Влада Філіппін запустила для іноземних туристів електронну картку eARRIVAL Card, яка стане заміною декларації здоров’я в рамках ослаблення антиковидних обмежень, повідомляє газета Sunstar.
“Мінтуризму Філіппін (DOT) вітало введення урядом країни карти eARRIVAL Card, яка дозволить швидше і комфортніше в’їжджати в країну іноземним туристам. Карта стане заміною існуючої декларації One Health Pass (OHP) в рамках спрощення антиковидних обмежень у країні та залучення на Філіппіни більшої кількості гостей”, – пише видання.
Як зазначає газета, раніше мандрівники мали зареєструватися в програмі OHP за кілька днів до поїздки на Філіппіни та заповнити електронну медичну декларацію. У eARRIVAL Card видалені непотрібні поля для заповнення, щоб турист витрачав менше часу на анкету. Так, кількість питань для подорожуючих з метою туризму було скорочено вдвічі – з 20 до 10. Також було видалено питання про професію туриста та рівень його освіти.
Після надання інформації про поїздку, особисту інформацію, декларацію про стан здоров’я та відомостей про щеплення, на сайті eARRIVAL Card буде згенеровано унікальний QR-код. Його потрібно показати в аеропорту після прибуття на Філіппіни.
Крім того, мандрівникам не потрібно встановлювати мобільний додаток для реєстрації, оскільки eARRIVAL Card – це сайт, який відкривається у браузері. Також система позбавить туристів необхідності заповнювати паперові анкети тих, хто прибуває на Філіппіни.
Раніше в Мінтуризмі Філіппін обговорювалося питання поетапного послаблення антиковидних обмежень, зокрема вимог ПЛР-тестування та вакцинації від коронавірусу для тих, хто прибуває до країни.
За даними міністерства, з 1 січня по 17 жовтня Філіппіни відвідали 1,76 млн іноземних туристів, це більше ніж прогнозувала влада спочатку (1,7 млн).
Президент України Володимир Зеленський сказав, що питання його участі у саміті G-20 в Індонезії буде вирішено за кілька днів.
«Позиція моя особисто і позиція України була в тому, що якщо лідер Російської Федерації братиме участь у саміті, Україна не буде», – сказав він у четвер у Києві на прес-конференції після зустрічі з президентом Греції Катериною Сакелларопулу.
«Побачимо, як буде у майбутньому. Сьогодні я мав розмову з президентом Індонезії. Ми підтримуємо стосунки. У будь-якому разі ми були сьогодні запрошені. Подивимося. Декілька днів залишилося», – сказав Зеленський.
Саміт “великої двадцятки” пройде в Індонезії 15-16 листопада.
Компанія Microsoft надасть українській критичній інфраструктурі та іншим державно-важливим секторам технологічну допомогу у розмірі $100 млн до кінця 2023 року, повідомив віце-президент компанії Бред Сміт під час зустрічі з віце-прем’єром – головою Мінцифри Михайлом Федоровим у четвер.
“Завдяки технічній допомозі державні установи, критична інфраструктура та інші сектори в Україні продовжать безкоштовно використовувати цифрову інфраструктуру та працювати у хмарі Microsoft. Також компанія допоможе з кураторством та реалізацією цифрових секторів України, таких як кібер, судочинство, митниця, медицина та освіта”,- йдеться у повідомленні Мінцифри у Телеграм-каналі.
Федоров зазначив, що Microsoft стала однією з перших компаній, яка ще на початку березня призупинила нові продажі продуктів і послуг в Росії.
“За цей час Україна отримала понад $400 млн підтримки. Окрім безкоштовних сервісів, Microsoft підтримує Україну у сфері кібера, донатить на гуманітарну допомогу та співпрацює з українським урядом щодо документування військових злочинів російських загарбників”, – сказав віце-прем’єр.
Верховна Рада ухвалила закон “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, повідомив народний депутат Ярослав Желєзняк (фракція “Голос”). “Парламент ухвалив Державний бюджет на 2023 рік у другому читанні та в цілому”, – написав він у “Телеграм-каналі” у четвер. За словами Железняка, бюджет наступного року підтримали 295 народних депутатів, утрималися – 35, проти не проголосував ніхто.
Голоси розподілилися в такий спосіб: фракції “Слуга народу” – 211, “Голос” – 10, групи “Платформа “За життя і мир” – 18, “За майбутнє” – 15, “Довіра” – 16, “Відновлення України” – 15 , позафракційні – 10.
Фракції “Європейська солідарність” та “Батьківщина” не дали жодного голосу на підтримку держбюджету.
“Тепер сподіваємося, що міжнародні партнери оцінять нашу пунктуальність і повністю профінансують закладений дефіцит у розмірі $38 млрд”, – написав Железняк.
Як повідомлялося, парламентський бюджетний комітет 2 листопада позитивно оцінив доопрацювання урядом проекту держбюджету України на 2023 рік, відзначив його погодження з Міжнародним валютним фондом та рекомендував Верховній Раді ухвалити його у другому читанні та в цілому.
Комітет пропонував збільшити витрати на висвітлення діяльності Верховної Ради на 120 млн. грн., на парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини – на 96,56 млн. грн., на фінансування статутної діяльності політичних партій – на 519,39 млн. грн., на заходи, пов’язані. з проведенням приватизації державного майна – на 38,5 млн. грн.
Крім цього, пропонувалося додатково виділити 62,76 млн грн Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі та 16,38 млн грн – Національному агентству із запобігання корупції, все це – за рахунок скорочення Резервного фонду.
Бюджетний комітет нагадав, що у доопрацьованому до другого читання проекті держбюджету доходи збільшено на 50,1 млрд грн (або на 3,9%), у т.ч. за загальним фондом – на 26,5 млрд грн; витрати – на 66,8 млрд грн (або на 2,7%), у т.ч. за загальним фондом – на 43,2 млрд грн.
Крім цього, розширено дефіцит за загальним фондом на 16,7 млрд грн (або на 1,3%) за рахунок такого ж додаткового залучення зовнішнього фінансування – сумарно до 1 трлн 442,9 млрд грн. “Таким чином, граничний обсяг дефіциту державного бюджету пропонується встановити на рівні 20,6% прогнозного ВВП (збільшено на 0,6 процентного пункту порівняно із законопроектом, поданим на І читання)”, – розповів комітет, наголошуючи на суттєвих ризиках недоотримання таких запозичень.
Як зазначили депутати, відповідно збільшено граничний обсяг державного боргу на кінець 2023 року до 6 трлн 422,7 млрд грн, що становить 102,3% прогнозного ВВП (+2,2 в.п. до законопроекту, поданого до першого читання).
Під час підготовки проекту держбюджету на 2023 рік до другого читання було знижено прогнозне зростання ВВП до 3,2% із 4,6% та інфляції – до 28% із 30%. В результаті уточнений прогноз номінального ВВП становить 6 трлн 279,3 млрд грн. замість 6 трлн 399 млрд грн.
“Водночас у пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту зазначено, що більш оптимістичні очікування фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів, яка сприятиме підтримці платіжного балансу, зумовили коригування припущень щодо обмінного курсу гривні до долара США на кінець 2023 року – 45,8 грн. $1 (попередній прогноз – 50 грн/$1), причому середньорічне його значення залишається без змін (прогноз – 42,2 грн/$1)”, – зазначив комітет.
Він додав, що збільшено прогноз коштів, що перераховуються НБУ, на 51,6 млрд грн і передбачено зарахування таких коштів по 50% до загального та спеціального фондів, тоді як у законопроекті, поданому на І читання, – у повному обсязі до спеціального фонду. Таке зростання дозволило додатково направити 16,1 млрд грн до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, збільшеного до 35,5 млрд грн.
Серед основних змін до другого читання Комітет виділив збільшення видатків на пенсії на 38,9 млрд грн; виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб – на 1,4 млрд грн; судову владу – на 1,3 млрд грн (у т.ч. Державної судової адміністрації – на 1,1 млрд грн, Верховному суду – на 245,4 млн грн, Вищій раді правосуддя – на 25,5 млн грн), а також збільшення трансфертів до місцевих бюджетів – на 2,519 млрд грн, переважно на соцекономрозвиток.
Загалом доходи у доопрацьованому урядом до другого читання проекті держбюджету-2023 становлять 1 трлн 329,3 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 трлн 173,1 млрд грн, витрати – 2 трлн 580,7 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 2 трлн 296,5 млрд грн, граничний обсяг дефіциту – 1 трлн 296,5 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 трлн 124,6 млрд грн.
Прожитковий мінімум – 2589 грн., мінімальна заробітна плата – 6700 грн.
Загальні збори акціонерів ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” (м. Запоріжжя) прийняло рішення про припинення діяльності шляхом приєднання до ПрАТ “Страхова компанія “ВУСО” (Київ), наголошується в інформації компанії оприлюдненої в інформаційній базі НКЦПФР .
Також уточнюється, що ПрАТ “УАСК АСКА” припиняється як юридична особа. ПрАТ “СК “ВУСО” за передавальним актом приймає майно, права та обов’язки компанії та стає правонаступником “УАСК АСКА”.
Прості та привілейовані акції ПрАТ “УАСК АСКА” конвертуються у прості акції ПрАТ “СК “ВУСО”. Розміщення акцій здійснюється шляхом конвертації акцій “УАСК АСКА” у акції ПАТ “СК” ВУСО” з цією метою, та їх розподілу між акціонерами ПрАТ ” УАСК АСКА” у порядку та за коефіцієнтом конвертації акцій, визначеним у Договорі про приєднання. Коефіцієнт конвертації акцій дорівнює 1.0 (один).
Як повідомлялося, Антимонопольний комітет України на засіданні 4 серпня 2022 року ухвалив рішення про надання АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Альтитуда” (Київ) дозволу на придбання акцій ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” (Запоріжжя), що забезпечить перевищення 5 % голосів у вищому органі управління підприємства.
Раніше “ЗНВКФ “Альтитуда” повідомив про намір придбати 99,592891% УАСК “АСКА”. Також уточнювалося, що наразі цей фонд акціями “АСКА” не володіє і афілійованих осіб не має. Загалом йдеться про купівлю 18 млн 662,091 тис. простих акцій та 20,03 тис. привілейованих акцій “АСКА”.
Як повідомлялося, наприкінці листопада 2021 року інвестиційна компанія SCM Рената Ахметова повідомила про досягнення попередніх домовленостей з продажу УАСК “АСКА” акціонерам СК “ВУСО”. Нацбанк 22 грудня погодив “Альтитуді” купівлю 99,593% акцій “АСКА”, а також 62,2156% акцій ПрАТ “Страхова компанія “АСКО-Донбас Північний” (Дружківка Донецької обл.), в якому 62,4699% належало “АСКА”.
УАСК “АСКА” – перша приватна страхова компанія, що з’явилася у незалежній Україні, працює вже понад 30 років. Входила до портфелю міжнародної інвестиційної компанії SCM. НБУ 22 грудня 2021 року вирішив анулювати 34 її ліцензії на здійснення страхування на підставі поданої компанією заяви, крім ліцензії на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
СК “ВУСО” засновано у 2001 році. На даний час володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена у всіх регіонах України.
Компанія є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу. Мажоритарним акціонером компанії є АТ “Закритий недиверсифікований корпоративний венчурний інвестиційний фонд “Альтитуда” (Київ).
Чергові сім суден із 290 тис. тонн агропродукції для країн, Азії та Європи вийшли у четвер з українських портів “Чорноморськ”, “Одеса” та “Південний”, повідомляє Міністерство інфраструктури України.
“Зокрема, серед них Esentepe з 29 тис. тонн соняшникового насіння в Оман та Key Knight з 67 тис. тонн кукурудзи для Китаю”, – зазначило відомство на своїй фейсбук-сторінці.
Загалом з моменту виходу першого судна з українським продовольством експортовано 10 млн. тонн агропродукції, а кількість суден, що вийшли з українських портів до країн Азії, Європи та Африки з продовольством, досягла 430.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії було підписано два документи про створення спочатку терміном на 120 днів коридору для вивезення зерна з трьох українських портів: “Чорноморська”, Одеса та “Південний”. Україна ставила за мету вийти на експорт 3 млн тонн агропродукції на місяць у рамках ініціативи.
Після заяви Росії 29 жовтня про вихід із “зернової ініціативи” через нібито атаку України на кораблі в Севастополі експорт кілька днів здійснювався з перебоями, проте 2 жовтня перепони були остаточно зняті.
