Менше тижня залишилося до початку Міжнародного Аграрного Тижня – AGRO UKRAINE WEEK! Ця унікальна та наймасштабніша подія для української та міжнародної агроспільноти відбудеться 17-19 червня 2026 року в КВЦ «Парковий» (м. Київ).
Чому наймасштабніша?
Тому що протягом трьох днів заплановано 13 конференцій, форумів, самітів.
Тому що виробники презентують свою продукцію, послуги більше ніж на 100 виставочних стендах.
Тому що близько 300 спікерів, експертів з різних агросекторів поділяться своїм досвідом, розкажуть про інновації, нові технології, досягнення.
Тому що більше ніж 2000 учасників кожного дня будуть обговорювати актуальні галузеві виклики та будуть спільно шукати відповіді на важливі запитання.
Чому унікальна?
Тому що вперше на одному майданчику зберуться представники не тільки АПК, але й інших галузей, без яких розвиток українського сектору неможливий – будівництво, енергетика, зберігання, фінансування, IT, маркетинг та інші. Не залишаться без уваги і наші оборонці, завдяки яким ми можемо жити та працювати.
Тому що організатори запропонують не тільки виступи спікерів, а й дискусійні панелі, інтерв’ю, воркшопи.
Тому що учасників і гостей Agro Ukraine Week чекає різноманітна культурна програма – це і відомі колективи, і популярні виконавці, і кінопокази, і навіть полотно Івана Марчука!
Тому що на Agro Ukraine Week українські фермери зможуть разом відсвяткувати День фермера.
Все про агро і для агро! Програма івенту підтверджує цей слоган. Ознайомитися з програмами конференцій, форумів та самітів Agro Ukraine Week можна за посиланням.
Програма попередня, можливі зміни та оновлення. Впевнені, що кожен знайде цікаві та корисні для себе заходи.
Чекаємо вас на AGRO UKRAINE WEEK 17-19 червня 2026 року в КВЦ «Парковий» (м. Київ)!
Як повідомляє Сербський Економіст, у Футозі, передмісті Нові-Сада, відбувся чемпіонат світу з фрідайвінгу в басейні. Турнір тривав з 9 по 15 червня і зібрав понад 250 спортсменів із 34 країн усіх континентів.
На чемпіонаті спортсмени змагалися в кількох дисциплінах: хто далі пропливе під водою без ласт, з двома ластами, з моноластою, а також хто довше зможе протриматися під водою без руху.
Одним із головних героїв чемпіонату став польський спортсмен Матеуш Маліна. Він виграв золото в плаванні під водою без ласт із результатом 244 м і встановив новий світовий рекорд CMAS. У фінальний день він також переміг у плаванні з ластами, пропливши 322,5 м.
Серед жінок однією з найяскравіших учасниць стала хорватка Мірела Кардашевич. Вона перемогла у плаванні з двома ластами з результатом 278,5 м і встановила новий абсолютний світовий рекорд. Також Кардашевич виграла золото у плаванні з ластами, де показала результат 288 м.
Польська спортсменка Юлія Козерська перемогла серед жінок у плаванні без ласт, пропливши 211 м. У цьому виді боротьба була особливо напруженою: друге місце посіла Мірела Кардашевич з результатом 210,5 м, третє — Магдалена Соліх-Таланда з Польщі з результатом 210 м.
У дисципліні на затримку дихання без руху серед чоловіків переміг поляк Даміан Ватрач з результатом 9 хвилин 36 секунд.
Серед жінок золото виграла німкеня Хайке Швердтнер, яка протрималася під водою 9 хвилин 39 секунд і встановила новий світовий рекорд CMAS.
Україна також була представлена на чемпіонаті. Серед учасниць змагань фігурувала одна з найсильніших українських фрідайверок Катерина Садурська. У категорії Masters Садурська стала переможницею з результатом 181 м.
Турнір зібрав найсильніших спортсменів, приніс кілька світових і континентальних рекордів та дав Сербії помітний міжнародний спортивний привід.
Організатором змагань виступила CMAS — Всесвітня конфедерація підводної діяльності. Це міжнародна федерація, яка об’єднує різні види підводного спорту, включаючи фрідайвінг.
Фрідайвінг — підводне плавання із затримкою дихання без акваланга.
Амбасадор Закарпаття у Словаччині Едуард Бураш став радником президента Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Анатолія Кінаха з питань торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва України зі Словацькою Республікою, повідомив виданню Open4Business сам Едуард Бураш.
Бураш активно займається організацією гуманітарної допомоги для Закарпатської області та інших регіонів України.
У новому статусі радника президента УСПП Бураш уже взяв участь у засіданні Ради з питань відбудови України, яка функціонує у складі Глобальної організації світових лідерів Lives Amplified. Засідання відбулося в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса.
Едуард Бураш багато років займається розвитком українсько-словацької співпраці. Він є амбасадором Закарпаття у Словаччині, раніше був радником прем’єр-міністра Словаччини з питань транскордонного співробітництва з Україною, радником словацького омбудсмена з питань захисту дітей, а також повноважним представником міста Кошице з розвитку транскордонного співробітництва з Ужгородом і Закарпатською областю. Бураш також очолює асоціацію FEMAN і є багаторічним організатором Днів України в Кошице. Крім того, він понад 10 років є організатором Днів України в
Кошице, у межах яких проводилися зустрічі, конференції та заходи за участю українських і словацьких підприємців.
Український союз промисловців і підприємців є всеукраїнською громадською організацією, що об’єднує представників бізнесу, промисловості, підприємницьких структур і роботодавців. Організацію очолює колишній прем’єр-міністр України Анатолій Кінах.
Амбасадор, Едуард Бураш, Закарпаття, ПРЕЗИДЕНТ, радник, СЛОВАЧЧИНА, УСПП
Український Червоний Хрест (УЧХ) за два місяці виплатив понад 94,7 млн грн грошової допомоги вразливим категоріям населення
“Протягом квітня-травня 2026 року Український Червоний Хрест надав грошову допомогу 7 896 людям у прифронтових та постраждалих від війни громадах на загальну суму 94 798 790,5 грн”.
Підтримка надається найбільш вразливим людям, які проживають у межах 50 км від лінії фронту або постраждалим від війни, зокрема у Харківській, Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Дніпропетровській, Чернігівській, Херсонській, Сумській та Одеській областях.
Грошову допомогу отримали особи з інвалідністю І та II групи, батьки дітей з інвалідністю, одинокі матері й батьки, самотні пенсіонери, домогосподарства, що складаються виключно з людей похилого віку, а також багатодітні родини. Підтримку надали й евакуйованим особам, які були змушені залишити свої домівки через активні бойові дії та обстріли. Допомогу отримали також люди, що постраждали внаслідок обстрілів – через пошкодження або руйнування житла, поранення чи загибель членів родини.
Як повідомлялося, з 1 квітня 2026 року УЧХ перейшов на новий підхід до надання грошової допомоги населенню, яке постраждало внаслідок війни. Багатоцільову грошову допомогу замінила грошова допомога за визначеними пріоритетами, що дозволяє більш адресно підтримувати людей відповідно до їхніх потреб та життєвих обставин.
УЧХ реалізує цю програму за підтримки уряду США, Данського та Норвезького Червоного Хреста, Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
Норвегія виділяє понад 9 млн євро на відновлення захисного саркофагу над Чорнобильською АЕС після пошкодження російським безпілотником, повідомило посольство Норвегії в Україні.
“Норвегія виділяє 100 мільйонів крон (близько 9,1 млн євро – ІФ-У) на ремонт захисної конструкції, що накриває 4-й реактор на закритій атомній електростанції в Чорнобилі. Конструкція була пошкоджена внаслідок російського удару безпілотником у лютому 2025 року”.
Допомога буде надаватися через фонд Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) International Chornobyl Cooperation Account (ICCA).
Про надання підтримки оголосив державний секретар Ейвінд Вад Петерссон під час візиту до Києва, згадавши також про інцидент 7 червня, коли під російський удар потрапило сховище відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні.
“Ці атаки також становлять загрозу для європейської та міжнародної безпеки. Норвегія докладе зусиль, щоб зменшити ризик радіоактивних викидів та забезпечити, щоб Чорнобильська АЕС і надалі експлуатувалася безпечно”, – заявив Петерссон.
США у квітні висловили готовність надати до $100 млн у межах спільних зусиль Групи семи для ремонту нового саркофагу над Чорнобильською АЕС. ЄС до 40-ї річниці аварії на ЧАЕС закликав РФ зупинити атаки на ядерні об’єкти в Україні.
В Україні 913 чинних депутатів і суддів задекларували отримання пенсійних виплат у 2025 році, свідчать дані Opendatabot на основі Єдиного державного реєстру декларацій.
Йдеться про 55 чинних депутатів і 858 суддів, що становить близько 14% від загальної кількості посадовців, які подали щорічні декларації за минулий рік.
Найбільшу пенсію серед депутатів задекларував Василь Німченко, який раніше працював суддею Конституційного суду України. За рік він отримав 2,3 млн грн пенсійних виплат, або понад 192 тис. грн на місяць.
Друге місце серед депутатів посів Михайло Новіков із пенсією 1,46 млн грн на рік, або майже 122 тис. грн на місяць. Третім став Андрій Кожем’якін, який задекларував 973 тис. грн пенсії за рік, або понад 81 тис. грн на місяць.
Водночас найвищі пенсійні виплати серед суддів виявилися ще більшими. Абсолютним рекордсменом став суддя Верховного суду України Віктор Школяров, який у 2025 році пішов у відставку. Його річна пенсія становила майже 3 млн грн, або в середньому 249,9 тис. грн на місяць.
Друге місце серед суддів посіла суддя Верховного суду України Тетяна Жайворонок із пенсією 2,85 млн грн на рік, або 237,6 тис. грн на місяць. Третім став суддя П’ятого апеляційного адміністративного суду Степан Домусчі, який задекларував 2,72 млн грн пенсії за рік, або понад 226 тис. грн на місяць.
Попри значну різницю між рекордними виплатами, типова пенсія серед депутатів і суддів є майже однаковою. Медіанна пенсія серед депутатів становить 229,6 тис. грн на рік, серед суддів – 227,1 тис. грн. Це означає, що половина отримувачів у кожній із цих груп має виплати вище цього рівня, а половина – нижче.
Для порівняння, середня пенсія в Україні наразі становить 7 236 грн на місяць, або приблизно 85 тис. грн на рік. Таким чином, максимальна щомісячна пенсія судді більш ніж у 34 рази перевищує середню пенсію по країні.
В Opendatabot зазначають, що спеціальні пенсії для народних депутатів були скасовані для нових отримувачів, однак частина чинних парламентарів продовжує отримувати високі пенсійні виплати. Переважно йдеться про осіб, які набули право на спецпенсію до пенсійної реформи, зберегли її через судові рішення або мають додаткові звання.
