Ціни на нафту завершили серпень зниженням та продовжують опускатися в перший день вересня.
За підсумками минулого місяця сорт Brent подешевшав на 12,3%, WTI – на 9,2%, причому негативну динаміку відзначено за підсумками третього місяця поспіль, що є найтривалішим подібним періодом з першої половини 2020 року.
Вартість листопадових ф’ючерсів на Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:10 мск у четвер становить $95,18 за барель, що на $0,46 (0,48) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у середу ці контракти подешевшали на $2,2 (2,3%), до $95,64 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $89,08 за барель, що на $0,47 (0,52%) нижче за підсумкове значення попередньої сесії. На час закриття ринку напередодні вартість цих контрактів зменшилася на $2,09 (2,3%), до $89,55 за барель.
Тиск на ринок занепокоєний спадом у світовій економіці на тлі посилення грошово-кредитної політики найбільшими світовими Центробанками, а також коронавірусних обмежень, що діють у Китаї, зазначає агентство Bloomberg.
“Побоювання щодо стану економіки – це ключова причина падіння нафтового ринку”, – говорить аналітик з енергетичних ринків WTRG Economics Джеймс Вільямс, слова якого наводить Market Watch.
“ОПЕК висловлює побоювання щодо перспектив попиту, і часом представники картелю порушують питання щодо зниження квот. Можливість рецесії зараз займає важливе місце у роздумах ОПЕК”, – зазначає експерт.
Україні для зберігання сільгоспкультур у поточному сезоні будуть потрібні одноразові та мобільні зерносховища загальною ємністю до 20 млн тонн, завдяки державно-приватному партнерству вже вдалося законтрактувати необхідне обладнання.
Однак закупівлі Україною альтернативних зерносховищ виснажили їх запаси на світовому ринку, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський у середу.
“Україна, можливо, забрала всі одноразові системи для зберігання врожаю, які зараз доступні на світовому ринку, вони переважно йдуть в Україну. Тому український ринок і держава підстрахувалися, і я сподіваюся, що особливих проблем із зберіганням урожаю не буде”, – заявив Сольський у ході Всеукраїнського телемарафону.
При цьому більшу частину коштів для зберігання врожаю закупив український агробізнес у приватному порядку.
“Судячи з нашого моніторингу ринку та спілкування з його учасниками, 15-19 млн тонн одноразового зберігання законтрактував бізнес, а також за допомогою міжнародних коштів та через організацію ФАО ООН було закуплено та проведено тендер цього місяця з ініціативи МінАПК на приблизно 6 млн тонн одноразового зберігання”, – наголосив міністр.
За його словами, напередодні було проведено окремий тендер від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) із закупівлі для України мобільних силосів для зберігання більш ніж на 1 млн. тонн сільгоспкультур, а також обладнання для їх завантаження та вивантаження.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський 15 серпня 2022 року підписав законопроект №7548-1 про звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, які використовуються для зберігання зернових та олійних культур.
Ввезення мобільних зерносховищ дасть змогу врятувати врожай цього сезону, оскільки в умовах військового вторгнення РФ до кінця 2022 року в Україні очікується дефіцит 10-15 млн. тонн елеваторних потужностей.
Мінагрополітики в середині червня заявило, що Україна незабаром отримає першу партію рукавів для тимчасового зберігання сільгоспкультур – мобільних зерносховищ, потреба яких виникла через дефіцит елеваторних потужностей.
Для вирішення цієї проблеми відомство звернулося до урядів США, Канади, Великої Британії та ЄС.
Власники випуску євробондів-2024 НАК “Нафтогаз України” схвалили пропозицію про відстрочку виплат, тоді як власники євробондів-2026 – не схвалили, йдеться у біржовому повідомленні їхнього емітента Kondor Finance plc у середу ввечері.
Зокрема, кворум з випуску-2024 становив 56,61% від загальної кількості учасників, пропозиція НАК щодо відстрочки була підтримана 77,24% голосів.
За випуском-2026 кворум становив 54,24%, але на підтримку пропозиції було віддано лише 43,13% голосів.
“Нафтогаз розгляне подальші кроки щодо облігацій 2022 та 2026 років разом із Кабінетом міністрів України та Міністерством фінансів”, – йдеться у повідомленні.
У прес-службі НАК уточнили, що тепер компанія може сплатити тіло боргу EUR600 млн не 2024 року, а 2026 року, а відсотки по ньому почне платити 2024-го. Сума відсотків, відстрочена протягом 2022-2024 років, становитиме EUR90 млн (EUR45 млн на рік, які мають сплачуватись у липні кожного року).
“Ми вдячні інвесторам, що вони з розумінням поставилися до ситуації, в якій сьогодні перебуває Україна. Рішення про відстрочку – важливий крок назустріч, який ми цінуємо”, – зазначив голова “Нафтогазу” Юрій Вітренко.
Як повідомлялося, “Нафтогаз” спочатку пропонував виплатити всі купони з єврооблігацій-2022 та 2024 року 19 липня 2024 року і того ж дня погасити єврооблігації-2022, а купони з єврооблігацій-2026 НАК хотів би виплатити 8 листопада 2024 року. Проте власники єврооблігацій відхилили цю оферту, а український уряд заборонив платити, що призвело 26 липня до дефолту компанії з двох із трьох випусків євробондів.
“Нафтогаз” аргументує пропозицію про відстрочку виплат необхідністю у вирішенні уряду накопичити додаткові запаси природного газу на майбутній опалювальний сезон, на що потрібно близько $8 млрд.
17 серпня “Нафтогазу” не вдалося отримати згоди на дворічну відстрочку виплат відсотків та погашення за жодним із трьох випусків його єврооблігацій (2022, 2024 та 2026).
Нині на ринку три випуски єврооблігацій “Нафтогазу”. Усі вони були розміщені у 2019 році: у липні – трирічні на $335 млн під 7,375% та п’ятирічні на EUR600 млн під 7,125% (п’яту частину бондів у євро викупив ЄБРР), а у листопаді – семирічні на $500 млн із прибутковістю 7,625. Термін погашення єврооблігацій-2022 та виплат відсотків за ними та єврооблігацій-2024 настав 19 липня.
Україна станом на кінець серпня 2022 року нагромадила у своїх підземних сховищах (ПСГ) 13 млрд куб. м газу, повідомив голова “Оператор ГТС України” Сергій Макогон в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Зараз у ПСГ 13 млрд. кубометрів газу. До 15 жовтня за прогнозними розрахунками буде близько 14,4 млрд. кубометрів газу. З такими запасами реально пройти помірну зиму, оскільки на сьогоднішній день споживання газу значно скоротилося”, – сказав він.
Водночас, зазначив голова оператора, фактор військової загрози підвищує ризики стабільного проходження опалювального сезону, тож додаткові обсяги імпорту будуть доцільними.
“Як оператор ГТС ми можемо запевнити, що транспортні маршрути для прийому газу з Польщі, Словаччини та Угорщини готові до імпорту обсягом 54 млн кубометрів на добу. Сподіваємося, колеги з “Нафтогазу” зможуть скористатися цими можливостями для закупівлі газу”, – сказав Макогон .
Як повідомлялося, станом на кінець липня запаси газу в ПСГ України сягнули 12 млрд куб. м.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 3,96 млн. тонн зернових культур, серед яких 2,49 млн. тонн кукурудзи (63% загального обсягу поставок), 1,14 млн. тонн пшениці (29%) та 310 тис. тонн ячменю (12%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в середу, темпи експорту зернових з початку поточного МР були в 2,17 рази нижчими за показники аналогічного періоду минулого року (за 1 липня-31 серпня 2021 року експортовано 8,6 млн тонн).
При цьому, за даними відомства, за період 26-31 серпня на зовнішні ринки поставлено 550 тис. тонн зернових культур (110 тис. тонн щодобово), тоді як за попередній період, 19-26 серпня, – 430 тис. тонн зернових культур (61,4 тис. тонн щодобово), 11-19 серпня – 770 тис. тонн (96,2 тис. тонн щодобово), а за 5-11 серпня – 340 тис. тонн зернових культур (48,6 тис. тонн щодобово) ). Таким чином, середньодобові темпи експорту за минулий звітний період зросли в 1,8 рази порівняно з попереднім періодом.
Загалом з початку 2022/2023 МР та до 31 серпня 2022 року Україна експортувала 1,14 млн тонн пшениці (вчетверо менше порівняно з аналогічною датою 2021/2022 МР), 310 тис. тонн ячменю (у 8,9 разів менше) ), 0,5 тис. тонн жита (у 25 разів менше) та 11,9 тис. тонн борошна (вдвічі менше). Проте темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги – її вивезено 2,49 млн тонн, що вдвічі перевищує показники 2021/2022 МР.
Усього за період 26-31 серпня на зовнішні ринки поставлено 310 тис. тонн кукурудзи, 202 тис. тонн пшениці, 36 тис. тонн ячменю, 0,1 тис. тонн жита та 1,8 тис. тонн борошна.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морпортів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
У Києві з 1 вересня заклади громадського харчування зможуть працювати не пізніше ніж до 22:00, відповідне рішення ухвалила Рада оборони міста Києва, повідомила прес-служба Київської міської військової адміністрації.
У КГВА підкреслили, що о 23:00 у столиці починає діяти комендантська година, яку потрібно дотримуватися неухильно, щоб не створювати конфліктні ситуації з правоохоронцями і силами оборони і не наражати на небезпеку себе та інших городян.
Комендантська година у столиці діє з 23:00 до 05:00. У цей час заборонено перебувати на вулиці та інших громадських місцях, пересуватися транспортом без перепустки або пішки. Виходити можна лише під час повітряної тривоги – щоб дійти до найближчого укриття. Обов’язково слід мати при собі документи, що засвідчують особу.
