Міністерство культури України повідомляє про включення до Попереднього списку ЮНЕСКО транснаціонального Культурного комплексу “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля”.
“До його складу входять 15 об’єктів археології, розташованих на території 8 областей України, а також 36 в Румунії та 20 в Республіці Молдова. Попереду – наступний етап: підготовка повного номінаційного досьє для подання до ЮНЕСКО з метою включення зазначених об’єктів до Списку всесвітньої спадщини”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що включені українські об’єкти репрезентують археологічні пам’ятки, що відображають високий рівень розвитку поселень, планування та матеріальної культури епохи енеоліту на території сучасної України.
Як повідомлялося, 18 вересня 2025 року міністерства культури України, Румунії та Молдови підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у підготовці та просуванні спільного номінаційного досьє. Документ закріпив наміри трьох країн спільно підготувати та подати транснаціональний серійний об’єкт Культурний комплекс “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля” до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Фокус літнього відпочинку 2026 року в Україні змістився на гірські курорти та міські тури, бюджет збільшився на 25-40% порівняно з минулим сезоном відпусток, повідомили у аналітичному відділі Ribas Hotels Group.
“Українці сьогодні більш за все потребують відпочинку та безпечного місця, де можна відновити сили. І, хоча сьогодні доступ до закордонних подорожей обмежений, в Україні є багато місць, де можна відпочити за різним бюджетом”, – зазначила Єлизавета Волошина, керівник відділу продажів В2С та маркетингу компанії.
Можливість морського відпочинку на даному етапі сконцентрована в Одеській області.
До плюсів морських курортів поблизу Одеси можна віднести: більш спокійний відпочинок, порівняно з містом, вайб сімейного затишку у прибережних селах та бюджетний рахунок, порівняно з іншими варіантами дозвілля. “Але, на жаль, вибір морського напряму має свої мінуси, серед яких як безпекові чинники та закриті пляжі, так і не розвинена інфраструктура та мала кількість готелів, де ціна відповідає якості”, – зазанчила Волошина.
Останніми роками збільшується запит на короткий відпочинок у містах та передмісті. З переваг – розвинена інфраструктура, яка дає можливість за бажанням в будь який день змінити сценарій свого дозвілля. Наприклад, в Одесі з офіційно відкритими пляжами можна вибрати пляжний день або гастротур, чи займатися вивченням історичних місць. Також є можливість вибору різнопланових пропозицій для відпочинку від бюджетного до преміум. А головне, у містах більше пропозицій з укриттями. До мінусів такого відпочинку у Одесі можна віднести тільки велику кількість людей у сезон.
Водночас, за даними проведеного компанією дослідження, серед планів на відпустку лідирують гірські курорти. До плюсів такого відпочинку можна віднести: більшу долю сучасної пропозиції, безпечність, оздоровлення, різноманітні активності та багато екскурсій. З мінусів – нестабільна погода, надто людяно та висока вартість відпочинку та атракцій у високий сезон.
Незалежно від обраного напрямку, “базис” бюджету відпустки буде включати чотири види витрат. Основна частка вартості – від 40 до 50% бюджету відпустки піде на проживання. У готелях високого сегмента ця частка може бути навіть вищою, оскільки в кошторис входить не просто ліжко, а інфраструктура: SPA, басейни, сервіс.
За підрахунками Ribas Hotels Group у цьому році бюджет за проживання у садибах або простих апартаментах коштує 800–1500 грн/ніч. Для середнього сегменту апарт-готелів та готелів 3* вартість складає 1800–3500 грн/ніч. Ще більше буде коштувати проживання у готелях зі SPA, басейном та гарним сервісом: 3500–6000 грн/ніч. А на відпочинок у преміум готелі вже потрібно близько 6000–12000+ грн/ніч. Для порівняння: у 2025 році садиби та прості апартаменти можна було знайти за 600–1200 грн/ніч, готелі 3* — від 1200 до 2600 грн/ніч, готелі зі SPA та басейном — у діапазоні 3000–5000 грн/ніч.
Тобто у 2026 році кожен сегмент подорожчав в середньому кілька сотень гривень за добу (на 25-40%). Причина — стабільно високий попит на внутрішній відпочинок за умов обмеженого виїзду за кордон, а також зростання операційних витрат готелів: вартість електроенергії для бізнесу у 2026 році становить 11,50–12,50 грн за кВт·год проти 10,4 грн у 2025-му, паливо подорожчало на 13,2% річних за даними Держстату.
На другому місці по витратам – від 20 до 30% буде харчування. Сюди входять як основні прийоми їжі, так і “атмосферні” витрати: кава з видом, вечірній коктейль, регіональна кухня. Бюджет харчування зазвичай формується зі сніданку за 200–400 грн на людину, обіду на 300–600 грн та вечері за 400–800 грн.
“Таким чином на одну людину середній чек на день по мінімуму складає 500–700 грн до комфортного – від 1500 до 2000 грн”, – сказала Волошина.
Британський оператор мобільного зв’язку Vodafone Group зафіксував доподатковий прибуток у 2026 фінроці проти збитку роком раніше, збільшивши виручку на 8%.
Як ідеться в повідомленні компанії, доподатковий прибуток за підсумками фінроку, що завершився 31 березня, становив 1,86 млрд євро порівняно зі збитком у 1,48 млрд євро роком раніше, коли вона списала вартість активів у Німеччині та Румунії на 4,5 млрд євро.
Скоригований прибуток до податкових, процентних і амортизаційних виплат і з урахуванням лізингу (EBITDAaL) минулого року збільшився на 4% – до 11,35 млрд євро. Органічне зростання становило 4,5%.
Річна виручка Vodafone зросла до 40,46 млрд євро з 37,45 млрд євро роком раніше.
Органічне зростання сервісної виручки – ключовий показник діяльності Vodafone – становило 5,4%, причому підвищення було зафіксовано в усіх регіонах, за винятком Німеччини (-0,2%). У решті Європи і Туреччини сервісна виручка збільшилася на 0,5% в органічному виразі, у Великій Британії – на 0,3%, в Африці – на 12,9%.
Консенсус-прогноз аналітиків, зібраний самою Vodafone, припускав, що її річна виручка становитиме 40,42 млрд євро, скоригований EBITDAaL – 11,48 млрд євро.
Компанія прогнозує, що в 2027 фінроці скоригований EBITDAaL становитиме 11,9-12,2 млрд євро, вільний грошовий потік без урахування разових факторів – 2,6-2,9 млрд євро.
Загалом компанія повернула акціонерам 3,1 млрд євро в минулому фінроці.
Акції Vodafone втрачають у ціні 3,5% під час торгів у вівторок. Від початку поточного року їхня вартість зросла на 17,5%.
Як повідомляє Сербський економіст, Сербія у 2027 році може ухвалити рішення щодо місця розташування та технології майбутньої атомної електростанції, заявила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Дубравка Джедович-Ханданович. За її словами, країна вже увійшла в першу фазу розвитку ядерної програми та виправила «історичну помилку», знявши заборону на розгляд атомної енергетики.
Міністр заявила, що зараз проводиться аналіз, який має показати, де і яким чином ядерна установка може бути інтегрована в енергосистему Сербії. Попереднє дослідження вже розглянуло можливі варіанти підключення майбутньої АЕС до системи, а наступного року влада розраховує прийняти рішення щодо майданчика та технології.
Сербія розглядає атомну енергетику як частину довгострокової відповіді на зростання споживання електроенергії, декарбонізацію та необхідність стабільної базової генерації. Перша сербська АЕС могла б бути підключена до мережі до 2040 року, а країна прагне стати частиною глобального «ядерного ренесансу».
Влада розраховує завершити перші етапи підготовки до будівництва до 2032 року. Йдеться не тільки про вибір майданчика та технології, а й про створення нормативної бази, підготовку кадрів, формування національної організації з реалізації ядерної програми, оцінку фінансування та роботу з громадською думкою.
Для Сербії атомна енергетика стає частиною ширшої дискусії про майбутню структуру енергобалансу. Країна, як і раніше, сильно залежить від вугільної генерації, одночасно розвиває сонячні та вітрові проєкти, акумуляторні накопичувачі та газову інфраструктуру. Однак для енергоємної промисловості, дата-центрів, штучного інтелекту та майбутньої електрифікації транспорту влада вважає за необхідне мати стабільне джерело базової потужності.
Найбільш ймовірними міжнародними партнерами Сербії з ядерної програми можуть бути Франція, Росія, Китай, Південна Корея, США, Словенія та Угорщина. Французька EDF вже представила Сербії дорожню карту ядерної програми з 19 ключовими кроками: завершення досліджень до 2027 року, вибір технології та підготовка будівельного контракту до 2032 року, а також введення АЕС в експлуатацію до 2040 року.
Росія через «Росатом» також обговорювала з Белградом можливу співпрацю на підготовчому етапі, насамперед у сфері обміну знаннями та підтримки формування ядерної програми. При цьому політичні та санкційні ризики роблять російський варіант складнішим, особливо якщо Сербія орієнтуватиметься на європейські стандарти фінансування та регулювання.
Китай вже має меморандум про співпрацю з Сербією в ядерній сфері, включаючи питання радіоактивних відходів, радіаційного захисту, підготовки кадрів та технічної підтримки. Південнокорейська KHNP також підписала з Сербією меморандум про співпрацю в ядерній енергетиці та водневій енергетиці, що робить Корею одним із потенційних технологічних партнерів.
США можуть бути цікаві Сербії насамперед через малі модульні реактори та технологічне співробітництво, оскільки Белград раніше говорив про пошук підтримки для отримання близько 1,2 ГВт потужності на базі SMR. Окремо обговорювався варіант участі Сербії в угорській АЕС «Пакш» через купівлю 5-10% потужності або частки, що могло б стати швидшим способом доступу до атомної генерації без негайного будівництва власної станції.
https://t.me/relocationrs/2800
Президент Української видавничої асоціації (УВА) Артем Біденко заявляє, що майже третину книжкового ринку становлять піратські видання, і більша їх частина продається через маркетплейси та сайти.
“Коли українська книга піратствується в день виходу, легальні видавці фізично не можуть купити права на офіційний переклад – правовласник бачить, що ринок залитий контрафактом, і відмовляє. Так у нас системно вбивається легальний переклад. Так автори не отримують роялті. Так перекладачі не отримують гонорари. Так держава не отримує податки. І так читач отримує машинний переклад «на туалетному папері» замість літератури. За нашими підрахунками, майже третина ринку — це нелегальний контент», — написав Біденко у мережі Facebook.
За його словами, більша частина нелегальних видань продається через маркетплейси та сайти, які легко знайти в пошуковій системі.
“І саме Google на сьогоднішній день є основним спонсором піратства в Україні, як не парадоксально. Тому що схема ідеально продумана саме під те, щоб обходити локальні блокування. СБУ блокує домен – пірати реєструють новий за добу. Держкомтелерадіо блокує цей – з’являється наступний. На рівні українського провайдера це нескінченна гра в кота й мишу. Але всі ці магазини живуть у Google – через індексацію, через Google Shopping, через рекламу, через відгуки на Google Maps», – зазначив Біденко.
На його думку, якщо Google почне прислухатися до офіційних запитів Держкомтелерадіо та СБУ і деіндексувати домени з підтвердженим піратством – мережам стане технічно нецікаво відкривати черговий сайт, тому що без видачі в пошуковику їх просто ніхто не знайде.
«Це робочий механізм. Він уже застосовується для DMCA у США, для безпеки дітей, для санкційних списків. Сьогодні індустрія спільно з Міністерством культури та Міністерством освіти і науки звернулася до Google Україна з проханням реалізувати механізм блокування нелегального контенту», – розповів президент УІА.
АТ “Київський електровагоноремонтний завод” (КЕВРЗ), що входить до структури “Укрзалізниці”, у січні-березні 2026 року отримало збиток у розмірі 20,2 млн грн проти чистого прибутку 0,48 млн грн за той самий період 2025 року.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проміжним фінансовим звітом підприємства, його чистий дохід зріс на 14,6% – до 250,5 млн грн.
Завод отримав 5,4 млн грн валового збитку проти 10,7 млн грн валового прибутку роком раніше, отримавши від операційної діяльності 19,2 млн грн збитку проти 1,6 млн грн прибутку.
Підприємство зазначає, що за звітний період реалізувало 18 відремонтованих секцій електровозів на 224,2 млн грн (за перший квартал 2025 року – 8 секцій на 188,7 млн грн), 25 колісних пар на 10 млн грн (35 пар на 15,9 млн грн), 104 тягових двигунів та допоміжних машин на 14 млн грн (84 од. на 11 млн грн).
КЕВРЗ заснований у 1868 році. Спеціалізується на капітальному ремонті електропоїздів для залізниць України, ремонті вузлів та агрегатів, електромашин, електродвигунів та колісних пар, виготовленні запчастин.
Завод завершив 2025 рік з чистим прибутком 70,2 млн грн – у 4,4 раза більше за попередній рік, за збільшення чистого доходу на 34,2% – до 1 млрд 703 млн грн. Відремонтував 51 електросекцію, 223 колісних пари, 538 тягових двигунів та допоміжних машин.
