Світові витрати на інформаційні технології (ІТ) у 2026 році можуть збільшитися на 13,5% і перевищити $6,3 трлн, повідомляється в пресрелізі дослідницької компанії Gartner.
“Цей прогноз наголошує на прискореному зростанні ШІ-інфраструктури та передових технологій чипів пам’яті, – вважає провідний аналітик Gartner Джон-Девід Лавлок. – Інвестиції в центри обробки даних швидко зростають, що в свою чергу призводить до збільшення попиту на високопродуктивні обчислення. Ця динаміка створює значні можливості для зростання компаній, що постачають оптимізовані для ШІ процесори і технології”.
Найбільш значні темпи підйому цього року, як очікується, покажуть витрати на ЦОД – на 55,8%, до $788 млн.
“Стійкий попит у поєднанні з обмеженими поставками призвели до рекордного зростання цін на високошвидкісні чипи пам’яті, – зазначає Лавлок. – Цей стрибок робить сегмент пам’яті прибутковою областю для виробників чипів”.
ПрАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (Південний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) у січні-березні поточного року знизив випуск концентрату на 45,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,546 млн тонн з 2,819 млн тонн.
Відповідно до матеріалів, наявних у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, обсяг виробництва товарної продукції у І кварталі 2026 року на ПГЗК становив концентрату 1 млн 546,5 тис. тонн на суму 4 млрд 255,486 млн грн , обсяг реалізованої продукції – концентрат – 1,431 тис. тонн на суму 3 млрд 865,853 млн грн.
При цьому зазначається, що ПГЗК не експортувало продукцію у звітному періоді.
При цьому обсяг виробництва товарної продукції у І кварталі 2025 року становив концентрат – 2,819 млн тонн на суму 6 млрд 103,340 млн грн. Обсяг реалізованої продукції: концентрат – 2,852 млн тонн на суму 6 млрд 202,801 млн грн.
І уточнюється, що рудо – збагачувальні фабрики №№1,2 переробляють залізисті кварцити, вміст заліза у вихідній руді Fe заг. – 34,70% і Fe магн. – 27,55%.
У 2023 році після розблокування морських портів, які використовуються для реалізації товарної продукції ПГЗК вдалося відновити експорт залізорудної продукції зовнішнім споживачам та, відповідно, збільшити обсяги виробництва.
“На сьогоднішній день, військова агресія російської федерації не дозволяє ПГЗК вести виробничо-господарську діяльність у повному обсязі, в зв’язку з чим рівень інвестицій залишається значно меншим від довоєнного періоду, реалізація частини інвестиційних проектів призупинена, довгострокова програма розвитку підприємства до 2030 року, яка була розроблена та затверджена у 2021 році, була скоригована з фокусом на підтримку існуючих виробничих потужностей, максимального збереження та збільшення строків використання наявного обладнання, постійних пошуків операційних поліпшень для можливості зменшення загальних витрат на господарську діяльність”, – констатується у проміжному звіті.
У 1 кварталі 2026р. середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу – 4007 осіб.
Південний ГЗК є одним з основних виробників залізорудної сировини в Україні – концентрату. Займається видобутком і збагаченням бідних залізистих кварцитів із отриманням залізорудного концентрату. Сировинну базу комбінату є кварцити Скелеватського родовища, розташованого в центральній частині Криворізького залізорудного басейну.
ПівдГЗК на початок війни контролювався групою “Метінвест” і компанією Lanebrook Ltd. (раніше мажоритарний акціонер компанії Evraz Group, 2018 року вийшла зі складу акціонерів групи), яка наприкінці 2007 року придбала 50% акцій ПГЗК у групи “Приват” (Дніпро).
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у Zantest Limited перебуває 29,8815% акцій підприємства, у Jetere Limited (обидві – Кіпр, зареєстровані за однією адресою) – 59,7630%.
Статутний капітал ПАТ – 535,915 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що країні найближчим часом потрібні «сміливі й важливі рішення» та серйозні реформи замість «революційного хаосу». Про це він написав у авторському матеріалі для Kurir.
За словами Вучича, Сербія повинна змінювати не тільки інститути, а й звички суспільства, оскільки майбутнє країни визначатиметься працею, дисципліною та здатністю адаптуватися до нових технологічних та енергетичних викликів.
Перший пункт плану стосується скорочення державного апарату. Вучич виступив за різке зменшення кількості членів уряду, держсекретарів, помічників міністрів та пов’язаних з ними адміністративних структур. Він також заявив про необхідність скасувати низку агентств, канцелярій та управлінь, які, на його думку, не мають достатніх підстав для існування. Окремо президент згадав про дерегуляцію економіки, включаючи скасування зайвої сертифікації товарів з ЄС, через яку вони в Сербії стають дорожчими, ніж у Євросоюзі.
Другий блок пов’язаний з продуктивністю праці. Вучич виступив проти ідей скорочення робочого часу і заявив, що Сербія має «працювати більше, а не менше». За його словами, країна не може дозволити собі підхід, за якого мотивацію намагаються підвищити за рахунок зменшення робочих днів або годин. Він навів як приклад Німеччину, яка, на його думку, для конкуренції з Китаєм і США буде змушена збільшувати трудове навантаження.
Третій пункт плану — глибока реформа освіти. Президент заявив, що Сербії потрібна більш відкрита система вищої та професійної освіти, а також більш активне впровадження дуального навчання. За його словами, підготовка молодих людей до ринку праці має стати одним із центральних пріоритетів освітньої політики.
Четвертий пункт стосується енергетики. Вучич заявив, що Сербії необхідно комплексно вирішувати енергетичні проблеми, включаючи будівництво нафтопроводів, газопроводів, інтерконекторів, гідроелектростанцій, вітропарків і сонячних електростанцій. Однак, за його словами, без малих і великих атомних електростанцій країна не зможе забезпечити довгострокову енергетичну стабільність. Президент назвав ядерну енергетику «найчистішою та найбезпечнішою» і зазначив, що для майбутнього уряду одним із головних викликів стане забезпечення знань і коштів для таких проєктів.
П’ятий пункт присвячений штучному інтелекту, робототехніці та сучасним технологіям. Вучич виступив за «агресивне» освоєння нових знань і продовження закупівлі суперкомп’ютерів та будівництва дата-центрів. Він назвав дата-центри «фабриками інтелекту», які можуть дати Сербії перевагу в регіоні. При цьому президент прямо пов’язав цифровий розвиток з енергетикою, зазначивши, що будівництво дата-центрів не повинно зупинятися через брак електроенергії.
Для сербської економіки запропонований план означає спробу поєднати адміністративну реформу, підвищення ефективності праці, технологічну модернізацію та нову енергетичну стратегію. На практиці найскладнішими пунктами можуть стати скорочення державного апарату, відмова від популістських ідей на ринку праці та підготовка країни до атомної енергетики, яка вимагатиме великих інвестицій, фахівців, регуляторної бази та суспільної згоди.
https://t.me/relocationrs/2771
ПАТ «Центренерго» 6 травня оголосило про намір укласти зі СК «ВУСО» договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
За даними системи електронних державних закупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії склала 125,9 тис. грн проти 385,5 тис. грн очікуваної вартості.
У тендері також брали участь страхові компанії «Гардіан» з пропозицією 127 тис. грн, «Оранта» – 140,4 тис. грн та СК «Країна» – 323,7 тис. грн.
Як повідомляє Сербський Економіст, хорватська національна авіакомпанія Croatia Airlines у найближчі три місяці скасує близько 900 рейсів, або приблизно 5% від запланованих 27 тис. польотів, через різке зростання вартості авіаційного палива. Про це повідомив комерційний директор перевізника Славен Жабо в коментарі RTL Croatia, передає EX-YU Aviation.
За його словами, несприятлива геополітична ситуація різко вдарила по цінах на авіапаливо: з початку кризи вартість гасу подвоїлася і зростає швидше, ніж ціна нафти. Жабо зазначив, що нинішній рівень цін на паливо призведе до багатомільйонних збитків для авіаперевізників, включаючи Croatia Airlines.
Компанія називає скорочення програми «оптимізацією» — тобто приведенням місткості літаків у відповідність до поточного попиту, вартості виконання рейсів та прибутковості конкретних маршрутів. При цьому Croatia Airlines підкреслює, що у високий сезон виконує до 100 рейсів на день, а скасування 900 рейсів торкнеться лише частини розкладу.
Окрім скасування частини рейсів, перевізник готує підвищення цін на квитки. На вартість перельотів впливатиме не тільки паливо, а й зростання витрат в аеропортах. Зокрема, аеропорт Загреба оголосив про підвищення цін на свої послуги на 20% з 1 червня.
Проблема не обмежується Хорватією. За даними The Guardian, через зростання цін на авіапаливо авіакомпанії по всьому світу скоротили близько 2 млн місць на травень 2026 року, що відповідає приблизно 13 тис. рейсів, або менше 2% глобальної авіаційної ємності. Найбільш помітні скорочення торкнулися Turkish Airlines і Lufthansa.
Для регіону це означає, що літній туристичний сезон може пройти за умови дорожчих квитків і меншої кількості доступних рейсів. Особливо чутливо це для країн Адріатики, де авіаційна доступність безпосередньо впливає на туризм, готельний сектор і споживчі витрати іноземних гостей.
Сербська Air Serbia поки що не оголошувала про масштабне скасування рейсів за прикладом Croatia Airlines. Навпаки, компанія повідомила про рекордні фінансові та пасажирські результати за 2025 рік: виручка склала 719,5 млн євро, другий рік поспіль перевищивши 700 млн євро, а перевізник продовжив розширювати маршрутну мережу.
Однак зростання вартості палива вже впливає і на сербського перевізника. Представник Air Serbia Боян Рупіч раніше заявив, що компанія вводить паливні доплати, але пасажири, які вже купили квитки, доплачувати не будуть. За його словами, додаткові збори за зворотні квитки в основному становлять 20–30 євро, а на далекомагістральних рейсах до США та Китаю можуть сягати 100 євро.
