Двома першими об’єктами, за якими оголошено приватизаційні аукціони з початку війни, стали Марилівський та Кобиловолоцький спиртзаводи ДП “Укрспирт” у Тернопільській області, повідомив Фонд держмайна у понеділок увечері.
Згідно з ним, торги Кобиловолоцьким заводом пройдуть 19 вересня зі стартовою ціною 25,2 млн грн, Марилівським заводом – 20 вересня за стартовою ціною 54,3 млн грн.
Загалом у вересні планується провести 8 аукціонів із приватизації вже готових спиртових активів, а також близько 150 інших об’єктів – від рухомого та нерухомого майна до непрацюючих заводів, які будуть виставлені до кінця 2022 року.
“Аукціони з приватизації у вересні пройдуть за новими, покращеними процедурами. Завдяки нашій спільній роботі з народними депутатами та урядом, колегами з “Прозорро.Продажи”, приватизація стане ще зручнішим інструментом для розвитку бізнесу та забезпечить додаткове наповнення державного бюджету в умовах військового стану “, – наводяться у повідомленні слова в.о. голови ФДМ Ольги Батової.
Вона нагадала, що завдяки законодавчим змінам підготовка та проведення аукціонів займатимуть до двох місяців замість шести, оплата проводитиметься до підписання договору купівлі-продажу для мінімізації ризиків, але нові власники отримуватимуть усі дозволи та ліцензії автоматично.
Україна стане одним із гарантів енергетичної безпеки для Європи, запевнив президент України Володимир Зеленський, виступаючи в понеділок з відеозв’язку на конференції “Шельф північних морів” у Норвегії.
“Разом з Україною ви можете не допустити більше цінових криз, ми маємо унікальну систему газосховищ поблизу кордону з ЄС обсягом понад 30 млрд кубометрів”, – сказав він.
За словами Зеленського, “нам можна допомогти практично, використовуючи наші газосховища. Цього сезону на сьогодні у нас вільний обсяг 15 млрд кубів. Для України необхідно 3 млрд додаткового резерву, а ще 12 – це може бути газ, необхідний узимку для безпеки всієї Європи “.
Зеленський нагадав також, що “Україна має значні родовища природного газу. Керівництво Росії хотіло вкрасти у нас і цю частину національного багатства. Але ми не дозволимо це зробити. Ми запрошуємо інвесторів, підрядників, сервісних компаній приходити для видобутку газу в Україну”.
За його словами, “наші родовища газу можуть відігравати для Європи таку саму стабілізуючу роль, як і родовища в Норвегії”.
Оператор мобільного зв’язку Vodafone Україна, що входить до складу NEQSOL Holding (Азербайджан), за підсумками січня-червня 2022 року вийшов на показник виручки 9,916 млрд грн, що на 3% більше, ніж за аналогічний період 2021 року (9 ,64 млрд грн).
Згідно з фінзвітом оператора, його чистий прибуток за вказаний період склав 663 млн грн (2,1 млрд грн за аналогічний період минулого року).
Показник OIBDA перевищив 5,76 млрд. грн. Маржа OIBDA зросла на 2,1 п.п. до 58,1%.
Як наголошується в повідомленні оператора, аварійні роботи на мережі та її відновлення, допомога країні та клієнтам та масові міграції клієнтів за кордон суттєво вплинули на динаміку основних фінансових показників.
Зростання частини фінансових показників у першому півріччі 2022 року досягнуто завдяки успішним результатам перших двох місяців року.
Капітальні інвестиції оператора у першому півріччі становили 1,276 млрд грн, що менше на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
“Станом на сьогоднішній день всі елементи базової мережі працюють у звичайному режимі, Vodafone Україна зробила всі необхідні кроки для швидкого переходу на резервний сценарій. Команда Vodafone Україна активно працює над відновленням пошкоджень: близько 87% мережі працює і ця цифра зростає “Всі критичні елементи технічної та ІТ-інфраструктури вже диверсифіковані. Приблизна сума втрат активів становить близько 806 млн грн”, – наголосили в компанії.
Масова міграція через війну також суттєво вплинула на розмір абонентської бази – станом на кінець липня абонентська база оператора склала 16,6 млн. клієнтів, з них 1,76 млн. вимушено перебувають за межами країни.
Крім того, станом на кінець липня 2022 року компанія підключила безкоштовні послуги на суму в 270 млн грн для 13 мільйонів клієнтів в Україні. А за кордоном – на суму 596 млн. грн. для 1,5 млн. абонентів у 32 країнах.
Оператор також придбав 10 автомобілів швидкої допомоги на суму 23 млн. грн.
Обсяг гуманітарної та прямої фінансової допомоги компанії країні на сьогоднішній день оцінюється в 250 млн. гривень.
У 2019 році NEQSOL Holding через ТОВ “Telco Solutions and Investments”, підконтрольне Bakcell, підписав угоду з ПАТ “МТС” про покупку його телекомунікаційного бізнесу в Україні. Угода з купівлі “Vodafone Україна” була закрита наприкінці грудня 2019 року із залученням фінансування J.P. Morgan та RBI, ціна склала $734 млн, включаючи відкладений платіж на суму близько $84 млн.
Група компаній NEQSOL Holding, згідно з релізом, має більш ніж 25-річний досвід роботи у різних галузях та країнах. Її діяльність охоплює нафтогазову, телекомунікаційну, будівельну та інші високотехнологічні сфери у Великій Британії, США, Туреччині, Азербайджані, Казахстані, ОАЕ, Бангладеш. Група увійшла до телекомунікаційної галузі на початку 2000-х. Компанії, що входять до неї, надають послуги мобільного зв’язку, міжнародного транзиту та продажу оптового Інтернету, послуги по виділених лініях, послуги дата-центру та ін.
Бізнесмен Насіб Гасанов є офіційним засновником і 100% власником групи NEQSOL Holding, у тому числі компаній Nobel Oil Services (UK) Limited, Nobel Oil E&P (UK) Limited (торгове найменування Nobel Upstream), Bakcell ТОВ та Norm ВАТ.
Місія МАГАТЕ для підтримки та допомоги Запорізької АЕС уже в дорозі, повідомив голова агентства Рафаель Гроссі.
“Настав день, місія МАГАТЕ для підтримки та допомоги АЕС у Запоріжжі вже в дорозі. Ми повинні забезпечити безпеку найбільшого ядерного об’єкта в Україні та в Європі. Пишаюся тим, що керую цією місією, яка прибуде на ЗАЕС пізніше цього тижня”, – написав. Гроссі в твіттері в понеділок вранці. Раніше проект “Клуб Експертів” випустив свіжий аналіз подій тижня, у тому числі і про візит місії МАГАТЕ до України, докладніше гляньте тут –
АТ “Укртелеком” планує на безоплатній основі забезпечити Wi-Fi доступ до інтернету в укриттях понад 400 шкіл України, повідомила прес-служба компанії у п’ятницю.
“В “Укртелеком” надійшли заявки від 398 шкіл. Більшість з них оператор отримав безпосередньо, контактуючи з адміністрацією навчальних закладів, що користуються його послугами, інша частина прийшла в рамках урядової ініціативи зі створення безпечних та комфортних умов навчання для школярів – всеукраїнська ініціатива “Wi-Fi” у укриттях”, – зазначила компанія.
Згідно з релізом, найбільша кількість заявок надійшла з Чернігівської та Хмельницької областей та Києва.
Крім того, ініціативу підтримали близько 30 компаній-партнерів “Укртелекому” з розвитку оптичних мереж. Їхні фахівці виконують роботи з підключення, використовуючи обладнання та ресурси “Укртелекому”.
Станом на 25 серпня 60 шкільних укриттів вже облаштовано Wi-Fi від “Укртелекому”. Компанія очікує у рамках виконання підключення укриттів у більш ніж 400 школах.
Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет 16 серпня повідомив, що 2736 шкіл потребують проведення швидкісного інтернету у укриття, а 558 шкіл вже мають Wi-Fi у укриттях.
Україна у січні-липні 2022 року знизила імпорт нафти та нафтової сировини (за кодом ТНЗЕД 2709) на 16,4% (на 101,209 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 516,807 тонн.
За даними Державної митної служби, за сім місяців імпортовано сировини на $346,377 млн, що у 1,7 разу більше, ніж у січні-липні-2021 ($267,354 млн), у т.ч. з Азербайджану – на $346,195 млн, Лівії – на $0,182 млн. У липні цього року Україна не імпортувала нафту.
Україна в січні-липні 2022 року не здійснювала експорту нафти, тоді як за аналогічний період 2021-го з країни було експортовано 89,963 тис. тонн нафти до Румунії на $27,133 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2011 році імпортувала 5 млн 826,316 тис. тонн нафти на $4 млрд 384,387 млн, у 2012 – 1 млн 544,196 тис. тонн на $1 млрд 232,584 млн, у 2013 – 761,023 тис. 178,613 тис. тонн на $146,533 млн, у 2015 – 248,158 тис. тонн на $89,039 млн, у 2016 – 515,954 тис. тонн на $173,835 млн, у 2017 – 1 млн 14,22 600 тис. тонн. тонн на $431,735 млн, у 2019 – 790,628 тис. тонн на $405,748 млн, у 2020 – 1 млн 245,587 тис. тонн на $409,167 млн, у 2021 – 1 млн 561,247 тис. тонн на $8
