Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Експорт української пшениці у серпні скоротився майже на 50%

Ціна продовольчої пшениці в Україні за тиждень знизилася на $10 – до $185 за тонну на базисі CPT Одеса, фуражної – теж на $10, до $175 за тонну, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.

“Зовнішній зерновий комплекс завершив тиждень подальшим підйомом, але передача цього руху в українські базиси не відбулася”, – зазначено в огляді.

Експорт пшениці з України упродовж 1-27 серпня порівняно з аналогічним періодом минулого місяця впав наполовину (-49,8%) – до 486,6 тис. тонн із 969,4 тис. тонн. Основними напрямками постачань були Бангладеш – 251 тис. тонн, Індонезія – 243,5 тис. тонн та Алжир – 226,3 тис. тонн. На ці три країни припало близько 74% усього експорту цієї продукції. Наступними за обсягами стали Саудівська Аравія та Ємен – приблизно по 54,5 тис. тонн.

Ціна кукурудзи на базисі CPT Одеса знизилася на $5 – до $185 за тонну, водночас на базисі FCA Чоп подорожчала на $5 – до $225 за тонну.

Експорт кукурудзи за 1-27 серпня становив 190,7 тис. тонн, що на 84,3% менше, ніж за аналогічний період липня.

За інформацією Spike Brokers, на західному кордоні вже активно торгують кукурудзою майбутнього врожаю. Протягом тижня котирування на жовтень-грудень на базисі FCA Захонь-Чоп-Батьово становили EUR188-191 за тонну.

Брокери зазначають, що цей напрямок має фізичні обмеження з обох боків кордону, зокрема через пропускну спроможність перевалки в Україні та ЄС, доступність залізничної логістики та парк євровагонів.

, , , ,

Пасажиропотік через західний кордон України за тиждень скоротився до 755 тис

Пасажиропотік через український західний кордон з наближенням нового учбового року у останній повний тиждень літа з 22 по 28 серпня скоротився на 4,6% від рекордного рівня минулого тижня – до 755,0 тис., свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою слідкує агентство “Інтерфакс-Україна“.

Згідно з даними Держприкордонслужби, кількість перетинів кордону на виїзд цього тижня впала до 364 тис. з 391 тис. тижнем раніше, на в’їзд – до 391 тис. з 400 тис.

Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, залишилося на рівні 145 тис., тоді як число машин із гуманітарними вантажами скоротилося до 433 з 466.

Найбільший потік на виїзд був зафіксований у суботу (60 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (62 тис.), тоді як найменший на виїзд – у понеділок (46 тис.), на в’їзд – у четвер (50 тис.).

За даними Держприкордонслужби, станом на 18:00 суботи більше всього легкових авто чекали проходження кордону з Польщею на виїзд у пункті пропуску (ПП) “Краківець” – 80 та “Устилуг” – 65. Менші черги були в ПП “Шегині” – 45 машин, ПП “Грушів” – 30, ПП “Нижанковичі” – 20 та ПП “Угринів” – 10.

Окрім того в ПП “Краківець” накопичилося 12 автобусів, а в ПП “Шегині” стояли в черзі ще й 170 пішоходів, що трапляється дуже рідко.

На кордоні зі Словаччиною на ПП “Малий Березний” черга становила 20 авто, на ПП “Ужгород” – 15 та 2 автобуси.

На кордоні з Угорщиною по 20 легкових машин чекали на проходження кордону на ПП “Тиса” та “Вилок”, тоді як на ПП “Лужанка” – 15, ПП “Косино” – 10.

На кордоні із Румунією 40 авто накопичилося на ПП “Дяківці” та ще 6 – на ПП “Красноїльськ”, а на кордоні із Молдовою черга у 25 машин була на ПП “Мамалига”.

Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень ще був на тодішньому піковому рівні – 769 тис., втім потік на в’їзд так само суттєво перевищував потік на виїзд – на 33 тис. порівняно із 27 тис. цього року.

Торік наступного тижня пасажиропотік впав відразу на 10%, а за тиждень – ще на 12,4%.

Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.

За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 44 тис., з яких 31 тис. з початку літа.

Нацбанк у липневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,3 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та складе близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.

За даними УВКБ ООН кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі – 5,687 млн порівняно із відповідно 5,213 млн та 5,687 млн на 30 квітня.

У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.

, , , ,

Капітальні інвестиції в Україні у першому півріччі зросли на 9,9%

Обсяг капітальних інвестицій в Україні у січні-червні 2026 року збільшився на 9,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 307,915 млрд грн, повідомила Державна служба статистики.

Відомство уточнює, що 39,5% загальної вартості здійснених капітальних інвестицій (або 121,5 млрд грн) припало на промисловість, 11,4% (35 млрд грн) – на сільське, лісове та рибне господарство.

Переважна частка інвестицій була зосереджена в матеріальних активах – 94,5% загального обсягу. Зокрема, найбільше коштів було вкладено в машини, обладнання та інвентар (36,1%), інженерні споруди (22,4%), нежитлові будівлі (11,4%) та транспортні засоби (10,7%).

За даними Держстату, основним джерелом фінансування капітальних інвестицій у січні–червні поточного року залишаються власні кошти підприємств та організацій – 75,4% (232,114 млрд грн).

Як повідомлялося, капітальні інвестиції в Україні у 2025 році порівняно з 2024 роком зросли на 20,3%, до 893,6 млрд грн.

, , , ,

США поновили дозвіл хорватській JANAF на транзит нафти до Сербії

Як повідомляє Сербський Економіст, управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) продовжило хорватській компанії JANAF спеціальну ліцензію, яка дозволяє продовжувати транспортування сирої нафти для сербської компанії NIS до 30 вересня 2026 року.

Компанія повідомила, що отримала продовження ліцензії за сприяння уряду Хорватії та американських юридичних консультантів. Дозвіл дозволяє продовжувати виконання чинного договору з NIS у рамках американського режиму санкцій.

Таким чином, постачання сирої нафти через Адріатичний нафтопровід можуть тривати щонайменше ще місяць. Нафта надходить морським шляхом на термінал JANAF в Омішалі на острові Крк, після чого транспортується трубопровідною системою у напрямку Сербії та використовується НПЗ NIS у Панчево.

Для Сербії це рішення має критичне значення. НПЗ у Панчево є єдиним великим нафтопереробним заводом країни і забезпечує близько 80 % потреб сербського ринку в нафтопродуктах. Проектна потужність підприємства становить до 4,8 млн тонн переробки на рік.

Окрему спеціальну ліцензію 28 серпня отримав і сам NIS. Вона також діє до 30 вересня і дозволяє компанії продовжувати нафтопереробку, імпорт сирої нафти, фінансові розрахунки, технічне обслуговування та інші операції, необхідні для стабільного постачання ринку.

Продовження дії ліцензії є особливо важливим на тлі проблем з альтернативними каналами поставок. Через низький рівень води в Дунаї можливості ввезення палива баржами влітку значно скоротилися. У липні імпорт палива цим маршрутом становив лише близько чверті запланованого обсягу, що посилило залежність Сербії від роботи Панчевського НПЗ та поставок через JANAF.

NIS і JANAF пов’язує трирічний договір на транспортування до 10 млн тонн сирої нафти, який діє до грудня 2026 року. Фактичні обсяги поставок залежать від кількості нафти, яку NIS закуповує та доставляє на термінал Омішаль.

Головне питання тепер полягає у зміні структури власності NIS. Угорська MOL веде переговори з «Газпром нафтою» щодо купівлі російського пакета акцій у розмірі 56,15%. Можлива угода розглядається як довгостроковий спосіб вивести NIS з-під американських санкційних обмежень. Для переговорів OFAC також видавав окремі тимчасові дозволи.

Американські санкції проти NIS почали повною мірою застосовуватися в жовтні 2025 року через російський контроль над компанією. Після цього OFAC неодноразово видавав тимчасові ліцензії, дозволяючи Сербії підтримувати роботу НПЗ і постачання нафти через Хорватію на період переговорів щодо продажу російської частки.

https://t.me/relocationrs/3564

 

, , , , ,

Україна увійшла до європейського топ-3 за припливом FDI у Space & Defence — Experts Club

Україна увійшла до групи найбільш динамічних defense-tech ринків Європи та посіла третє місце серед розглянутих європейських країн за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій у сектор Space & Defence у січні 2021 — листопаді 2025 року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Такі висновки містяться у дослідженні Colliers Defence Deployment: How Europe’s military build-up and transformation reshapes property demand. Аналітики Colliers розділили провідні європейські defense-tech ринки на три групи. До першої увійшли Велика Британія, Німеччина, Франція і Туреччина, до другої — Швеція, Італія, Іспанія, Норвегія та Польща, а Україна разом із Фінляндією та Естонією віднесена до третьої групи швидкозростаючих технологічних ринків.

При цьому Colliers не ранжує країни всередині кожної групи. Україну в дослідженні окремо виділено як один із провідних європейських ринків технологій, що розвиваються безпосередньо під впливом бойового досвіду, зокрема безпілотних систем, штучного інтелекту, радіоелектронної боротьби та автономних технологій.

Ще вищою є позиція України за прямими іноземними інвестиціями. За даними fDi Markets, використаними Colliers, у рейтингу інвестицій у Space & Defence Україна посідає третє місце після Великої Британії та Румунії, випереджаючи Францію, Латвію, Німеччину, Литву, Північну Македонію, Польщу та Болгарію.

Colliers також визначив 38 основних географічних defense-tech кластерів Європи. Серед найбільш значущих — Лондон і південний схід Англії, Париж, Мюнхен і Баварія, Мадрид, Рим, Мілан, Стокгольм, Осло, Варшава, Жешув, Верхня Сілезія, Гельсінкі-Еспоо, Тампере, Оулу, Таллінн, Тарту, Анкара та Стамбул. Окремого українського кластера на карті Colliers немає, хоча Україна входить до групи найбільш динамічних defense-tech ринків.

Розвиток сектору підтверджують і дані Brave1: до липня 2026 року кластер надав розробникам майже 1 тис. грантів загальною вартістю понад 5,8 млрд грн. Водночас європейський оборонно-технологічний сектор отримує додатковий імпульс від ReArm Europe / Readiness 2030, потенціал мобілізованих оборонних витрат у межах якої Colliers оцінює до EUR800 млрд.

, , ,

У Сербії розпочали серійний випуск гуманоїдних роботів — перший у Європі

Як повідомляє Сербський Економіст, 29 серпня в сербському Шабаці офіційно запущено серійне виробництво людиноподібних роботів у рамках спільного проєкту китайських компаній Minth Group та AGIBOT. Агентство розвитку Сербії (RAS) називає цей майданчик першою в Європі базою масового виробництва гуманоїдних роботів. Перша черга проєкту оцінюється в 20 млн євро.

Виробництво розгорнуто на діючому майданчику Minth Metal Parts Majur у Шабаці. Перший зібраний там робот отримав серійний номер безпосередньо під час церемонії відкриття, в якій взяли участь президент Сербії Олександр Вучич, засновник Minth Group Цін Жунхуа, представники AGIBOT, уряду Сербії, міста Шабац та Агентства розвитку Сербії.

«Сьогодні Сербія зробила крок у майбутнє й продемонструвала, що здатна рухатися вперед зі швидкістю, недосяжною для багатьох більш розвинених країн Європи», — заявив Вучич на відкритті підприємства.

За словами президента, на першому етапі підприємство розраховує збирати понад 5 тис. роботів на рік, а спочатку безпосередньо на новому напрямку працюватимуть близько 200 осіб. У перспективі проєкт має перейти від складання до глибшої локалізації виробництва. Вучич підкреслив, що вважає принципово важливим появу на роботах маркування «Made in Serbia».

Наступний етап проєкту значно масштабніший. Minth має намір побудувати в Інджії Robotics Industrial Park із загальним обсягом запланованих інвестицій близько 200 млн євро. У ньому передбачається об’єднати виробництво роботів, безпілотних систем, акумуляторів та інших високотехнологічних компонентів. Після реалізації проєкту заявлена потужність може сягнути 20 тис. людиноподібних роботів та роботів-собак на рік, орієнтованих як на європейський, так і на світовий ринок.

Проєкт цікавий насамперед тим, що технологія надходить до Сербії не від невеликої експериментальної компанії. Технологічним партнером Minth виступає шанхайська компанія AGIBOT Innovation, заснована у 2023 році та спеціалізується на embodied AI — поєднанні штучного інтелекту з роботами, здатними сприймати навколишнє середовище, приймати рішення та виконувати фізичні завдання.

За даними дослідницької компанії Smart Analytics Global, у першому півріччі 2026 року світові поставки людиноподібних роботів становили близько 19,1 тис. одиниць, збільшившись на 272% у порівнянні з попереднім роком. AGIBOT поставила приблизно 8,4 тис. роботів і зайняла 44% світового ринку, випередивши Unitree Robotics із часткою 31%. Таким чином, технологічний партнер сербського проєкту наразі є найбільшим постачальником людиноподібних роботів у світі за обсягом поставок.

AGIBOT уже має власне виробництво в Шанхаї. Першу тисячу універсальних роботів компанія випустила на початку 2025 року, а до середини 2026 року загальний обсяг виробництва, за даними RAS, досяг 15 тис. одиниць.

Другий учасник проєкту — Minth Group — значно старший і більший. Компанія була заснована Цінем Жунхуа в 1990-х роках і сьогодні є одним із глобальних виробників автомобільних компонентів. Minth котирується на Гонконгській фондовій біржі під тикером 0425.HK і спеціалізується на кузовних елементах, зовнішніх автомобільних компонентах, алюмінієвих деталях та корпусах акумуляторних батарей.

За даними самої групи, на кінець 2025 року вона налічувала 27,4 тис. співробітників, близько 80 заводів та офісів у 15 країнах на чотирьох континентах.

Ще одним елементом кластера, що формується, має стати акумуляторна промисловість. Вучич заявив, що з компанією Reliance планується укласти перші угоди щодо заводу акумуляторів в Інджії вартістю близько 100,5 млн євро. Цей проєкт має бути пов’язаний із майбутнім парком робототехніки та безпілотних систем.

https://t.me/relocationrs/3563

 

, , ,