Колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан переобраний головою партії Fidesz на один рік, незважаючи на поразку партії на квітневих парламентських виборах та падіння її рейтингу в опитуваннях.
На партійному з’їзді за Орбана проголосували 729 делегатів із 737 дійсних бюлетенів. Голосів «проти» не було, вісім делегатів утрималися. Орбан був єдиним кандидатом на посаду лідера партії.
Переобрання підтвердило, що Орбан зберігає контроль над Fidesz навіть після втрати влади. Партія перейшла в опозицію після 16 років правління, поступившись на квітневих виборах партії Tisza на чолі з Петером Мадьяром.
За даними Reuters, останні опитування показують різку зміну політичного балансу в Угорщині: підтримка Fidesz знизилася приблизно до 17%, тоді як Tisza отримала близько 55%. На виборах партія Мадьяра отримала парламентську більшість, достатню для перегляду частини політичної та інституційної системи, що склалася за Орбана.
На з’їзді Орбан визнав відповідальність за поразку Fidesz і заявив, що партія повинна навчитися працювати в нових умовах — вже не як правляча сила, а як опозиція. При цьому його переобрання показує, що всередині Fidesz поки що немає публічної альтернативи колишньому прем’єру.
Для Угорщини це означає збереження Орбана як ключової фігури правої опозиції та головного політичного опонента уряду Петера Мадьяра. У найближчий рік Fidesz, ймовірно, намагатиметься перебудувати партійну структуру, утримати ядро прихильників і сформувати стратегію повернення до влади.
Петер Мадяр, колишній представник політичної системи Fidesz, створив партію Tisza після розриву з оточенням Орбана і став головним бенефіціаром суспільного невдоволення корупцією, станом інститутів та тривалим домінуванням Fidesz. Його перемога на виборах стала найбільшою політичною поразкою Орбана з 2010 року.
Віктор Орбан — угорський політик, один із найвідоміших правих лідерів Європи. Він вперше обіймав посаду прем’єр-міністра Угорщини у 1998–2002 роках, потім повернувся до влади у 2010 році й очолював уряд 16 років. За часів Орбана Fidesz сформувала модель влади, яку сам політик називав «неліберальною демократією». Його уряди проводили жорстку міграційну політику, посилювали контроль над інститутами та ЗМІ, конфліктували з ЄС з питань верховенства права.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Північної Македонії Гордана Сіляновська-Давкова заявила, що Європейському Союзу необхідно переглянути методологію переговорів про вступ, оскільки нинішній формат, за її словами, не повинен будуватися за принципом «мовчи і слухай».
Сіляновська-Давкова підкреслила, що Північна Македонія не приймає такий підхід до діалогу з ЄС. За її словами, переговорний процес має ґрунтуватися на рівноправності, повазі та зрозумілих критеріях, а не на політичних вимогах, які виходять за межі класичних умов вступу.
Критика пролунала на тлі затяжного тупика в євроінтеграції Північної Македонії. Країна отримала статус кандидата ще у 2005 році, проте рух до ЄС багато років блокувався спочатку суперечкою з Грецією щодо назви країни, а потім розбіжностями з Болгарією з питань історії, мови та прав болгарської меншини.
Після Преспанської угоди 2018 року країна змінила назву з Македонії на Північну Македонію, що відкрило шлях до вступу в НАТО і мало прискорити євроінтеграцію. Однак пізніше переговорний процес знову виявився заблокованим через вимоги, пов’язані з внесенням болгар до конституції країни.
У 2022 році ЄС узгодив так звану французьку пропозицію, яка мала зняти болгарське вето та розблокувати переговори. Однак у Скоп’є ця формула викликала гострі політичні суперечки: частина політичних сил вважає, що двосторонні історичні та ідентичні питання не повинні ставати частиною європейських критеріїв.
Сіляновська-Давкова раніше вже критикувала підхід ЄС, заявляючи, що розширення має повернутися до Копенгагенських критеріїв, принципів меритократії, реформ і верховенства права, а не залежати від додаткових двосторонніх вимог.
Формально країна залишається на європейському шляху, однак без конституційних змін і політичного компромісу з Болгарією відкриття та просування переговорних кластерів залишається ускладненим.
Наразі офіційними країнами-кандидатами на вступ до ЄС є Албанія, Боснія і Герцеговина, Грузія, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія, Туреччина та Україна. Косово розглядається ЄС як потенційний кандидат, однак його статус ускладнений тим, що незалежність Косово не визнають п’ять держав-членів ЄС.
Історія Туреччини показує, що статус кандидата сам по собі не гарантує вступу.
Туреччина подала заявку на вступ до тодішнього Європейського економічного співтовариства ще в 1987 році, отримала статус кандидата в 1999 році, а переговори про вступ були розпочаті в 2005 році.
Однак переговори Туреччини з ЄС фактично зайшли в глухий кут і вже багато років не просуваються. Основні причини — претензії ЄС до стану демократії, прав людини, верховенства права, свободи ЗМІ, а також політичні розбіжності з окремими країнами ЄС. При цьому Туреччина формально залишається країною-кандидатом, але її членство в ЄС у найближчій перспективі не розглядається як реалістичний сценарій.
Для Північної Македонії та інших країн-кандидатів на вступ турецький приклад є нагадуванням, що процес вступу може тривати десятиліттями. Тому Скоп’є домагається більш передбачуваної та політично збалансованої методології, за якої просування до ЄС залежатиме насамперед від реформ, а не від нових двосторонніх блокувань.
https://t.me/relocationrs/3030
Перегляд правил захисту прав авіапасажирів у ЄС може стати серйозним викликом для бізнес-моделі Wizz Air та інших ультралоукостерів, які забезпечують прибутковість не лише за рахунок базового тарифу, а й завдяки широкому набору додаткових платних послуг.
Європейські інститути обговорюють оновлення правил, пов’язаних з компенсаціями за затримки та скасування рейсів, правом пасажирів на ручну поклажу, розміщенням сімей, прозорістю додаткових зборів та обробкою скарг. Для класичних авіакомпаній це означає зростання compliance-навантаження, але для ультралоукостерів потенційний ефект може бути сильнішим, оскільки значна частина їхніх доходів формується за рахунок ancillary revenue — плати за багаж, вибір місця, пріоритетну посадку, зміну бронювання та інші послуги.
Wizz Air є одним із найяскравіших представників цієї моделі в Європі. Базовий тариф компанії зазвичай включає мінімальний набір послуг, а багато елементів поїздки оплачуються окремо. На офіційному сайті Wizz Air зазначено, що пасажир безкоштовно може взяти на борт одну ручну сумку розміром до 40 x 30 x 20 см, яка повинна поміщатися під сидінням. Більший ручний багаж, багаж у багажному відсіку, вибір місця та низка інших послуг оплачуються додатково.
Саме ця модель дозволяє лоукостерам пропонувати низький стартовий тариф, але одночасно підвищувати середній дохід з пасажира через додаткові сервіси. Якщо ЄС запровадить більш жорсткі вимоги до безкоштовного ручного багажу, розміщення дітей поруч із супроводжуючими дорослими або обмежить окремі збори, частина доходів авіакомпаній може опинитися під тиском.
Ключова дискусія точиться навколо перегляду Regulation (EC) No 261/2004, який регулює компенсації та допомогу пасажирам у разі відмови в посадці, скасування та тривалих затримок рейсів. За даними аналітичної служби Європарламенту, Рада ЄС у 2025 році запропонувала змінити пороги компенсації, зокрема встановити більш тривалі пороги затримок для виплат, тоді як Європарламент виступає за збереження більш жорсткого захисту пасажирів та додаткових прав, включаючи посилення правил щодо ручної поклажі та заборону несправедливих ancillary charges.
Для Wizz Air ризик полягає в тому, що регулятор може зачепити відразу дві основи моделі: доходи від додаткових послуг та операційну дисципліну. Ультралоукостери працюють з високим завантаженням флоту, щільним розкладом та швидким оборотом літаків. Будь-які нові вимоги до обслуговування пасажирів, компенсацій, пересадок, багажу або розміщення можуть збільшити витрати та знизити гнучкість.
Особливо чутливою може стати тема ручної поклажі. Зараз багато європейських лоукостерів відокремлюють невелику сумку під сидінням від повноцінної cabin bag, яка розміщується на верхній полиці.
Якщо нова редакція правил закріпить право пасажира на більшу безкоштовну ручну поклажу, це вдарить по одному зі звичних джерел додаткових доходів. Крім того, у авіакомпаній може виникнути операційна проблема: у салонах вузькофюзеляжних літаків фізично не вистачає місця для повноцінного багажу всіх пасажирів.
Друга чутлива тема — розсадження сімей. Якщо авіакомпанії зобов’яжуть безкоштовно садити дітей поруч із батьками або супроводжуючими дорослими, це обмежить монетизацію вибору місць. Для пасажирів це буде поліпшенням сервісу, але для лоукостерів — втратою частини доходів від seat selection.
Третій напрямок — компенсації за затримки та скасування. Чинне регулювання EC261 передбачає виплати від 250 до 600 євро залежно від дальності маршруту за певних умов. Wizz Air на своєму сайті прямо вказує такі суми компенсацій за EC261.
Авіакомпанії та галузеві асоціації попереджають, що розширення прав пасажирів може істотно збільшити їхні витрати. За оцінками, які наводилися в галузевій дискусії, чинний режим EC261 вже обходиться європейським перевізникам приблизно в 8 млрд євро на рік, а розширення вимог може збільшити цю суму.
Однак для пасажирів і споживчих організацій аргумент протилежний: європейський ринок авіаперевезень став складнішим, а багато зборів і обмежень стали непрозорими. З цієї точки зору посилення правил має не зруйнувати лоукост-модель, а зробити її чеснішою — щоб підсумкова ціна квитка була зрозумілішою з самого початку покупки.
Для ринків Центральної та Південно-Східної Європи можливі зміни особливо важливі. Wizz Air займає сильні позиції в Угорщині, Румунії, Польщі, Сербії, Північній Македонії, Албанії, Боснії та Герцеговині та інших країнах регіону. Для багатьох аеропортів і пасажирів компанія стала ключовим постачальником доступних міжнародних рейсів. Будь-яка зміна в економіці лоукостерів може вплинути на частоту рейсів, ціни та доступність напрямків.
З іншого боку, тиск на Wizz Air не обов’язково означає відмову від поточної моделі. Компанія може адаптуватися за рахунок дорожчих базових тарифів, нових пакетних пропозицій, оптимізації розкладу, перегляду багажної політики, цифровізації обробки претензій та підвищення частки прямих продажів. Лоукостери вже проходили через подібні цикли регулювання і зазвичай реагували не виходом з ринку, а зміною структури тарифів.
Головне питання для Wizz Air та інших ультралоукостерів — наскільки далеко зайде ЄС. Якщо реформи обмежаться уточненням компенсацій та процедур, ефект буде керованим. Якщо ж правила торкнуться безкоштовного багажу, сімейного розміщення та додаткових зборів, тиск на ancillary revenue може стати помітним.
Еужен Томак, уродженець півдня Одеської області та депутат Європарламенту від Румунії, зняв свою кандидатуру з виборів на посаду прем’єр-міністра після того, як не зміг сформувати уряд у встановлений законом 10-денний термін. Президент Румунії Нікушор Дан після цього висунув новим кандидатом у прем’єри Адріана Вештю — заступника голови Національної ліберальної партії, колишнього міністра розвитку та голову повітової ради Брашова.
Томак був висунутий 4 червня як незалежний кандидат, який мав сформувати технократичний уряд і вивести країну з політичної кризи. Однак парламентські партії не надали йому достатньої підтримки. За даними Reuters, політичні лідери віддали перевагу варіанту політичного уряду меншості, а не технократичному кабінету.
Політична криза в Румунії почалася після розпаду проєвропейської коаліції та відставки уряду Іліє Боложана. Падіння кабінету ускладнило прийняття економічних рішень, поставило під ризик доступ до європейського фінансування та посилило тиск на національну валюту.
Еужен Томак народився 1981 року в українській частині історичної Бессарабії, на території нинішньої Одеської області. У 17 років він переїхав до Румунії за стипендіальною програмою для етнічних румунів із сусідніх країн. Пізніше закінчив Бухарестський університет, займався історією, журналістикою та політикою.
У Румунії Томак був державним секретарем у Міністерстві закордонних справ, депутатом парламенту, лідером Партії народного руху (PMP), а з 2019 року є депутатом Європейського парламенту. У Європарламенті він представляв Румунію і виступав за проєвропейський курс, підтримку Молдови та зміцнення східного флангу ЄС і НАТО.
Новий кандидат у прем’єри Адріан Вештя тепер повинен за 10 днів сформувати кабінет і отримати вотум довіри в парламенті. Президент Дан назвав його прозахідним політиком, людиною діалогу та управлінцем з досвідом роботи з бюджетами та європейськими фондами.
Румунія залишається однією з найбільших країн Східної Європи, членом ЄС і НАТО, а також важливим сусідом України. Тому затяжна урядова криза в Бухаресті має значення не тільки для внутрішньої політики, але й для регіональної стабільності, економіки та координації східноєвропейської політики ЄС.
9 червня у Чернігові відкрили Bosch Junior Academy — сучасний навчально-інноваційний хаб у сфері обслуговування, діагностики та ремонту автомобілів, повідомили в прес-службі ТОВ «Роберт Бош Лтд» агентству «Інтерфакс-Україна».
Новий навчальний простір запрацював на базі Чернігівського вищого професійного училища. Інвестиції в матеріально-технічну базу проєкту Bosch Junior Academy в Україні на цьому етапі перевищили 100 тис. євро. Студенти навчатимуться на сучасному діагностичному обладнанні Bosch, яке використовується у провідних автосервісах світу, а навчальний процес максимально наближений до умов роботи сучасного СТО.
Цей проєкт реалізовано у партнерстві між Бельгійським агентством з міжнародного співробітництва Enabel та компанією Bosch в Україні за підтримки Міністерства освіти і науки України та Чернігівської обласної військової адміністрації.
“Для нас цей проєкт є спробою створити нову модель співпраці між державою, бізнесом та професійною освітою. Ми хочемо перевірити, як приватний сектор може бути інтегрований у підготовку фахівців, щоб навчальні програми відповідали реальним потребам ринку праці. Bosch була однією з перших приватних компаній, які запропонували свою допомогу Україні, і сьогодні ми продовжуємо цю співпрацю, створюючи для молоді реальні можливості для професійного розвитку та працевлаштування», – зазначив директор Enabel в Україні Дірк Депре.
За словами генерального директора ТОВ «Роберт Бош Лтд» Сергія Барановського, відкриття Bosch Junior Academy в Чернігові є важливим кроком, який підкреслює стратегічне бачення компанії щодо розвитку професійної освіти в Україні.
У компанії нагадали, що наприкінці 2025 року перша Bosch Junior Academy відкрилася в Борисполі. У 2026 році компанія разом з агентством Enabel продовжує розвиток мережі навчально-інноваційних хабів: окрім щойно відкритої академії в Чернігові, триває підготовка до відкриття ще одного навчального простору в місті та робота над запуском Bosch Junior Academy у Броварах.
Ці проєкти є частиною довгострокової стратегії Bosch, спрямованої на підтримку професійної освіти, розвиток галузевої спільноти та зміцнення кадрового потенціалу українського ринку праці. Після завершення навчання учасники програм отримують сертифікати міжнародного зразка та кваліфікації, які визнаються мережею Bosch Service у різних країнах світу. Співпраця з мережею «Бош Авто Сервіс» відкриває для студентів можливості для проходження практики та подальшого працевлаштування: за результатами останнього опитування понад 30% стажерів успішно працевлаштувалися в мережі.
Бельгійське агентство з міжнародного співробітництва Enabel сприяє відновленню, відбудові та євроінтеграції України. У співпраці з МОН Enabel підтримує трансформацію закладів у 12 областях у Центри професійної досконалості. У цільових регіонах програми BE-Relieve – у Київській та Чернігівській областях – агентство також інвестує у розвиток хабів Junior Academy, будівництво укриттів та інноваційні програми підготовки й перепідготовки фахівців.
Bosch в Україні – один із провідних постачальників рішень для автомобільної промисловості, ринку автозапчастин, електроінструментів, систем опалення, кондиціонування, гарячого водопостачання, енергоефективних технологій, систем безпеки, промислових рішень та побутової техніки.