ТДВ “СК “Мотор-Гарант” і ПрАТ “СК “Альфа Страхування” з 6 грудня 2022 року втрачають право укладати нові договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
При цьому наголошується, що компанії зобов’язані виконувати свої зобов’язання згідно з раніше укладеними договорами.
МТСБУ зазначає, причиною такого рішення стало застосування Національним банком України до зазначених компаній заходів впливу у вигляді тимчасового призупинення дії ліцензій на здійснення діяльності з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Як повідомлялося, НБУ 5 грудня тимчасово зупинив ПрАТ СК “Альфа Страхування” та ТДВ “СК “Мотор-Гарант” дію ліцензій на надання фінансових послуг у зв’язку з невідповідністю компаніями вимогам Положення про ліцензування та реєстрацію постачальників фінансових послуг та умов здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, а саме вимогам до ділової репутації постачальників фінпослуг.
Як повідомлялося, СК “Альфа Страхування” заснована 2000 року. Пропонує універсальний портфель послуг, що включає комплексні програми захисту інтересів бізнесу та широкий спектр страхових продуктів для приватних осіб.
СК “Мотор-Гарант” працює на ринку страхування з 2000 року і входить до складу банківської групи разом з АТ “Мотор-Банк”. Кінцевим бенефіціарним власником компанії є В’ячеслав Богуслаєв, якому належить 83,6% акцій.
Україна за два останні тижні імпортувала електрогенератори та генераторне обладнання на $60 млн, повідомив перший заступник міністра економіки Денис Кудін.
“Другою статтею імпорту за останні два тижні стали генератори і генераторне обладнання. Другою після пального. Ми за ці два тижні завезли такого обладнання на $60 млн, а судячи з того, що відомо від компаній, обсяги генераторів, які перебувають у дорозі з очікуваннями поставки в другій половині грудня, січні, лютому і березні, просто зашкалюють”, – сказав він під час дискусії Центру економічної стратегії в четвер.
Кудін додав, що, за його даними, Львів і Київ компенсують бізнесу 75% від вартості генераторів.
Хорватія стала в четвер 27-м членом Шенгенської зони після рішення в Брюсселі Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ, оголосила французька газета Le Figaro.
Це рішення, повідомляє видання з посиланням на чеське головування Ради ЄС, набуде чинності з 1 січня 2023 року.
Водночас, зазначає ЗМІ, заявки Болгарії та Румунії на приєднання до зони вільного пересування, як і раніше, залишилися незадоволеними.
Шенгенська зона почала своє існування в березні 1995 року, коли прикордонний контроль було скасовано на внутрішніх кордонах між сімома державами: Бельгією, Німеччиною, Іспанією, Люксембургом, Нідерландами, Португалією та Францією.
З початком повномасштабного російського вторгнення група компаній A.G.R. Group і MK Merchants SA, що належать бізнесменові Місаку Хідіряну, переорієнтувала логістичні шляхи з українських морпортів на ринок ЄС через автомобільний і залізничний транспорт, а також річкові порти Рені та Ізмаїл.
Як повідомив Місак Хідірян агентству “Інтерфакс-Україна”, група компаній продовжить експортувати частину сільгосппродукції через наземні прикордонні переходи з ЄС і річкою Дунай навіть після звільнення окупованих територій від російських військ і відновлення Україною повноцінної торгівлі в акваторії Чорного моря.
За його даними, після початку повномасштабної війни група компаній зайнялася пошуком елеваторних потужностей на Заході України і перевезенням туди запасів урожаю з центральних регіонів країни. Пізніше були налагоджені автомобільні та залізничні логістичні канали для збуту сільгосппродукції в ЄС. У групі компаній вже також є домовленості про співпрацю з європейською трейдинговою компанією з досить потужною інфраструктурою по всій Європі, куди вже почали поставляти свою сільгосппродукцію.
“Крім того, ми домовилися, що спільно працюватимемо над завантаженням їхніх обсягів, і дали гарантії, що після нашої перемоги та звільнення окупованих територій ми збережемо наші партнерські стосунки, навіть коли відкриються порти й морська логістика знову опиниться в пріоритеті. Можливо, навіть розглянемо з правлінням A.G.R. Group купівлю нових кластерів на Заході України для більш зручного партнерства”, – розповів Місак Хідірян агентству.
За його словами, наразі для експорту недоступні глибоководні морські порти, тому використовується автомобільний і залізничний транспорт, а також порти Рені та Ізмаїл. Однак, така логістика обходиться істотно дорожче морського експорту, а також пов’язана з низкою складнощів, як-от неможливість виїжджати за межі України водіям – її громадянам, або великими чергами із суден у портах.
Однак, крім європейського напряму, було активізовано діяльність у кількох країнах Близького Сходу. “Там працюють наші офіси і запущені на максимум внутрішні продажі, оскільки нам необхідна додаткова маржа через високі логістичні витрати. Ми повинні чітко розуміти, що логістичне плече збільшилося, зросли ціни на фрахт, подорожчали енергоносії та паливо, внаслідок чого ми витрачаємо близько $200 на тонні експорту. $200 на нашому товарі – це величезні гроші, раніше ми витрачали $45-50 на тонні”, – констатував Місак Хідірян.
До агрохолдингу A.G.R. Group входить понад 20 компаній. Основний напрямок його діяльності – торгівля сільгосппродукцією, вирощування і зберігання зернових культур, а також тваринництво.
A.G.R. Group обробляє землі в Полтавській, Київській, Чернігівській, Миколаївській та Сумській областях. Вся вирощена продукція реалізується на зовнішніх ринках.
Президент холдингу і голова його наглядової ради – бізнесмен Мисак Хідірян.
A.G.R.GROUP, Merchants, річкові порти, сільгоспкластер, сільгосппродукція, Хидирян
Україна з початку повномасштабного військового вторгнення Росії отримала $27 млрд зовнішнього фінансування, до кінця року очікується зростання цієї суми до $30 млрд, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко в ефірі національного телемарафону.
“Необхідність за 10 місяців війни – $50 млрд. Частково нам допомогли партнери, частково ми профінансували завдяки внутрішнім запозиченням, зокрема завдяки монетизації фінансування Нацбанком України”, – зазначив він.
Згідно з даними Мінфіну, на 7 грудня загальна сума зовнішнього фінансування становила $28,26 млрд, з яких на фінансування дефіциту бюджету – $27,26 млрд, а ще $1 млрд – на відновлення. Ще $11,66 млрд, або 370 млрд грн надав Нацбанк через купівлю ОВДП.
Марченко зазначив, що наступного року потреби держбюджету у фінансуванні оцінюють у $38 млрд. “Менше порівняно з цим роком, але все залежить від того, як розвиватимуться події на воєнному фронті… Власних доходів не вистачає навіть на задоволення базових потреб безпеки та оборони”, – зазначив міністр.
За його словами, крім EUR18 млрд від ЄС, Україна очікує від США $9,9 млрд на 9 місяців, а також про двосторонню підтримку від інших членів G7, зокрема Великої Британії, Канади, Японії, з якими вже тривають перемовини, і Світового банку та МВФ.
У зв’язку з цим Марченко наголосив на важливості створення “фінансового Рамштайна” – не тільки як політичного майданчика, а й як майданчика для розв’язання робочих питань – ритмічності, прогнозованості та можливих затримок фінансування.
“Не можу сказати про точні дати, але переговори тривають, досить активно, на робочому рівні зустрічі (відбуваються) раз на два тижні”, – описав він поточну ситуацію зі створення такого формату.
Коментуючи блокування Угорщиною рішення про виділення Євросоюзом Україні EUR18 млрд наступного року, Марченко назвав цю новину “неприємною, але не більше”.
“Думаю, що в ЄС знайдуть способи вирішити це питання. Уже отримували сигнали, що є кілька кроків, як це можна зробити, тому в нас особливих переживань із цього приводу немає. Думаю, все має бути гаразд”, – сказав глава Мінфіну України.
Як повідомлялося, Нацбанк України в четвер спрогнозував загальне зовнішнє фінансування країни цього року в $31 млрд.
Ситуація на валютному ринку наразі на відміну від літніх місяців набагато краща, це видно зі співвідношення попиту і пропозиції, заявив заступник голови Нацбанку України Юрій Гелетій.
“Важливий індикатор – обсяг інтервенцій: у жовтні – $2 млрд, у листопаді – $1,6 млрд, тоді як у червні було $4 млрд”, – сказав він на брифінгу в четвер.
За його словами, експорт зростає, що разом з очікуванням надходження міжнародної допомоги дає можливість розраховувати на зростання валютних надходжень.
Гелетій нагадав, що міжнародні резерви НБУ на початок грудня перевищили довоєнний рівень і становлять близько $28 млрд, що забезпечує 3,5 місяця майбутнього імпорту.
Заступник голови Нацбанку також повідомив, що спостерігається зростання середньоденного обсягу операцій між банками, але вони, як і раніше, залишаються “об’єктивно малими” – $65 млн у листопаді проти $38 млн у вересні.
За його словами, здатність валютного ринку до самобалансування є однією з умов до повернення до плаваючого курсу, однак, на жаль, зараз цього на ринку немає, і Нацбанк виходить на нього з інтервенціями.
Гелетій додав, що другою важливою передумовою повернення до плаваючого курсу є здатність інфляції бути номінальним якорем, однак наразі її рівень не дає можливості заякорити очікування, таку функцію виконує фіксований курс гривні.
Він підкреслив, що в таких умовах Нацбанк не може назвати конкретних дат, коли може бути здійснено повернення до плаваючого курсу.
“Тому зараз живемо в цьому середовищі. Наша система працює ефективно. Моніторимо зі свого боку ситуацію, адаптуємо наші валютні питання в контексті регулювання і адаптуємося до поточних умов”, – констатував він.
Зі свого боку голова Нацбанку Андрій Пишний зазначив, що з кожною наступною ракетною атакою українці тільки додають стійкості національній валюті – її курс зміцнюється.
Він вказав на зближення офіційного курсу гривні та курсу на готівковому ринку останнім часом.
