Фактична ціна реалізації нафти й конденсату, яка використовується під час визначення плати за надрокористування, у травні 2024 року становила 20 тис. 892,41 грн/тонна, що на 5,5% менше, ніж у квітні (22 тис. 99,81 грн/тонна).
Відповідні дані оприлюднено на сайті Міністерства економіки України.
Як повідомлялося, у січні 2023 року фактична ціна реалізації становила 13 тис. 296,86 грн/тонна, у лютому – 13 тис. 251,2 грн/тонна, у березні – 12 тис. 521,5 грн/тонна, у квітні – 15 тис. 514,87 грн/тонна, у травні – 14 тис. 158,35 грн/тонна, у червні – 14 тис. 673,35 грн/тонна, у липні – 17 тис. 178,34 грн/тонна, у серпні – 19 тис. 775,18 грн/тонна, у вересні – 22 тис. 90,89 грн/тонна, у жовтні – 21 тис. 475,25 грн/тонна, листопаді – 19 тис. 402,94 грн/тонна, у грудні – 17 тис. 959,58 грн/тонна, у січні 2024 року – 19 тис. 210,38 грн/тонна, у лютому – 19 тис. 210,38 грн/тонна, у березні – 20 тис. 406,95 грн/тонна, у квітні – 22 тис. 99,81 грн/тонна.
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) та Міністерство закордонних справ України узгодили ветеринарні сертифікати з компетентними органами Канади, відтепер українські виробники яєчних продуктів зможуть експортувати свою продукцію до цієї країни, повідомила пресслужба відомства.
“Системна робота Міністерства закордонних справ України спільно з Держпродспоживслужбою дають змогу й надалі відкривати нові можливості для української продукції у світі. Ми розуміємо, наскільки важливо підтримувати українських експортерів, особливо під час війни. Саме тому ми ведемо постійні переговори з іноземними партнерами щодо цього і крок за кроком ми відкриваємо для українських компаній нові ринки”, – заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
“Новий ринок – економічна стабільність для національного виробника, збереження робочих місць, особливо під час війни, та посилення конкурентоспроможності України на світовій торговельній арені.
Разом з українськими дипломатами продовжуємо роботу за цим напрямом”, – зазначив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Відомство поінформувало, що форми сертифікатів уже опубліковані на його офіційному вебпорталі в рубриці «Сертифікати на експорт з України» розділу «Міжнародне співробітництво». Пояснення до вимог законодавства Канади знаходяться в розділі «Вимоги країн світу».
«Експорт яєчних продуктів до Канади можливий лише за умови співпраці з ліцензованими імпортерами в Канаді», – попередила Держпродспоживслужба.
Динаміка імпорту товарів у 2023 році за найважливішими позиціями та відносно 2022 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Кількість страхових компаній України в травні 2024 року скоротилася на одну компанію і станом на кінець місяця на ринку працюють 83 ризикових страховика, 12 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитне агентство»), повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ).
Загалом кількість учасників небанківського фінансового ринку країни в травні скоротилася з 1045 (станом на 30 квітня 2024 року) до 1014 (станом на 31 травня 2024 року).
Кількість банків залишилася незмінною – 63.
За даними НБУ, з реєстру виключено 26 фінансових компаній, одного ризикового страховика і два ломбарди примусово. Водночас одну колекторську компанію і дві кредитні спілки виключено за ініціативою заявника. При цьому до реєстру включено одну колекторську компанію.
Протягом травня вісьмом фінансовим компаніям, одному страховику та ломбарду анулювали всі ліцензії примусово, ще 18 фінкомпаніям, одному ломбарду та двом кредитним спілкам – добровільно.
Станом на 31 травня 2024 року на ринку небанківських фінансових послуг працювало 555 фінансових компаній (у квітні було 581), 83 страховики non-life (84), 12 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом, 119 ломбардів (121), 125 кредитних спілок (127), п’ять лізингодавців, 40 страхових брокерів і 74 колекторські компанії (кількість не змінилася).
У рамках розроблення нової концепції генерального плану Харкова Фонд Нормана Фостера спільно з Харківською міськрадою, Європейською економічною комісією ООН (UNECE), Arup та інститутом «Харківпроект» проводять міжнародний архітектурний конкурс модернізації житлових кварталів міста.
“Оголошений конкурс є частиною масштабного проєкту концептуального майстер-плану Харкова, над яким працює Фонд британського архітектора Нормана Фостера в рамках проєкту ООН для українських міст. Я закликаю якомога активніше подаватися на нього українських і міжнародних архітекторів”, – повідомила директорка департаменту лісів, землекористування та житлового господарства Європейської економічної комісії ООН Паола Деда під час конференції “Resilience, Reconstruction, Prosperity: Perspectives for Ukraine’s Economy” в Берліні в понеділок.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в прес-службі Харківської обласної державної адміністрації, унаслідок російської агресії пошкоджень зазнало понад 9 тис. будівель, половина з яких житло, зруйновано 130 шкіл і 110 дитячих садочків, понад 160 тис. людей втратили дах над головою.
Оголошений конкурс є частиною масштабного проекту концептуального майстер-плану Харкова, над яким працює Фонд британського архітектора Нормана Фостера на замовлення UNECE.
У фокусі конкурсу – найбільш густонаселений і найбільш постраждалий район Харкова, Салтівка, а точніше Північна Салтівка.
“Цей конкурс шукає рішення, які усунуть розрив між інноваційним дизайном і практичним застосуванням.
Завдання полягає в тому, щоб розробити модульну систему, здатну модернізувати наявні бетонні панельні житлові будинки та поліпшити громадські простори, зосередивши увагу на створенні безпечних, енергоефективних і динамічних кварталів”, – йдеться в релізі Фонду Фостера.
Модульні компоненти фасаду і даху, бомбосховища, а також інтеграція додаткових функцій на перших поверхах мають розглядатися як частина реконструкції. Система також має надавати рішення з відновлення серйозно пошкоджених будівель з оновленою, але при цьому місцевою архітектурною ідентичністю.
У Фонді Фостера зазначають, що з огляду на типову забудову житлових районів Харкова, надалі знайдені рішення проєктів-переможців можуть бути екстрапольовані на інші житлові райони міста.
Після оголошення переможців відібрані пропозиції будуть доопрацьовані до робочого проекту будівництва.
Крайній термін участі в конкурсі – 12 вересня 2024 року.
Як повідомлялося, Європейська економічна комісія ООН (UNECE) створила робочі групи #UN4Kharkiv і #UN4Mykolaiv і запросила міжнародних архітекторів допомогти цим містам розробити перспективні генеральні плани. Харкову допомагає Фонд британського архітектора Нормана Фостера, у Миколаєві роботу координує глобальна дизайнерська та архітектурна компанія One Works (Італія).
Фонд державного майна (ФДМ) України здійснив дебютний продаж націоналізованого заводу: на повторному аукціоні в системі «Прозорро.Продажі» реалізували за 103,11 млн грн завод із виробництва м’ясної оболонки ПрАТ «ПентоПак» (Бориспіль), повідомив голова ФДМ Віталій Коваль.
“На оплату вартості лота у покупця є 20 днів. Крім запропонованої вартості, інвестор уже заплатив гарантійний внесок у розмірі 20,375 млн грн”, – повідомив він у Telegram.
Голова ФДМ нагадав, що «ПентоПак» було конфісковано в сім’ї російсько-грецького олігарха Саввіді, а кошти від його продажу підуть на відновлення нашої держави до Фонду ліквідації наслідків російської агресії.
Покупцем стало ТОВ «Лонікос» (Київ), директором якого є Лариса Ашкіназі.
Згідно з Опендатабот, основним видом діяльності підприємства є надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна. Також «Лонікос» займається неспеціалізованою оптовою торгівлею та діяльністю посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами.
Як повідомлялося, 31 травня, після першого безрезультатного аукціону, призначеного на «Прозорро.Продажі», завод було виставлено на повторний аукціон за вдвічі зниженою ціною – за 101,87 млн грн.
У ФДМ повідомили, що завод забезпечує повний цикл виробництва упаковки для м’ясопереробної продукції. «ПентоПак» виробляє багатошарову синтетичну синтетичну термоусадочну оболонку, застосовуючи передові технології. Серед клієнтів підприємства – відомі українські бренди, такі як «Рудь», «Глобино», «М’ясна гільдія», а також замовники з понад 30 країн світу.
Підприємство зберегло 193 робочих місця, не має заборгованості із заробітної плати та перед бюджетом. Компанія планує модернізацію виробництва та вихід на нові ринки пакувальних матеріалів для молочної промисловості, переробку риби та пакування кормів для тварин.
Раніше, у лютому 2024 року, ВАКС ухвалив рішення про конфіскацію майна Саввіді та передачу 100% акцій «ПентоПак» ФДМ, оскільки олігарх має тісні зв’язки з керівництвом РФ і надає підтримку окупаційній владі на тимчасово захоплених територіях України.
