Україна в січні-червні 2023 року імпортувала овочів “борщового набору”, зокрема картоплі, моркви, буряка, капусти та цибулі, на суму в $100,253 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, Україна імпортувала за шість місяців 2023 року 12,476 тис. тонн картоплі на суму $8,641 млн.
Водночас 27,29% частки ринку імпортної картоплі в першому півріччі поточного року належало Греції, яка змогла заробити від її реалізації $2,23 млн. Постачання картоплі з Румунії становили 12,66% на суму $1,034 млн, з Азербайджану – 9,67% і $970 тис. відповідно.
Україні довелося імпортувати протягом найбільш дефіцитного в плані овочів першого півріччя 2023 року весь “борщовий набір”. Зокрема, закупівлі цибулі на зовнішніх ринках сягнули 0,16% усього імпорту країни, капусти – 0,09%, моркви та буряка – 0,06%. Сумарно на придбання цих базових у раціоні українців овочів (без урахування картоплі) оператори ринку витратили $93,882 млн.
У трійці провідних постачальників овочів “борщового набору” групи лідирували імпортери Польщі та Нідерландів. На їхню частку в імпорті Україною цибулі припало 43,5% і 31,6% поставок, що в грошовому еквіваленті склало $12,393 млн і $8,949 млн відповідно. Замикав лідируючу троку постачальників цибулі Китай з 8,3% поставок на суму $2,346 млн.
Лідером із поставок капусти в Україну стала Польща, чия частка в поставках склала 32% і принесла сусідній державі $9,147 млн. На другому місці Македонія з 31,6%, за які вона виручила $9,034 млн, на третьому – Нідерланди з 10,8% і $3,093 млн відповідно.
Польща в першому півріччі 2023 року також виявилася одним із провідних постачальників коренеплодів – моркви, буряка та селери. Частка імпорту за цими овочами на внутрішньому ринку сягнула 46,9%, що в грошовому еквіваленті становило $11,072 млн. Найкращими в постачанні цих овочів стали Нідерланди і Туреччина, поставки яких займали 37,7% і 2,9% частки імпорту, що в грошовому виразі становило $8,899 млн і $683 тис. відповідно.
Найбільш затребуваними овочами в зимово-весняний час в Україні є помідори та огірки. Імпорт помідорів у першому півріччі 2023 року становив 0,29% від усього імпорту в країну, огірків – 0,07%, що склало 73,05 тис. тонн і 28,182 тис. тонн відповідно.
Лідером із поставок цих овочів в Україну стала Туреччина, на частку якої припало протягом січня-червня 2023 року 77,4% всього імпорту помідорів і 46,8% огірків, що в грошовому еквіваленті склало $45,5 млн і $12,87 млн відповідно.
До трійки постачальників помідорів в Україну увійшли Польща, на частку якої припало 20,37% поставок на суму $12,989 млн, і Нідерланди з 2,99% поставок на $1,9 млн.
Огірки, крім Туреччини, Україна в першому півріччі 2023 року купувала в Румунії, яка виконала 35,33% постачань на суму $9,714 млн, і Польщі – 11,3% на $3,106 млн відповідно.
Незважаючи на дефіцит овочів у країні, українські сільгоспвиробники зуміли відправити невеликі їхні партії на експорт.
Українську картоплю заборонено постачати на європейський ринок через неадаптоване до європейських вимог законодавство. Україна не втратила свої традиційні ринки збуту і змогла заробити $11,251 млн на експорті 19,854 тис. тонн картоплі, з яких 50,7% вирушили до Болгарії, 39,7% – до Азербайджану, 9,05% – до Молдови.
Експорт капусти з України становив 871 тонну, з яких 98% відправлено до Болгарії. Поставки цибулі, моркви та буряка на зовнішні ринки практично в першому півріччі 2023 року практично не виконувалися.
Реалізація 781 тонни огірків на зовнішніх ринках принесла Україні $1,905 млн. Традиційним покупцем тепличних огірків є Польща, куди в першому півріччі 2023 року було здійснено 96% всіх експортних поставок цього овоча, і країни Балтії, зокрема, до Литви вирушило 3% експортованих Україною огірків.
Українські аграрії заробили $463 тис. на експорті 120 тонн тепличних помідорів, 86,5% яких купила Польща, 12,4% – Естонія.
Вивчення перспектив залізничного сполучення ЄС з Україною та Молдовою дає підґрунтя для запуску проекту використання колії європейської ширини на ключових лініях, повідомила Європейська комісія (ЄК).
Відповідне дослідження опубліковано у вівторок Єврокомісією та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).
“Будівництво першої європейської залізничної колії в Україні та Молдові, що дасть змогу з’єднати їхні залізниці з Польщею та Румунією, наблизить ці країни до єдиного ринку ЄС. Завдяки цьому дослідженню ми закладаємо основу для довгострокових рішень, підтримуючи Україну в її торгівлі та відновленні”, – заявила членкиня ЄК з транспорту Адіна Велян.
Відповідність залізничних ліній України та Молдови європейському стандарту ширини колії, за її словами, також поліпшить умови для поїздок громадян цих країн до Європи.
Проведене дослідження припускає, що європейську ширину колії на лініях до Львова і Кишинева має бути впроваджено “як перший крок до поліпшення сполучення між Польщею та Україною, а також між Румунією та Молдовою”.
У дослідженні, крім того, оцінюють, як нові лінії європейського стандарту ширини стануть взаємодіяти з іншою мережею залізниць цих країн, де, як і раніше, буде використовуватися широка колія, зазначається в комюніке ЄК.
Філія “Дельта-Лоцман” державного підприємства “Адміністрація морських портів України” 11 липня оголосила тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ).
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість становить 84,330 тис. грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 21 липня.
ДП “Дельта-Лоцман” створено за наказом Міністерства транспорту України 1998 року з метою вдосконалення умов забезпечення безпеки мореплавства, охорони життя людини на морі та довкілля, у територіальному морі України відповідно до вимог міжнародних угод і конвенцій, упорядкування структури морських лоцманських служб у північно-західній частині Чорного моря.
Українська тенісистка Еліна Світоліна обіграла першу ракетку світу у чвертьфіналі Вімблдону і вийшла до півфіналу турніру в Лондоні.
Світоліна у трьох партіях перемогла польську тенісистку Ігу Свёнтек із рахунком – 7:5, 6:7, 6:2.
У півфіналі “Вімблдону”, який буде вже для Світоліної другим у кар’єра, вона зустрінеться з чеською тенісисткою Маркетою Вондроушовою.
Ціни на золото піднімаються у вівторок на тлі зниження курсу долара і прибутковості держоблігацій США на очікуваннях публікації даних про американську інфляцію.
Котирування серпневих контрактів на золото на нью-йоркській біржі Comex до 18:52 кв підвищилися на 0,27%, до $1936,2 за тройську унцію.
Нові дані про інфляцію в США будуть оприлюднені в середу. Опитані Trading Economics аналітики в середньому прогнозують, що темпи зростання споживчих цін у найбільшій економіці світу минулого місяця сповільнилися до 3,1% з 4% у травні.
Базова інфляція (індекс CPI Core, що не враховує ціни на паливо і продукти харчування), тим часом, становила 5,3% у травні, і в червні прогнозується зниження показника до 5%.
Напередодні виходу статданих доларовий індекс знижується на 0,1%, а прибутковість 10-річних US Treasuries опускається на 1,5 базисного пункту, до 3,986%.
“Ми спостерігаємо зниження прибутковості держоблігацій на початку тижня, оскільки інвестори чекають падіння інфляції в червні, – сказав аналітик StoneX Фавад Разакзада. – Це трохи підвищило порівняльну привабливість золота щодо бондів”.
Основні макроекономічні індикатори України дещо стабілізувалися, але продовжують свідчити про значну роль міжнародних структур у підтримці української економіки в робочому стані.
За оцінкою Нацбанку, спад ВВП України в першому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року істотно сповільнився до 13,5% з 31,4% і 30,6% відповідно в четвертому і третьому кварталах 2022 року. Водночас міністр фінансів України Сергій Марченко дав свій прогноз щодо зростання ВВП України 2023 року до 3,2%, тоді як раніше уряд оцінював зростання ВВП у 1%, а Нацбанк нещодавно покращував його з 0,3% до 2%. Інвесткомпанія Dragon Capital також прогнозує реальне зростання ВВП у 2023 році на 3%, тоді як раніше очікувала його зниження на 0,5%. Світовий банк погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України на цей рік до 2% із 3,3%, які він прогнозував у січні 2023 року.
Нагадуємо, що ВВП України в першому кварталі 2023 року впав на 10,5% порівняно з першим кварталом 2022 року після падіння на 31,4% у четвертому кварталі, 30,6% – у третьому кварталі, 36,9% – у другому і 14,9% – у першому кварталі минулого року.
Водночас влада України поставила понад амбітну мету – за 10 років збільшити ВВП до $1 трлн, про це заявила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко на Конференції з відновлення України в Лондоні.
Засновник київського аналітичного центру “Клуб Експертів” Максим Уракін звернув увагу на істотне зниження зовнішньоторговельного балансу України. “Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-березні 2023 року, згідно з даними Держстату, зросло в 26 (двадцять шість) разів порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $5,394 млрд із $0,208 млрд. Експорт товарів з України за цей період порівняно з першим кварталом 22 року скоротився на 26,1% – до $10,306 млрд, а імпорт зріс на 10,9%, до $15,699 млрд”, – зазначив Максим Уракін.
Продовжують зростати військові витрати держбюджету. Витрати бюджету на підтримку ЗСУ у вигляді закупівлі військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту в травні зросли до 43,4 млрд грн у лютому (15,6% усіх видатків) із 42,5 млрд грн (18,5%) у квітні та 34,4 млрд грн (15,3%) у березні.
Україна в січні-березні 2023 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 755,755 млрд грн, що на 14,2% менше, ніж у січні-березні 2022 року (880,419 млрд грн), у т.ч. за межі країни – на суму 137,783 млрд грн.
Сукупний держборг України у квітні 2023 року зріс на 3,6% і досяг нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $4,37 млрд, до $124,28 млрд, у гривневому – на 159,9 млрд грн, до 4 трлн 544,9 млрд грн.
Водночас, за рахунок міжнародної допомоги, міжнародні резерви України за підсумками червня досягли рекорду, вони становили майже $39 млрд, що є рекордним показником за всю історію незалежної України, про це повідомив глава Національного банку України Андрій Пишний. Глава Нацбанку уточнив, що в червні на рахунки уряду надійшло: $1,6 млрд від ЄС, $1,2 млрд від США, $69,1 млн – від Світового банку і $15,0 млн – від уряду Фінляндії.
Інфляція в Україні в травні 2023 року дещо прискорилася до 0,5% із 0,2% у квітні, а в річному вимірі за підсумками травня-2023 року вона знизилася до 15,3% із 17,9% за підсумками квітня, 21,3% – за підсумками березня, 24,9% – за підсумками лютого і 26,6% – за підсумками грудня.
Оборот роздрібної торгівлі України в січні-березні 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року знизився на 9,1% і становив 390,1 млрд грн. За даними статвідомства, водночас у березні цього року зафіксовано зростання роздрібного товарообігу до березня минулого року на 35,5%, тоді як у лютому спад становив 22,6%. Нагадуємо, що оборот роздрібної торгівлі України у 2022 році порівняно з 2021 роком скоротився на 21,4% і становив 1,398 трлн грн.
