Компанія з негабаритних перевезень «TAD» планує в наступному році інвестувати EUR20 млн у збільшення в Україні парку техніки для транспортування вітротурбін через підвищений попит на таку послугу, повідомив засновник і СЕО компанії Віталій Мельник.
“Вірю у вітропотенціал України. Дуже багато запитів на перевезення вітрообладнання, дуже висока активність, особливо останні один-два роки. Ми розвиваємося. На наступний рік заплановані інвестиції в розмірі EUR20 млн у збільшення парку техніки, орієнтованої саме на транспортування великих вітряків”, – сказав він під час Українського вітроенергетичного форуму-2025 від Української вітроенергетичної асоціації, який у вівторок проходить у Львові.
Як пояснив Мельник, багато вітропроектів зупинилися з початком війни саме через відмову зарубіжних партнерів монтувати і завозити турбіни в Україну у зв’язку з військовими ризиками. Тому такі послуги почали активно розвиватися всередині країни.
Оператори системи розподілу (ОСР) “ДТЕК Мережі” за січень-липень 2025 року виконали понад 57 тис. ремонтів у розподільчих мережах класу напруги 0,4 кВ без відключення світла, що склало понад 60% усіх робіт на цьому типу мереж.
“З початку 2025 року фахівці ОСР “ДТЕК Мережі” провели за сучасним методом без відключення клієнтів понад 57 тис. робіт. Це на 30% більше за аналогічний період минулого року. Ми інвестуємо у навчання наших енергетиків та сучасне обладнання, щоб наші клієнти отримували якісний сервіс”, – повідомили у “ДТЕК Мережі” з посиланням на генеральну директорку компанії Аліну Бондаренко.
За її словами, вказана технологія є особливо критичною в осінньо-зимовий період, коли через дії ворога і погодні умови кількість аварій може зростати.
“Проте така технологія дозволить родинам не помітити, як енергетики ремонтують мережі”, – доповнила Бондаренко.
Як пояснили у компанії, технологію робіт на енергообладнанні та лініях електропередачі без знеструмлення клієнтів застосовують у провідних країнах Європи, а від 2021 року поступово впроваджують в ОСР “ДТЕК Мережі”.
За інформацією компанії, із виконаних з січня по серпень цього року 57,4 тис. ремонтів у мережах 0,4 кВ (повітряні електролінії та шафи обліку) без відключень світла енергетики виконали на Одещині 24 тис., Дніпропетровщині – 23,8 тис. ремонтів, Київщині – 6,9 тис. та у столиці – 2,5 тис.
Підготовка енергетиків до виконання робіт без знеструмлення триває до трьох місяців. Вона проходить на спеціальних полігонах. Для безпечної роботи ОСР “ДТЕК Мережі” забезпечують працівників захисним одягом та спеціальним обладнанням: гумовими рукавичками, касками, діелектричними килимками та іншими засобами.
У 2025 році технологію робіт на розподільчих мережах опанували 448 працівників, загалом працювати за цим методом можуть понад 1,7 тис. фахівців ОСР “ДТЕК Мережі”.
ОСР поступово розширюють перелік робіт, які можна виконувати без відключення клієнтів, і планують масштабувати цей підхід у майбутньому.
“ДТЕК Мережі” розвиває бізнес з розподілу електроенергії та експлуатації електромереж в Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. ОСР операційного холдингу обслуговують 5,1 млн домогосподарств і 150 тис. підприємств.
Основна мета реформування напрямку «Ремонт і виробництво» в АТ «Укрзалізниця» — оптимізувати бізнес, підвищити його ефективність і вивести на прибутковість, заявив член правління компанії, керівник напрямку Євген Шрамко в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, трансформація передбачає консолідацію активів, залучення міжнародних партнерів і реалізацію проєктів на базі надлишкових потужностей через оренду, ДПП або перепрофілювання.
«Де є потенціал — будемо посилювати, де потрібно — прибирати зайве. Ми повинні знайти оптимальний масштаб і забезпечити довгострокову ефективність», — підкреслив Шрамко.
Україна в 2024 році поставила на зовнішні ринки 85,8 тис. т меду і посіла 3-е місце в світі за обсягом експорту, повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ). За даними асоціації, топ-5 світових експортерів за обсягом у 2024 році виглядав так: Китай — 169,6 тис. т; Індія — 94,8 тис. т; Україна — 85,8 тис. т; Аргентина — 78,1 тис. т; В’єтнам — 48,2 тис. т.
Єврокомісія (Trade Data Monitor, попередні дані за січень-червень 2024 р.) також фіксує Китай, Індію, Україну та Аргентину серед головних експортерів меду за тоннажем.
Топ-20 експортерів за вартістю поставок у 2024 році (HS 0409)
(у дужках — частка у світовому експорті; методологія — вартість FOB)
1) Китай — $264,9 млн (11,5%);
2) Нова Зеландія — $250,7 млн (10,9%);
3) Індія — $182,6 млн (7,9%);
4) Аргентина — $170,3 млн (7,4%); 5
5) Україна — $166,9 млн (7,2%);
6) Німеччина — $110,3 млн;
7) Іспанія — $103,2 млн;
8) Бразилія — $100,6 млн;
9) Угорщина — $85,3 млн;
10) Бельгія — $79,7 млн;
11) В’єтнам — $68,5 млн;
12) Мексика — $47,5 млн;
13) Канада — $45,2 млн;
14) Австралія — $45,0 млн;
15) Румунія — $40,6 млн;
16) Болгарія — $38,0 млн;
17) Польща — $37,6 млн;
18) Туреччина — $32,6 млн;
19) Нідерланди — $31,3 млн;
20) Греція — $28,6 млн.
Ранжування за вартістю та обсягом різниться (наприклад, Нова Зеландія — висока за вартістю через дорогі сорти, але не в топі за тоннажем). Дані за вартістю — за World’s Top Exports (на базі UN/ITC Trade Map) за 2024 р.; дані за обсягом топ-5 — за УКАБ/Trade Data Monitor.
Куди продає Україна
Найбільші покупці українського меду в 2024 р.: Німеччина — 18,9 тис. т; США — 12,1 тис. т; Польща — 9,7 тис. т; Франція — 9,6 тис. т; Бельгія — 7,1 тис. т. Також поставки йшли до Туреччини, Великої Британії, Японії, Швейцарії, Канади, Катару, Йорданії та ін. (УКАБ).
З 2025 року ЄС знову застосовує квоти на безмитний імпорт українського меду. В УКАБ зазначають, що нові обсяги вищі за попередні і підтримують конкурентоспроможність, але не покривають весь експортний потенціал галузі.
З 1 березня 2026 року в Грузії почне діяти нова система: іноземним працівникам і самозайнятим особам буде потрібно офіційний дозвіл на роботу.
Раніше країна не мала повноцінного режиму work permit і в більшості випадків дозволяла іноземцям працювати без окремого дозволу, зазначають профільні джерела.
За даними ділової преси, для вже зайнятих у Грузії іноземців передбачено перехідний період: отримати дозвіл потрібно до 1 січня 2027 року; за порушення передбачені штрафи як для працівника, так і для роботодавця (при повторних випадках санкції зростають).
Мета реформи — навести порядок на ринку праці, припинити роботу за туристичними візами та наблизити регулювання до міжнародної практики. Додатково повідомляється, що деталі процедури (категорії, винятки, переліки документів) будуть конкретизовані підзаконними актами уряду.
У 2024 році до Грузії в’їхали 135,8 тис. іммігрантів (-34% р/р), виїхали 121,4 тис. емігрантів; 48,2% іммігрантів — громадяни Грузії, решта — іноземці. Серед іноземних громадян у топі — Росія, Україна, Туреччина, Індія, Азербайджан.
Офіційно: у 2022 році 62,3 тис. росіян зареєстровані як іммігранти (тобто залишилися жити в країні). У 2023-му серед іммігрантів було 52,6 тис. громадян РФ.
За повідомленнями ЗМІ та аналітичних центрів, у 2025 році в країні проживає близько 100 тис. росіян (оцінка коливається в широкому діапазоні, з урахуванням відтоку в 2023 році). При цьому тільки близько 20% з них мають статус «податкового резидента»/офіційного резидента, вказує Нацбанк Грузії.
За даними ООН: з початку повномасштабної війни через Грузію пройшло ≈245 тис. українців; близько 26,6 тис. проживають в країні на даний момент (оцінка на весну 2025 року).
Серед найбільших джерел міграції в 2023 році — Туреччина (≈8,6 тис. іммігрантів), Індія (≈8,4 тис.), Білорусь (≈3,6 тис.); Україна в 2023-му дала ≈7,5 тис. іммігрантів. Ці цифри показують саме річний приплив, а не «запас» постійно проживаючих.
Реформа ринку праці доповнює більш ранні зміни в міграційному регулюванні (наприклад, підвищення мінімальної вартості нерухомості для «ВНЖ за покупку» з $100 тис. до $150 тис. з 1 березня 2026 року).
Експерти очікують, що уніфікація правил зайнятості підвищить прозорість найму іноземців і знизить сіру зайнятість, але посилить адміністративне навантаження на бізнес у період адаптації.
https://t.me/relocationrs/1390
Армія оборони Ізраїлю (АОІ) та Служба безпеки країни заявили про нанесення точкового удару по керівному складу руху ХАМАС в столиці Катару, Досі. У заяві зазначається, що ліквідовані фігури протягом багатьох років координували діяльність організації і були відповідальні за напад 7 жовтня 2023 року. МЗС Катару підтвердило факт удару і назвало його «боягузливим нападом», підкресливши, що атака сталася в житлових кварталах і становить загрозу безпеці громадян країни.
Інцидент може стати переломним моментом у регіональній динаміці:
Відносини Ізраїль – Катар. Доха традиційно виступала посередником між Ізраїлем і ХАМАС, а також відігравала ключову роль у гуманітарних переговорах. Прямий удар по території Катару здатний заморозити ці канали і призвести до посилення напруженості.
Позиція США. Катар — стратегічний союзник Вашингтона, на території країни розміщена одна з найбільших американських військових баз на Близькому Сході (Аль-Удейд). Реакція США стане визначальною: баланс між підтримкою Ізраїлю і збереженням відносин з Дохою вимагатиме від Білого дому тонкої дипломатичної лінії.
Регіональна ескалація. Засудження удару вже пролунало від МЗС Катару. Аналітики не виключають консолідації низки арабських країн проти Ізраїлю в дипломатичному полі, що може ускладнити плани США щодо створення нових альянсів безпеки в регіоні.
Економічний аспект: ринок нафти
Катар — найбільший світовий експортер скрапленого природного газу (СПГ) і помітний гравець на ринку нафти. Будь-яке погіршення безпеки в країні або ризик втягнення Катару в прямий конфлікт моментально сприймається ринком як сигнал про потенційні перебої поставок.
Реакція цін. Традиційно ескалація на Близькому Сході призводить до зростання цін на нафту через премію за ризик. Навіть за відсутності фізичних перебоїв трейдери закладають у ціну ймовірність розширення конфлікту.
Довгострокові перспективи. Якщо дипломатична ізоляція Катару посилиться, це може змінити маршрути поставок СПГ до Європи та Азії, зміцнивши позиції інших постачальників (наприклад, США або Австралії).
Удар Ізраїлю по верхівці ХАМАС в Катарі відкриває новий рівень конфронтації, який може мати далекосяжні наслідки. Крім військової та політичної складової, інцидент здатний вплинути на глобальну енергетику, посиливши волатильність нафтових і газових ринків. У короткостроковій перспективі можна очікувати зростання цін на нафту за рахунок «премії ризику», а в середньостроковій — перебудови дипломатичних і торговельних альянсів у регіоні.
