Голова Державної інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ) Олег Коріков у четвер, 28 травня, на майданчику Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива офіційно передав ліцензію на етап життєвого циклу “експлуатація ядерної установки” ЦСВЯП т.в.о. голови правління НАЕК “Енергоатом” Павлу Ковтонюку.
“Отримання ліцензії на експлуатацію сховища підтверджує спроможність української атомної галузі реалізовувати масштабні та технологічно складні проєкти відповідно до найвищих світових стандартів безпеки”, – заявив очільник “Енергоатому” під час передачі дозвільних документів.
За його словами, робота сховища протягом наступних 100 років посилює енергетичну стійкість української атомної генерації, гарантує надійне поводження з відпрацьованим ядерним паливом та забезпечує державі значний економічний ефект – наразі Україна щороку економить близько $200 млн, які раніше витрачались на вивезення палива за кордон.
Своєю чергою, як зазначив голова ДІЯРУ Коріков, видача ліцензії на етап життєвого циклу “експлуатація ядерної установки” ЦСВЯП означає завершення процесу створення власної системи безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) в Україні.
До видачі вказаної ліцензії сховище функціонувало на підставі окремої ліцензії на введення в експлуатацію.
“З точки зору органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, важливо, що експлуатація ЦСВЯП забезпечить дотримання вимог з ядерної та радіаційної безпеки та стандартів МАГАТЕ”, – наголосив Коріков.
Він пояснив, що відповідно до вказаних стандартів в приреакторних басейнах витримки кожної реакторної установки на АЕС має бути забезпечено наявність вільного об’єму для повного вивантаження активної зони у будь-який момент експлуатації.
“ЦСВЯП – це практичне вирішення питання щодо поводження з ВЯП після припинення співпраці за цим напрямком із Росією”, – доповнив голова ДІЯРУ.
Рішення про видачу ліцензії стало результатом державної експертизи ядерної і радіаційної безпеки матеріалів обґрунтування відповідної заяви “Енергоатому” та інспекційного обстеження експлуатуючої організації.
Як нагадали в “Енергоатомі”, будівництво ЦСВЯП стартувало у 2017 році. У 2020 році було завершено будівництво першого пускового комплексу, а у 2021 році – спеціальної залізничної колії Вільча-Янів, що з’єднала сховище із загальною залізничною мережею України.
Напередодні повномасштабного російського вторгнення “Енергоатом” завершив комплекс холодних випробувань усіх систем сховища, а 25 квітня 2022 року ДІЯРУ видала окремий дозвіл на введення ЦСВЯП в експлуатацію.
Тобто до 25 травня 2026 року сховище працювало на підставі окремого дозволу та спеціальної ліцензії на введення в експлуатацію. Після завершення всіх необхідних процедур і перевірок ДІЯРУ видала ЦСВЯП постійну ліцензію на експлуатацію.
Стабільна робота ЦСВЯП забезпечує можливість подальшої роботи дев’яти українських енергоблоків на підконтрольній території України та гарантує безперервність генерації електроенергії.
Раніше відпрацьоване ядерне паливо з Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської АЕС Україна щороку вивозила до РФ на зберігання та переробку, витрачаючи на це близько $200 млн. Створення ЦСВЯП дозволило повністю відмовитися від цієї практики та ліквідувати критичну залежність від російської ядерної інфраструктури.
Сховище розраховане щонайменше на 100 років експлуатації та працює за технологією “сухого” зберігання американської Holtec International, яка використовується у США, Іспанії, Великій Британії та інших країнах.
Американський мільярдер і інвестор у сфері технологій Пітер Тіль тимчасово переїхав із родиною до Аргентини і розглядає цю країну як можливу резервну базу на тлі політичних, економічних та безпекових ризиків у США, повідомляють Financial Times та The New York Times.
За даними ЗМІ, в останні місяці Тіль часто бував у Буенос-Айресі, зустрічався з президентом Аргентини Хав’єром Мілеєм та представниками його уряду. Інвестор також придбав особняк у престижному районі аргентинської столиці та записав дітей до місцевої приватної школи.
Одним із факторів інтересу Тіля до Аргентини називають політику Хав’єра Мілея. Аргентинський президент проводить програму масштабної дерегуляції, скорочення державних витрат і лібертаріанських економічних реформ. Ці ідеї близькі поглядам Тіля, який давно виступає за зменшення ролі держави, податків і регулювання.
За даними The New York Times, аргентинська влада також вивчала можливість надання Тілю постійного дозволу на проживання або громадянства, однак сам інвестор поки що не подавав заявку на громадянство Аргентини.
Переїзд Тіля до Аргентини обговорюється на тлі ширшої тенденції серед частини американських технологічних підприємців та інвесторів, які шукають альтернативні юрисдикції для проживання, управління активами та захисту капіталу. Серед причин ЗМІ називають податкові ризики, політичну поляризацію, побоювання щодо безпеки та інтерес до країн з більш гнучким регулюванням.
Для Аргентини присутність Тіля має символічне значення. Один із найвідоміших інвесторів Кремнієвої долини фактично демонструє інтерес до економічного курсу Мілея, який намагається перетворити країну на майданчик для капіталу, технологічних компаній та підприємців, орієнтованих на низький рівень регулювання.
Пітер Тіль — співзасновник PayPal, один із перших інвесторів Facebook та голова ради директорів Palantir Technologies. Він також відомий як великий політичний донор у США та союзник частини республіканського істеблішменту, включаючи оточення Дональда Трампа. Його статки оцінюються в десятки мільярдів доларів.
Odesa Investment Congress 2026, присвячений інвестиційному потенціалу України та новим стратегіям розвитку територій, відбудеться 10 липня в Одесі у SPATIUM hotel, повідомили організатори заходу.
Конгрес національного рівня організовує Медіагрупа DMNTR, генеральним партнером виступає SPATIUM Group. Захід стане одеським етапом проєкту UBC та вперше пройде в Одесі.
До участі запрошені девелопери, інвестори, архітектори, урбаністи, представники держави, міжнародної спільноти, банківського сектору, бізнесу, дизайнери та брокери з різних регіонів України.
У фокусі Odesa Investment Congress 2026 будуть напрями інвестування у 2027-2030 роках, прибутковість різних типів активів, вихід девелоперів у нові регіони, оцінка майданчиків, ризиків та окупності проєктів, а також поєднання збереження спадщини ЮНЕСКО із сучасним міським розвитком.
Окрему увагу планується приділити безбар’єрності як базовому принципу формування сучасного середовища, розвитку apart-hotels, ревізії промислових зон, новому архітектурному коду, медицині, wellness-напряму та рекреаційній архітектурі як факторам нової економіки українських міст.
Програма конгресу передбачає роботу чотирьох тематичних залів, панельні дискусії, прес-конференцію, презентацію інвестиційних проєктів SPATIUM, гала-вечір, Fashion Show та вручення спеціальної премії імені Василя Кандинського.
Для гостей також передбачена спеціальна програма 9 та 11 липня, зокрема відвідування об’єктів, що будуються, презентації та вечеря.
Серед заявлених учасників і компаній ринку – SPATIUM, Zezman, «Гефест», Kreator-Bud, KADORR, SAGA, РІЕЛ, «Акварелі», «Два академіка», Stolitsa Group, Sigma+, Vlasne Misto та інші компанії, які працюють у сфері девелопменту та розвитку українських територій.
«Odesa Investment Congress 2026 стане майданчиком для розмови про те, куди рухаються інвестиції, які регіони України можуть стати новими точками зростання та як девелопмент, архітектура, медицина, wellness і сучасна міська інфраструктура формують економіку майбутнього», – зазначають організатори.
Захід відбудеться 10 липня 2026 року у SPATIUM hotel в Одесі. Час проведення – з 08:00 до 21:00.
Долучитися до конгресу як VIP-гість, спікер або партнер можна за телефоном: 044 461 91 28.
Детальніше про конгрес: www.ubc-ua.info/oic
Організатор – Медіагрупа DMNTR. Генеральний партнер – SPATIUM Group.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Найбільший український мобільний оператор зв’язку “Київстар” заявив про бачення у майбутньому довести до 50% частку доходів від цифрових сервісів, яка за останні роки зросла до 20%.
“Бачення – це те, що в нас колись дохід від цифрових сервісів буде дорівнювати доходу від телекому. Ми зараз вийшли на 20%. Ще потрібно 30%”, – заявив СЕО та президент “Київстару” Олександр Комаров на Forbes Money у четвер.
За його словами, завдяки купівлі цього року Tabletki компанія вже має більше цифрових клієнтів, ніж клієнтів телеком-сегменту: тримісячна аудиторія цифрових бізнесів групи досягла 28 млн користувачів проти 22 млн у телеком-бізнесі.
“Тобто ми рухаємося по впровадженню своєї стратегії. Ми розуміємо, що основна цінність, вона створюється на сьогоднішній день, на жаль, не наявністю телеком-підключення”, – додав Комаров.
Він уточнив, що наразі компанія вибудовує екосистему різних цифрових сервісів навколо основної пропозиції, якою є телеком-бізнес.
“Але, можливо, через п’ять років основною пропозицією буде, наприклад, “уклонівська” пропозиція. Тобто це створює для нас поле можливостей розвитку групи компаній (Kyivstar Group)”, – сказав президент “Київстару”.
Комаров зазначив, що терміни окупності інвестицій компанії закладаються на рівні близько 5-6 років.
“Ми не включаємо в угоди синергії, але, безумовно, тримаємо в голові, які синергії ми можемо досягнути. Наприклад, синергії між “Київстаром” і Tabletki досить незначні, але синергії між Tabletki і Helsi досить значні”, – навів приклад СЕО мобільного оператора.
Він наголосив, що “Київстару” також важливо зменшити залежність від основного телеком-бізнесу, адже цією галуззю інвестори менш зацікавлені.
“Є таке сподівання, що в якийсь момент ми зможемо позиціонувати цю групу як набір цифрових активів зовсім іншим поглядом на його оцінку”, – пояснив Комаров.
Як повідомлялося, “Київстар” у першому кварталі 2026 року збільшив консолідований прибуток EBITDA на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, український книжковий ринок під час війни зберігає стабільний попит, проте видавці стикаються з подорожчанням виробництва, логістичними проблемами, втратою складів та зміною читацьких уподобань. Про це свідчать оцінки учасників XIV «Книжкового Арсеналу» в Києві, опубліковані агентством «Інтерфакс-Україна» на сайті проекту Інтерфакс-Україна Культура.
XIV «Книжковий Арсенал» став одним із ключових майданчиків для оцінки стану української видавничої галузі. На фестивалі представлені десятки українських видавництв — від великих гравців до нішевих проєктів, що працюють з військовою, історичною, українознавчою, класичною та сучасною художньою літературою.
Представники ринку відзначають, що, незважаючи на складну економічну ситуацію, обстріли, зростання вартості паперу та логістики, інтерес до української книги зберігається. Читачі все частіше обирають видання про історію, війну, культуру, національну ідентичність, а також сучасну українську художню літературу.
Заступник директора харківського видавництва «Фоліо» Геннадій Корбер повідомив, що попит на книги знизився, проте ринок продовжує працювати. За його словами, значна частина книг видавництва, як і раніше, друкується в Харкові, незважаючи на постійні обстріли міста, частина замовлень розміщується в інших регіонах України.
Серед нових видань «Фоліо», представлених на «Книжковому Арсеналі», — роман Олексія Бобровникова «Червона зона» про війну та книга Юрія Сороки «Наш лицарський хрест». У видавництві відзначають зростання інтересу до історії України, класики, військової тематики та фентезі. Молодіжна аудиторія, за словами представників ринку, активно читає фентезі, хоча для низки видавництв цей сегмент раніше не був основним.
Одним із головних економічних викликів для галузі залишається зростання собівартості. Видавці пов’язують подорожчання книг із зростанням цін на папір, логістику, імпортну сировину та коливаннями валютних курсів. За оцінками учасників ринку, папір за рік міг подорожчати приблизно на 20-25%. Україна майже не має власного виробництва комерційного паперу для книжкової галузі, тому видавництва залежать від імпорту, зокрема з Литви, Чехії та інших країн.
Додатковим фактором ризику залишаються російські обстріли, які призводять не тільки до затримок виробництва, а й до прямих втрат тиражів. У «Фоліо» повідомляли про випадки, коли книги знищувалися через удари по фабриках, де розміщувалися замовлення.
Для видавництва «Український пріоритет» удар по інфраструктурі став критичним.
Його директор Володимир Шовкошитний розповів, що в результаті атаки дронами Shahed у ніч на 17 червня минулого року були знищені склад і офіс видавництва. За його словами, згоріло близько 70 тис. книг та офісне обладнання, а з-під попелу та води вдалося дістати лише близько 4-5 тис. пошкоджених примірників.
Незважаючи на втрати, видавництво поставило собі за мету відновити репертуар до першої річниці атаки. Основний напрям «Українського пріоритету» — історична, художня та науково-популярна література про українську історію від скіфської епохи до сучасної війни.
Видавці також фіксують стійкий інтерес до українознавчої літератури. Видавець Олександр Савчук зазначив, що після початку повномасштабної війни українці стали значно більше цікавитися книгами про власну культуру, історію та ідентичність. При цьому, за його словами, після різкого зростання попиту в перші роки великої війни зараз на ринку спостерігається певний відкат, проте інтерес до української теми залишається довгостроковим.
Окремим напрямком розвитку книжкового ринку стають цифрові сервіси. Засновниця книжкового додатка Litcom Ольга Ольхова представила на «Книжковому Арсеналі» оновлення сервісу, який позиціонується як навігатор книжкового ринку та інструмент для формування власної бібліотеки. У додатку з’явилася можливість додавати книги шляхом сканування штрих-коду, робити письмові та аудіонотатки, а також фіксувати, кому читач позичив книгу.
За словами Ольхової, в Україні високим попитом користується нон-фікшн, особливо короткі аудіоформати за мотивами книг. Команда Litcom також проводить дослідження читацьких звичок українців серед школярів, студентів, активних читачів і широкої аудиторії. Перші результати планують оприлюднити після завершення «Книжкового Арсеналу».
Помітним сегментом ринку залишається військова література. Директор видавництва «Білка» Ірина Білоцерківська зазначила, що видавництво працює з військовою літературою з 2018 року. Серед новинок — збірка мілітарного хоррору «Птахи в темряві», написана вісьмома військовими авторами. За словами видавниці, це фактично новий жанр, який формується з досвіду війни.
Учасники ринку також звертають увагу на зміну вимог покупців до якості книги як фізичного продукту. Якщо раніше частина аудиторії орієнтувалася насамперед на ціну, то зараз читачі частіше звертають увагу на поліграфію, оформлення, ілюстрації, дизайн обкладинки та колекційну цінність видання. На стендах фестивалю представлені подарункові видання, дизайнерські серії класики, колекційні книги з кольоровими зрізами, тисненням та ілюстраціями.
Головна редакторка та засновниця видавництва Stretovych Світлана Стретович представила на «Книжковому Арсеналі» український переклад автобіографії Агати Крісті, який вперше вийшов українською мовою. За її словами, книга була видана у світі ще 1977 року, проте український читач досі не мав її перекладу.
Таким чином, український книжковий ринок продовжує працювати в умовах війни, зростання витрат та інфраструктурних ризиків. Попит став більш вибірковим, проте інтерес до історії, війни, національної ідентичності, української літератури та якісних видань залишається високим. Для видавництв «Книжковий Арсенал» зберігає значення не тільки як ярмарок, але й як майданчик прямого контакту з читачами, авторами та партнерами.
«Книжковий Арсенал» — щорічний міжнародний фестиваль у Києві, що об’єднує видавців, авторів, читачів, культурні інституції та представників креативних індустрій. У 2026 році фестиваль проходить вчотирнадцяте і залишається одним із головних публічних майданчиків українського книжкового ринку.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/culture/1171986.html
Менш ніж за місяць стартує AGRO UKRAINE WEEK – велика міжнародна агроподія, яка об’єднає ключових стейкхолдерів аграрного та продовольчого секторів України, створюючи динамічну платформу для національного діалогу, співпраці, розвитку та міжнародного партнерства. Це подія, що формує нову історію українського агросектору.
Цифри говорять самі за себе: подій – 12+; учасників – 7 000+; спікерів – 300+; виставкових стендів – 160+; культурних заходів – 10+.
17-19 червня 2026 року в КВЦ «Парковий» зберуться представники уряду, агробізнесу, фермерської спільноти, міжнародних організацій, інвесторів, науковців і політиків для обговорення ключових викликів та можливостей українського агросектору, європейської інтеграції, продовольчої безпеки, інновацій та стратегічного розвитку галузі.
AGRO UKRAINE WEEK – це простір для формування нових партнерств, відкритого діалогу між державою та бізнесом, пошуку ефективних рішень для аграрної економіки та створення спільного бачення майбутнього українського АПК.
АНОНС ПЕРШИХ СПІКЕРІВ AGRO UKRAINE WEEK:
• Крістофер Хансен — Єврокомісар з питань сільського господарства
• Георг фон Нолкен — генеральний директор «Контінентал Фармерз Груп»
• Тарас Качка — Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України
• Тарас Висоцький — заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України
• Богдан Кривіцький — операційний директор ІМК
• Сергій Кравчук — генеральний директор агрохолдингу «Галс Агро»
• Хассан Муфід Халаві — генеральний директор (CEO) ELITE AGRO HOLDING
• Ігор Харченко — засновник AGRO UA INVESTMENT
І це лише початок!
Список спікерів постійно доповнюється — слідкуйте за оновленнями та анонсами AGRO UKRAINE WEEK, аби першими дізнаватися про нових учасників, програму події та ключові теми майбутнього агросектору України.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
