В Україні 913 чинних депутатів і суддів задекларували отримання пенсійних виплат у 2025 році, свідчать дані Opendatabot на основі Єдиного державного реєстру декларацій.
Йдеться про 55 чинних депутатів і 858 суддів, що становить близько 14% від загальної кількості посадовців, які подали щорічні декларації за минулий рік.
Найбільшу пенсію серед депутатів задекларував Василь Німченко, який раніше працював суддею Конституційного суду України. За рік він отримав 2,3 млн грн пенсійних виплат, або понад 192 тис. грн на місяць.
Друге місце серед депутатів посів Михайло Новіков із пенсією 1,46 млн грн на рік, або майже 122 тис. грн на місяць. Третім став Андрій Кожем’якін, який задекларував 973 тис. грн пенсії за рік, або понад 81 тис. грн на місяць.
Водночас найвищі пенсійні виплати серед суддів виявилися ще більшими. Абсолютним рекордсменом став суддя Верховного суду України Віктор Школяров, який у 2025 році пішов у відставку. Його річна пенсія становила майже 3 млн грн, або в середньому 249,9 тис. грн на місяць.
Друге місце серед суддів посіла суддя Верховного суду України Тетяна Жайворонок із пенсією 2,85 млн грн на рік, або 237,6 тис. грн на місяць. Третім став суддя П’ятого апеляційного адміністративного суду Степан Домусчі, який задекларував 2,72 млн грн пенсії за рік, або понад 226 тис. грн на місяць.
Попри значну різницю між рекордними виплатами, типова пенсія серед депутатів і суддів є майже однаковою. Медіанна пенсія серед депутатів становить 229,6 тис. грн на рік, серед суддів – 227,1 тис. грн. Це означає, що половина отримувачів у кожній із цих груп має виплати вище цього рівня, а половина – нижче.
Для порівняння, середня пенсія в Україні наразі становить 7 236 грн на місяць, або приблизно 85 тис. грн на рік. Таким чином, максимальна щомісячна пенсія судді більш ніж у 34 рази перевищує середню пенсію по країні.
В Opendatabot зазначають, що спеціальні пенсії для народних депутатів були скасовані для нових отримувачів, однак частина чинних парламентарів продовжує отримувати високі пенсійні виплати. Переважно йдеться про осіб, які набули право на спецпенсію до пенсійної реформи, зберегли її через судові рішення або мають додаткові звання.
Пасажиропотік через український західний кордон у тиждень з 6 по 12 червня збільшився на 7,6% – до 596 тис.: з завершенням шкільного року та настанням літа традиційно для цього часу зростає потік подорожуючих з України, свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою слідкує агентство “Інтерфакс-Україна“.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 340 тис. з 292 тис. тижнем раніше, тоді як на в’їзд навпаки навіть трохи зменшилася – до 256 тис. з 262 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, на цьому тижні також зросло – до 127 тис. зі 125 тис. на минулому тижні, тоді як число машин із гуманітарними вантажами залишилося незмінним – 469.
За даними Держприкордонслужби, станом на 12:00 неділі більше всього легкових авто чекали проходження кордону з Польщею у пунктах пропуску (ПП) “Устилуг” та “Краківець”– 40 та 35. Менші черги були в ПП “Нижанковичі” – 15, ПП “Угринів” та “Рава-Руська” – по 10.
На кордоні з Угорщиною на ПП “Лужанка”, “Косино”, “Тиса” та “Дзвінкове” проходження кордону очікували по 28-20 легкових авто.
На кордоні зі Словаччиною черга у 15 машин була на ПП “Малий Березний”, тоді як на ПП “Ужгород” проходження контролю очікували 10 авто.
На кордоні із Румунією, за даними Держприкордонслужби, машини накопичилися тільки на одному ПП “Дяківці” – 34, тоді як на решті ПП черги були відсутні, як і на кордоні із Молдовою.
Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень був майже таким самим – 600 тис., і так само забезпечений сезонним зростанням перетинів на виїзд з України (334 тис.). Кількість авто торік також відповідає показнику цього року – 127 тис. Наступні три тижні фіксувалося подальше зростання, яке сумарно склало ще 25%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 125 тис.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,2 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та складе близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
В той же час УВКБ ООН після деякої паузи оголосило нові дані про кількість українських біженців, згідно з якими у Європі станом на 30 квітня 2026 року вона зменшилася до 5,213 млн з 5,375 млн на 19 лютого, а загалом у світі – до 5,762 млн з 5,924 млн.
У самій Україні, за останніми даними ООН на січень 2026 року, 3,70 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,34 млн на липень та 3,76 млн на квітень 2025 року.
Гірничорудні підприємства України у січні-травні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 26,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 10 млн 12,526 тис. тонн із 13 млн 545,967 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у травні було експортовано 2 млн 239,167 тис. тонн ЗРС, у квітні – 2 млн 163,837 тис. тонн, у березні – 2 млн 300,467 тис. тонн, у лютому – 1 млн 254,516 тис. тонн, у січні – 2 млн 54,539 тис. тонн.
За перші п’ять місяців року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 28,6% – до $766,946 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (44,10% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (18,09%) і Польщі (14,73%).
Крім того, Україна за січень-травень 2026 року імпортувала 224 тонни ЗРС на суму $62 тис. з Нідерландів (38,71%), Польщі (32,26%) та Італії (29,03%), тоді як у січні-травні-2025 імпортувала 65 тис. тонн на $46 тис.
Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України у 2025 році знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютна виручка зменшилася на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).
Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт »Бориспіль” (Київ) 15 травня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО), повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro.
Очікувана вартість придбання послуг становить 439,1 тис. грн. Кінцевий термін подання пропозицій – 23 червня.
Україна у січні-травні 2026 року збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $247,912 млн.
У травні імпорт алюмінію та виробів із нього становив $58,220 млн.
Водночас експорт алюмінію та виробів із нього за січень-травень поточного року виріс на 25,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $72,393 млн. У травні експортовано алюмінію на $18,641 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 15,3% порівняно з 2024 роком – до $514,098 млн. Експорт алюмінію та виробів із нього за 2025 рік зріс на 22,9% – до $152,919 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Більш детальний огляд світового виробництва алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
Ринок нерухомості Греції у 2026 році демонструє ознаки охолодження після восьмирічного періоду зростання цін, повідомляє Банк Греції.
За попередніми даними Банку Греції, у I кварталі 2026 року річне зростання цін на квартири в країні сповільнилося до 5,7%. Для порівняння, у 2025 році житло в середньому подорожчало на 8,1%, а у 2024 році зростання становило 9,1%.
Незважаючи на уповільнення, грецька нерухомість продовжує дорожчати і залишається одним з найактивніших ринків Південної Європи. Попит підтримують туризм, іноземні покупці, програма інвестиційного резидентства, обмежена пропозиція якісного житла та відновлення економіки після боргової кризи.
За даними грецького видання Proto Thema, ринок вже демонструє перші ознаки стабілізації: продавці стають більш готовими до переговорів, темпи зростання цін знижуються, а в окремих сегментах фіксується коригування очікувань власників. У 2026 році також відзначалося невелике зниження цін на землю по країні — на 1,7% у річному вимірі.
Найбільш стійким залишається попит в Афінах, Салоніках, на островах і в популярних прибережних районах. При цьому ринок стає більш вибірковим: покупці уважніше оцінюють локацію, стан об’єкта, потенціал оренди та витрати на ремонт.
Одним із факторів охолодження є зміна умов програми «золотої візи». Греція підвищила інвестиційні пороги в найбільш затребуваних районах, включаючи Афіни, Салоніки, Міконос, Санторіні та острови з населенням понад 3,1 тис. осіб. Це частково знизило попит на стандартні квартири в дорогих локаціях і посилило інтерес до об’єктів реконструкції, редевелопменту та альтернативних регіонів.
Водночас ринок стикається з проблемою доступності житла для місцевих мешканців. Зростання цін і орендних ставок в Афінах та інших великих містах за останні роки випереджало доходи населення. Reuters раніше зазначало, що дефіцит житла у великих містах Греції оцінюється приблизно в 180 тис. одиниць, а короткострокова оренда та іноземні інвестиції посилюють тиск на ринок.
За даними Global Property Guide, відновлення ринку почалося після виходу Греції з програми фінансової допомоги і продовжилося після пандемії, коли попит підтримали економічне зростання, туризм, повернення іпотечного кредитування та іноземний капітал.
Іноземні покупці залишаються важливим фактором грецького ринку. За даними RE/MAX Greece, в Аттиці, включаючи Афіни та Афінську Рів’єру, лідерами серед іноземних покупців є ізраїльтяни, за ними йдуть турки та ліванці; також помітна присутність покупців з Китаю та України.
У Салоніках перше місце серед іноземних покупців також посідають ізраїльтяни, а до топ-5 входять громадяни Болгарії, Німеччини, Туреччини та Албанії. В інших регіонах Греції найбільшою групою іноземних покупців є німці, за ними йдуть болгари та французи, а також покупці з Ізраїлю та Туреччини.
