної російської агресії вже витратили на військову та гуманітарну допомогу понад 800 мільйонів гривень і не припиняють допомагати. Зокрема було передано броньоване авто для ДСНС; броньовані та неброньовані машини швидкої допомоги для багатьох українських міст; транспорт для Макарова, Тростянця, Охтирки, Нової Галещини та Чернігова; продукти харчування, дикаменти та медичне обладнання, а також значні суми грошової допомоги для Миколаєва, Сум, Кривого Рогу, Чернігова, Дніпра, Запоріжжя, Полтавщини, Київщини, Харківщини та багатьох інших областей. Крім того, до міста Миколаїв було доставлено технологічне обладнання для забезпечення жителів питною водою. Також було передано паливні матеріали, будівельні матеріали, офісну електроніку, генератори, засоби захисту та багато інших гуманітарних товарів для всіх регіонів України.
військовадопомога, ГУМАНІТАРНАДОПОМОГА, ДОПОМОГА, КОСТЯНТИНЖЕВАГО, ПРОДУКТЫ, ХАРКІВ
Більшість фондових індексів країн Західної Європи помірно знижуються у четвер, інвестори оцінюють велику кількість квартальних звітів великих європейських компаній.
Крім того, учасники ринку чекають на підсумки жовтневого засідання Європейського центрального банку. ЄЦБ, як очікується, знову підвищить ключові відсоткові ставки на 75 б.п.
Європейський центробанк обмежений у можливості відмови від суттєвого підвищення відсоткових ставок найближчим часом, оскільки зростання споживчих цін у єврозоні ще, ймовірно, не досягло піку, заявив директор з інвестицій BlueBay Asset Management Марк Доудінг в інтерв’ю Dow Jones.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 на 11:27 кв знизився на 0,22% і склав 409,42 пункту.
Німецький індекс DAX зменшився на 0,2%, як і французький САС 40. Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 втратили 0,3% та 0,5% відповідно. Тим часом британський фондовий індекс FTSE 100 додав 0,3%.
Акції Credit Suisse Group AG впали на 11%. Швейцарський банк анонсував розміщення нових акцій на суму до 4 млрд франків ($4,07 млрд) та продаж частини інвестиційного бізнесу, а також повідомив про ймовірне скорочення штату на 9 тис. співробітників. Витрати на реорганізацію становитимуть близько $2,9 млрд протягом двох років.
Крім того, у четвер Credit Suisse опублікував фінансову звітність за третій квартал. Чистий збиток банку в липні-вересні склав 4,03 млрд. швейцарських франків ($4,09 млрд.) проти прибутку в 434 млн. франків роком раніше. Квартальний виторг скоротився на 30%, до 3,8 млрд франків.
Ціна паперів TotalEnergies зростає на 2,1%. Французька нафтогазова компанія минулого кварталу збільшила чистий прибуток на 43% у річному вираженні завдяки підвищенню цін на нафту і природний газ.
Капіталізація Shell зростає на 3,3%. Британо-нідерландський енергетичний гігант скоротив чистий прибуток у третьому кварталі майже втричі щодо попереднього кварталу, проте скоригований показник виявився кращим за прогнози ринку.
Ринкова вартість Deutsche Lufthansa AG зростає на 1,6%. Авіакомпанія отримала чистий прибуток минулого кварталу, наростила виручку майже вдвічі і заявила про вихід із пандемійної кризи.
Котирування акцій Lloyds знижуються на 1,3% після того, як британський банк звітував про скорочення доподаткового прибутку в третьому кварталі на 26%, до 1,51 млрд фунтів, у зв’язку зі списаннями через погіршення макроекономічних прогнозів.
Акції Banco de Sabadell дешевшають на 0,5%, хоча іспанський банк збільшив квартальний чистий прибуток до 317 млн євро зі 149 млн євро роком раніше і затвердив збільшення норми виплати дивідендів до 40% прибутку.
Котирування акцій Unilever знижуються на 0,1% у ході торгів у Лондоні у четвер та на 0,2% в Амстердамі. Один із провідних світових постачальників товарів повсякденного попиту минулого кварталу збільшив оборот на 17,8%, оскільки підвищення цін компенсувало скорочення обсягів продажів.
Тим часом у четвер стало відомо, що випереджаючий індекс довіри німецьких споживачів до економіки країни трохи зріс із історичного мінімуму.
Листопадовий індикатор, що розраховується дослідницькою компанією GfK, склав мінус 41,9 пункту порівняно з переглянутими мінус 42,8 пунктами у жовтні, що в цілому співпало з очікуваннями експертів. Індекс зріс уперше за п’ять місяців.
Значення індикатора опустилося до мінус 42,5 пунктів у порівнянні з мінус 36,8 пунктів у вересні. Рекордний мінімум фіксується за підсумками четвертого місяця поспіль. Аналітики в середньому прогнозували менш суттєве падіння – до мінус 39 пунктів, повідомляє Trading Economics.
Тим часом, рівень безробіття в Іспанії в третьому кварталі збільшився до 12,67% з 12,48% кварталом раніше.
Російські окупанти вночі 27 жовтня завдали пошкоджень об’єктам енергетичної інфраструктури Київської області, низка критичних об’єктів виведена з ладу, повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Олексій Кулеба.
“Необхідно готуватися до екстрених відключень електрики на невизначений термін. Фахівці вживають необхідних заходів для ліквідації наслідків обстрілу. Усі працюють на своїх місцях у режимі нон-стоп”, – написав Кулеба у телеграм-каналі.
Він закликав мешканців області помірно споживати електроенергію, особливо у піковий годинник.
“Це вимушений крок щодо стабілізації ситуації”, – наголосив глава ОВА.
Бельгійська НУО APOPO тренує щурів для пошуку людей, які опинилися під уламками будівель, наприклад, після землетрусів чи ураганів.
Раніше APOPO більше десятиліття займалася на своїй базі в Танзанії дресируванням собак та гамбійських хом’якових щурів для пошуку мін та виявлення заражених туберкульозом. Ідею з щурів-рятувальників в APOPO виношували роками, але НУО не вистачало ні фінансування, ні партнера. Новому проекту дали старт у квітні 2021 року.
“Зазвичай щури досить цікаві, люблять розвідувати місцевість, а це найважливіше для пошуково-рятувальних операцій”, – заявила керівник проекту вчений Донна Кін.
Пацюків навчають шукати тих, хто вижив в оточенні, що зображує зону лиха. Гризунів екіпірують високотехнологічним “ранцем”, який кріпиться до їхнього тіла за допомогою неопренового жилета: після того, як щур знайде потрібний об’єкт у приміщенні, він повинен смикнути за важіль, подавши сигнал про знахідку, а потім повернутися на базу, де отримає нагороду-заохочення за успіх.
Навчання щурів поки що знаходиться на ранньому етапі. APOPO тим часом працює з Технічним університетом Ейндховена (Нідерланди) над рятувальним “ранцем” щурів: прототип є надрукованим на 3D-принтері пластиковим контейнером, що містить відеокамеру з можливістю трансляції в режимі реального часу, двонаправлений мікрофон і передавальний пристрій, що відмічає місце. За словами розробника цієї екіпіровки Сандера Вердизена, спочатку щури не розуміли, що з нею робити, але швидко адаптувалися. “Зрештою, вони просто бігали довкола з ранцем, проблем не було”, – сказав він.
Однак мініатюризація обладнання, його пристосування до умов зони катастрофи виявилися не простим завданням. Так, сигнал GPS часто не проходить крізь руїни зруйнованих будівель, проте фахівцям вдалося оминути цю проблему за допомогою інших трекерів. Також Вердізен намагається зробити “ранець” компактнішим: нинішній хоч і важить 140 г – вдвічі більше запланованого, його основна проблема – розміри, з нинішніми 10 см у довжину. Пізніше цього року планується подати модифіковану версію апаратури.
Тим часом у Танзанії Кін ускладнює тренування для щурів, готує звірів до дій у реальному оточенні, привчає їх, наприклад, до звуків бурового обладнання. Поки результати обнадіюють: Кін каже, що щури добре пристосовуються до складніших умов навчання. Вона нагадала, що з самого народження щурам доводиться виживати в різному оточенні, у тому числі близько до людини, що робить цих ссавців більш стійкими до стресів в екстремальних ситуаціях.
Однак APOPO не забуває дбати і про майбутніх рятувальників. Їх тренують не завжди – п’ять днів на тиждень сесіями, годують свіжими фруктами та овочами, дають час розслабитися в кімнаті для ігор, хоча це проведення мало відрізняється від їх навчання.
На підготовку щура йде щонайменше 9 – 12 місяців. Тим часом, Кін планує наступний етап навчання: навчити їх діяти в оточенні, що симулює багатоповерхову будівлю, що обрушилася. Коли щури опанують і це, планується перевести проект до Туреччини, де базується партнер APOPO – добровільна рятувальна організація GEA, і продовжити підготовку щурів у ще більш реалістичному оточенні. І лише після цього щурів уже можуть допустити до рятувальних робіт.
“Навіть якщо наші щури зможуть знайти одного, хто вижив у руїнах, я думаю, ми будемо щасливі, тому що зробили добру справу”, – зазначила Кін.
