Як повідомляє Сербский Економіст, українська короткометражна стрічка “Tvoja kuća je i moja kuća” / “Your Home Is My Home” режисера Дениса Кіреєва увійшла до конкурсної програми першого U30 Film Festival, який відбувається 4-7 червня 2026 року у Домі молоді Белграда.
Згідно з програмою фестивалю, український фільм буде представлений 6 червня у конкурсному блоці, покази якого розпочнуться о 18:00.
U30 Film Festival – новий міжнародний фестиваль короткометражного кіно, присвячений молодим авторам. Назва фестивалю відображає дві ключові умови програми: тривалість фільмів не має перевищувати 30 хвилин, а проєкти мають представляти молоде покоління кінематографістів, зокрема авторів віком до 30 років.
У конкурсній програмі першого фестивалю буде показано 11 фільмів із Сербії, Чорногорії, Іспанії, України та Польщі.
Програма об’єднала ігрові, документальні та анімаційні роботи різних жанрів і підходів.
Окрім конкурсної програми, організатори передбачили зустрічі глядачів з авторами фільмів після показів. Завершального дня фестивалю відбудеться ретроспектива короткометражних ігрових фільмів сербського режисера Данило Станимировича, члена журі першого U30 Film Festival, після чого журі оголосить найкращий фільм фестивалю.
Вхід на всі фестивальні програми безкоштовний, однак через обмежену місткість зали відвідувачам необхідно отримати безкоштовні перепустки в центральному холі Дому молоді за годину до початку програми.
U30 Film Festival, Белград, Денис Кіреєв, короткометражне кіно, українське кіно
З 4 по 17 червня 2026 року на 74 аукціоні «Українське колекційне мистецтво» аукціонний дім «Goldens» представить добірку, що охоплює понад століття художнього процесу — від академічного живопису кінця ХІХ століття до знакових імен сучасного українського мистецтва. Каталог аукціону формує цілісний зріз розвитку української художньої школи, демонструючи спадкоємність поколінь, різноманіття мистецьких середовищ та еволюцію пластичної мови.
Добірка аукціону поєднує живопис, графіку, скульптуру та декоративне мистецтво, акцентуючи не лише художню, а й колекційну цінність творів. Значна частина робіт має виставкову та публікаційну історію, а окремі твори є рідкісними прикладами ранніх або маловідомих періодів творчості митців.
Закарпатська художня школа на поточному аукціоні представлена роботами Адальберта Ерделі, Андрія Коцки та Ференца Семана — художників, які сформували унікальну колористичну традицію закарпатського живопису. Львівське мистецьке середовище розкривають твори Романа та Маргіт Сельських, Генрієтти Левицької, пов’язані з модерністськими пошуками та неофіційною культурою другої половини ХХ століття.
До добірки також увійшли твори Миколи Глущенко, Олексія Шовкуненко, Тетяни Яблонської, Віктора Малинки, Тетяни Голембієвської — митців, чия творчість формувала інтелектуальний та пластичний ландшафт українського мистецтва 1960–1980-х років.
Повноти добірці додають твори класиків кінця ХІХ — першої половини ХХ століття, що репрезентують ранній модернізм в українському мистецтві, а також роботи авторів, що формували український художній процес у контексті європейських мистецьких тенденцій. Серед них — роботи Йосипа Крачковського, Олександра Гауша, Давида Бурлюка, Мане-Каца, Василя Хмелюка.
Важливим корпусом добірки стали й роботи митців «неофіційного мистецтва»: Ігоря Григор’єва, Віктора Зарецького, Генрієтти Левицької, Анатолія Лимарєва, Маргіт Сельської, а також митців 1990-х років, покоління трансавангарду та актуального мистецтва незалежної України: Серафима Чаркіна, Петра Лебединця, Володимира Макаренко, Едуарда Приходько, Людмили Мєшкової, Віталія Буйгашева, Олега Голосія, Влади Ралко, Романа Мініна.
Серед топ-лотів аукціону — «Біля церкви» 1930-х років Адальберта Ерделі, «Портрет» 1960-х років Маргіт Сельської, «Пляж. Уютне. Крим» (1961) Романа Сельського, «Вечір в Паланзі» (1973-1975) Ігоря Григор`єва, «Квіти» (1974) Миколи Глущенко, «Вогні шосе» (1990) Віктора Зарецького, «Мавпочка красовиця ловіла веребеіки одного из ловіла…» (1991) Марії Примаченко, «Водограй» (1992) Ференца Семана, «Вечірнє світло» (1993) Влади Ралко, «А ніч була світла» (2002) Івана Марчука.
Передаукціонна виставка триватиме з 4 до 17 червня 2026 року у просторі аукціонного дому Goldens, а також — до ознайомлення — онлайн на сайті www.gs-art.com. З питань реєстрації та участі в аукціоні звертайтесь за тел.: +38 050 462 95 32 або зареєструйтесь на сайті щоб мати можливість робити онлайн ставки самостійно.
Фінал торгів розпочнеться почерговим закриттям лотів – 17 червня (середа) о 19:00 онлайн на сайті www.gs-art.com.
Графік роботи виставки та онлайн-аукціону:
04 – 17 червня 2026
12:00 – 19:00
Без вихідних.
Вхід на виставку безкоштовний.
Адреса: Київ, вул. Леоніда Первомайського, 4
Аукціонний дім GOLDENS
+38 050 462 95 32
contact@gs-art.com
Майже 7 тисяч чинних медіаліцензій нараховується наразі в Україні за даними Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та Реєстру суб’єктів у сфері медіа. 53% усіх медіа в Україні — друковані. Є й рекордсмени: один фоп володіє 119 медіа, а найбільша компанія має 71 медіаліцензію. Третина медіа зареєстровані на Київщині.
6995 дійсних медіаліцензій наразі в Україні, не враховуючи призупинені. Більшість із них належать українським компаніям та фопам, й лише 42 — іноземним телеканалам і радіостанціям.
Загалом 3160 власників медіа нараховується в Реєстрі, 10 з них — іноземні.
Слідкуємо за змінами на сторінці Реєстру суб’єктів у сфері медіа.
Рекордсменом серед фопів за кількістю чинних медіаліцензій є Ігор Тріль: 119 штук. Він є засновником видавництва Діана плюс, яке працює вже понад 20 років та створює друковані газети й журнали. Друге місце посідає Тарас Хотимчук із 85 ліцензіями — засновник регіонального щотижневика Твій вибір, а також порталу t1.ua. У першій п’ятірці також Оксана Танасійчук (53 ліцензії), яка також пов’язана з видавництвом Діана плюс, Андрій Лобачов (49) — власник видавничого дому Кузя, яке спеціалізується на випуску дитячих розвивальних видань, та Павло Хотимчук (46), який володіє щотижневиком “Ти і я, і вся сім’я” та іншими.
Серед компаній показники трохи скромніші. Так, найбільшим власником медіаліцензій є Видавничий дім “Арт-Комплекс” із 71 ліцензією. Компанія спеціалізується на кросвордних та дитячих виданнях вже понад 25 років. За ним розташувався Київський національний університет імені Тараса Шевченка з 61 ліцензією, який випускає університетські вісники та спеціалізовані видання для студентів. Наслідує Редакційні системи з 53 ліцензіями. Компанія спеціалізується на видавництві регіональних газет на різну тематику. На четвертому місці Львівський університет імені Івана Франка з 50 ліцензіями, який також випускає університетські вісники та спеціалізовані видання. Замикає п’ятірку Суспільне мовлення з 45 ліцензіями. Компанія об’єднує загальнонаціональні телеканали (зокрема, «Перший», «Суспільне Культура», «Суспільне Спорт»), радіостанції («Українське радіо», «Радіо Промінь», «Радіо Культура») та цифрові платформи.
Водночас медіаліцензіями також володіють компанії, у яких основний вид діяльності далекий від журналістики. Наприклад, серед власників медіа можна знайти Енергоатом, Епіцентр К, АрселорМіттал Кривий Ріг та низку інших великих підприємств.
У списку великих гравців є й ті, кого українці добре знають як медійні сервіси. Зокрема, MEGOGO володіє 11 ліцензіями, а букмекерська компанія VBET Україна — 10.
Кожна третя компанія чи фоп, що має медіа, зареєстровані на Київщині — 1 107 власників. Наслідують Львівщина (207 суб’єктів), Одещина (200), Харківщина (170) та Дніпропетровщина (164).
Серед іноземних медіа найчастіше зустрічаються мовники з Великобританії, Гібралтару та США.
Понад половина всіх реєстрантів — друковані медіа: 1 675 компаній чи фопів. Ще 27% припадає на онлайн-медіа — 870. Замикають трійку провайдери аудіовізуальних сервісів: 309 компаній чи фопів (9.8%). Це платформи та сервіси, що надають доступ до медіа-контенту через інтернет (наприклад, Megogo, Sweet.tv, Київстар ТБ), кабельні оператори та супутникові оператори (наприклад, Viasat, Xtra TV). Варто зазначити, що один реєстрант може мати декілька видів ліцензій.
https://opendatabot.ua/analytics/media-licensed-2026
Рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино – Сігету-Мармаціє» на українсько-румунському кордоні буде тимчасово призупинено з 8 по 17 червня 2026 року, повідомила Державна митна служба України (ДМС).
Зазначається, що обмеження діятимуть щодня з 9:00 до 16:00.
«За інформацією румунської сторони, перекриття руху пов’язане з проведенням інфраструктурних робіт на історичному мосту через річку Тису», – додали в ДМС.
Водночас у зазначений період пропуск пішоходів через пункт пропуску здійснюватиметься у штатному режимі.
ДМС просить громадян та перевізників, які здійснюють пасажирські перевезення, врахувати цю інформацію при плануванні поїздок і за необхідності обирати альтернативні маршрути перетину кордону.
Україна за підсумками 2025 року виробила 7,9 млн тонн чавуну проти 7,1 млн тонн у 2024 році, свідчать дані щорічного збірника Worldsteel.
Експорт чавуну з України минулого року зріс до 2 млн тонн порівняно з 1,3 млн тонн у 2024 році.
Видиме споживання чавуну в Україні у 2025 році склало 5,9 млн тонн проти 5,8 млн тонн роком раніше.
За даними Worldsteel, на тлі зростання виробництва чавуну виплавка сталі в Україні у 2025 році знизилася до 7,4 млн тонн із 7,6 млн тонн у 2024 році. За цим показником Україна посіла 23-тє місце у світі проти 22-го місця роком раніше.
Національна служба здоров’я України (НСЗУ) у травні у рамках Програми медичних гарантій (ПМГ) сплатила законтрактованим медзакладам 16,1 млрд грн.
Як повідомляє НСЗУ у телеграм-каналі, зокрема, за екстрену медичну допомогу медзакладам сплачено 1,2 млрд грн, за первинну медичну допомогу – 2,3 млрд грн, за надання спеціалізованої медичної допомоги – понад 11.7 млрд грн.
НСЗУ уточнює, що за глобальною ставкою закладам спеціалізованої медичної допомоги за послуги травня, сплачено 5,3 млрд грн, за пролікований випадок за квітень – 5,9 млрд грн, за пакетом “Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на територіях активних бойових дій” медзакладам сплачено 257 млн грн, за пакетом “Готовність та забезпечення надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на території, де ведуться бойові дії” – 171 млн грн.
Крім того, НСЗУ сплатила 884 млн грн аптечним закладам за програмою реімбурсації “Доступні ліки”.
Доступні ліки, медзаклади, медичні гарантії, НСЗУ, охорона здоров'я
