Міністерство аграрної політики і продовольства України до теперішнього часу видало 57 наказів про надання грантів сільгоспвиробникам для закладки садів і будівництва теплиць на загальну суму 277,2 млн грн.
Як повідомляється на сайті відомства в п’ятницю, суми грантів для фермерів варіюються від 360 тис. грн до 10 млн грн на одного одержувача, загальна площа майбутніх насаджень і під теплицями – 257,44 га.
Міністерство також уточнило, що з 57 грантів 52 на загальну суму 242,2 млн грн буде спрямовано на закладення садів, а п’ять грантів загальною вартістю 35 млн грн буде видано на будівництво теплиць. Учасниками проєктів зі створення теплиць стали фермери з Дніпропетровської, Закарпатської, Одеської та Вінницької областей, загальна площа споруд становитиме 8,9 га.
Мінагрополітики нагадало, що 15 листопада Кабінет міністрів вніс низку уточнень до порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, вирощування ягід та виноградарства. Зокрема, відтепер гранти надаються на будівництво модульних теплиць площею не менше ніж 0,4 га та не більше ніж 2,4 га відповідно до типового проєкту та кількістю створюваних нових робочих місць не менше ніж 14 на 1 га площі теплиці. Також кошти можна отримати на придбання засобів виробництва (садивного матеріалу, насіння, технологічного обладнання), покриття витрат на їх доставку та введення в експлуатацію модульної теплиці.
При цьому встановлено граничні розміри гранту залежно від площі модульної теплиці: для будівель площею 0,4-0,6 га він не має перевищувати 2 млн грн, для споруд площею 0,8-1,2 га – 3,5 млн грн, для 1,6-2,4 га – 7 млн грн.
Як повідомлялося, гранти на розвиток теплиць дають змогу агропідприємцям залучити до 7 млн грн фінансування, а під закладку садів – до 10 млн грн. Загалом на фінансування таких проєктів держава виділить 16 млрд грн.
Лідерами страхового ринку України за зібраними чистими страховими преміями в січні-вересні 2022 року стали страхові компанії АRX (2,228 млрд грн), “Уніка” (1,813 млрд грн) і СГ “ТАС” (1,685 млрд грн, усі – Київ).
Як повідомляється в оприлюднених на сайті НБУ основних показниках діяльності страхових компаній України за 8 міс. 2022 року, лідерами за страховими виплатами в цьому періоді стали “Уніка” (980 млн грн), АRX (775,7 млн грн) і СГ “ТАС” (675,6 млн грн).
Дані: НБУ, млн грн
“Нова пошта”, чиї два депо за останні три тижні було істотно пошкоджено “Шахедами”, відновила великі будівельні проєкти, розпочаті до війни, повідомив співвласник поштового оператора В’ячеслав Клімов.
“Ми ще до війни запустили великі наші будівництва, зараз ми їх відновили і дуже швидко будуємося”, – сказав він на Київському міжнародному економічному форумі в четвер.
Клімов оцінив як помилку стрімке скорочення мережі та персоналу в перші місяці війни.
“Це були найважчі рішення, які ми тоді ухвалювали. Ми нікого не звільняли, але ми були змушені припиняти діяльність у багатьох відділеннях, де на той момент не було ні обороту, ні клієнтів. Пізніше ми це оцінили як помилку: ми стиснулися сильніше, ніж необхідно було”, – сказав він.
“Загалом ми дуже швидко поверталися. І вже через три-чотири місяці мережа набула “довоєнного” вигляду”, – зазначив співвласник “Нової пошти”.
За його словами, за нинішніх кредитних ставок залучення кредитів неможливе, тому необхідно розраховувати на власні сили.
“Цікавилися в банках, з такими кредитними ставками працювати неможливо. Не знаю бізнесів, які можуть тягнути такі ставки… Генеруй власну EBITDA і будуй за власні кошти”, – сказав Клімов.
За його словами, головний фокус для компанії – співробітники.
“2,5 тисячі новопоштовців зараз на фронті. Ми намагаємося робити якомога більше для цих людей”, – зазначив Клімов, уточнивши, що компанія продовжує виплачувати їм матеріальну допомогу навіть після дозволу припинити платити зарплату, а також надає іншу допомогу, зокрема, забезпечуючи теплим одягом.
“Нова пошта” – найбільший учасник українського логістичного ринку: її мережа налічує 10 тис. відділень і 13 тис. поштоматів по всій Україні. Кількість відправлень за 2021 рік перевищила 372 млн. Крім цього, небанківська фінансова установа “НоваПей” надає послуги з грошових переказів та операцій з електронними грошима. За 2021 рік було проведено 388 млн. транзакцій.
До складу групи також входить “Нова пошта Глобал”, яка розвиває міжнародну партнерську мережу, щоб надавати клієнтам послуги з експрес-доставки не тільки в Україні, а й за кордоном. Компанія виконує регулярні авіарейси до США, Європи, Китаю і за 2021 рік доставила 9,3 млн міжнародних відправлень.
Вартість січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:10 кск у п’ятницю становить $90,27 за барель, що на $0,49 (0,55%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у четвер ці контракти подешевшали на $3,08 (3,3%), до $89,78 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася до цього часу на $0,67 (0,82%), до $82,31 за барель. До закриття попередніх торгів вартість цих контрактів зменшилася на $3,95 (4,6%), до $81,64 за барель.
З початку цього тижня Brent втратила близько 6%, WTI – 7,5%.
Зниженню цін сприяють слабкі очікування трейдерів щодо перспектив споживання нафти. Експерти не чекають швидкого відновлення попиту на паливо в Китаї, де відновилося зростання захворюваності на COVID-19, зазначає агентство Bloomberg. Крім того, аналітики JPMorgan Chase & Co. прогнозують “м’яку рецесію” в економіці США наступного року через підйом базової відсоткової ставки Федеральною резервною системою (ФРС).
“Нафтовий ринок не може не брати до уваги погіршення перспектив попиту в двох найбільших економіках світу, – зазначає головний аналітик з енергетичного сектору Oanda Corp. Едвард Мойя. – Попит залишається низьким, навіть незважаючи на наближення набрання чинності ембарго на постачання російської нафти в Євросоюз”.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 17 листопада 2022 року підвищило тарифи на поліси “Зелена карта” для тих, хто виїжджає за кордон на 6,9%, повідомляється на сайті Бюро.
Згідно з повідомленням МТСБУ, остання зміна тарифів була 3 жовтня 2022 року у бік зниження на 5,5%, а перед цим (26 липня) – у бік підвищення на 26,3%.
Поліси “Зелена мапа” реалізуються з 2009 року двох видів: вся Європа, Молдова. Також із 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена карта” почали діяти на території Азербайджану.
За даними МТСБУ, вартість “Зеленої карти” в Україні на 15 днів для поїздок Європою для легкових автомобілів підвищується до 923 грн (раніше – 863 грн), для автобусів – до 3,469 тис. грн (3,244 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 2,178 тис. грн. (2,037 тис. грн.).
Вартість “Зеленої карти” на один місяць для легкових автомобілів становить тепер 1,470 тис. грн (проти 1,375 тис. грн раніше), автобусів -4,818 тис. грн (4,506 тис. грн), вантажівок -2,891 тис. грн (2,703 тис. грн ).
Піврічні та річні поліси “Зелена карта” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть 6,525тис. грн та 8,079 тис. грн відповідно, для автобусів –16,866 тис. грн та 31,323 тис. грн, для вантажних автомобілів –13,685 тис. грн та 25,829 тис. грн.
Вартість полісів для поїздок до Азербайджану та Молдови для легкових автомобілів на 15 днів становитиме 672 грн (раніше 629 грн), на один місяць – 989 грн (925 грн), на півроку –2,268 тис. грн (2,121тис. грн), на рік – 3230 тис. грн. (3,102 тис. грн.)
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлені постановою Кабінету міністрів від 6 січня 2005 року та визначені в євро.
“Зелена карта” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.
Відповідно до рішення Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленого в Люксембурзі у травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Українським мережам АЗС вдалося освоїти європейський ринок моторного пального після втрати російського і білоруського з початком повномасштабного вторгнення РФ завдяки пропозиції конкурентної ціни і швидких контрактів, зазначив СЕО групи компаній “ОККО” Василь Даниляк.
“Українські компанії зайшли не на свій ринок поставок, де давним-давно все було законтрактовано. Відповідно, вони могли перебивати ціною і швидкими контрактами. Незважаючи на неприйнятність ціни, ми почали контрактувати 100% можливих ресурсів у всіх куточках Європи”, – сказав він на Київському міжнародному економічному форумі в четвер.
При цьому Даниляк зазначив, що такі рішення ухвалювалися, зокрема, й емоційно, хоча не завжди були економічно виправданими.
Він пояснив, що європейські ланцюжки поставок істотно довші за ті, що були зі східного та північного напрямків, коли “трубні поставки становили 3-4 дні, залізницею з найближчих білоруських заводів у середню нафтобазу паливо їхало максимум сім днів”.
“А в Європі ланцюжок міг розтягнутися на два місяці або більше. Наприклад, ми купили в регіоні Амстердам-Антверпен досить недешевий ресурс. Логістика поставок складна: спочатку невеликими (через низький рівень Рейну) баржами в Німеччину, потім зливається у великі термінали, а потім ти чекаєш на вікна відвантажень, бо там черги. Отже, у середині квітня ми зробили передоплату, а остання партія надійшла, якщо не помиляюся, у жовтні”, – описав ситуацію Даниляк.
Водночас він зазначив, що навіть якби компанія заздалегідь знала, якою складною буде поставка, то все одно, найімовірніше, уклала б цей контракт.
“Був такий дефіцит, що рішення було очевидним. Про те, що воно буде не дуже вигідним, тоді не думали”, – запевнив СЕО “ОККО”.
Він також наголосив, що зміна логістики нафтопродуктів із початком війни була найбільшим викликом не лише для “ОККО”, а й для всієї галузі.
“Це був найбільший виклик у перший місяць війни, на якому сфокусувалися компанії. Весь ринок зіткнувся з тим, що в один день обнулилися всі поставки, кожен зафіксував свої збитки на момент 24 лютого, хто мав попередні оплати, до кого товар не доїхав у великій кількості. Відповідно, всі почали переорієнтуватися на західні поставки. І вже приблизно за три місяці, у червні, споживачі відчули суттєве покращення, а в липні все було так, ніби нічого й не відбувалося”, – зазначив Даниляк.
Крім того, він висловив думку, що розосереджений бізнес має більшу гнучкість у кризових ситуаціях.
“Великі і в одному місці – це не завжди добре, хоча, можливо, ефективніше за витратами. Наш бізнес, де багато малого, виявився більш стійким до стресу, ніж, наприклад, металургійний, коли втрата двох ключових підприємств забрала відсотків сімдесят бізнесу”, – аргументував він свою думку.
У зв’язку з цим Даниляк наголосив, що “ОККО” й надалі дотримуватиметься політики диверсифікації, що, у принципі, дозволяє сама суть бізнесу компанії.
Він також звернув увагу, що досвід війни навчить багато компаній суворо дотримуватися правил протипожежної безпеки згідно з усіма вимогами, на які певною мірою “раніше дивилися крізь пальці”.
