Чистий збиток страхової компанії “Залізничні шляхи” (Полтава) за 2022 рік збільшився на 14,2%, до 13,571 млн грн, повідомляють у матеріалах до порядку денного зборів акціонерів, запланованих на 3 квітня.
Зазначається також, що активи компанії зросли на 2,9% – до 56,173 млн грн.
Власний капітал скоротився на 4,6%, до 36,6 млн грн, грошові кошти та їх еквівалент зросли на 17,9%, до 19,8 млн грн, поточні зобов’язання збереглися майже на рівні минулого року – 5,921 млн грн.
Дебіторська заборгованість за підсумками року зросла на 6,7% – до 2,748 млн грн.
Статутний капітал страховика зберігся на рівні 21,3 млн грн.
СК “Залізничні шляхи” зареєстрована 1994 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
Скрипка, зроблена одним з найвидатніших майстрів смичкових інструментів Джузеппе Гварнері в 1731 році, піде з молотка на аукціоні в Нью-Йорку.
Скрипка Baltic стане перлиною аукціону аукціонного дому Tarisio, очікується, що її можуть продати за $10 млн. Музичний інструмент зроблений з добірного тонового дерева і покритий насиченим червоно-коричневим лаком.
“Baltic – не просто інструмент. Люди, які беруть участь у ринку заради чогось типу Baltic, розглядають її як фінансове вкладення”, – заявив директор аукціонного дому.
У листі, датованому 1946 роком, який берлінський торговець скрипками Філіп Хеммінг відправив до нині вже закритої компанії Wurlitzer, йдеться про те, що скрипка отримала свою назву від старої балтійської сім’ї на ім’я фон Гізе, якої вже не існує.
Скрипка не лише є вигідним “фінансовим вкладенням”: незважаючи на свій вік, вона все ще здатна на багатий і глибокий звук, властивий усім скрипкам Гварнері. Востаннє скрипка Гварнері такої гарної якості виставлялася на аукціоні понад 30 років тому.
Якщо інструмент дійсно піде з молотка за $10 млн, він стане найдорожчою скрипкою цього майстра в історії. При цьому деякі експерти зазначають, що вона може бути продана і за $20 млн.
Гварнері виготовив всього 250 скрипок, з них на даний момент відомо тільки про 150 збережених інструментів.
Науковці з Музею Університету Хоккайдо та Американського музею природної історії знайшли докази того, що, принаймні, один із видів динозаврів міг видавати пташині крики.
Результати дослідження опубліковано в журналі Communications Biology.
“Ми припускаємо, що пташина вокалізація, ймовірно, з’явилася у непташиних динозаврів до появи власне птахів”, – пишуть дослідники.
Зазначається, що голосовий апарат динозаврів складався з хрящів, які погано зберігаються, оскільки не перетворюються на скам’янілості.
Вивчивши анкілозавра Pinacosaurus grangeri, якого було виявлено 2005 року в Монголії, вчені дійшли висновку, що скам’янілі кістки в його горлі – це частини гортані, і за допомогою м’язів, які їх оточують, динозавр міг регулювати повітряний потік і видавати різні звуки.
Фахівці порівняли ці кістки з голосовими апаратами кількох видів сучасних птахів і рептилій і виявили, що одна частина гортані пінакозавра була більшою. Таким чином, він був здатний видавати дуже гучні звуки. При цьому інша частина його гортані була довшою, ніж у сучасних тварин, що, найімовірніше, давало змогу м’язам трахеї змінювати звуки, які він видавав, – подібно до того, як змінюється звук із голосового органа сучасних птахів (сиринкса).
Дослідники припускають, що, якщо динозавр був здатний видавати схожі на пташині звуки, то, найімовірніше, він використовував їх із тих самих причин – для приваблення партнерів, відстежування потомства і захисту території.
Ситуацію на митниці можна істотно поліпшити за рік, здійснивши шість основних кроків, зокрема спільні бази з ЄС і спільні пункти пропуску, електронні черги, ротації, сканери та цифровізацію, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на прес-конференції в Києві в п’ятницю.
“У мене є чітке розуміння, що потрібно робити зараз державі на митниці, і ми власне на цьому шляху перебуваємо. Я його озвучував, там 5-6 кроків. Перший – входження в систему спільної бази даних з ЄС”, – зазначив прем’єр.
Він пояснив, що це дасть змогу завантажити автомобіль у будь-якій точці Європи, взяти єдину митну декларацію і проїхати з нею транзитом через будь-який пункт пропуску в будь-яке місто в Україні та розмитнити за цією єдиною декларацією.
Шмигаль зазначив, що зараз Україна отримує доступ до окремих розділів цього реєстру, однак база митної вартості поки що залишається закритою.
“Зараз ми працюємо з Єврокомісією щодо політичного рішення про відкриття повного доступу до спільних реєстрів баз даних Європи, щоб на 99% унеможливити як елемент зловживання через митні механізми”, – наголосив прем’єр-міністр.
Другим кроком він назвав збільшення кількості пунктів пропуску зі спільним контролем і зі спільними базами даними, оскільки наразі залишився тільки один такий пункт пропуску, побудований до “Євро 2012” у Львівській області.
Третім елементом реформи, за словами Шмигаля, є ротація працівників. “Чому на митниці виникають спокуси? Тому що коли люди працюють довго на одному місці, виникає можливість бачити і домовлятися. Треба цю спокусу подолати”, – зазначив прем’єр.
Шмигаль наголосив, що важливим нововведенням будуть сканери, оскільки вони необхідні для впровадження п’ятого елемента – ризикоорієнтованої системи, що дасть змогу знизити частку вантажів, які підпадають під митний і прикордонний контроль, до 7%. Надійним експортерам та імпортерам достатньо буде перевірки машини тільки на сканері, щоб підтвердити відсутність наркотиків або мігрантів, пояснив глава уряду.
Шостим елементом прем’єр вказав діджиталізацію, а саме впровадження електронної черги. За його словами, впроваджений експеримент з електронною чергою в пункті Краковець є вдалим, і тепер держава планує поширити його на всі пункти.
“Усі ці підходи я б назвав “Шість елементів реформи митниці”. Вони всі прості, але практично виключать можливість взагалі корупційних впливів на митниці. Ми зараз над цим працюємо, є командне рішення. Це неможливо зробити за день або за місяць, але за рік можливо”, – пояснив Шмигаль.
Говорячи про кадрові рішення, він зазначив, що формально Держмитслужба перебуває у сфері повноважень Мінфіну. “Але не хочу і не можу покладати відповідальність на міністра фінансів, тому що це питання спільної відповідальності урядової команди”, – заявив прем’єр.
Співробітники Департаменту кіберполіції спільно зі слідчим управлінням поліції Київщини, працівниками служб безпеки банків викрили групу зловмисників, які оформлювали кредитні картки та позики на військовослужбовців, які потрапили в полон або вважаються зниклими безвісти, повідомляє прес-служба Національної поліції України.
“Встановлено, що троє осіб отримували дані про мобільні номери військовослужбовців, з якими втратили зв’язок рідні або які перебувають у полоні. Зловмисники здійснювали перевипуск SIM-карток і перевіряли, чи є перевипущені номери фінансовими. Далі отримували доступ до онлайн-банкінгу. З рахунків захисників перераховували залишок грошей, а також випускали кредитні картки та привласнювали суми позики”, – вказується в повідомленні.
За попередніми даними, угрупованню вдалося отримати доступ до мобільних номерів понад 20 військовослужбовців, які перебувають у полоні або зникли безвісти. Загальна сума збитків становить понад 2 млн грн.
Під час обшуку в оселях фігурантів правоохоронці вилучили банківські картки, SIM-картки, мобільні телефони, які використовувалися у протиправній діяльності.
Також поліцейські виявили гранати. Їх було направлено на експертизу.
Організатора злочинної групи затримано. Йому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України.
Після проведення заходів буде надано правову кваліфікацію дій усіх фігурантів.
Київський міський клінічний онкоцентр – одна з найбільших онкологічних клінік України. Його в.о. директора Олександр Клюсов з першого дня повномасштабного вторгнення РФ залишався на робочому місці, вступив у тероборону і два місяці не залишав онкоцентр, налагоджуючи роботу клініки в умовах воєнного часу. Внаслідок ракетної атаки РФ тут було вибито понад 100 вікон та пошкоджено три вхідні групи. Ніхто з персоналу та пацієнтів онкоцентру тоді не постраждав. За допомогу підрозділу ГУР МО Клюсова відзначено подякою від генерал-майора Кирила Буданова.
Керівник онкоцентру розповів агентству “Інтерфакс-Україна” про роботу клініки у 2022 році та про плани її розвитку на 2023 рік.
Текст: Анна Левченко
– Ви закуповували у 2022 році обладнання?
– Загалом ми закупили обладнання на 30 млн грн. Зокрема, за особистої підтримки мера Віталія Кличка, департамент охорони здоров’я КМДА у 2022 році придбав для онкоцентру два сучасні потужні лінійні прискорювачі для проведення променевої терапії. Таким чином, ми вже маємо п’ять лінійних прискорювачів. Для того, щоб встановити це обладнання, потрібно було провести ремонт двох бункерів з повною переробкою вентиляції. Наразі проводяться будівельні роботи з реконструкції бункерних приміщень для встановлення цього високотехнологічного обладнання, завершити які планується на початку травня. Плануємо створити на базі нашого онкоцентру одну з найпотужніших радіологічних клінік в Україні, яка у 2023 році почне працювати на повну потужність. Після цього розпочнуться пусконалагоджувальні роботи, які триватимуть ще три місяці. Це масштабний проект за участю МАГАТЕ та ГІЯРУ. Запуск центру радіології дозволить збільшити кількість пацієнтів майже на 75% та скоротить термін очікування з місяця до одного тижня. Це суттєво зміцнить онкологічну допомогу населенню столиці. Крім того, у 2022 році ми встановили в онкоцентрі сучасний комп’ютерний томограф, на якому вже у липні було продіагностовано першого пацієнта.
– Чи є зараз можливість розвивати клініку?
– Безумовно, у 2022 році, відновлюючи працездатність, ми проводили ремонти, відкрили нові відділення. Зокрема відкрили відділення амбулаторної хірургії та інтервенційної діагностики, що, фактично, дозволяє проводити діагностику та лікувати пацієнтів в режимі денного стаціонару. Ми вже мали кілька відділень, які працюють за таким принципом, зокрема відділення хіміотерапії, денний терапевтичний стаціонар. Зараз ми відкрили стаціонар амбулаторної хірургії на вісім ліжок, сучасне відділення із двома операційними.
Крім того, відремонтували ще одне укриття під поліклінічним корпусом. Тепер у разі повітряної тривоги маємо можливість продовжувати працювати укритті, куди спускаються лікарі, адміністратор, співробітники реєстратури та де продовжується прийом хворих.
– Як клініка працювала у 2022 році в умовах активного вторгнення та війни? Ви зачинялися?
– Ми не зачинялися і одними з перших практично відновили довоєнну кількість пролікованих хворих. Торік у нас було проліковано близько 32 тисяч пацієнтів – лише на 6 тисяч менше, ніж у 2021 році, що має відповідні об’єктивні причини і фактично це можна порівняти з тим, як заклад працював два роки тому. Зрозуміло, що від початку активного вторгнення ми перейшли на амбулаторне надання діагностичної та лікувальної допомоги і продовжили стаціонарне лікування важкохворих, які потребували медичної допомоги в умовах стаціонару. Кількість пацієнтів не скоротилася в рази, як зараз у багатьох лікувальних закладах. Сьогодні у нас близько 750–800 хворих щодня. Можна сказати, що на довоєнний рівень ми вийшли вже у липні.
Особливу увагу від початку ми приділили онкохворим дітям, які проходили лікування у відділенні дитячої онкології, а в середині 2022 року вдалося відновити його в повному обсязі. Проводять прийоми провідні дитячі онкологи відділення, проводяться оперативні втручання та курси хіміотерапії.
– Чи змінилася географія ваших пацієнтів? Звідки вони приїжджають?
– Трохи поменшало іногородніх хворих. Ми вже другий рік поспіль за Програмою медичних гарантій (ПМГ) працюємо за принципом екстериторіальності, тож за медичною допомогою до нас можуть звернутися громадяни з будь-якого регіону України. Проте їхня кількість дещо знизилася. З іншого боку, є зараз пацієнти-переселенці, які мають такий самий статус, як і кияни. Ми розуміємо міграційні процеси і намагаємося надати медичну допомогу всім, хто її потребує.
– У 2022 році ви працювали в рамках ПМГ. Як ця програма проявила себе у таких складних, несподіваних для всіх умовах? Чи вистачило вам грошей?
– Нам вистачило. На сьогодні контракт нашого закладу із НСЗУ складає 455 млн грн. Я та весь колектив онкоцентру є затятими прихильниками реформи, і ми були найбільш підготовленими до її реалізації, одними із перших 2020 року уклавши контракт із НСЗУ. Маючи досвід роботи у реформі впродовж трьох років, я можу констатувати, що реформа дозволяє спеціалізованим медустановам не лише працювати, а й розвиватися. Тобто грошей вистачає. Ми навіть закуповуємо діагностичне та лікувальне обладнання, і зарплати у нас одні із найвищих серед медустанов Києва. Звісно, ми маємо можливість використовувати кошти двох бюджетних програм: державної та місцевого бюджету КМДА, зокрема для купівлі препаратів хіміотерапії. І це дуже серйозна допомога, адже тому що закупівля таких препаратів потребує значних ресурсів.
– Які потреби клініки препаратів для хіміотерапії? Скільки грошей потрібно для цього напряму онкоцентру?
– Для хіміотерапії минулого року було закуплено препаратів на 147 млн грн за програмою місцевого бюджету “Здоров’я киян”, приблизно на 50 млн грн за державною програмою лікування онкології та на 10 млн грн за рахунок онкоцентру. Хоча потреба у хіміопрепаратах для забезпечення лікування онкологічних хворих за сучасними протоколами лікування із застосуванням таргетної терапії, онкоімунотерапії складає понад 2 млрд грн.
– Скільки ліків ви отримали у рамках гуманітарної допомоги?
– Досить багато, хоча й значно менше, ніж закуповуємо. Навряд чи помилюся, якщо скажу, що ми отримали гуманітарної допомоги майже на 10 млн грн.
– За якими пакетами ви маєте контракти з НСЗУ?
– У 2022 році ми мали контракти з НСЗУ щодо 15 пакетів онкологічної допомоги. Це і хіміотерапія, і лікування онкології в умовах стаціонару, два пакети хірургічного лікування онкозахворювань, радіологічний пакет та діагностика онкологічних захворювань. Але близько 75% нашого бюджету формує радіологія, хіміотерапія, а щодо діагностики – то це мамографія, ендоскопічні та інші методи обстеження.
У 2023 році до цих пакетів додалися ще два пакети: з амбулаторного хірургічного лікування та з навчання і підготовкою кадрів.
Втім, хочу підкреслити, що основне наше завдання – це 100% забезпечення хворих медикаментами. Ми в 2022 році знаходилися в умовах перехідного періоду медреформи, об’єктивно були проблеми, які доводилося вирішувати. Але війна все загострила, і поруч з перевагами реформи стали очевидними й проблеми. Наприклад, у нас на сьогодні немає 100%-го забезпечення ліками. І як би ми не нарощували обсяги закупівель власними коштами, все одно проблеми не вирішимо, тому що у всьому світі забезпечення дороговартісним лікуванням відбувається за рахунок державної підтримки та страхування.
– Скільки вам не вистачає?
– Але, знову-таки, якщо ми говоримо про сучасні протоколи, то багато з них передбачає використання імунотерапії і таргетної терапії, яка є дороговартісною. На жаль, на цей напрям у бюджеті не вистачає коштів.
Загалом ми забезпечені препаратами першої лінії хіміотерапії приблизно на 90%, на 75-80% забезпечені препаратами гормонотерапії. На сучасніші препарати грошей, на жаль, не вистачає. До того ж, ми постійно стикаємося з проблемою нерегулярності поставок. Графік поставок, на жаль, дає збої. Часто буває, що запасів недостатньо для покриття потреби до наступної поставки. Я розумію, що тут і логістика, і війна – і все це накладає свій відбиток. Але крім цього є проблеми із завезенням певної групи препаратів. Є препарати, які через різні обставини взагалі відсутні в Україні. Я не хочу списувати все на війну, але вона позначається багато на чому.
– Як ви виходите із такої ситуації?
– Над цією проблемою ми працюємо з літа минулого року. Постійно закуповуємо ліки за кошти клініки. Як я вже зазначив, торік ми власним коштом закупили ліків майже на 10 млн грн.
– Які ще плани на 2023 рік?
– Запуск лінійних прискорювачів – це досить масштабно. Але хочемо ще встановити МРТ, обладнання, яке дасть нові можливості діагностування певних локалізацій злоякісних новоутворень. Ще цього року має запрацювати автоматизована система розливу хіміопрепаратів. Ми вже встановили обладнання, чекаємо на програмне забезпечення і ключі. Але через війну все трохи затягується. З нашого боку все готово, далі запустити систему мають зарубіжні фахівці. Вони вже приїжджали до нас, я їх зустрічав і супроводжував через Кишинів. Логістика була непростою, втім сподіваємося, що зможемо запустити проект на віддаленому доступі. Зараз чекаємо, коли фірма, яка нам поставила це обладнання, закупить певну кількість витратних матеріалів.
Також є ідея запустити лабораторний центр, на базі якого можна буде згодом створити референтну лабораторію. Це дасть змогу отримувати другу думку і залучати додаткове фінансування.
– Глобальні плани. А як ви оцінюєте можливості команди їх реалізувати?
– Звісно, запорука успіху насамперед у злагодженій роботі нашої команди. У нас дуже гідний та грамотний колектив, і не лише щодо лікування, а й у менеджменті. Не можу не сказати про своїх заступників, з якими ми працювали і у мирний час, і від початку війни. Завдяки злагодженій роботі команди під час активної фази бойових дій, коли наша клініка, яка знаходиться в одному зі стратегічних напрямків, працювала практично під обстрілом, онкоцентр ні на день не припиняв своєї роботи.
Не можу не назвати свого заступника з амбулаторно-поліклінічної роботи Дмитра Осинського та завідувача консультативної поліклініки Володимира Базася. Разом із ними ми з початку війни змогли організувати консультативно-діагностичний центр із чергуванням лікарів, налагодити цілодобові гарячі телефонні лінії, на які зверталося щодня понад 500 пацієнтів.
У гострій фазі бойових дій пріоритетними методами діагностики та лікування онкологічних захворювань стали денна форма перебування пацієнтів у заклад, терапевтична та хірургічна амбулаторна допомога, яка на наступному етапі трансформувалася в організацію та створення стаціонару амбулаторної хірургії та інтервенційної діагностики.
Ми розуміємо, що після нашої перемоги нам доведеться багато працювати. Багато хто прогнозує сплеск захворюваності на рак. Буде багато занедбаних випадків, адже під час війни люди менше звертаються за діагностикою, відкладають лікування. Чи це будуть нові випадки, чи ми матимемо справу з результатом відкладеної діагностики, зараз ніхто не знає. Але я впевнений, що Київський міський клінічний онкоцентр буде готовий до надання медичної допомоги пацієнтам на найвищому та найсучаснішому рівні.
