Після запуску в серпні сервісу доставки онлайн-замовлень Varus.ua через “Нову пошту” середній чек зріс на 55,14%, а товарообіг – на 50,57%, повідомили в пресслужбі ритейлера.
Уточнюється, що послуга доставки товарів з Varus.ua доступна в будь-яке місто України, і нею активно користуються в областях, де немає фізичних магазинів мережі Varus.
За підсумками серпня топ нових регіонів, де робили онлайн-замовлення: Рівненська, Львівська, Кіровоградська, Харківська та Донецька області. В регіонах, де представлена мережа, найбільше робили замовлення в Київській, Одеській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Скористатися новою послугою від Varus.ua можна при замовленні продуктів тривалого зберігання та непродовольчих товарів, максимальна вага замовлення становить 50 кг. Серед найпопулярніших товарів, які замовляли клієнти Varus.ua з доставкою через “Нову пошту” в серпні, були снеки, товари для тварин, напої, чай, кава.
Вартість доставки розраховується за тарифами “Нової пошти”, орієнтовний час комплектування та доставки замовлення становить один день для більшості населених пунктів України.
Varus – національна мережа супермаркетів, представлена на ринку продуктового ритейлу України компанією “Омега”. Статутний капітал “Омега” становить 111 млн 129 тис. грн, власник “Вейгант Ентерпрайзіс Лімітед” (Кіпр), кінцеві бенефіціари – Валерій Кіптик і Руслан Шостак. Виручка за 2023 рік “Омега” становила 17,51 млрд грн, що на 20% вище за результати 2022 року, чистий прибуток – 200 млн грн, що на 69,5% вище за результати 2022 року.
Перший магазин мережі відкрито 2003 року в Дніпрі, загальна кількість – 109 супермаркетів у різних містах України та DarkStore у Києві. Мережа працює в кількох форматах: класичні супермаркети, магазини To Go і сервіс усвідомлених покупок varus.ua.
“Нова пошта” є найбільшим логістичним оператором України. З початку 2024 року і до кінця липня компанія розширила мережу в країні з 26,6 тис. до 30,1 тис. точок: до 12,1 тис. відділень і 18 тис. поштоматів. Як повідомлялося, в Україні ТОВ “Нова пошта” збільшила неконсолідований чистий дохід у першому півріччі 2024 року на 20,1% – до 20,12 млрд грн, а чистий прибуток компанії зменшився на 38,1% – до 1,49 млрд грн.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-серпні 2024 року збільшила обсяг перевезення на 24,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 118,04 млн тонн, зазначено в аналітичній записці компанії, підготовленій до засідання Офісу експортерів у середу.
Обсяг перевезення вантажів у серпні 2024 року зріс на 15,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року (1,9 млн тонн), становив 14,18 млн тонн, що на 4,2% більше, ніж у липні 2024 року.
“Масовані ракетні обстріли суттєво вплинули на стан енергетичної галузі, певних видів промисловості, транспортної інфраструктури, що позначається на динаміці обсягів перевезень вантажів”, – зазначено в тексті аналітичної записки.
Обсяг перевезень в експортному сполученні в січні-серпні збільшився на 65,8% – до 57,74 млн тонн. За підсумками восьми місяців 2024 року частка експорту вантажів у загальному обсязі перевезень становила 49% проти 37% за аналогічний період 2023 року.
У серпні 2024 року обсяги перевезень вантажів на експорт становили 6,58 млн тонн, що на 2,8% більше, ніж у липні 2024 року. При цьому, порівняно із серпнем 2023 року, коли було експортовано 3,3 млн тонн, обсяг перевезення вантажів на експорт зріс удвічі.
Обсяг експорту через сухопутні переходи в січні-серпні скоротився на 6,9% порівняно з аналогічним періодом – до 21,31 млн тонн. За підсумками серпня 2024 року обсяг експорту вантажів через сухопутні переходи становив 2,5 млн тонн, що на 2,4% менше, як порівняти з липнем 2024 року.
У напрямку портів у січні-серпні обсяг експорту вантажів зріс у 3,1 раза – до 36,42 млн тонн. За підсумками серпня 2024 року обсяги експорту вантажів у напрямку портів становили 3,9 млн тонн, що на 6,5% більше порівняно з липнем 2024 року.
При цьому 92,3% усіх залізничних перевезень у напрямку портів у січні-серпні припадало на порти Великої Одеси, 7,7% – у напрямку Дунайських портів.
Лідерами відправлених на експорт вантажів залишаються зернові, обсяг яких у серпні становив 2,63 млн тонн, що становить 40,1% загального обсягу. На другому місці залізна і марганцева руда – 2,32 млн тонн (35,3%), третє місце – чорні метали, 0,57 млн тонн (8,6%). Мінбудматеріали становили 0,48 млн тонн (7,2%), посівши четверту позицію в загальному експорті вантажів у серпні, повідомили в компанії.
“Металургійна та аграрна галузі в поточних умовах зберігають статус основи українського експорту. Морські шляхи залишаються основним каналом постачання українських товарів на зарубіжні ринки”, – зазначено в тексті записки.
Раніше голова правління АТ “Укрзалізниця” Євген Лященко повідомив, що компанія в липні-серпні зазнала збитків 600-700 млн грн і очікує невеликий збиток за підсумками 2024 року, незважаючи на прибуткову роботу в першій половині року. За його словами, це сталося через відсутність прибуткових вантажів, які дають запас міцності.
Кількість безробітних, зареєстрованих у службі зайнятості на 30.06.2024 (тис. осіб)
Open4Business.com.ua
Торгово-виробнича група компаній “Текстиль-Контакт” (ТК-Групп) планує у 2024 році отримати валовий обіг орієнтовно на рівні 2023 року, але можливе і невелике зниження цього показника, повідомив власник групи Олександр Соколовський.
“Я не думаю, що буде зростання, не бачу поки що великих стрибків. Але наші виробничі потужності, як і торік, і 2022 року, завантажені повністю”, – повідомив він на Business Breakfast від видання Forbes Ukraine в середу.
Соколовський не назвав цифри валового обороту за 2023 рік, проте зазначив, що його легко порахувати, виходячи з того, що сплачені 2023 року 443 млн грн податків – це 14% валового обігу (тобто обіг приблизно 3,2 млд грн – ІФ-У).
При цьому він нагадав, що 2022 року група сплатила близько 285 млн грн податків, тобто 2023 року ця сума зросла на 55% більше.
Як зазначив власник ТК-Груп, пік попиту на продукцію легкої промисловості був 2022 року, коли після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та початкового “хаосу” з’явилася маса замовлень, зокрема з Європи, яка хотіла підтримати Україну.
“Навіть якщо можна було купити зручніше і дешевше – замовляли в Україні. На жаль, потім цей тренд зник, і вже багатьох європейських замовників наші пропозиції не цікавлять, тому що вони бояться розміщувати замовлення в Україні, тим паче поблизу з лінією фронту або біля кордону з Росією”, – пояснив Соколовський.
За його словами, основна стратегія групи, що дає змогу, зокрема, конкурувати на міжнародних ринках, – розвиток виробництва в Україні, а не перенесення за кордон.
“Коли багато хто переносив виробництво в Китай або Південно-Східну Азію, ми, навпаки, розвивалися тут, хоч нам і говорили, що це неправильно. Але за останні п’ять років кількість наших фабрик зросла з семи до 12, зокрема позаминулого року додали виробництво сумок, цього – взуття і дуже розширюємо виробництво одягу”, – розповів Соколовський.
Водночас він повідомив, що в проєкті виробництва взуття на фабриці в Чигирині може з’явитися партнер із Польщі, але подробиць поки що не оголосив.
Відповідаючи на запитання про частку експорту в загальному обігу, він припустив, що за останні два роки вона зросла орієнтовно до 15%, але переважно це продукція “ТК-Домашній текстиль”, яка бере участь у тендерах міжнародних організацій, зокрема в Німеччині, Польщі, Великій Британії, конкуруючи з компаніями з Туреччини, Китаю та інших країн.
“Але ми плануємо виходити в Європу, і якщо в Україні розвиваємо виробничу базу, то європейцям пропонуємо готову продукцію. Наше перше представництво в країнах ЄС у Литві поки що напрацьовує клієнтську базу – великих здобутків там поки що немає, бо в Європі багато бюрократичних процедур, але плануємо виходити з пропозицією розробки соціального одягу, пошиття в Україні”, – повідомив Соколовський.
Водночас найбільшою проблемою для групи її власник назвав кадрову (основна маса працівників – жінки).
“Ми бачимо: які умови не створюй і зарплати не обіцяй, багато жінок виїжджають, тому що їм некомфортно з погляду блекаутів, безпеки, багато хто на нервах і виїжджає, тому що страшно”, – зазначив Соколовський.
Розповідаючи про плани групи щодо проходження опалювального сезону, він сказав, що компанії переважно обходяться генераторами, а коштів для закупівлі, наприклад, газопоршневих станцій, група не має.
“Щоб купити таку станцію, потрібно близько EUR850 тис. У нас таких грошей немає, тому наразі обходимося генераторами”, – зазначив власник групи компаній.
На оптових ринках України поточного тижня зафіксовано зниження відпускних цін на груші з місцевих господарств, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Причина такої цінової ситуації, на думку учасників ринку, полягає в сезонному збільшенні пропозиції цієї продукції на ринку, тоді як попит оптових компаній на ці фрукти залишається малоактивним.
Так, на сьогодні груша з місцевих господарств на українському ринку пропонується до продажу великим оптом по 15-30 грн/кг ($0,36-0,73/кг), що в середньому на 25% дешевше, ніж тижнем раніше. За результатами регулярного моніторингу, ціни на груші в поточному сезоні продовжують поступово знижуватися, починаючи з середини серпня поточного року, що є наслідком пропозиції продукції на ринку, яка постійно збільшується.
Нагадаємо, що в поточному сезоні завдяки більш м’яким погодним умовам у зимово-весняний період в Україні помітно зросла середня врожайність у сегменті груш. Як результат, істотне збільшення виробництва негативно позначилося на ціновій ситуації на ринку. Як виняток тут можна виділити Вінницьку область України, де навесні поточного року виробники втратили від 30% і більше від майбутнього врожаю фруктів через заморозки і град. Але загалом це мало позначилося на загальному стані ринку в цьому сегменті.
Якщо порівнювати ситуацію на ринку груш в Україні з іншими країнами регіону моніторингу проекту, то саме в цій країні на сьогоднішній день у продаж надходять найдоступніші груші. Цей факт ще раз свідчить про зростання інтересу українських садівників до вирощування цих фруктів в останні кілька сезонів.
Варто зазначити, що на сьогодні відпускні ціни на груші в Україні вже в середньому на 32% дешевші, ніж в аналогічний період минулого року. Більш детальну інформацію про розвиток ринку груш та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Джерело: https://east-fruit.com/novosti/tseny-na-ukrainskie-grushi-na-32-nizhe-proshlogodnikh/
Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-липні 2024 року стали страхові компанії СГ «ТАС» (2,553 млрд грн), «АРКС» (2,371 млрд грн), «Уніка» (2,329 млрд грн), «ІНГО» (1,952 млрд грн) і СК «ВУСО» (1,732 млрд грн), повідомляють на сайті Національної асоціації страховиків України (НАСУ). При цьому наголошується, що порівняно з 6 міс. -2024 СК «Уніка» опустилася на третю позицію з другої, а СК «АРКС» посіла її місце; СК «УСГ» залишила п’ятірку лідерів з п’ятої позиції, дозволивши СК «ВУСО» увійти в топ-5.
У топ-5 на ринку обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності за зібраними преміями змін не відбулося і за підсумками семи місяців лідирують СГ «ТАС» (775,3 млн грн), «Оранта» (739,3 млн грн), «Княжа ВІГ» (570,6 млн грн), «ПЗУ» (360,4 млн грн) і «ВУСО» (244,4 млн грн).
Лідерами на ринку «Зелена картка» за зібраними преміями за вказаний період є «ТАС» (754,5 млн грн), «УСГ» (405,5 млн грн), «Княжа ВІГ» (372,1 млн грн), «ПЗУ» (310,5 млн грн) і «Оранта» (227 млн грн) (змін не відбулося).
Також без змін на ринку КАСКО: як і раніше, його очолюють СК «АРКС» (1,256 млрд грн), «Арсенал Страхування» (1,034 млрд грн), «Уніка» (622,6 млн грн), «ВУСО» (531,3 млн грн) і «УСГ» (495,1 млн грн).
Водночас серед лідерів з добровільного медичного страхування відбулися невеликі зміни: лідером, як і раніше топ-5 у цьому сегменті, є СК «Уніка» (1,018 млрд. грн.), далі йдуть СК «Універсальна» (560 млн грн), СК «ІНГО» (422,7 млн. грн). СК «ВУСО» (328,4 млн грн) піднялася з п’ятої позиції на четверту, а «АРКС» (324,5 млн грн) зайняла її місце.
У липні 2024 року на ринку страхування життя змін за лідерами не відбулося. Як і раніше, першу позицію посідає СК «МетЛайф» (1,506 млрд грн), СК «ТАС» (388,4 млн грн), «Граве Життя» (311 млн грн), «Уніка Життя» (230,9 млн грн) і «ПЗУ Життя» (217,1 млн грн).
Як повідомлялося, станом на кінець липня 2024 року на страховому ринку України працюють 69 ризикових страховиків, 12 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитне агентство», ЕКА).
