Страховий ринок України з початку російської військової агресії в Україні скоротився на п’ять учасників сегменту non-life, повідомила заступник начальника управління нагляду за страховими компаніями Нацбанку України Юлія Христолюбська на зустрічі з учасниками страхового ринку у четвер.
За її словами, із зазначених страховиків троє пішли з ринку після анулювання ліцензій як заходи впливу, один – за заявою та один страховик, який був зареєстрований у січні 2022 року і не отримав жодної ліцензії.
“Якогось стрімкого виходу компаній з ринку внаслідок наглядових дій НБУ чи за бажанням страховиків ми не спостерігаємо. Ринок стабільний і в більшості своїх учасників продовжує працювати”, – зазначила Христолюбська.
Вона також уточнила, що станом на 22 вересня 2022 року у трьох компаній тимчасово зупинено ліцензії на провадження страхової діяльності, в однієї вони анульовані.
За її словами, станом на 1 вересня 2022 року у Державному реєстрі фінансових установ зареєстровано 140 страхових компаній, із них 13 спеціалізуються на страхуванні життя.
З посиланням на дані НБУ Христолюбська також повідомила, що за 2021 рік звіти подали 91% страховиків, за перше півріччя-2022 – 96% ув’язнених до Держреєстру, за перший квартал – 97% компаній, включених до держреєстру.
При цьому вона наголосила, що з усіх сегментів небанківського фінансового ринку на страховому ринку – найвищий рівень звітної дисципліни. Це є наслідком постійної комунікації нагляду із проблемними страховими компаніями шляхом направлення запитів щодо розкриття інформації та застосування адекватних заходів впливу.
Частка долара США у міжнародних розрахунках у серпні підвищилася за підсумками третього місяця поспіль, тоді як використання євро знизилося до мінімуму більш як за два роки, свідчать дані розрахункової системи SWIFT.
Частка єдиної європейської валюти опустилася до 34,5%, що на 1 процентний пункт нижче за показник за липень. Тим часом долар продовжував займати позицію лідера п’ятнадцятий місяць з показником у 42,6% проти 41,2% у липні.
У серпні 2021 року на євро припадало 36% світових розрахунків, на американську нацвалюту – 39%.
Попит на розрахунки в доларах, які вважаються валютою “тихої гавані”, суттєво зріс за останні місяці, у тому числі через енергокризу в Європі і повномасштабну війну проти України, що триває Росією, зазначає агентство Bloomberg.
Частка китайського юаня в міжнародних розрахунках минулого місяця досягла максимуму з січня – 2,3%. У липні вона становила 2,2%, а у серпні 2021 року – 1,9%.
На фунт стерлінгів за останній місяць літа припало 6,5%, як і в липні. Частка єни знизилася до 2,7% із 2,8%. У серпні минулого року показники перебували на рівні 6,7% для британської валюти та 3,6% для японської.
Фондові індекси країн Західної Європи падають на торгах у четвер на тлі посилення монетарної політики центробанками світу.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 на 11:25 кв знизився на 0,72% і склав 404,1 пункту.
Британський фондовий індекс FTSE 100 знижується на 0,36%, французький САС 40 – на 0,68%, німецький DAX – на 0,56%. Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 втрачають 0,1% та 0,2% відповідно.
Інвестори оцінюють підсумки вересневого засідання Федеральної резервної системи (ФРС). Американський ЦБ підвищив відсоткову ставку за федеральними кредитними коштами (federal funds rate) на 75 базисних пунктів, тепер її діапазон становить 3-3,25% річних. Рішення, прийняте одноголосно всіма 12 голосуючими членами FOMC, збіглося з прогнозами більшості економістів та аналітиків.
Федрезерв підняв базову ставку на 75 б. за підсумками третього засідання поспіль. Наразі вона знаходиться на максимальному рівні з часів фінансової кризи 2008 року. При цьому виходячи з оцінок ФРС, до кінця 2022 року ставка досягне 4,4% річних.
Центробанк Швейцарії у четвер оголосив про підвищення ставки також на 75 б.п., до 0,5% річних. Регулятор вдається до підйому ставки вже вдруге поспіль для боротьби з високою інфляцією: у червні ставку було підвищено на 50 б.п., до мінус 0,25% річних. До цього відсоткова ставка у Швейцарії була на позначці мінус 0,75% з 2015 року.
Швейцарський ЦБ став останнім із європейських регуляторів монетарної політики, які завершили еру негативних відсоткових ставок.
Інфляція у Швейцарії у серпні була зафіксована на максимальному за останні тридцять років рівні – 3,5% у річному вираженні.
Ринок тепер чекає на публікацію рішення Банку Англії за ставкою, яка відбудеться о 14:00 МСК. Британський ЦБ розглядатиме можливість підвищення ключової процентної ставки на 75 б.п., з поточних 1,75% до 2,5% річних, на тлі рекордної інфляції в країні та падіння курсу фунта стерлінгів, вважають аналітики.
Якщо прогноз справдиться, то темп зростання ставки стане максимальним з 1989 року. З грудня минулого року британський центробанк піднімав її шість засідань поспіль, востаннє – на 50 б.п.
Акції фінської енергетичної компанії Fortum Oyj (+7,4%), якій належить німецька Uniper, продовжують дорожчати на новини про продаж 56% частки в Uniper німецькому уряду.
Ціна паперів швейцарського банку Credit Suisse Group AG знижується на 0,5%. Британське видання Financial Times з посиланням на джерела повідомило, що банк планує розділити підрозділ інвестиційного банкінгу на три окремі бізнеси та продати деякі прибуткові підрозділи.
Котирування акцій французького власника мережі готелів Accor S.A. падають на 7,4%, після того, як JP Morgan погіршив рейтинг паперів компанії з “нейтрально” до “нижче ринку”, висловивши стурбованість про те, що Accor не зможе повернутися на допандемійний рівень прибутковості.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (CFG) Олександр Клименко ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої “справи Роттердам+” як незаконну та необґрунтовану, повідомляє прес-служба САП.
Зазначається, що Клименко також повністю змінив групу прокурорів у цій справі через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
“Такі рішення ухвалено за результатами вивчення матеріалів справи, ретельного дослідження висновків прокурорів при закритті цього кримінального провадження та за результатами наради за участю прокурорів та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснювали досудове розслідування”, – пояснюється в повідомленні.
Уточнюється, керівник САП виявив ” численні проблеми у висновках і аргументації прокурора під час закриття цієї справи, неповноту дослідження матеріалів справи прокурором, невідповідність висновків прокурора фактичним обставинам кримінального провадження ” .
“Це означає, що подальші рішення у цій справі прийматиме оновлений склад прокурорів у повній відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу”, – наголосили в САП.
Там нагадали, що 21 вересня 2022 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) завершила розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС від 13 жовтня того ж року про відмову у задоволенні скарги на рішення про закриття кримінального провадження.
За результатами розгляду колегія суду частково скасувала ухвалу слідчого судді та закрила провадження за скаргами представників АТ “Нікопольський завод феросплавів” та АТ “Запорізький завод феросплавів” на постанову прокурора САП про закриття кримінального провадження від 24 березня 2017 року.
“САП очікує на повний текст зазначеного рішення суду. Правова позиція суду, викладена у повному тексті рішення, буде врахована при подальшому здійсненні досудового розслідування та прийняття рішень у справі. Водночас незаконність і необґрунтованість рішення прокурора про закриття цього провадження не викликає у керівника САП жодних сумнівів”, – підсумували у прокуратурі.
Прибуток українських банків у січні-серпні 2022 року склав 8,4 млрд грн, що у 5,4 разу менше, ніж за аналогічний період минулого року (45,6 млрд грн), повідомила прес-служба Національного банку України ( НБУ) у четвер.
Згідно з повідомленням, прибуток українських банків за серпень склав 5,05 млрд грн, що на 37% менше, ніж прибуток за липень (8,05 млрд грн).
Регулятор зазначив, що прибутки банків у серпні зросли на 20,3%, а витрати на 17,9%.
За даними регулятора, доходи банків за 8 місяців поточного року зросли на 32% проти показника за аналогічний період минулого року – до 227,5 млрд. грн. У тому числі комісійний дохід зріс у 2,25 рази – до 130,846 млрд. грн.
При цьому результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу був позитивним і становив 39,617 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він був негативним і становив 1 млрд грн.
Водночас витрати банківської системи за січень-серпень 2022 року зросли на 72% рази порівняно з цим показником 2021 року – до 219 млрд. грн., у тому числі відрахування до резервів – у 12,4 раза, до 89,4 млрд. грн. У той же час, комісійні витрати зросли на 0,8% – до 21,93 млрд грн,
Як повідомлялося, українські банки у 2021 році подвоїли чистий прибуток – до 77,5 млрд грн порівняно з 41,3 млрд грн у 2020 році.
Необхідно домогтися продовження стамбульської продуктової угоди, оскільки це допоможе нагодувати світ, заявив президент США Джо Байден під час виступу на Генасамблеї ООН.
“Я вдячний за роботу ООН, у тому числі за лідерство генсека Антоніу Гутерріша, завдяки яким вдалося створити механізм, що дозволяє експортувати зерно з українських портів у Чорному морі… Нам потрібно добитися того, щоб його продовжили”, – заявив Байден під час свого виступу, наголосивши “віру в необхідність нагодувати світ”.
Президент США додав, що Росія намагається звинуватити у виникненні продовольчої кризи санкції, які західні країни запровадили проти неї. Однак, за його словами, “наші санкційні режими абсолютно чітко дозволяють Росії експортувати продовольство та добрива”.
Байден також повідомив, що США пожертвують $2,9 млрд на гуманітарну допомогу та сприяння у забезпеченні продовольчої безпеки цього року.
