Цього року українським садівникам нарешті вдасться заробити на яблуках, – ціни на цю продукцію піднялися не тільки в Україні, а й у всьому світі. Та й виноградарі, хоч отримали менший урожай, ціни за нього мали гарні.
Про фінал сезону яблук та винограду в Україні SEEDS розповів Тарас Баштанник, Президент Української Плодоовочевої Асоціації.
– У багатьох українців цього року яблука не дуже вродили, подейкують, що це і є основною причиною високих цін на ці фрукти. Чи це так?
– В Україні цього року врожай яблук якраз-то непоганий. Раз за багато років українські виробники яблук хоч щось, та й зароблять.
Але дешевих яблук немає і не буде. Всім відомо, що ціна на яблучний концентрат піднялась втричі, через це піднялася ціна і на звичайне яблуко. А ціна на концентрат піднялася, тому що неврожай і проблеми з апельсинами, в перчу чергу в Бразилії.
Справа в тому, що яблучний концентрат є аналогом або замінником апельсинового концентрату і соку. Апельсиновий концентрат і сік тепер мають високу ціну, як результат, – страшенний попит на яблуко і його концентрат.
Цей рік можна точно назвати «яблуневим». Якщо порівнювати з минулим роком, прибуток для виробників яблук збільшився приблизно вдвічі. Але яблуко як стало прибутковим цього року, так може стати і збитковим у наступному році.
«Яблучники» в Україні потерпали останніх років п’ять – то погода, то ціна. Хоч цей рік видався для них вдалим. Тепер бажаю їм мудрості правильно реінвестувати зароблені кошти.
– Які можна очікувати ціни на яблука найближчим часом?
– Моя думка, що ціни будуть високі. Тобто, вони ще виростуть. Але, на мою думку, це вже не буде якийсь глобальний ріст, тому що запаси є.
І, вірогідно, що ціна на яблука буде рости до весни синхронно до вартості зберігання, інфляції, девальвації гривні. Тобто впливатимуть якраз ось такі макроекономічні фактори, але не спекулятивні.
– Якщо в Україні знову розпочнуться масові та тривалі відключення електроенергії, чи вплинуть вони на формування нових цін на яблука?
– На відміну від тієї ж заморозки, сховище для зберігання яблук це, безумовно, великий холодильник, для будівництва якого були залучені великі інвестиції. Але з точки зору енергоспоживання, він не такий вже й потужний.
Тобто, власники підприємства, які побудували сховище за мільйони доларів, знайдуть кошти, щоб купити генератор на 100 кіловат. І на собівартість зберігання продукції ці додаткові витрати впливатимуть несуттєво. Тому не варто очікувати, що під час вимкнень електроенергії всі швидко розпродаватимуть продукцію.
– Чи збільшується кількість яблуневих садів в Україні, чи навпаки – викорчовують?
– Дехто викорчовує старі садки. Дехто просто змінює сорти. Але так, щоб це було якесь масове явище, – не скажу. Ті, хто займається садівництвом професійно, вони продовжують цим займатися.
А деякі навіть розширюють площі завдяки грантовим програмам. Враховуючи надприбутки особливо в цьому році, я думаю, що площі яблуневих садів в Україні додатково розширять, зокрема за рахунок нових сортів, які мають потенціал для експерту.
Тому що, ті сади в Україні, які закладалися 10-15 років назад, зазвичай мають застарілі сорти, які не користуються попитом на зовнішніх ринках. Тому їх треба міняти, але це, знову ж таки, інвестиції. А з року в рік «яблучники» завжди мали фінансові проблеми.
– Останнім часом в магазинах та й на базарах України часто зустрічаються просто велетенські яблука. З чим це пов’язано, чи це просто збіг обставин?
– Якщо чесно, я не помітив, так, щоб це було дуже масове явище. Зазвичай яблуко середнього та середньо-крупного калібру йде на експорт. Цілком можливо, що надвеликі, чи дрібні яблука йдуть якраз у роздрібні мережі.
Так, цього року і в Україні на яблука непогана ціна, але ціни на яблуко виросли у всьому світі. Навіть більше, системні гравці, вони не будуть кидатися у різні боки, шукаючи де дорожче, де дешевше. Вони воліють виконувати свої контракти, чи зобов’язання. Тому я думаю, що навіть попри складнощі з логістикою всі фрукти вирушать за кордон, згідно з контрактною домовленістю.
– А які напрямки експорту ви б порадили українським виробникам яблук?
– Напрямок експорту радив би розширяти на Схід, Південно-східну Азію, Близький схід, Емірати, Індонезію. Краще обирати саме той напрямок, бо в Європі для українських яблук досить «тісно».
– Яким врожаєм потішив, чи, навпаки, засмутив українських фермерів виноград?
– Щодо винограду в цьому році якраз спостерігається ситуація з неврожаєм через страшну засуху. Я спілкувався з фермерами щодо цього, вони кажуть, що не стільки весняні приморозки, як саме велика літня посуха вплинула на кількість врожаю.
Ті, хто мав краплинне зрошення, – ті господарства були «на коні». Вони отримали досить хороший врожай, а головне, – вони досить дорого, продавали свою продукцію. 40-45 гривень за кілограм – для винограду столових сортів це дуже багато.
Виноград вчергове показав, що це хороша і перспективна для України культура, однак, треба інвестувати в технології. Це і обрізки, і підходи до вирощування, зберігання, і, особливо, полив. Клімат змінюється, і, в першу чергу, на Півдні. А виноград – це більш південна культура. Чим південніше плантації, – тим кардинальніші були питання з врожаєм цього року.
– Сьогодні виноградники «мігрують» дедалі північніше, наскільки це масовий процес?
– Звичайно, що вирощування винограду намагаються змістити на Північ. Дрейфує сам клімат. Просто виноград, – це не така «швидка» культура, на відміну від овочів. Її важко одразу насадити і отримати швидкий врожай та прибутки цього ж року.
Сучасні технології дозволяють тільки на третій рік отримувати певний врожай. Але виноградарство – це ще й досвід, час та традиції. Традиційно виноград вирощують на Одещині, відповідно, там легше знайти спеціалістів на обрізку, на збір, на будь-які роботи.
Я теж впевнений, що потроху виноград буде адаптований до вирощування в більш північних регіонах України. Власне, австрійські білі вина, популярні у всьому світі. Але чим клімат в Австрії тепліший, за, умовно, ту ж Хмельниччину? Звичайно, треба цю тему дослідити більше детально.
Але я впевнений, що з часів радянського союзу, і навіть пізніше, українська аграрна наука з точки зору винограду не приділяла уваги центральним, чи північним областям. І нікому навіть на думку не спадало що виноград можна вирощувати і, умовно, в Житомирі.
Я переконаний, що з виноградом в Україні все буде розвиватися. Особливо, мабуть, зі столовим виноградом, не з технічними сортами.
Навіть у Норвегії біля самих фіордів цілком нормально ростуть певні клони персиків. Якщо правильно підібрати сорт – виростити можна все.
Джерело: https://www.seeds.org.ua/yabluka-ta-vinograd-prinesli-cogorich-nadpributki-ukrainskim-virobnikam/
“ТАС Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.) до кінця першого півріччя 2025 року за підсумками виграних у листопаді-2024 тендерів поставить понад 400 вантажних вагонів (піввагонів і вагонів-платформ) на адресу АТ “Укрзалізниця” і Литовських залізниць, повідомило підприємство на фейсбук-сторінці.
“Зимовий сезон виробництва компанія почала з підписання двох великих контрактів – із держоператором «Укрзалізниця» та Литовськими залізницями»”, – зазначається в повідомленні.
ДВМ уточнює, що для литовських партнерів буде виготовлено піввагони моделі 12-4106, а на адресу “УЗ” буде поставлено нову розробку заводу – 40-футові вагони-платформи для великотоннажних контейнерів моделі 13-4155.
Як повідомлялося, литовський оператор залізничних вантажоперевезень LTG Cargo (входить до складу «Литовських залізниць») придбає у ДВМ 200 піввагонів для перевезення насипних вантажів за EUR12,7 млн. Очікується, що перші піввагони будуть поставлені в лютому-квітні 2025 року.
Зі свого боку, згідно з інформацією на “Прозорро”, 3 грудня “ТАС «Дніпровагонмаш» і «Укрзалізниця» за підсумками виграного тендера уклали договір на поставку до 30 червня 2025 року 252 од. 40-футових фітингових вагонів-платформ на 707,011 млн грн (з ПДВ).
Згідно з договором передбачено 50-відсотковий авансовий платіж протягом 20 календарних днів з дня виставлення рахунку.
У тендері на поставку УЗ вагонів-платформ, окрім «ТАС Дніпровагонмаш», брав участь Дослідно-механічний завод «Карпати», пропозиція якого становила 589,680 млн грн проти 589,176 млн грн у ДВМ, за очікуваної суми закупівлі 608,58 млн грн (усі – без ПДВ).
Як зазначає ДВМ, перевагою нових вагонів-платформ є маса тари 20,5 т, і вантажопідйомність 73,5 т, що «гарантуватиме перевезення максимальних обсягів вантажів порівняно з наявними на ринку вагонами-аналогами».
Крім того, передбачено можливість курсування платформ залізничною мережею Євросоюзу.
“ТАС Дніпровагонмаш» контролюється фінансово-промисловою групою «ТАС» бізнесмена Сергія Тігіпка. Завод, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, у 2023 році виробив 378 вантажних вагонів, що на 34,5% менше, ніж у 2022 році.
У січні-вересні підприємство отримало консолідований чистий прибуток у розмірі 84,08 млн грн – на 6% більше, ніж за той самий період 2023 року, консолідований чистий дохід зріс на 62,8% – до 1,61 млрд грн.
Всесвітній економічний форум (ВЕФ) відкрив у столиці України другий у світі Global Government Technology Centre (GGTC Kyiv), повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації України.
«Україна не випадково стала другою країною у світі, де розпочав роботу Global Government Technology Centre. Я пишаюся тим, що наш прогрес визнають на міжнародному рівні, і впевнений, що GGTC Kyiv стане осередком співробітництва, інновацій та трансформаційних рішень у сфері цифрового врядування», – цитує пресслужба віцепрем’єр-міністра з питань інновацій, освіти, науки і технологій – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
Повідомляється, що GGTC Kyiv стане платформою для співпраці урядів, бізнесу, науковців, технологічних компаній і стартапів. Він сприятиме впровадженню інноваційних рішень, обміну найкращими GovTech-практиками та реалізації спільних проєктів. Завдяки співпраці з міжнародними партнерами українські стартапи зможуть обмінюватися досвідом і прискорювати цифрові реформи в державному секторі по всьому світу.
«Центр в Україні підтримуватиме наші глобальні зусилля, спрямовані на розкриття величезного потенціалу цифрових технологій, щоб покращувати державні послуги та створювати нові можливості. Він стане каталізатором співпраці між державним і приватним секторами, сприяючи розвитку цифрових технологій та інновацій у такий критичний для України та Європи час», – процитувала пресслужба директора ВЕФ Мірека Душека.
На базі GGTC Kyiv працюватиме GovTech Observatory – майданчик для відстеження глобальних і національних тенденцій у сфері GovTech. Очікується, що він стане місцем обміну знаннями та розвитку політики, заснованої на даних. Крім того, Innovation Gateway – платформа для пошуку партнерів, пілотування та масштабування технологій в Україні із залученням глобальних інвестицій. FutureGov Education – навчальний майданчик для лідерів державного сектору з адаптації новітніх технологій, таких як цифрові двійники та штучний інтелект. У партнерстві з CDTO Campu центр створить простір для експериментів, де лідери з усього світу зможуть тестувати та впроваджувати перспективні цифрові рішення.
Очолила GGTC Kyiv соціальна підприємиця та інноваційний лідер Зоя Литвин.
«Наша місія в GGTC Kyiv – позиціонувати Україну як світового лідера в галузі інновацій GovTech та інклюзивної цифрової трансформації. Завдяки зв’язку з мережею Всесвітнього економічного форуму та поглибленню співпраці між секторами ми прагнемо створювати рішення, що зміцнюють державне управління, розширюють можливості людей і встановлюють нові стандарти прозорості та підзвітності в цифрову епоху. Ми запрошуємо партнерів з усього світу приєднатися до нас задля розбудови майбутнього врядування», – процитувала Литвин пресслужба Мінцифри.
Угоду про відкриття GGTC Kyiv Федоров, президент ВЕФ Берге Бренде і його керуючий директор Джеремі Юргенс підписали в січні 2024 року. Повідомляли, що першим відкриють аналогічний центр у Берліні, а Україна стане другою країною у світі, де буде відкрито таку платформу.
У травні повідомлялося, що рішення про відкриття центру міститься в меморандумі, який Федоров, директор World Economic Forum Мірек Душек і президент Фонду «Східна Європа» Віктор Лях підписали на саміті Diia in Zurich. GGTC Kyiv братиме участь у роботі ВЕФ і популяризуватиме український досвід цифровізації на глобальному рівні.
https://thedigital.gov.ua/news/u-kievi-vidkrili-drugiy-u-sviti-global-government-technology-centre
Global Government Technology Centre, Всесвітній економічний форум
Китай у листопаді збільшив виплавку сталі на 2,5% відносно того ж місяця минулого року – до 78,4 млн тонн, за даними Державного статистичного управління країни. Тим часом відносно жовтня виробництво скоротилося на 4,3%.
У січні-листопаді випуск сталі зменшився на 2,7% р/р і становив 929,19 млн тонн.
Виробництво чавуну в КНР минулого місяця становило 67,5 млн тонн, що на 4,1% більше за показник роком раніше, але на 3,9% нижче жовтневого обсягу. За одинадцять місяців у країні було вироблено 782,8 млн тонн чавуну, що на 3,5% менше від обсягу за аналогічний період 2023 року.
Китай уже багато років є найбільшим виробником сталі у світі.
15 грудня у Kyiv Event Hall by Ramada Encore відбулася визначна подія – щорічна церемонія нагородження SBC Ukraine Awards. Серед партнерів заходу особливе місце зайняла компанія HITBIT PRO, яка представила свою інноваційну криптокартку та підтвердила статус технологічного лідера в Україні.
HITBIT PRO – це український стартап, створений Ігорем Кучеренком та Дмитром Нікіфоровим, який змінює уявлення про зручність фінансових операцій. Їхній основний продукт – криптокартка – дозволяє оплачувати покупки у криптовалюті, здійснювати обмін та виведення коштів безпосередньо через POS-термінали у будь-якій країні світу.
На заході команда HITBIT PRO представила інтерактивний стенд, де гості мали можливість побачити продукт у дії. Відвідувачі змогли зареєструватися, замовити картку та випробувати оплату в реальному часі. Ця демонстрація викликала справжній фурор серед учасників SBC Ukraine Awards.
“Наша місія – зробити фінансові операції простими, зручними та доступними для кожного. Ми пишаємося тим, що наш продукт представляє Україну на світовій фінансовій арені”, – відзначив Ігор Кучеренко, співзасновник HITBIT PRO.
HITBIT PRO отримала схвальні відгуки не лише від представників бізнесу, але й від маркетингових агенцій, які вже бачать перспективи співпраці з таким інноваційним продуктом. Завдяки таким ініціативам SBC Ukraine Awards стає платформою для відкриття нових ідей та рішень у галузі спорту, бізнесу та технологій.
DMYTRO NIKIFOROV, HitBit Pro, MASTERCARD, Ігор Кучеренко, КРИПТО КАРТА
Першу угоду в рамках державної програми “єОселя” на купівлю квартири в споруджуваному будинку екоміста Lucky Land від компанії DIM укладено у вівторок, 17 грудня, повідомили в пресслужбі DIM.
“Підписання угоди на купівлю квартири в сучасному екомісті Lucky Land за допомогою держпрограми “єОселя” – це важливий крок до забезпечення доступного житла для багатьох наших клієнтів та підтвердження надійності й прозорості компанії DIM, адже під час акредитації банки дуже ретельно перевіряють забудовника”, – прокоментувала подію керівниця відділу продажу екоміста Lucky Land Ольга Арбузова, слова наводяться в повідомленні.
Державна програма доступного іпотечного кредитування “єОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних терміном до 20 років із початковим внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектору безпеки та оборони, медпрацівники, педагоги, наукові співробітники.
З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) і громадяни, які не мають власного житла понад нормативну площу.
Lucky Land (вул. Берковецька, 6) – житловий комплекс комфорт-класу, спроєктований як багатофункціональний район із розвиненою інфраструктурою. Передбачає 23 будівлі заввишки 13-14 поверхів, загалом 5183 квартир, з гостьовим паркінгом на 2,5 тис. і підземним на 356 машиномісць.
Група компаній DIM заснована 2014 року, спеціалізується на повному циклі девелопменту, включно з проєктуванням, будівництвом та управлінням нерухомістю. За цей час компанія ввела в експлуатацію 15 будинків у вісім ЖК, загалом 3640 квартир, побудувала понад 332,7 тис. кв. м житлових і комерційних площ. На стадії будівництва – шість житлових комплексів категорії “комфорт+” і “бізнес-клас”: “Метрополіс”, Park Lake City, Lucky Land, А136 Highlight Tower, Olegiv Podil, The One.
До держпрограми доступного кредитування житла “єОселя” вона приєдналася навесні цього року. Банк-партнер державної програми з доступного кредитування SKY Bank акредитував для участі в програмі “єОселя” житлові комплекси компанії DIM, які перебувають на фінальній стадії будівництва, – будинки №4 і №6 у ЖК Lucky Land і будинок №3 ЖК “Метрополіс” у Києві.
https://interfax.com.ua/news/economic/1034879.html
