Економіка України демонструє стійке, але нерівномірне зростання на тлі триваючих викликів, спричинених війною, інфляційними ризиками та глобальною нестабільністю.
Зростання ВВП
Згідно з даними Міністерства економіки, реальний ВВП України за січень-жовтень 2024 року збільшився на 3,1% у річному вираженні. Темпи зростання дещо сповільнилися порівняно з першими місяцями року, що пов’язано з впливом зовнішньоекономічних чинників і зниженням експортних поставок.
«Українська економіка демонструє силу та адаптивність навіть в умовах масштабних викликів. Однак для сталого розвитку необхідно продовжувати реформи, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату та підтримку експорту», – зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Інфляція
Інфляція продовжує залишатися однією з ключових проблем. За даними Національного банку України, у жовтні річна інфляція становила 9,1%, прискорившись із 8,5% у вересні. Основними чинниками зростання цін стали подорожчання енергоносіїв, ослаблення гривні та високі витрати на логістику.
«Інфляція чинить тиск на споживчу спроможність населення. Важливо, щоб влада приділяла більше уваги інструментам стримування цінового зростання, включно з підтримкою національного виробництва і розвитком внутрішнього ринку», – підкреслив Уракін.
Зовнішня торгівля
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами за десять місяців збільшилося на 6,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становило $22,1 млрд. Експорт скоротився на 4,8%, особливо за сільськогосподарською продукцією і металургією, тоді як імпорт зріс на 3,2%, переважно завдяки закупівлям пального і промислового устаткування.
«Україні необхідно активніше розвивати експортні канали, диверсифікувати ринки збуту і підтримувати виробників. Це допоможе збалансувати торговий дефіцит і зміцнити позиції на міжнародних ринках», – додав Уракін.
Державний бюджет і резерви
Доходи державного бюджету за січень-жовтень становили 1,91 трлн грн, що на 12% вище, ніж в аналогічному періоді 2023 року. Однак значна частина надходжень забезпечена міжнародною фінансовою допомогою. Міжнародні резерви України в жовтні скоротилися на 6,7%, склавши $37,2 млрд, що пов’язано з погашенням зовнішніх зобов’язань і зниженням обсягів валютних надходжень.
Глобальна економічна ситуація
Світова економіка продовжує стикатися з невизначеністю, спричиненою високими відсотковими ставками, геополітичними конфліктами та ослабленням ключових економік.
За даними Міжнародного валютного фонду, глобальний ВВП у 2024 році зросте на 3,0%, що відповідає прогнозам, але нижче за середні показники останніх десятиліть.
США – економіка зросла на 2,5%, підтримувана високим внутрішнім споживанням та інвестиціями.
Єврозона – зростання становило 0,8%, що пов’язано з рецесією в Німеччині та уповільненням промислового виробництва.
Китай – ВВП збільшився на 4,6%, але економіка стикається з проблемами у сфері нерухомості та зниженням експорту.
Індія – залишається одним із лідерів зростання, демонструючи 6,9% економічного підйому.
«Світова економіка балансує між відновленням і новими викликами. Найближчими місяцями основними ризиками залишаться геополітична нестабільність, коливання цін на енергоносії та фінансові обмеження через високі відсоткові ставки,» – зазначив Уракін.
Глобальні тренди:
1. Фінансові ринки залишаються волатильними, оскільки центральні банки провідних країн не поспішають знижувати ставки.
2. енергетична криза в Європі продовжує чинити тиск на економіку.
3. Зростання цін на сировинні товари, включно з нафтою і газом, впливає на інфляційні процеси по всьому світу.
Економіка України за підсумками десяти місяців 2024 року демонструє помірне зростання, проте стикається з викликами у вигляді інфляції, торговельного дисбалансу та тиску на держбюджет. У глобальній економіці зберігаються ризики, пов’язані з високою вартістю позикових коштів і уповільненням зростання ключових країн.
«Україні важливо продовжувати реформи, спрямовані на підтримку бізнесу та залучення інвестицій. Тільки так ми зможемо забезпечити довгострокову економічну стабільність і створити міцну основу для майбутнього зростання,» – резюмував Максим Уракін.
Нікопольський завод феросплавів (НЗФ, Дніпропетровська обл.) у 2024 році знизив випуск продукції в 2,38 раза порівняно з 2023 роком – до 81,35 тис. тонн зі 193,77 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за 2024 рік НЗФ скоротив випуск силікомарганцю в 2,29 раза – до 81,07 тис. тонн зі 185,51 тис. тонн, феромарганець не випускав (у 2023 році – 5,32 тис. тонн). Інших феросплавів випущено 0,28 тис. тонн (відповідно 2,94 тис. тонн).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) призупинили виплавку продукції. Пізніше феросплавні підприємства відновили роботу на мінімальному рівні виробництва.
Зокрема, ЗЗФ працює двома печами на 7% потужності з 1 травня 2024 року, з кінця червня минулого року також працює НЗФ.
Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Використовує імпортну та вітчизняну сировину для виробництва феросплавів.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками 2024 року сплатили 5,7 млрд грн податків.
Згідно з пресрелізом компанії в середу, в 2023 році ПівнГЗК, ЦГЗК та ІнГЗК перерахували до державного та міського бюджетів 2,2 млрд грн.
“Таким чином гірничо-збагачувальні підприємства навіть під час війни залишаються надійною опорю України”, – констатує пресслужба.
Уточнюється, що в 2024 році основним джерелом наповнення бюджетів став податок на користування надрами, який становив 2,7 млрд грн. Вагома доля відрахувань припадає на єдиний соціальний внесок (673 млн грн) та податок на доходи фізичних осіб (595 млн грн). Також джерелом наповнення державної та місцевої скарбниці стали екологічний податок та плата за землю.
“Саме підприємства ГМК є найбільшими платниками податків і підтримують українську економіку навіть попри війну та виклики. Ці кошти потрібні соціальній сфері – медицині, освіті, а головне, вони підтримують українську обороноздатність.
Криворізькі ГЗК “Метінвесту” також залишаються одним з головних роботодавців регіону, забезпечуючи роботою тисячі спеціалістів, у тому числі ветеранів, які повертаються з війни”, – підкреслив генеральний директор Об’єднаного ГЗК “Метінвесту” Ігор Тонєв.
Нагадується, що група “Метінвест”, з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств, за підсумками 2024 року збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів на 36% проти 2023 року – до 19,8 млрд грн.
Як повідомлялося, “Метінвест” впровадила нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
Криворізькі підприємства групи у 2023 році перерахували до бюджетів усіх рівнів сумарно 4,6 млрд грн податків і зборів.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПАТ «Укрнафта», яке за допомогою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) запланувало проєкти з генерації енергії з власного газу загальною потужністю до 370 МВт, додатково працює над залученням інвестицій для будівництва потужностей відновлюваної енергії, таких як сонячна та вітрова, повідомив голова наглядової ради Данкан Найтінгейл.
«Хочемо впровадити близько 200 МВт відновлюваної енергії протягом наступних двох років», – сказав він у бліцінтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Найтінгейл нагадав, що, згідно з домовленостями з ЄБРР, окрім кредитних коштів банк надає компанії грантову підтримку на кілька десятків мільйонів євро.
«Усі ці кошти будуть використані для будівництва газової генерації. На першому етапі ми плануємо побудувати близько 375 МВт нових енергетичних потужностей gas to power», – уточнив голова наглядової ради.
За його словами, від самого початку план «Укрнафти» до 2028 року передбачає впровадження близько 1 ГВт нової електричної та теплової енергії, а також стореджів (для зберігання енергії – ІФ-У), що потребуватиме значних інвестицій.
«Кошти плануємо залучати від поточних донорів, національних і міжнародних банків, інвесторів. Головне завдання – кошти компанії спрямовувати на основну діяльність із підвищення видобутку вуглеводнів, а енергетичні проєкти мають бути самодостатніми, зокрема й щодо залучення фінансування», – наголосив Найтінгейл.
Він подякував інвесторам, які зараз підтримують «Укрнафту» на шляху до побудови газогенерації.
«Укрнафта» розуміє важливість традиційних джерел енергії, особливо в умовах воєнного стану. Водночас ми використовуємо газ як перехідне паливо для генерації електроенергії. Це дає змогу працювати над екологічно стійкими рішеннями на майбутнє», – підсумував голова наглядової ради.
«Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 544 АЗК – 461 власними та 83 в управлінні.
Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року Ставка верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передання державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Повністю бліцінтерв’ю з головою наглядової ради ПАТ «Укрнафта» Данканом Найтінгейлом у кулуарах Українського дому в Давосі читайте незабаром на сайті агентства www.interfax.com.ua
Чистий прибуток Креді Агріколь Банку (Київ) за минулий рік становив 4,09 млрд грн, що на 46,5%, чи 1,44 млрд грн більше за показник 2023 року, повідомляє пресслужба фінустанови.
“Чистий прибуток Креді Агріколь Банку за рік сягнув 4,1 млрд грн після нарахування податків за підвищеною ставкою 50% (…) Фінансові результати банку свідчать про стійку динаміку розвитку, дисципліноване управління ризиками та довіру клієнтів”, – йдеться у пресрелізі.
Зазначається, що чистий банківський дохід Креді Агріколю за 2024 сягнув 9,25 млрд грн, що на 4,9% більше торішнього показника.
Згідно з прес-релізом, це зумовлено ростом чистого процентного доходу на 3,9%, у порівнянні з 2023 роком – до 8,17 млрд грн та збільшенням депозитної бази на 10,9% – до 100,1 млрд грн.
Уточнюється, що депозити корпоративних клієнтів зросли на 9,3% – до 79,14 млрд грн, а депозити приватних осіб на 17,2% – до 20,95 млрд грн.
Водночас комісійний дохід банку скоротився на 5,6% – до 706 млн грн.
Обсяг кредитів та заборгованості клієнтів майже не змінився протягом 2024 року, зберігшись на рівні 28,16 млрд грн. Кредити бізнеса в Креді Агріколі скоротилися на 2,8% – до 23,60 млрд грн, а населення, навпаки, зросли на 20,6% – до 4,55 млрд грн.
“Креді Агріколь зміцнив свої позиції лідера на ринку автокредитування з часткою ринку 28% в Україні. В 2024 році банк видав нових автокредитів на суму 3,3 млрд грн, що на 50% більше, ніж попереднього року, випередивши темпи зростання ринку на рівні 40%”, – зазначила пресслужба банку.
Активи банку за минулий рік виросли на 12,9% – до 116,93 млрд грн, тоді як зобов’язання на 9,7% – до 103,75 млрд грн. Операційні витрати Агріколя збільшились на 11,7% – до 2,68 млрд грн.
Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) у 2024 році наростив випуск продукції на 35,2% порівняно з 2023 роком – до 26,80 тис. тонн з 19,82 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за 2024 рік ЗЗФ наростив випуск силікомарганцю в шість разів – до 23,08 тис. тонн з 3,87 тис. тонн, але знизив феросиліцію – до 0,12 тис. тонн з 10,49 тис. тонн, феромарганцю – до 3,6 тис. тонн з 5,43 тис. тонн.
При цьому підприємство не випускало марганець металевий, тоді як за 2023 рік виробило 0,03 тис. тонн.
ЗЗФ – один із трьох основних українських виробників цієї продукції.
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) призупинили виплавку продукції. Пізніше феросплавні підприємства відновили роботу на мінімальному рівні виробництва.
Зокрема, ЗЗФ працює двома печами на 7% потужності з 1 травня 2024 року, з кінця червня минулого року також працює НЗФ.
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського (раніше – Орджонікідзевського) і Марганецького гірничо-збагачувальних комбінатів до націоналізації організовував ПриватБанк.
