Книжки передавали на склади корпоративних підприємств АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія». Звідти видання відправляються по містах України та Європи.
За цей час вже передали майже 320 тисяч примірників книжок волонтерським центрам в українських містах та країнах Європи, де зараз проживають біженці. Доставка літератури здійснюється вантажним транспортом волонтерів і волонтерських організацій.
Найбільше книжок передали у Львівську область — більше 25 тисяч. Також понад 125 тисяч книжок надійшли до Кропивницького, Тернополя, Дрогобича, Чернівців, Кам’янець-Подільського, Івано-Франківська, Ужгорода, Хмельницького.
Крім того, понад 190 тисяч примірників літератури відправили за кордон, а саме: 45 тисяч книжок до Польщі, майже 28 тисяч – в Австрію, більше 1 тисячі – в Румунію, 76 тисяч – у Словаччину, 4 тисячі – у Чехію, більше 1 тисячі – в Угорщину, 2 тисячі – в Албанію, біля 2 тисяч – у Хорватію, понад 2 тисяч – у Швейцарію, 2 тисячі – в Нідерланди, майже 5 тисяч – у Німеччину, майже 8 тисяч – у Велику Британію.
Ще 18 тисяч примірників книжок зараз прямують до Словаччини та Австрії.
Акцію започаткували 15 березня Державний комітет телебачення і радіомовлення України спільно з Офісом Президента України та Міністерством культури та інформаційної політики.
Мета акції — безкоштовно забезпечити дітей, які були змушені переселитися рятуючись від російської збройної агресії, підручниками, навчальними посібниками, художньою літературою.
Нагадаємо, що раніше у межах цієї акції передали 100 тисяч примірників літератури у різні країни Європи.
Як відомо, у межах проєкту «Книжки без кордонів» для дітей з України, які вимушено виїхали до інших країн, передали книжки до Польщі, Литви, Великої Британії та інших країн.
Технічно для відновлення роботи аеропортів в Україні необхідно до двох тижнів, проте практично це можна зробити лише за гарантованої безпеки, заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
“Першим аеропортом ми розглядаємо Львівський аеропорт. Я сподіваюся, що як це було з Чорноморською зерновою ініціативою, коли ми отримаємо гарантовану безпеку, гарантії насамперед від міжнародних партнерів, від ООН, ми почнемо, я сподіваюся”, – сказав він на 17-й щорічний зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES), проведеної Фондом Віктора Пінчука наприкінці цього тижня у Києві.
Відповідаючи на запитання, Кубраков наголосив, що основна перешкода для відновлення польотів цивільних судів – безпека, а не технічні питання.
Як повідомлялося, українське небо закрите для польотів цивільних літаків із першого дня повномасштабної військової агресії РФ – з 24 лютого цього року.
Наприкінці липня Закарпатська облрада вирішила виділити 26 млн грн Ужгородському аеропорту, а голова облради Володимир Чубірко висловив упевненість, що його вдасться запустити “через місяць-другий”. За його словами, перевагою ужгородського аеропорту є те, що поріг злітно-посадкової смуги розташований за кількасот метрів від українсько-словацького кордону і для здійснення посадок приладами на цьому аеродромі використовується повітряний простір Словаччини.
Проте за кілька днів Глава Закарпатської обласної державної адміністрації Віктор Микита спростував заяви Закарпатської облради щодо планів швидкого відновлення роботи аеропорту “Ужгород”. “… зараз заяви про відновлення роботи аеропорту – це не більше, ніж бажання та наміри”, – наголосив Микита.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 5,29 млн. тонн зернових культур, серед яких 3,17 млн. тонн кукурудзи (60% загального обсягу поставок), 1,65 млн. тонн пшениці (31%) та 447 тис. тонн ячменю (8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР були в 1,94 рази нижчими за показники аналогічного періоду минулого року (за 1 липня-9 вересня 2021 року експортовано 10,29 млн тонн).
При цьому, згідно з даними відомства, за з 31 серпня по 9 вересня на зовнішні ринки поставлено 1,33 млн. тонн зернових культур (147,8 тис. тонн щодобово), тоді як за попередній період, 26-31 серпня – 550 тис. тонн. зернових культур (110 тис. тонн щодобово), 19-26 серпня – 430 тис. тонн зернових культур (61,4 тис. тонн щодобово), а 11-19 серпня – 770 тис. тонн (96,2 тис. тонн щодобово) ). Таким чином, середньодобові темпи експорту за дев’ять днів зросли на третину в порівнянні з попереднім періодом і досягли максимального значення з початку МР.
Загалом з початку 2022/2023 МР та до 9 вересня 2022 року Україна експортувала 1,65 млн тонн пшениці (у 3,6 раза менше порівняно з аналогічною датою 2021/2022 МР), 447 тис. тонн ячменю (у 6,7 разів менше), 0,8 тис. тонн жита (у 18 разів менше) та 15,6 тис. тонн борошна (у 1,7 раза менше). Проте темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги – її вивезено 3,17 млн тонн, що у 2,37 разу перевищує показники 2021/2022 МР.
Усього за період 31 серпня-9 вересня на зовнішні ринки поставлено 680 тис. тонн кукурудзи, 510 тис. тонн пшениці, 137 тис. тонн ячменю, 0,3 тис. тонн жита та 3,7 тис. тонн борошна.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морпортів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Група компаній “Текстиль-Контакт” відкриє у Рівненській області перший у країні індустріальний парк з виробництва ненаркотичних технічних конопель, де буде запущено повний цикл дослідження, селекції, вирощування та переробки цієї рослини.
Як повідомляється на Facebook-сторінці Рівненської обласної військової адміністрації (ОВА), вироблена з конопель тканина використовуватиметься, зокрема, як матеріал для пошиття військової форми, непомітної для випромінювання тепловізорів. Крім того, технічні коноплі є хорошим антисептиком, з неї виробляють опалювальні пелети та продукти харчування.
“Ще у квітні зустрівся з власниками компанії Олександром Соколовським та керівником проектів Олексієм Більшовим. Це найбільша компанія в Україні, яка займається виробництвом тканин та одягу. Тоді обговорювали можливість відкриття їх виробництва у Рівненській області. Зараз ми вийшли на фінішну пряму”, – цитує ОДА свого главу Віталія Коваля.
За його даними, створення індустріального парку не обмежиться інвестиціями в область та створенням робочих місць, але запустить нову галузь у країні.
“Вже підписали меморандум про релокацію лінії виробництва тканин. Отримали технічне завдання щодо земельної ділянки. Працюємо над пошуком варіантів. Закликаю громади надавати свої пропозиції до Департаменту економіки РОВА”, – підсумував Коваль.
“Текстиль-Контакт” – одна з найбільших торгово-виробничих груп на ринку легкої промисловості України, заснована у 1995 році. В даний час представляє холдинг, що поєднує різні напрямки активів: оптова та роздрібна торгівля, імпорт тканин, фурнітури та домашнього текстилю, виробництво тканин, ниток, хімчистка, а також пошиття одягу та спецодягу (зокрема військового обмундирування), медичних виробів.
До російського вторгнення фабрика випускала близько 400 тис. м тканини на місяць.
Медичний центр «Лелека» (Пуща-Водиця, Київська обл.) відновив роботу пологового будинку, яка була припинена через військову агресію РФ, і відкрив хірургічне відділення широкого профілю для дорослих.
Як повідомляється в прес-релізі медичного центру, пологовий будинок відновив роботу з 1 вересня 2022 року. Клініка як і раніше надаватиме медичну допомогу під час пологів та ведення вагітності, а також послуги з лікування гінекологічних проблем.
Крім того, на базі пологового будинку запрацював повноцінний центр сучасної хірургії, де проводиться хірургічне лікування широкого профілю захворювань для дорослих.
У планах компанії трансформація у багатопрофільну клініку.
Серед основних напрямів хірургічного центру «Лелека» оперативна гінекологія та ендоскопія, мамологія, судинна хірургія (флебологія), абдомінальна (лапароскопічна), баріатрична, ендокринна та амбулаторна хірургії, проктологічні та урологічні операції. Крім того, розвиватиметься напрямок пластичної хірургії.
Як наслідок повномасштабної війни, можемо вже говорити про значне зменшення кількості нових вагітностей і пологів як в Україні в цілому, так і в Києві зокрема. «Лелека» у Пущі-Водиці – це велике, просторе, інноваційне та по-сучасному оснащене приміщення, яке потрібно задіяти на повну потужність. Тому вирішили запускати нові медичні напрямки та трансформуватися з клініки лише для жінок у багатопрофільний медичний центр», – наводяться у прес-релізі слова генерального директора медичного центру «Лелека» Валерія Зукін.
Медцентр також повідомив, що на честь запуску нового напрямку «Лелека» проводить безкоштовні операції для військовослужбовців ЗСУ та їхніх сімей, а також мешканців постраждалих від агресії РФ населених пунктів Київської області – Горенки, Бучі, Ірпеня та Мощуна. Перелік безкоштовних послуг включає, зокрема, оперативні втручання при жовчнокам’яній хворобі, лапароскопічні та відкриті операції при грижах, операції при діафрагмальній грижі, а також операції при варикозі.
Як повідомлялося, медичний центр “Лелека” отримав сертифікат найпрестижнішої міжнародної системи акредитації медичних закладів JCI.
ТОВ «Лелека» створено у 2014 році.
Фондові індекси найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) підвищуються на торгах у п’ятницю, слідуючи динаміки американського фондового ринку.
Інвестори, зокрема, аналізують статистичні дані з Китаю та оцінюють заяви глави Федеральної резервної системи (ФРС) США Джерома Пауелла.
ФРС повністю сфокусована на зниженні темпів інфляції в США, заявив Пауелл, виступаючи на онлайн-заході інституту Катона у четвер.
Пауелл в основному повторив заяви, зроблені ним під час недавнього симпозіуму в Джексон-Хоулі. Він зазначив, що ухвалив рішення бути гранично “коротким і точним” у ході симпозіуму, щоб підкреслити абсолютну відданість ФРС поверненню інфляції до 2% мети, пише газета The Wall Street Journal.
Тим часом Європейський центральний банк (ЄЦБ) підвищив усі три ключові відсоткові ставки на 75 б.п. за підсумками засідання у четвер. Базова процентна ставка за кредитами була підвищена до 1,25%, ставка за депозитами – до 0,75%, ставка за маржинальними кредитами – до 1,5%. Регулятор заявив про намір продовжити зростання ставок на наступних кількох засіданнях.
Біржі Південної Кореї закриті (осіннє свято Чхусок – день повного місяця).
Японський Nikkei 225 до 8:14 МСК піднявся на 0,6%.
У лідерах зростання серед компонентів індексу є акції транспортної компанії Nippon Yusen K.K. (+3,6%), що надає медпослуги онлайн M3 Inc. (+3,3%) та виробника кольорових металів Dowa Holdings Co. Ltd. (+2,8%).
Котирування акцій найбільшого роздрібного продавця одягу в Азії Fast Retailing зростають на 0,6% автомобільної Nissan Motor Co. – Знижуються на 0,9%.
Китайський Shanghai Composite до 8:16 МСК додав 0,6%, тим часом гонконгський Hang Seng збільшився на 2,4%.
Темпи інфляції у Китаї у серпні несподівано сповільнилися, що говорить про послаблення внутрішнього попиту за умов карантинних обмежень. Споживчі ціни (індекс CPI) минулого місяця збільшилися на 2,5% у річному вираженні після зростання на 2,7% у липні, повідомило Державне статистичне управління (ДСУ) КНР.
Аналітики в середньому очікували на прискорення темпів зростання до 2,8%, за даними Trading Economics.
Ціни виробників (індекс PPI) у КНР минулого місяця збільшилися на 2,3% у річному вираженні – мінімальними темпами за 18 місяців. Консенсус-прогноз аналітиків передбачав уповільнення зростання у серпні до 3,1% із 4,2% у липні.
Лідерами зростання Гонконгу є акції девелоперів Country Garden Holdings Co. Ltd. (+15%), Country Garden Services Holdings Co. Ltd. (+9,5%) та Longfor Group Holdings Ltd. (+6,1%).
Австралійський індикатор S&P/ASX 200 із відкриття ринку зріс на 0,6%.
Ринкова вартість найбільших гірничодобувних компаній світу BHP та Rio Tinto підвищилася на 2,5% та 2,2% відповідно.
