Як повідомляє Experts.new, світова авіація у 2026 році зіткнулася з новою паливною кризою: різке зростання цін на авіаційний керосин, перебої в постачанні через війну навколо Ірану та ризики для логістики через Близький Схід змушують авіакомпанії переглядати розклади, скорочувати нерентабельні рейси та готуватися до підвищення тарифів.
Приводом для нової хвилі обговорень стала публікація німецького Spiegel про те, що Lufthansa нібито готується призупинити експлуатацію до 40 літаків через брак палива. Однак пізніше журнал відкликав повідомлення, а Lufthansa заявила Reuters, що інформація є некоректною і, ймовірно, ґрунтується на старому записі внутрішнього заходу. За даними Reuters, Spiegel визнав, що використовував застарілу інформацію.
При цьому сама проблема тиску на авіаринок з боку цін на паливо залишається актуальною. Ще навесні Lufthansa дійсно розглядала кризові сценарії, включаючи скорочення пропускної спроможності на 2,5–5 % та можливе тимчасове виведення з експлуатації 20–40 менш ефективних літаків. Йшлося не про негайне рішення, а про комплекс заходів на випадок погіршення ситуації з цінами та доступністю керосину.
Головний удар по галузі припав на вартість палива. Міжнародна асоціація повітряного транспорту IATA в червні знизила прогноз прибутку світової авіагалузі на 2026 рік майже вдвічі — до $23 млрд. За оцінкою IATA, витрати авіакомпаній на паливо цього року можуть зрости до $350 млрд, а частка палива в операційних витратах — до 31,4% проти 25,4% роком раніше.
Для авіації це критично: паливо традиційно є однією з найбільших статей витрат, а різкий стрибок цін швидко перетворює частину маршрутів на збиткові. Особливо вразливими є короткі європейські рейси, регіональні напрямки, старі літаки з високою витратою палива та перевізники з обмеженими можливостями хеджування.
Європейська комісія на початку червня заявляла, що на той момент ознак нестачі авіаційного палива в Європі немає. При цьому в Брюсселі визнавали, що найбільш вразливими можуть бути регіональні аеропорти, а основний ризик для пасажирів пов’язаний не з фізичною відсутністю керосину, а зі зростанням цін на квитки.
Великі авіакомпанії вже реагують на ситуацію. Європейські перевізники попереджають, що в міру завершення дії старих паливних хеджів зростання вартості керосину сильніше позначатиметься на тарифах. Частина компаній скорочує рейси, переглядає розклад, скасовує менш прибуткові напрямки та прискорює виведення старих літаків з експлуатації.
Lufthansa навесні оголошувала про скорочення частини короткомагістральної програми, а інші європейські перевізники також попереджали про ризик підвищення тарифів. У США, за даними Міністерства транспорту, витрати великих авіакомпаній на паливо в березні різко зросли: за місяць вони збільшилися на $1,8 млрд, або на 56%.
На глобальному рівні ситуація ускладнюється одразу кількома факторами. Конфлікт навколо Ірану посилив ризики для поставок через Близький Схід, закриття або обмеження повітряних коридорів збільшило довжину маршрутів і витрату палива, а перебої в морській логістиці через стратегічні маршрути підвищили вартість поставок нафти та нафтопродуктів.
Додатковим фактором для Європи стали суперечки навколо майбутніх правил ЄС щодо викидів метану під час імпорту нафти та газу. Німеччина, Італія, Нідерланди, Чехія та низка інших країн виступають за відтермінування частини вимог, попереджаючи, що нові правила з 2027 року можуть ускладнити імпорт не лише газу, а й нафтопродуктів, зокрема авіаційного керосину.
Таким чином, на європейському ринку поки що немає підтвердженого системного дефіциту керосину, але є три стійкі тенденції: авіаційне паливо стало значно дорожчим, авіакомпанії скорочують збиткові маршрути та готуються перекласти частину витрат на пасажирів.
Для пасажирів це означає, що квитки на окремих напрямках можуть подорожчати, особливо на далекомагістральних рейсах і маршрутах із низьким завантаженням. Для авіакомпаній — що ефективність флоту знову стає ключовим фактором конкурентоспроможності. Старі літаки, які були прийнятними за низьких цін на паливо, за умов дорогого керосину швидко стають економічно невигідними.
У 2026 році авіаційний ринок, по суті, проходить новий стрес-тест після пандемії: попит на перельоти зберігається, але прибутковість маршрутів погіршується. Тому головна тенденція найближчих місяців — не зупинка авіації, а дорожча й більш вибіркова мережа рейсів, де перевізники зберігатимуть лише ті напрямки, які витримують тиск палива, попиту та операційних витрат.
Як повідомляє Сербський Економіст, хорватська національна авіакомпанія Croatia Airlines у найближчі три місяці скасує близько 900 рейсів, або приблизно 5% від запланованих 27 тис. польотів, через різке зростання вартості авіаційного палива. Про це повідомив комерційний директор перевізника Славен Жабо в коментарі RTL Croatia, передає EX-YU Aviation.
За його словами, несприятлива геополітична ситуація різко вдарила по цінах на авіапаливо: з початку кризи вартість гасу подвоїлася і зростає швидше, ніж ціна нафти. Жабо зазначив, що нинішній рівень цін на паливо призведе до багатомільйонних збитків для авіаперевізників, включаючи Croatia Airlines.
Компанія називає скорочення програми «оптимізацією» — тобто приведенням місткості літаків у відповідність до поточного попиту, вартості виконання рейсів та прибутковості конкретних маршрутів. При цьому Croatia Airlines підкреслює, що у високий сезон виконує до 100 рейсів на день, а скасування 900 рейсів торкнеться лише частини розкладу.
Окрім скасування частини рейсів, перевізник готує підвищення цін на квитки. На вартість перельотів впливатиме не тільки паливо, а й зростання витрат в аеропортах. Зокрема, аеропорт Загреба оголосив про підвищення цін на свої послуги на 20% з 1 червня.
Проблема не обмежується Хорватією. За даними The Guardian, через зростання цін на авіапаливо авіакомпанії по всьому світу скоротили близько 2 млн місць на травень 2026 року, що відповідає приблизно 13 тис. рейсів, або менше 2% глобальної авіаційної ємності. Найбільш помітні скорочення торкнулися Turkish Airlines і Lufthansa.
Для регіону це означає, що літній туристичний сезон може пройти за умови дорожчих квитків і меншої кількості доступних рейсів. Особливо чутливо це для країн Адріатики, де авіаційна доступність безпосередньо впливає на туризм, готельний сектор і споживчі витрати іноземних гостей.
Сербська Air Serbia поки що не оголошувала про масштабне скасування рейсів за прикладом Croatia Airlines. Навпаки, компанія повідомила про рекордні фінансові та пасажирські результати за 2025 рік: виручка склала 719,5 млн євро, другий рік поспіль перевищивши 700 млн євро, а перевізник продовжив розширювати маршрутну мережу.
Однак зростання вартості палива вже впливає і на сербського перевізника. Представник Air Serbia Боян Рупіч раніше заявив, що компанія вводить паливні доплати, але пасажири, які вже купили квитки, доплачувати не будуть. За його словами, додаткові збори за зворотні квитки в основному становлять 20–30 євро, а на далекомагістральних рейсах до США та Китаю можуть сягати 100 євро.
