Українські підприємства в січні поточного року знизили експорт алюмінію та виробів із нього на 33,7% порівняно із січнем 2022 року – до $6,776 млн, свинцю та виробів із нього на 41,4% – до $1,633 млн, нікелю та виробів становив $3 тис., тоді як у січні-2022 він був $397 тис.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн (у грудні – $6,330 млн), свинцю та виробів із нього на 68,7% – до $11,970 млн ($1,396 млн), нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн ($0,1 млн).
Українські підприємства в січні поточного року знизили імпорт нікелю та виробів із нього на 96,2% порівняно із січнем 2022 року – до $312 тис., алюмінію та виробів із нього – на 33,6%, до $26,529 млн. Водночас знизили ввезення свинцю та виробів із нього на 95,4% – до $32 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 20,4%, до $172 тис., а також знизили цинку та цинкових виробів – на 67%, до $2,238 млн.
Україна 2023 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2022 роком – до $59,754 млн (у грудні – $0,668 млн), алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн ($29,457 млн). Водночас знизила ввезення свинцю і виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн ($12 тис.).
Агрохолдинг “Укрлендфармінг” цього сезону планує задіяти 300-330 тис. га посівних площ, що більше, ніж рік тому, завдяки деокупації, повідомив власник холдингу Олег Бахматюк агентству “Інтерфакс-Україна” в понеділок.
За його словами, під питанням близько 30 тис. га в Чернігівській, Сумській та частині Миколаївської областей через мінування.
“Херсон, напевно, не встигнемо точно”, – сказав він, додавши, що під окупацією досі залишаються землі “Укрлендфармінга” в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях.
Водночас Бахматюк нагадав, що минулого року через окупантів було зірвано посівну в Київській, Чернігівській та Сумській областях.
Власник також зазначив, що значні зміни відбудуться у структурі посівних площ, зокрема площа під кукурудзою буде меншою, оскільки вона потребує великих капіталовкладень, на відміну, наприклад, від соняшнику.
Крім того Бахматюк повідомив, що огляд Чорнобаївської птахофабрики з холдингу “Авангард”, який входить до холдингу “Укрлендфармінг”, у Херсонській області показав нереальність відновлення її роботи в наявних умовах “ні з технічних причин, ні з людських”.
За його словами, фактично на фабриці залишилися лише пташники “із залізом”, тоді як усі шафи з управління кліматами, усі двигуни та техніка були вкрадені. “Усе, що можна було відкрутити і відламати, все відкрутили і відламали”, – констатував власник “Укрлендфармінгу”.
Він зазначив, що в таких умовах “Авангард” планує збільшувати виробництво на фабриці в Кам’янець-Подільському.
ПрАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” (МГЗК, Дніпропетровська обл.) у лютому поточного року знизив обсяги випуску продукції, зокрема через погрози обстрілу з боку російських окупантів, складні погодні умови та брак персоналу.
Згідно з інформацією підприємства, лютий виявився досить важким для МГЗК: на роботу всіх цехів і підрозділів впливали складні гірничо-геологічні умови, що склалися в шахтах комбінату, погодні умови, що суттєво вплинули на роботу Грушевського кар’єру, а також загрози артилерійських обстрілів, які здійснює армія Росії з боку тимчасово окупованого Енергодара.
Тому загальний видобуток сирої марганцевої руди по МГЗК склав 34,783 тис. тонн, що менше від встановленого плану лютого на 4816,7 тонн (87,8% від плану), оскільки шахти №№9/10 і 14/15 не впоралися зі своїми плановими завданнями.
Єдиним підземним видобувним цехом, який впорався зі своїми плановими показниками, стала шахта №3/5, яка видала на-гора понад план 206 тонн, сумарно – 4,006 тис. тонн руди (105,4% від плану).
Шахта №9/10 виконала план лютого на 69,8%, видавши на-гора 9207,3 тонн руди.
“На ці показники вплинули не тільки погані гірничо-геологічні умови, часті зупинки на ручні роботи, перехрещення штреків, а й катастрофічна нестача персоналу, який здебільшого перебував на лікарняних листах”, – констатується в інформації компанії.
Своєю чергою, з планом з нарізних робіт шахта №9/10 впоралася на 116,9%, тобто прохідники цього цеху нарізали 76 погонних метрів гірничих виробок, навіть незважаючи на те, що в останні робочі дні лютого вони виконували прохідницькі роботи вручну в 15-му південно-західному штреку, уточнюють на підприємстві.
Водночас наголошується, що на шахті №14/15 виникла певна дестабілізація морального клімату робітників цеху з огляду на проблеми нестачі персоналу, часті поломки обладнання та аварійні простої. У результаті відставання з видобутку руди в лютому склало 1030 тонн (виконання плану на 95,4%), а з початку 2023 року цех відстає на 2378 тонн. Загалом у лютому гірники підрозділу видобули 21,570 тис. тонн руди.
У лютому Грушевський кар’єр не вів видобуток сирої марганцевої руди та низку інших робіт. Водночас з показником у 136,7 тис. куб. м виконано план з конвеєрного розкриву (на 109,4%), а також з показником у 52 тис. куб. м план з переекскавації гірничої маси безтранспортним методом.
Зі свого боку в інформації ПрАТ “Покровський ГЗК” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) повідомляється, що підприємство готується до запуску роботи з квітня, перебуваючи в простої з 1 грудня 2022 року, а збагачувальні фабрики стоять з 1 жовтня-2022 (не виробляють концентрату) через дефіцит електроенергії.
ПГЗК – найбільший в Україні виробник марганцевої руди, який веде її видобуток відкритим способом. У власності чотирьох кіпрських компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) – перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Як повідомлялося, МГЗК у 2022 році знизив випуск марганцевого концентрату на 41,2% порівняно з попереднім роком – до 324 тис. тонн.
МГЗК у 2021 році виробив 551,43 тис. тонн концентрату (на рівні 2020 року).
МГЗК розробляє східну частину Нікопольського родовища марганцевих руд (Грушевсько-Басанська ділянка). До складу комбінату, зокрема, входять чотири діючі шахти, зокрема одна, що будується, один кар’єр – Грушевський, збагачувальна фабрика.
За даними компанії на кінець червня 2022 року, найбільшими акціонерами ПрАТ є компанії Couttenmax Holdings Limited, Mosfilia Investments Limited і Humax Enterprises Limited, які володіють по 23,89% ПрАТ кожна, а також Fianex Holdings Limited (усі – Кіпр), у власності якої перебуває 24% акцій.
Статутний капітал ПрАТ “МГЗК” становить 366,625 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Динаміка змін облікової ставки Національного банку України, %
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Державний Ощадбанк (Київ) запустив сервіс онлайн-кредитування для клієнтів сегмента мікро/малого та середнього бізнесу (ММСБ), повідомила членкиня правління банку, відповідальна за ММСБ, Наталя Буткова-Вітвицька на форумі, присвяченому цифровому кредитуванню та фінансам – Digital lending 2023.
“Будь-який клієнт незалежно від його юридичної форми власності може отримати попереднє рішення за 24 години, надати перелік документів і отримати фінальне рішення за допомогою цього сервісу”, – пояснила представниця Ощадбанку.
Буткова-Вітвицька зазначила, що середній чек мікрокбізнесу на кредитування через нову послугу становить 1,5 млн грн, малого бізнесу – 5 млн грн, середнього – 10 млн грн.
“До цього на ринку України чотири банки пропонували схоже фінансування, але тільки для одного сегмента клієнтів – ФОПів. Сьогодні я можу сказати, що Ощадбанк руйнує “міф” і робить перший крок саме в бік юридичних осіб”, – підкреслила член правління.
Ощадбанк створено 1991 року, його єдиним власником є держава.
За даними НБУ, на 1 січня 2023 року за розміром загальних активів Ощадбанк посідав 2-ге місце (298,2 млрд грн) серед 67 банків, що діяли в країні.
