Європейський банк реконструкції та розвитку веде переговори з муніципалітетами на деокупованих територіях і готовий їх підтримати, повідомила президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Підтримка муніципалітетів – один із ключових пріоритетів підтримки банку в Україні. Нещодавно ми підписали угоду про технічне співробітництво з містом Маріуполем для проведення оцінки збитків і потреб, яка ляже в основу підготовки до реконструкції міста. Ведемо переговори з іншими муніципалітетами, включно з нещодавно деокупованими територіями, і готові їх підтримати”, – повідомила вона.
Наразі загалом ЄБРР працює з 19 муніципалітетами по всій країні.
“Зараз у центрі нашої уваги – фінансування ліквідності, але де це можливо, ми також продовжуємо підтримувати пріоритетні інвестиції”, – повідомила Рено-Бассо.
Повний текст інтерв’ю президента ЄБРР Оділь Рено-Бассо агентству “Інтерфакс-Україна” буде опубліковано на сайті.
Україна від початку повномасштабного російського вторгнення поставила на зовнішні ринки 32,2 млн тонн зернових, зернобобових, олійних культур і продуктів їхньої переробки, повідомляють на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.
При цьому за листопад 2022 року з країни відправлено 5,9 млн тонн сільгосппродукції, що на 1 млн тонн поступається показникам першого жовтня і вересня. У розрізі культур за місяць з України відвантажено 1,6 млн тонн пшениці (на 20% менше, ніж у жовтні) і 2 млн тонн кукурудзи (на 13% менше).
Зі свого боку експорт соняшникової олії в листопаді зріс порівняно з місяцем, що передував йому, на 8%, до 466 тис. тонн, насіння соняшнику – на 27%, до 377 тис. тонн, соєвих бобів – на 67%, до 385 тис. тонн, тоді як поставки ріпаку скоротилися майже вдвічі, до 412 тис. тонн, шротів усіх видів – на 25%, до 344 тис. тонн, соєвої олії – на 36%, до 16 тис. тонн.
За даними Мінагрополітики, 34,3% зарубіжних поставок продукції АПК у листопаді припало на кукурудзу, 26,8% – кукурудза, 7,9% – соняшникова олія, 7,0% – ріпак, 6,5% – соєві боби, 6,4% – насіння соняшнику, 5,8% – шроти, 5,0% – ячмінь, 0,3% – соєва олія.
Крім того, за дев’ять місяців війни з України експортовано 12,3 млн тонн кукурудзи (38,2% від загального обсягу), 7,0 млн тонн пшениці (21,8%); 2,8 млн тонн ріпаку (8,6%); 2,8 млн тонн соняшникової олії (8,6%); 2,4 млн тонн насіння соняшнику (7,4%); 1,9 млн тонн шротів (5,8%); 1,5 млн тонн ячменю (4,7%); 1,3 млн тонн соєвих бобів (4,2%) та 168 тис. тонн соєвої олії (0,0%). тонн соєвої олії (0,5%).
Як повідомлялося, у жовтні та вересні Україна експортувала по 6,9 млн тонн агропродукції, у серпні – 4,6 млн тонн, у липні – 3,0 млн тонн, у червні – 2,7 млн тонн, у травні – 1,74 млн тонн, у квітні – 0,96 млн тонн, у березні – 0,33 млн тонн.
До початку повномасштабного військового вторгнення РФ Україна щомісяця експортувала в середньому 5-6 млн тонн сільгосппродукції, переважно через свою морську інфраструктуру в Чорному морі.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” продовжує підтримувати захисників України і в листопаді на криворізьких підприємствах компанії виготовила і передала військовим 12 металевих укриттів, які зміцнюватимуть окопи і захищатимуть бійців від артилерійських обстрілів.
Згідно з пресрелізом компанії, модульні укриття виготовляють бригади слюсарів та електрогазозварників на різних підприємствах групи. Конструкції збирають із хвилястої сталі за вдосконаленим проєктом, враховуючи потреби військових. За розміром кожна споруда завдовжки сягає шести метрів, її діаметр – понад два метри, але легко розбирається для транспортування та переміщення на інші позиції. На виготовлення однієї такої конструкції фахівці витрачають близько 400 годин.
При цьому зазначається, що модульні укриття для військових багатофункціональні. Усередині кожного фахівці облаштували шість дерев’яних ліжок і змайстрували підйомну підлогу, яку можна використовувати як сховище. Також змонтували спеціальні відсіки для зберігання амуніції та стратегічних речей, а для обігріву встановили буржуйки з сушарками для одягу. На металевих печах можна також приготувати їжу та закип’ятити воду. У разі небезпеки, захисники зможуть вийти через блоки з аварійним виходом.
Захисні споруди необхідні військовим для охорони кордонів нашої країни та на передовій. У рамках мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова підприємства компанії виготовили та передали українським військовим 40 надійних модульних укриттів. На підприємствах “Метінвесту” їх планують виробляти до кінця війни.
Також нагадується, що для створення комфортних умов захисникам у холодну пору року колективи криворізьких підприємств компанії передали на передову 300 буржуйок. “Метінвестівці” також допомагають бійцям технікою, пальним, будівельними матеріалами та приладами для облаштування бліндажів.
В іншому прес-релізі констатується, що 6 грудня в Україні відзначається День Збройних Сил. “Метінвест” вітає неймовірних українських військових і дякує їм за можливість зустрічати нові ранки, жити і працювати на своїй землі.
“Весь дружній до нас світ і навіть вороги визнають, що такої вмотивованої, професійної та хороброї армії годі й шукати – вона в Україні”, – наголошується в привітанні.
Також зазначається, що криворізькі підприємства “Метінвесту” з першої ракетної атаки на місто стали пліч-о-пліч із військовими. “Ми будували оборонні споруди, виробляли металеві їжаки, бронепластини, надавали техніку, пальне та запчастини, облаштовували побут захисників. У цехах підприємств виробляємо буржуйки, щоб зігріти воїнів. Усіх мобілізованих працівників група “Метінвест” забезпечила бронежилетами і касками, а їхні сім’ї підтримала гуманітарною допомогою від “Рятуємо Життя”. До остаточної Перемоги і після неї “Метінвест” буде надійною опорою України та ЗСУ”, – резюмується в заяві.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Міністр фінансів Угорщини Міхай Варга від імені країни висловився проти ухвалення Європейською радою законодавчих поправок, які б дали змогу виділити Україні у 2023 році 18 млрд євро макрофінансової допомоги плюс.
Проте ЄС продовжить шукати рішення, яке б підтримали всі держави-члени.
“Угорщина проти поправки до фінансового законодавства”, – сказав він у вівторок у Брюсселі в рамках відкритої частини засідання Ради з економічних і фінансових питань.
Зокрема, Угорщина виступила проти поправки до багаторічного фінансового законодавства, яке має бути ухвалене одноголосно.
Водночас міністри проголосували кваліфікованою більшістю за макрофінансову допомогу плюс (MFA+) і поправку до фінансового регламенту.
Головуючий на засіданні міністр фінансів Чехії Збігнєв Станюра, коментуючи цю ситуацію, сказав: “На жаль, ми не змогли ухвалити пакет загалом. Проте, це не охолодить наші амбіції почати виділяти нашу допомогу Україні з початку січня. Я прошу Комітет з питань економіки та фінансів знайти альтернативне рішення. Це означає, що ми маємо знайти рішення, яке підтримають усі держави. Ми знайдемо рішення, щоб підтримати Україну”
Усі підприємства SCM зараз працюють на перемогу України, зокрема на економічному фронті, сказав власник компанії Рінат Ахметов в інтерв’ю швейцарському виданню Bilan.
“Там, де це можливо, ми працюємо для потреб фронту – допомагаємо українській армії і силам тероборони. Наші металургійні комбінати виробляють протитанкові їжаки, модульні укриття для бліндажів, ми вже виготовили і передали безкоштовно нашим бійцям 150 тисяч бронежилетів. Наші енергетики героїчно щодня повертають світло в будинки, що залишилися без електрики через постійні обстріли. Ми всі працюємо на перемогу України, зокрема на економічному фронті”, – сказав Ахметов.
За його словами, ситуація в українській економіці через війну вкрай складна, але підприємства продовжують працювати, зберігаючи робочі місця і доходи бюджету.
“Ситуація в бізнесі зараз дуже складна – як і у всій українській економіці. Усі наші підприємства з першого дня війни перейшли на роботу у воєнному режимі. Тому що сьогодні наша головна мета – допомогти українцям вижити і вистояти”, – підкреслив власник SCM.
Тільки за 9 місяців 2022 року SCM спрямував до бюджету понад 60 млрд грн у вигляді податків і зборів.
“Для нас, SCM, війна почалася 2014-го року. І в Криму, і на тимчасово окупованій частині Донбасу ми втратили всі активи. Ми втратили підприємства, але це нас загартувало і зробило сильнішими. У нас дуже сильна команда, де менеджери думають не тільки про бізнес, а й про людей. Переконаний – у цій війні ми переможемо і вийдемо з неї сильнішими”, – підсумував Рінат Ахметов.
Як повідомлялося, підприємства Ахметова з перших днів війни були переведені у військовий режим роботи, забезпечуючи ЗСУ і сили оборони бронею, бронежилетами та інженерними спорудами зі сталі.
Також бізнеси Ахметова в рамках його ініціативи Сталевий фронт закуповують для потреб військових дрони, тепловізори, рації та інше обладнання. З початку війни Фонд Ріната Ахметова, його підприємства і ФК Шахтар передали на підтримку ЗСУ та гуманітарну допомогу на 3,5 млрд грн.
Ferrexpo продовжує реалізацію стратегії 360о із впровадження принципів різноманіття, справедливості та інклюзивності. На гірничовидобувних підприємствах Групи Ferrexpo затверджена та введена в дію відповідна Політика, яка закріплює визначення термінології та поведінкових паттернів, що сприяють розбудові інклюзивного робочого середовища та відповідній культурі. Вона закріплює неприпустимість будь-яких проявів дискримінації (за ознаками інвалідності, вагітності та батьківського статусу, раси, національного або етнічного походження, віку, статі, сексуальної орієнтації, політичної думки, соціального походження тощо).
Ferrexpo створює рівні умови працевлаштування, роботи та оплати для всіх: працівники і працівниці оцінюються виключно за рівнем професіоналізму та кваліфікації. Затверджена DEI політика фіксує нульову толерантність для таких проявів дискримінації, як-от сексизм, расизм, ейджизм, гомофобія, колоризм, лукізм, ейблізм. В рамках затвердженої політики розроблений внутрішній механізм інформування та вирішення дискримінаційної ситуації. З метою координації даної функції в компанії введена посада DEI офіцерки.
Анна Адом, Директорка з управління персоналом та побуту Ferrexpo в Україні:
«Два роки тому Ferrexpo розпочала свій шлях із реалізації принципів DEI, і сьогодні це вагома віха на шляху реалізації нашої стратегії. В Україні такий підхід тільки набирає обертів, але світова практика і наш досвід підтверджує переваги впровадження DEI. Ми у Ferrexpo завжди намагаємось створювати середовище для роботи щасливих людей. А особливо зараз в умовах воєнного стану для нас важливо, щоб наші працівники і працівниці відчували свободу, мотивацію до роботи, відсутність токсичності і тим самим могли створювати цінність для себе та компанії у максимально гармонічний спосіб. Це win-win практика як для роботодавця, так і для співробітників і співробітниць».
Довідка про Ferrexpo:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Акції Ferrexpo входять до преміального лістингу Лондонської фондової біржі за індексом FTSE 250 (тікер FXPO). Група виробляє високоякісні залізорудні окатки преміум-класу для металургійної промисловості, які порівняно з використанням більш поширених видів залізорудної сировини дозволяють зменшити викиди вуглецю і підвищити продуктивність виробників. Підприємства Ferrexpo забезпечують сировиною світову металургійну промисловість понад 50 років. У 2021 році Група виготовила 11,2 мільйонів тонн залізорудних окатків, завдяки чому компанія Ferrexpo стала 3-м найбільшим експортером окатків у світі з часткою ринку приблизно 9%. Група має широку клієнтську базу, до якої входять сталеливарні підприємства по всьому світу, у тому числі в Австрії, Німеччині, Японії, Південній Кореї, Тайвані, Китаї, Словаччині, Чехії, Туреччині, В’єтнамі та США. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com.
