Свинячі сосиски є одним із найгірших варіантів сніданку для людей із підвищеним рівнем холестерину, вважають опитані дієтологи, повідомляє EatingWel.
За словами фахівців, проблема полягає не в самому факті сніданку з білковим продуктом, а в поєднанні двох факторів: свинячі сосиски відносяться до переробленого м’яса і містять багато насичених жирів. Саме насичені жири можуть сприяти підвищенню рівня ліпопротеїнів низької щільності, ЛПНЩ, які часто називають «поганим» холестерином.
Видання зазначає, що 100 грамів смажених свинячих сосисок можуть містити близько 9 грамів насичених жирів. Це значна частина рекомендованого денного ліміту для дорослої людини при раціоні близько 2 тис. ккал.
Дієтологи підкреслюють, що яйця, які довго вважалися суперечливим продуктом через вміст холестерину, більшості людей не потрібно повністю виключати з раціону. Сучасний підхід приділяє більше уваги загальній якості харчування, кількості насичених жирів, клітковини та ступеню переробки продуктів.
Свинячі сосиски, бекон та інші види переробленого м’яса фахівці радять обмежувати не тільки через насичені жири, а й через високий вміст солі та технологічну обробку. У поєднанні з білим хлібом, вершковим маслом, сиром або смаженими продуктами такий сніданок може створювати підвищене навантаження на серцево-судинну систему.
При цьому експерти не закликають повністю відмовлятися від звичних сніданків, а пропонують змінювати їхню структуру: додавати більше продуктів з клітковиною, використовувати менш жирні джерела білка та зменшувати частку переробленого м’яса. Як більш збалансовані варіанти сніданку зазвичай називають вівсянку, цільнозернові продукти, бобові, горіхи, насіння, овочі та помірне вживання яєць у складі загального раціону.
Підвищений холестерин залишається одним із факторів ризику серцево-судинних захворювань. Лікарі та дієтологи зазвичай рекомендують людям із таким станом обговорювати харчування індивідуально зі спеціалістом, особливо якщо є супутні захворювання або призначені ліки.
Україна повинна ретельно забезпечувати право на захист у справах про військові злочини, оскільки порушення процесуальних гарантій можуть призвести до позовів до Європейського суду з прав людини та зашкодити міжнародній репутації країни, вважає директорка Інституту прав людини Асоціації юристів України Інна Ліньова.
В інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» вона зазначила, що українські суди розглядають велику кількість справ про військові злочини заочно, без присутності обвинуваченого. Така практика є допустимою, але вимагає від суду, прокуратури та адвокатів особливо ретельного дотримання процедур.
За словами Ліньової, якщо обвинувачений російський військовослужбовець, якого заочно визнали винним, згодом заявить, що його не повідомили про справу та суд, а адвокат фактично не забезпечив захист, він може звернутися до ЄСПЛ. У цьому випадку Україна ризикує отримати рішення про порушення права на справедливий суд.
Вона підкреслила, що проблема повідомлення обвинувачених є однією з ключових. Українське законодавство зараз не вимагає від прокуратури або слідства вживати всіх можливих заходів для пошуку обвинуваченого. Якщо доступу до адреси немає, достатньо опублікувати інформацію про суд на сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур’єр».
Однак, за словами Ліньової, очевидно, що російські військові навряд чи читають такі джерела. Тому обвинувачення має додатково використовувати інші способи повідомлення: шукати профілі обвинувачених у соціальних мережах, надсилати повідомлення, писати офіційні листи, зокрема до Міністерства оборони РФ.
Такі дії, на її думку, потрібні не тому, що Україна очікує сумлінної реакції з боку РФ, а для того, щоб показати: українська система зробила все можливе для справедливого розгляду справи.
«Ми не можемо очікувати, що українська судова система буде справедливою до українських громадян і несправедливою щодо росіян. Суди або справедливі, або несправедливі», – зазначила Ліньова.
Експертка також звернула увагу на тиск, з яким стикаються адвокати, що представляють обвинувачених у таких справах. За її словами, частина юристів і суспільства помилково ототожнює адвоката з його клієнтом, звинувачуючи захисників у підтримці російських наративів. Однак міжнародні стандарти та професійна етика прямо забороняють ототожнювати адвоката з підзахисним.
На думку Ліньової, для України вкрай важливо пояснювати суспільству, що наявність захисту у обвинуваченого російського військового є не слабкістю держави, а підтвердженням сили правової системи. Це особливо важливо в контексті майбутньої європейської інтеграції, міжнародних судових процесів та компенсаційних механізмів.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1173975.html
Близько 97–98 % судових справ про військові злочини в Україні розглядаються заочно, тобто без присутності обвинуваченого, повідомила директорка Інституту прав людини Асоціації юристів України Інна Ліньова в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За її словами, йдеться переважно про випадки, коли обвинувачений російський військовослужбовець перебуває в РФ або на тимчасово окупованій території, а українські слідчі та судові органи ведуть провадження без його фізичної участі.
Лінєва наголосила, що заочний суд сам по собі допускається міжнародними стандартами, однак у таких процесах особливо важливо забезпечити всі гарантії права на захист. В іншому разі в України можуть виникнути серйозні правові та репутаційні ризики.
«Такий судовий процес за відсутності обвинуваченого допускається з точки зору міжнародних стандартів, але в таких випадках особливо важливо забезпечити, щоб права обвинувачених були захищені», — зазначила вона.
За словами Ліньової, у низці проваджень спостерігалися проблеми з якістю захисту: адвокати могли бути пасивними, не подавати клопотань, не досліджувати докази і фактично обмежуватися формальною присутністю в процесі. У деяких випадках захисники навіть використовували зневажливі висловлювання щодо своїх клієнтів, що суперечить самій суті права на захист.
Директорка Інституту прав людини Асоціації юристів України наголосила, що ефективний захист обвинувачених у справах про військові злочини потрібен не для виправдання злочинців, а для захисту інтересів самої України. Якщо судові процеси відповідатимуть міжнародним стандартам, це зміцнить позицію України як правової держави та знизить ризик подальшого оскарження вироків у міжнародних інстанціях.
Асоціація юристів України з липня 2023 року реалізує ініціативу з моніторингу судових засідань та аналізу судових рішень у справах про військові злочини. За словами Ліньової, ці процеси перебувають у центрі уваги міжнародної спільноти, оскільки вони пов’язані не лише з покаранням винних, а й із майбутньою системою компенсацій, відновленням справедливості та міжнародною репутацією України.
За даними Офісу Генерального прокурора, кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень, що класифікуються як військові злочини, швидко зростає. На кінець травня 2024 року їх було 129 065 тис., у вересні 2025 року — 179 803 тис., а на 16 квітня 2026 року — вже 221 929 тис.
Таким чином, українська судова система стикається з масштабним викликом: їй необхідно одночасно документувати злочини, забезпечувати покарання винних і дотримуватися стандартів справедливого суду навіть у справах, які викликають високий суспільний резонанс.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1173975.html
Посівна площі під соєю у 2026 році досягли 2,1 млн га, збільшившись на 5% порівняно із минулим роком, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький журналістам в кулуарах міжнародної конференції Grain Ukraine 2026 у п’ятницю.
“Цього року посіви під сою не зменшились, і навіть зросли на 5%. Цьому одночасно сприяли кілька факторів – здорожчання добрив і палива. І, відповідно, у аграріїв з’явився фокус на культури, які менше потребують добрив, а це – соя. Вона потребує менше витрат на вирощування, доставку і експорт”, – зазначив Висоцький.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
Експерти Американської торговельної палати (ACC) стверджували, що це може призвести до значного скорочення посівних площ під соєю у 2026 році через цей закон.
За даними Мінекономіки, станом на 2 червня соєю було засаджено 1,96 млн га, або 96% від прогнозу, тоді як минулого року на 30 травня, за даними Мінагрополітики, посіви сої становили 2,23 млн га.
Мережа мільтімаркетів “Аврора” інвестувала у посилення контролю якості продукції 13 млн грн, лабораторія споживчої перевірки товарів розпочала роботу у Полтаві 2 червня, повідомили у пресслужбі компанії.
“Наша лабораторія – це про прозорий контроль якості та довіру. Ми хочемо, щоб і виробники, і покупці бачили, як формується якість товарів, які потрапляють на полиці “Аврори”. До того ж, кожен може принести товар на перевірку – навіть якщо він придбаний не в наших магазинах. Це допомагає формувати нову культуру споживання, засновану на відкритості, об’єктивності та довірі”, – наголосила Наталія Ізюмець, директорка з якості мережі мультимаркетів “Аврора”.
Лабораторія розташована поруч з Офісом підтримки мережі “Аврора” в Полтаві та має окремий вхід для відвідувачів. Великі панорамні вікна дозволяють спостерігати за процесом тестування товарів у режимі реального часу.
Особливістю лабораторії споживчої перевірки є її відкритість для відвідувачів. Будь-хто може звернутися із запитом на тестування товару, самостійно визначивши критерії перевірки. Після проведення випробувань результати можна отримати електронною поштою або обговорити зі спеціалістами особисто.
Команда лабораторії складається із шести фахівців із контролю якості та тестування товарів. Фахівці лабораторії працюють з понад 25 тис найменувань товарів різних категорій – від електроніки, дитячих товарів і посуду до косметики, побутової хімії та продуктів харчування. Тут перевіряють безпечність, надійність, відповідність заявленим характеристикам і вимогам чинного законодавства.Отримані дані передаються постачальникам і комерційному департаменту мережі, що дозволяє оперативно вдосконалювати асортимент і підвищувати якість товарів.
“Наприклад, під час перевірки миючого засобу, окрім ваги та об’єму, ми перевіряємо консистенцію, тобто: чи є відшарування, чи їх немає, чи є осад, тому що зазвичай в миючих засобах осаду чи грудочок не повинно бути. Якщо він є – це не добре. Ми це фіксуємо, заносимо в результати перевірки, надаємо запит постачальникам”, – зазначає Анна Токач, спеціалістка вхідної перевірки якості в мережі “Аврора”.
Для тестування використовують професійне обладнання, яке дозволяє моделювати реальні умови експлуатації товарів. Зокрема, у лабораторії перевіряють терміни зберігання продукції за допомогою кліматичної шафи, тестують дерев’яні вироби на рівень вологості, USB-кабелі – на відповідність заявленій потужності, косметику – на рівень кислотності за допомогою pH-метра, а електротовари – на відповідність технічним характеристикам та безпечність використання.
Окрему увагу приділяють товарам підвищеного ризику. Наприклад, продукція, пов’язана з відкритим вогнем, проходить випробування у спеціальній кімнаті горіння, обладнаній відповідно до всіх вимог протипожежної безпеки.
Відкриття лабораторії споживчої перевірки є частиною довгострокової стратегії “Аврори” щодо підвищення стандартів якості та розвитку відповідального споживання.
“Аврору” було засновано 2011 року Левом Жиденком, Тарасом Панасенком і Лесею Клименко. На кінець 2025 року мережа налічує понад 1,8 тис. магазинів в Україні та понад 60 у Румунії. Головний офіс торговельної мережі розташовано у Полтаві.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Вигідна покупка”, яке розвиває мережу, є кіпрська “Авроритейл Інвестменс Лімітед”, її бенефіціар – Лев Жиденко, серед власників – фонди під управлінням Horizon Capital.
В Україні існують юридичні та нормативні можливості для запуску програм підтримки вітчизняних фармацевтичних виробників, однак в умовах війни бракує фінансів, вважає віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
«Давайте просто виходити з можливостей підтримки: юридичні є, фінансові – ви розумієте, наскільки ми десь затиснуті й обмежені у фінансових можливостях в умовах війни», – сказав він під час конференції «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію: фармацевтична галузь» в Ужгороді в четвер.
Водночас Качка зазначив, що «в рамках існуючих програм підтримки є цілий набір, якісь додаткові речі».
«Ми готові до цього діалогу. Нам просто потрібно чітко акцентувати, які саме потреби ми маємо задовольнити», – сказав він.
