ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат-Силур” (Одеса) за підсумками роботи у 2021 році збільшило чистий прибуток у 2,8 раза порівняно з попереднім роком – до 327,842 млн. грн.
Згідно з інформацією до річних загальних зборів акціонерів, призначених на 30 вересня поточного року, нерозподілений прибуток на 31 грудня 2021 року склав 116,580 млн грн.
Збори пройдуть дистанційно. Датою початку голосування акціонерів на порядку денному є 19 вересня, датою закінчення голосування – до 18 години 30 вересня 2022р.
Акціонери розглянуть низку питань за підсумками роботи у 2021 році, зокрема звіт генерального директора про фінансово-господарську діяльність товариства за минулий рік та основні напрямки діяльності у 2022 році. Також розглянуть звіт наглядової ради компанії, затвердять звіт та висновки ревізора товариства, затвердять річний звіт, зокрема річну фінансову звітність за минулий рік.
З усіх цих питань пропонується визнати діяльність задовільною.
Крім того, акціонери ухвалять рішення про розподіл прибутку товариства за 2021 рік, який, згідно з проектом рішення, копію якого має агентство “Інтерфакс-Україна”, пропонується залишити нерозподіленим.
Як повідомлялося, завод у 2020 році знизив чистий прибуток на 21,3% порівняно з 2019 роком – до 116,761 млн грн зі 148,419 млн грн, чистий дохід – на 7,6%, до 2 млрд 146,230 млн грн.
Загальні збори акціонерів, що відбулися 3 вересня 2021 року, прийняли рішення виділити зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” з передачею йому відповідно до затвердженого розподільчого балансу частини майна, прав та обов’язків.
Генеральний директор “Стальканат-Сілур” Сергій Лавриненко пояснював раніше агентству “Інтерфакс-Україна”, що всі акції ПАТ “Стальканат”, що створюється, розподіляються серед усіх акціонерів ПрАТ “Стальканат-Силур”. Акціонери домовилися виділити компанію “Стальканат”, до якої буде переведено одеський проммайданчик. У свою чергу, збережеться також і ПрАТ “Стальканат-Силур”, на балансі якої перебуватиме “Силур”, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній території (Харцизьк Донецької області).
ПрАТ “ПО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинення філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” Пізніше керівництво ПрАТ “ПО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву до Національної поліції.
За даними НДУ на четвертий квартал 2021 року, у Давида Немировського (Україна) знаходиться 50,0001% акцій ПрАТ “ПО “Стальканат-Силур”, у Антона Міхаленка – 23,7%, у Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23, 1%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат-Силур” наразі становить 8,346 млн грн.
Лідерами за обсягом зібраних премій за договорами обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ) у другому кварталі 2022 року, як і в попередньому, стали СГ “ТАС” та НАСК “Оранта”, повідомляється на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України. (МТСБУ).
При цьому, згідно з оприлюдненими даними, у ТОП-10 провідних страховиків України з цього виду страхування все ж таки відбулася низка змін. Восьма позиція “Українська пожежно-страхова компанія”, яка займала в першому кварталі, залишила ТОП-10.
Крім того, із десятки лідерів за зібраними преміями до десятки провідних продавців ОСАЦВ повернулася СК “Євроінс Україна”, СК “Гардіан” піднялася з 10-ї позиції на сьому, “УСГ” – з сьомою на п’яту.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Членами МТСБУ є 42 страхові компанії.
Інвестори чекають на виступ голови Федеральної резервної системи (ФРС) США Джерома Пауелла на щорічному економічному симпозіумі в Джексон-Хоулі. Пауелл, як очікується, підтвердить відданість американського ЦП швидкому підйому ставок для стримування інфляції.
У центрі уваги також є новина про те, що британський регулятор енергетичного ринку Ofgem підвищить ціновий полоток за рахунками за електроенергію на 80%, до 3,549 тис. фунтів стерлінгів на рік у жовтні після його підвищення на 54% у квітні.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 на 10:59 МСК зріс на 0,09% і склав 433,77 пункту.
Німецький індекс DAX піднімається на 0,32%, французький САС 40 – на 0,27%, британський FTSE 100 – на 0,47%. Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 зростають на 0,31% та 0,41% відповідно.
Індекс довіри споживачів до економіки Франції несподівано збільшився до 82 пунктів у серпні порівняно з 80 пунктами у липні, мінімальним значенням із червня 2013 року. Індикатор зріс уперше за вісім місяців. Аналітики в середньому прогнозували показник на рівні 79 пунктів, пише Trading Economics.
Випереджаючий індекс споживчої довіри в Німеччині, який розраховує дослідницька компанія GfK, впав до мінімуму за весь час його підрахунку, тобто з 1991 року, через побоювання з приводу зростання цін на енергоносії.
Значення вересневого індексу знизилося до мінус 36,5 пунктів порівняно з мінус 30,9 пунктів місяцем раніше. Аналітики в середньому прогнозували скорочення до мінус 31,8 пунктів, повідомляє Trading Economics.
Акції SAS AB дорожчають на 1%. Скандинавська авіакомпанія збільшила чистий збиток у третьому кварталі 2022 фінансового року через скасування рейсів та страйків пілотів.
Ціна паперів Deutsche Lufthansa AG зростає на 0,2%. Німецький авіаперевізник має намір продовжувати переговори з профспілкою, що репрезентує пілотів компанії, на тлі розбіжностей із приводу зарплат, які загрожують компанії страйками. Тим часом профспілка вже розпочала підготовку до страйку.
Серед лідерів зростання у складі зведеного регіонального індексу торгуються акції SKF AB, що випускає товари для здоров’я та гігієни (+6,2%), шведської нафтогазової Orron Energy (+4,9%) та швейцарської онлайн-аптеки Zur Rose Group AG (+ 3,8%).
Фондові індекси найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) переважно зросли на торгах у п’ятницю, за винятком китайського Shanghai Composite, що знизився після початкового підйому.
Трейдери чекають на виступ голови Федеральної резервної системи (ФРС) США Джерома Пауелла на щорічному економічному симпозіумі в Джексон-Хоулі.
Японський індекс Nikkei 225 до закриття торгів збільшився на 0,57%.
Найсильніше серед компонентів індексу подорожчали акції виробника полімерів Unitika Ltd. (+4,4%), хімічна компанія Mitsui Chemicals Inc. (+3,1%) та виробника спецтехніки Komatsu (+3%).
Китайський індекс Shanghai Composite знизився на 0,3%, гонконгський Hang Seng зміцнився на 1%.
Китай виділив 1 трлн юанів ($146 млрд) на стимулювання економіки, переважно сфокусувавшись на інфраструктурних витратах.
Держрада КНР оприлюднила пакет заходів, що включає виділення ще 300 млрд юанів, які держбанки можуть інвестувати в інфраструктурні проекти, на додаток до 300 млрд юанів, про які було оголошено наприкінці червня. Крім того, регіональна влада отримає 500 млрд юанів у вигляді спеціальних облігацій за рахунок невикористаних раніше квот. У свою чергу державні енергетичні компанії зможуть продати облігації на суму 200 млрд юанів. Тим часом, сільськогосподарський сектор отримає субсидії на 10 млрд юанів.
У Гонконгу найбільше зросли папери девелопера Longfor Group Holdings Ltd. (+5,7%), яка випускає сонячні панелі Xinyi Solar Holdings Ltd. (+5,4%) та біотехнологічної Wuxi Biologics (Cayman) Inc. (+5,3%).
Акції CNOOC Ltd. подешевшали на 1,1%, хоча найбільша за обсягами видобутку нафти і газу на шельфі компанія Китаю в першому півріччі 2022 року збільшила чистий прибуток більш ніж удвічі завдяки зростанню нафтових цін.
Південнокорейський індекс Kospi збільшився на 0,15%.
Акції одного з найбільших у світі виробників чіпів та споживчої електроніки Samsung Electronics Co. подорожчали на 0,5% автовиробника Hyundai Motor Co. – на 0,8%.
Австралійський S&P/ASX 200 укріпився на 0,8%.
Ринкова вартість найбільшої гірничодобувної компанії світу BHP зросла на 1,5%, її конкурента Rio Tinto Ltd. – на 1,4%.
Нафтові котирування посилили підйом у ході торгів у п’ятницю і завершують тиждень у плюсі через зниження побоювань щодо рецесії в США.
Жовтневі ф’ючерси на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 14:11 кск подорожчали на $1,57 (1,58%) – до $100,91 за барель.
Котирування ф’ючерсів на WTI на жовтень на електронних торгах на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) до цього часу підвищилися на $1,22 (1,32%) – до $93,74 за барель.
Напередодні Brent подешевшала на 1,9%, WTI – на 2,5%, проте з початку тижня обидва контракти зросли в ціні більш як на 3%.
Ринки продовжують отримувати підтримку від опублікованих напередодні статданих, згідно з якими скорочення ВВП США у другому кварталі становило 0,6% у перерахунку на річні темпи. Попередня оцінка була гіршою і вказувала на падіння на 0,9%.
Крім того, Саудівська Аравія, найбільший виробник нафти в ОПЕК, раніше натякнула на можливість скорочення видобутку картелем, що також підтримує ціни.
“Група країн-виробників має намір забезпечити збереження мінімального рівня цін у районі $100 за барель, і тому понижувальний потенціал є обмеженим”, – зазначив аналітик PVM Стівен Бреннок.
Також учасники ринку стежать за щорічним економічним симпозіумом, що проходить у Джексон-Хоулі. У п’ятницю на заході відбудеться виступ голови Федеральної резервної системи Джерома Пауелла, на який може відреагувати долар, що, в свою чергу, позначиться на цінах на сировинні товари, зазначив старший стратег SIA Wealth Management Колін Чешинський.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 3,41 млн. тонн зернових культур, серед яких 2,18 млн. тонн кукурудзи (64% загального обсягу поставок), 937 тис. тонн пшениці (27,5%) ) та 274 тис. тонн ячменю (8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР були в 2,06 разу нижчими за показники аналогічного періоду минулого року (за 1 липня-26 серпня 2021 року експортовано 7,0 млн тонн).
За даними відомства, за період 19-26 серпня на зовнішні ринки поставлено 430 тис. тонн зернових культур (61,4 тис. тонн щодобово), тоді як за попередній період 11-19 серпня – 770 тис. тонн (96 ,2 тис. тонн щодобово), за 5-11 серпня – 340 тис. тонн зернових культур (48,6 тис. тонн щодобово), а за 27 липня-5 серпня – 640 тис. тонн зернових культур (71,1 тис. тонн). тонн щодобово). Таким чином, середньодобові темпи експорту за минулий тиждень скоротилися на 36,1% порівняно з попереднім періодом.
Загалом з початку 2022/2023 МР та до 26 серпня 2022 року Україна експортувала 937 тис. тонн пшениці (у 3,6 раза менше порівняно з аналогічною датою 2021/2022 МР), 274 тис. тонн ячменю (у 8,7 разів) менше) та 10,1 тис. тонн борошна (вдвічі менше).
Проте темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги – її вивезено 2,18 млн. тонн, що в 1,8 разу більше за показники 2021/2022 МР. Крім того, на цьому тижні Україна вперше з початку 2022/2023 МР здійснила експорт жита, на зовнішні ринки відправлено 400 тонн цієї культури. Усього за тиждень 19-26 серпня на зовнішні ринки поставлено 240 тис. тонн кукурудзи, 154 тис. тонн пшениці, 17 тис. тонн ячменю та 2,7 тис. тонн борошна.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морпортів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
