Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує збільшення дефіциту поточного рахунку України з 5,4% ВВП у 2023 році до 8,1% і 14,3% ВВП у 2024 і 2025 роках відповідно, йдеться в оновленому глобальному економічному огляді (WEO), опублікованому у вівторок.
Раніше, у червні цього року, Фонд оцінював дефіцит поточного рахунку наступного року в 5,8% ВВП, у 2026 році – в 6,9% ВВП.
МВФ пов’язує розширення дефіциту поточного рахунку зі стійкими потребами в імпорті під час війни, впливом нестачі робочої сили на експорт і зменшенням обсягу грантового фінансування. На думку Фонду, ці негативні чинники переважатимуть над сприятливим впливом морських шляхів, що налагодилися, приватних переказів і реструктуризації боргу.
В опублікованих після п’ятого перегляду програми розширеного фінансування EFF матеріалах зазначено, що дефіцит поточного рахунку в першому півріччі 2024 року збільшився до $8,6 млрд порівняно з $1,8 млрд у першому півріччі минулого року. Основною причиною МВФ назвав зниження надходження грантів від партнерів.
Тим часом торговельний баланс товарів погіршився на 8% у річному вимірі, оскільки високий рівень імпорту з оборонної та енергетичної галузей компенсував обсяг експорту (особливо продукції сільського господарства та залізної руди). Тоді як баланс послуг, навпаки, покращився із зупинкою прикордонних блокад і скороченням обсягів зняття готівкових коштів українцями за кордоном.
МВФ прогнозує, що після падіння на 15,4% у 2023 році експорт у 2024-му зросте на 15,7%, а у 2025-му – ще на 6,2%. Водночас імпорт, який зріс 2023 року на 21,5%, цього року збільшиться ще на 14,4%, а наступного – на 7%.
За оцінками Фонду, приріст прямих іноземних інвестицій цього року сповільниться до 2% ВВП з 2,6% ВВП минулого року, а 2025-го лише незначно прискориться – до 2,1% ВВП.
Водночас завдяки значній зовнішній фінансовій підтримці, яка зберігається, МВФ прогнозує зростання резервів країни з $40,5 млрд торік до $42,6 млрд цьогоріч і $44,9 млрд – у 2025-му.
Обсяг експорту агропродукції України протягом січня-вересня 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс більш ніж на чверть – до 48,9 млн тонн, повідомляє Державна митна служба України (Держмитслужба).
“Протягом перших дев’яти місяців 2024 року обсяги експорту агропродукції України зросли більше ніж на чверть, а саме на 9,9 млн тонн. Їх вартість зросла на 1,4 млрд доларів США. Загалом за 3 квартали 2024 року Україна експортувала 48,9 млн тонн агропродукції на 10,5 млрд доларів США”, – ідеться в повідомленні Держмитслужби в телеграмі в середу.
Зазначається, що основною причиною такого зростання стало відновлення морського сполучення. Завдяки цьому на сьогодні 89% від загального обсягу експорту агропродукції було здійснено морським видом транспорту. На суходолі експортери надають перевагу залізничному транспорту, лише 2% переміщується автомобільним транспортом.
Ключовою групою експортованих агротоварів залишаються зернові культури – за 9 місяців експортували 42,3 млн тонн на суму $7,1 млрд. Іншою суттєвою складовою експорту агропродукції є насіння і плоди олійних рослин – 5 млн тонн, вартістю $2,2 млрд.
“Ситуація з імпортом має дещо інші особливості. Зокрема, 80% усієї імпортованої агропродукції потрапило в Україну автотранспортом, близько 18% – морем і майже 2% – залізницею. Здебільшого це пов’язано з імпортом із країн Європи, на відміну від експорту, де товари постачаються по всьому світу”, – зазначено в повідомленні Держмитслужби.
Повідомляється, що загалом в Україну імпортували 978,8 тис. тонн агропродукції на суму $1,7 млрд. Майже половину всього імпорту становлять їстівні плоди та горіхи – 468 тис. тонн, вартістю $563,8 млн. Крім них, значними за кількістю ввезених агропродуктів є овочі – 194,2 тис. тонн ($246,6 млн), а за вартістю – насіння олійних рослин на $346,5 млн (50,2 тис. тонн).
“Аграрний сектор України продовжує демонструвати стійке зростання, забезпечуючи стабільне постачання продукції на зовнішні ринки та задовольняючи внутрішні потреби через імпорт. Важливою у цьому процесі стала ініціатива “Шляхи солідарності”, розширивши можливості для агровиробників шляхом розбудови альтернативних логістичних маршрутів”, – зазначають у Держмитслужбі.
Найбільша українська мережа магазинів формату one dollar store “Аврора” сплатила понад 4,5 млрд грн податків і зборів за січень-вересень 2024 року, зокрема понад 455 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до місцевих бюджетів громад, повідомив СЕО мережі Тарас Панасенко.
За його даними, за три квартали поточного року компанія є найбільшим платником податків у Полтавській територіальній громаді – сума надходжень склала 139,9 млн грн.
Із загальної суми сплачених податків 1,37 млрд грн склали митні платежі, 1,36 млрд грн – ПДВ із реалізації, 522 млн грн – єдиний соціальний внесок, 803,1 млн грн – податок на прибуток, 37,9 млн грн – військовий збір.
“Так само важливо підтримувати місцевий виробничий бізнес. Понад 500 партнерів “Аврори” – українські виробники. Вони постачають понад 47% асортименту українського виробництва на полиці наших магазинів. 80% із них – це непродовольчі товари”, – повідомив Панасенко.
Крім того, 25 українських виробників експортують свою продукцію для реалізації в мережі “Аврора” в Румунії.
Як повідомив підприємець, у жовтні “Аврора” має намір реалізувати на 1 млрд грн товарів, які беруть участь у програмі “Національного кешбеку”.
Головний офіс торговельної мережі “Аврора” розташований у Полтаві. “Аврора” була заснована 2011 року Львом Жиденком, Тарасом Панасенком і Лесею Клименко. На 1 жовтня 2024 року мережа налічує 1533 магазини в Україні та 25 у Румунії. У компанії налічується близько 14 тис. співробітників.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Вигідна купівля”, яке розвиває мережу, зазначено кіпрську “Авроритейл Інвестменс Лімітед”, її бенефіціаром – Жиденко. Кіпрська компанія також є власником ТОВ “Пріор девелопмент”, ТОВ “Севен А”, ТОВ “Промислова 9” і ТОВ “Так”.
Україна протягом січня-вересня 2024 року експортувала до Туреччини агропродукції на $1,98 млрд і хотіла б поглибити співробітництво в агропереробній галузі, повідомив міністр аграрної політики і продовольства України Віталій Коваль на зустрічі з послом Турецької Республіки в Україні Мустафою Левентом Більгеном у Києві у вівторок.
“Україна і Туреччина доповнюють одна одну в аграрній сфері. Треба поглиблювати співпрацю між країнами, зокрема, у сфері агропереробної галузі та разом рухатися до нових ринків”, – цитує його слова пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Міністр зазначив, що турецькі агропереробні компанії можуть знайти в Україні нові якісні ринки для свого бізнесу. І це буде вигідно обом країнам. Також Україна і Туреччина можуть співпрацювати у сфері експорту м’яса великої та малої рогатої худоби. Для України важливий досвід Туреччини в галузі зрошення. Особливо після підриву Каховської дамби.
Коваль подякував за залученість Туреччини до гарантування продовольчої безпеки. Зокрема, за участь у гуманітарній ініціативі президента України Володимира Зеленського “Grain From Ukraine”, у межах якої українське зерно отримують країни африканського континенту.
Міністр агрополітики запросив турецького колегу обговорити подальшу співпрацю в сільському господарстві.
Зі свого боку, Мустафа Левент Більген зазначив, що Туреччина цінує співпрацю з Україною, зокрема в аграрній галузі. Але розуміє значення української економіки та забезпечення світової продовольчої культури експорту зернових культур.
Посол Туреччини запевнив продовження підтримки України та висловив готовність до поглиблення співпраці.
Страхова компанія “Гардіан” (Київ) у січні-вересні 2024 року здійснила страхові відшкодування на суму 389,61 млн грн, що на 38,37% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомляється на сайті страховика.
При цьому уточнено, що зростання спричинене збільшенням на 49,2% виплат “Зеленою карткою”.
За звітний період компанія зібрала 769,5 млн грн страхових платежів, що на 31,3% менше, ніж роком раніше. Основна причина – скорочення платежів, зменшення продажу “Зеленої картки”. Так, за звітний період щодо цього виду страхування було укладено 120,8 тис. договорів, що на 9,2% менше порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Згідно з повідомленням, премії з КАСКО за дев’ять місяців зросли на 57,3% – до 53,1 млн грн, за класом відповідальність третіх осіб – з 2,9 млн грн до 15,3 млн грн, із добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту. – з 7,3 млн грн до 9,3 млн грн (+27%).
Компанія наголошує, що пріоритетними завданнями, що постає перед її командою у поточному році, є: зміцнення та розширення позицій у регіонах та, відповідно, навчання персоналу, диверсифікація продуктового портфеля з фокусом на зростання частки добровільних видів страхування.
СК “Гардіан” входить до складу президії Ліги страхових організацій України. З січня 2020 року набула статусу повного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси “Зелена картка”.
У жовтні 2020 року згідно з рішенням загальних зборів членів Ядерного страхового пулу України СК “Гардіан” увійшла до його складу.
Заступниця глави Офісу президента Ірина Верещук і нова керівниця генерального директорату Єврокомісії з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту населення в Україні (ЄСНО) Маріанна Франко обговорили ситуацію в прифронтових і деокупованих громадах, а також можливості забезпечення гуманітарних потреб людей, які там проживають.
Як повідомляється на сайті президента України у вівторок, в Офісі глави Української держави відбулася зустріч із новою керівницею Офісу ECHO в Україні. Головною темою зустрічі були пріоритети гуманітарного реагування взимку.
Верещук і Франко, зокрема, обговорили ситуацію в прифронтових і деокупованих громадах та забезпечення основних гуманітарних потреб людей, які там проживають. Окремо Верещук подякувала за допомогу з боку Єврокомісії. Представники ЄСНО запевнили, що продовжуватимуть підтримувати Україну.
ЄСНО працює в Україні з лютого 2014 року і відіграє важливу роль у координації гуманітарних питань. Лише від початку повномасштабного російського вторгнення країни ЄС надали допомогу майже на 108 млрд євро. Гуманітарна підтримка, яку фінансує Євросоюз, надходить через органи ООН, недержавні організації та Міжнародний комітет Червоного Хреста.
