Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні з 24.02.2022 по 01.07.2024
Джерело: Open4Business.com.ua
Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри) цього тижня додало до “Дії” чотири нові випуски військових облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) з датами погашення від квітня 2025 року до червня 2026 року, за традицією надавши їм імена окупованих міст, селищ і територій в Україні.
Зокрема, облігації “Судак” із номінальною ставкою 16,24% річних і датою виплати 30 квітня 2025 року, “Гурзуф” – 15,25% і 4 червня 2025 року, “Лазурне” – 14,72% і 10 вересня 2025 року, “Джарилгач” – 15,47% і 10 червня 2026 року.
Мінцифри нагадало, що з додаванням нових паперів їхня загальна кількість у “Дії” зросла до 11. Зараз там можна купити також випуски з погашенням 20 листопада 2024 року (“Асканія Нова”), 15 січня 2025 року (“Сімферополь”), 12 березня 2025 року (“Макіївка”), 18 червня 2025 року (“Євпаторія”), 23 липня 2025 року (“Джанкой”), 15 жовтня 2025 року (“Керч”) і 28 січня 2026 року (“Бахчисарай”).
Посередниками є державні Сенс Банк (раніше – Альфа-Банк) і Укргазбанк, а також ICU, bond.ua і “Кінто”.
Станом на 6 вересня в обігу перебувають ОВДП на загальну номінальну суму 1 трлн 677,30 млрд гривень. Найбільша частина перебуває у комерційних банків – 742,74 млрд грн і НБУ – 677,60 млрд грн, тоді як у юридичних і фізичних осіб – їх відповідно на 166,46 млрд грн і 63,52 млрд грн, у нерезидентів – на 26,22 млрд грн, територіальних громад – 0,76 млрд грн.
Із початку року фізособи збільшили вкладення в ОВДП на 11,89 млрд грн, тоді як загалом їхній обсяг в обігу зріс на 105,67 млрд грн. За даними “Розрахункового центру”, загалом в Україні на 1 вересня цього року було майже 193 тис. інвесторів порівняно з 166,1 тис. на початок року.
Нацбанк уточнив, що за січень-серпень цього року уряд України залучив від розміщення ОВДП на аукціонах майже 319 млрд грн в еквіваленті: 232,96 млрд грн, $1 млрд 456,6 млн і EUR670,8 млн. На погашення раніше випущених облігацій за цей період спрямовано 133,94 млрд грн, $1 млрд 126,6 млн і EUR841,2 млн.
Таким чином вдалося профінансувати держбюджет за вісім місяців цього року за рахунок ОВДП на 105,20 млрд грн, зокрема в серпні – на 9,11 млрд грн.
На останніх первинних аукціонах 3 вересня Мінфін зберіг ставку розміщення річних гривневих облігацій 14,65% і підвищив ставку за дворічними паперами до 15,6% і за трирічними – до 16,6%-16,9% річних.
Уряд дав старт українському ринку вибухових речовин і детонаторів, скасувавши більшість дозволів і ліцензій, а також спростивши процедури, повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Відкриваємо вітчизняний ринок вибухових речовин і детонаторів – уряд ухвалив рішення для масштабування виробництва боєприпасів», – написав він у Телеграм-каналі в п’ятницю.
За словами віце-прем’єра, наразі обсяги виробництва українських боєприпасів залежать від імпорту вибухових речовин і детонаторів. Водночас Україна має власний потенціал для розвитку цієї сфери, тому ринок потрібно стимулювати і створювати кращі умови для виробників.
«Щоб збільшити обсяг і прискорити виробництво українських боєприпасів, вбиваємо всю бюрократію для виробників. Компанії зможуть виробляти, купувати та імпортувати вибухові речовини і компоненти без дозволів і ліцензій», – написав Федоров.
Він уточнив, що зараз на оформлення документів для початку виробництва вибухових речовин йде мінімум 12-18 місяців. Тільки на оформлення ліцензії на управління відходами йде близько півроку, ще три місяці – на отримання дозволу на операції з відходами.
Необхідно оформляти близько 10 різних бюрократичних документів.
Унаслідок змін, передбачених постановою уряду, процес запуску виробництва може скоротитися до одного місяця, уточнив Федоров.
Він зазначив, що раніше аналогічним чином було відкрито ринки дронів, роботів, РЕБ, боєприпасів, що призвело до результатів на полі бою.
ТДВ “Страхова компанія «АРКС Лайф» (ARX Life, Київ) у січні-червні 2024 року зібрала страхових премій на суму 168,235 млн грн, що на 10,6% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомляють на сайті РА “Стандарт-Рейтинг” про оновлення компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика на рівні “uaААА” за національною шкалою.
Обсяг виплат і відшкодувань, здійснених страховиком за перше півріччя, скоротився на 0,89%, до 31,534 млн грн. Таким чином, рівень виплат страховика зменшився на 2,17 процентного пункту, до 18,74%.
Аквізиційні витрати компанії за січень-червень 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023-го скоротилися на 6,46%, до 88,782 млн грн.
За звітний період компанія збільшила чистий прибуток до 43,936 млн грн, або на 51,16% її показника за перше півріччя 2023 року.
Активи страховика на 1 липня 2024 року збільшилися на 18,67%, до 338,346 млн грн, власний капітал – на 20,75%, до 255,709 млн грн, зобов’язання – на 12,66%, до 82,637 млн грн, а грошові кошти та їхні еквіваленти зросли на 82,56%, до 72,027 млн грн.
Таким чином, станом на початок другого півріччя 2024 року компанія мала високий рівень капіталізації (309,44%), а також рівень покриття її зобов’язань грошовими коштами та їхніми еквівалентами (87,16%).
При цьому РА зазначає, що станом на 1 липня 2024 року страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі 254,827 млн грн. Вони складалися з ОВДП та ОЗДП (98,11%) і депозитів у банках (1,89%).
ARX Life – частина міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Ltd. ARX Life входить до десятки кращих компаній на ринку страхування життя в Україні.
Водночас прибутки банків зросли на 22%Майже 120 млрд грн заробили українські банки за 7 місяців 2024 року за даними НБУ. 93 млрд грн склав чистий прибуток після оподаткування. Разом із заробітками росте й податок на прибуток. Так, цьогоріч фінансові установи вже сплатили у 1,8 разів більше податку на прибуток, ніж минулоріч. На Приват припадає 40% від прибутку всіх банків, а найбільше виріс МТБ — аж у 13 разів.
119,44 млрд грн прибутку разом отримали банки в Україні. Це на 22% більше, ніж за аналогічний період торік: 97,53 млрд грн.
В 1,8 разів цьогоріч зросла сума податку на прибуток — до 25,83 млрд грн. Навіть попри збільшення податків, чистий прибуток все одно більший на 13%, аніж торік: 93,61 млрд грн проти 83,18 млрд грн.
АТ Альпарі банк відкликав свою ліцензію за власним бажанням у червні, тож наразі в Україні працює 62 банки. 8 з них отримали збитки.
На топ-10 банків України наразі припадає 86% від сукупного прибутку: 80,13 млрд грн.
Державні банки
На державні банки припадає 63% від загального прибутку усіх банків. Стабільно лідує Приват: 37,16 млрд грн прибутку після оподаткування. Це на 8% більше, ніж минулоріч.
Саме на Приват припадає 40% від загального прибутку всіх банків країни. Витрати банку на податки виросли у 1,5 рази та склали 12,13 млрд грн.
Загалом 5 із 6 державних банків за цей період отримали сукупний прибуток у розмірі 58,84 млрд грн, а витрати на податки склали 14,6 млрд грн.
Банки з іноземним капіталом
21,5 млрд грн заробили банки з іноземним капіталом. Це на 9% більше, ніж за аналогічний період минулоріч. Податок на прибуток банків цієї групи виріс в 1,7 разів цьогоріч та сягнув 7,26 млрд грн. Наразі на них припадає 23% від сукупного прибутку усіх банків.
Райффайзен Банк залишився лідером цієї групи: 4,87 млрд грн. Це на 28% більше, ніж за відповідний період минулоріч. Витрати на податки Райффайзен Банку зросли вдвічі та склали 1,63 млрд грн.
Банки з приватним капіталом
Сукупний прибуток банків з приватним капіталом зріс на 29% — до 13,39 млрд грн. Відповідно, податки зросли вдвічі: до 3,95 млрд грн. Наразі на цю групу банків припадає 14% сукупного прибутку.
Лідером групи є ПУМБ — 4,24 млрд грн. Водночас найбільший приріст серед усіх банків країни показав МТБ банк: аж у 13 разів, до 539,8 млн грн.
Нагадаємо, наразі у Верховній раді розглядають законопроєкт № 11416-д, у якому пропонується запровадити 50% податку на прибуток для банків на 2024 рік.
Президент України Володимир Зеленський призначив Олександра Камишина радником президента України зі стратегічних питань.
Це закріплено указом №623/2024 від 8 вересня, який опубліковано на сайті президента.
Раніше повідомлялося, що Верховна Рада 4 вересня відправила у відставку міністра з питань стратегічних галузей промисловості Камишина. На цю посаду Камишина було призначено в березні 2023 року, а до цього, у 2021-2023 рр., він був головою правління АТ «Укрзалізниця».
