До Верховної Ради надійшла заява від міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби про відставку, написав спікер парламенту Руслан Стефанчук.
«Заява буде розглянута на одному з найближчих пленарних засідань», – написав він на своїй сторінці у Фейсбук, прикріпивши фото заяви Кулеби.
Джерело: https://interfax.com.ua/
За інформацією аналітиків EastFruit, сезон лохини в Україні в 2024 році виявився невдалим для виробників. Неймовірно ранній початок цвітіння плантацій лохини з наступними заморозками призвели до деякого скорочення врожайності та шкоди для якості в окремих регіонах країни, проте в цілому обсяг урожаю виявився вищим, ніж у 2023 році. І навіть, незважаючи на те, що аграрії мали безліч проблем зі збиранням, пропозиція ягоди на ринку зросла.
На тлі триваючої воєнної агресії проти України у фермерів була також величезна кількість проблем з маркетингом лохини. Однією з основних проблем є низька ємність внутрішнього ринку. Відповідно, внутрішні ціни на лохину багато в чому залежали від ефективності експорту, з чим також були певні проблеми. Адже лише невелика кількість виробників цієї ягоди можуть збирати достатній обсяг реалізації для прямого експорту.
В результаті, вже на початку сезону, ціни на лохину обвалилися до антирекордів, про що ми писали в цьому матеріалі. Нагадаємо, що у цьому матеріалі говоритимемо про ціни лише на лохину вищого гатунку, тобто. таку, яка може бути продана як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. І навіть на неї ціни, як бачимо на графіку нижче, теж були вкрай низькими.
Слід сказати, що в сезоні 2024 року ранній початок збирання привів також до раннього закінчення масового збирання лохини. Тому для більшості фермерів до середини серпня сезон уже закінчився, що дозволило цінам на лохину дещо відновитися і навіть перевищити рівні сезону 2022 року.
Читайте також: Сезон реалізації лохини в українських господарствах завершиться раніше звичайних термінів
Попри це, якщо взяти до уваги середні ціни протягом місяців, особливо за пікові два місяці, коли збирається до 90% врожаю, тобто. за липень та серпень, то ми бачимо, що середня ціна на лохину в Україні в 2024 році була найнижчою за всі роки.
Наочно падіння цін на лохину в Україні демонструє наступний графік
Як бачимо, середня оптова ціна за лохину вищого ґатунку в Україні за пікові місяці була на 39% нижчою за середню за шість попередніх сезонів (2018-2023 роки) і на 15% нижчою, ніж у не найвдалішому сезоні 2023 року. При цьому найбільш різке падіння ціни до середньої відзначалося саме в липні, коли забирається основна частина врожаю лохини в Україні.
«Щоб оцінити, наскільки суттєвим є зниження цін на лохину для фермерів, слід враховувати кілька додаткових факторів. Фактор №1 – це інфляція, яка була дуже значною навіть для долара США. Таким чином, щороку зниження ціни потрібно коригувати ще на 4-5 процентних пункти, щоб отримати реальну порівнянну цифру. Другий фактор – це зростання продуктивності плантацій у більшості виробників лохини в Україні, що дозволяє дещо підвищити ефективність виробництва та частково компенсувати втрати від зниження цін. Це відбувається тому, що більшість плантацій лохини в Україні лише вступають у повне плодоношення. Проте вже зараз очевидно, що подальше зниження цін на лохину зробить її вирощування для невеликих господарств, які не мають можливості виходу на зовнішні ринки безпосередньо, далеко не настільки прибутковим, як у 2018-2021 роках, а деяких навіть поставить під загрозу збитковості», – каже Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
І хоча сезон лохини ще не можна вважати повністю завершеним, тому що технічно у певні сезони Україна продовжує активно експортувати та продавати на внутрішньому ринку ягоди у вересні і навіть, деякі обсяги у жовтні, у 2024 році ситуація така, що проміжні підсумки сезону будуть дуже близькими до остаточних.
Цього року ціни у вересні та жовтні цілком можуть виявитися досить високими, тому що, незважаючи на відновлення виробництва лохини в Перу, масові поставки ягоди з цієї країни підуть до Європи із запізненням до звичайних термінів. Тим не менш, виробництво лохини в Європі та конкуренція на цьому ринку з боку третіх країн, таких як Марокко, Грузія і навіть країн Африки продовжують зростати, що продовжуватиме тиснути на ціни.
Вартість молока в Україні з початку липня зросла на 2 грн, або на 15%, і продовжить зростати у вересні, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро”.
“Такі масштаби подорожчання безпрецедентні для українського ринку сировини. І це ще не межа цінового зростання. У вересні аналітики прогнозують подальше збільшення цін на молоко”, – прогнозують аналітики.
Причиною значного подорожчання молока та молочних продуктів вони назвали ринкові зміни кон’юнктури, дефіцит сировини та зростання собівартості через обмеженість енергопостачання.
Експерти також звернули увагу, що в другій половині серпня знову встановилася спекотна погода, яка не дала змоги худобі відновитися після аномальної липневої спеки. Продуктивність корів не збільшилася. Долучився фактор сезонного зниження виробництва молока. Водночас попит на сировину зріс, що призвело до подальшого суттєвого зростання цін на молоко. В останній тиждень серпня через чергові ворожі обстріли знову загострилася проблема енергопостачання.
Крім того, в липні помітно скоротилося і поголів’я корів, і обсяг виробництва молока. Аналітики навели дані Міністерства аграрної політики та продовольства, згідно з якими станом на 1 серпня 2024 року в присадибному та промисловому секторах України утримується 1 млн 255,4 тис. корів, що на 7% менше, ніж рік тому. У сільгосппідприємствах поголів’я корів зменшилося на 2%, до 380 тис. Не краща статистика і за серпень, зазначається в аналітичному огляді.
“З урахуванням високої вартості сировини та впливу інших факторів, дорожчають молокопродукти. І якщо ціни на готові молочні продукти зростають повільно, вартість біржових товарів збільшилася доволі швидко та суттєво”, – резюмували в “Інфагро”.
Група «Метінвест» у рамках ініціативи «Сталевий фронт» Ріната Ахметова створила для Міністерства оборони України, в координації з Медичними силами «Схід», перший у країні підземний госпіталь для надання первинної медичної допомоги та стабілізації стану воїнів після поранення на передовій, інвестувавши в нього понад 20 млн грн, ідеться в прес-релізі групи у вівторок.
Зі свого боку Міноборони в повідомленні на своєму сайті зазначило, що госпіталь став першим у рамках масштабного проєкту, який реалізує міністерство в координації з Медичними силами «Восток», а загалом він передбачає будівництво понад двох десятків підземних стабпунктів.
Уточнюється, що перший об’єкт розташований біля лінії фронту і призначений для надання медичної допомоги українським захисникам у максимально безпечних умовах. Госпіталь побудовано на базі шести збільшених сталевих бункерів-«криївок», розроблених «Метінвестом», кожен з яких має довжину 7,6 метра і діаметр 2,5 метра. Для забезпечення функціонування об’єкта встановлено системи вентиляції, водопостачання, водовідведення та альтернативні джерела живлення.
Під час встановлення підземного госпіталю вжито додаткових заходів безпеки, зокрема, він додатково обладнаний системами РЕБ високої потужності та альтернативними джерелами живлення.
«Такі підземні стабпункти є критично важливими для збереження життів наших військових… Це перший крок у рамках масштабного проєкту, що зміцнить нашу медичну інфраструктуру і дасть змогу ще ефективніше підтримувати захисників на передовій», – наголосив міністр оборони Рустем Умеров.
«Метінвест» уточнив, що укомплектованість госпіталю відповідає рівню польових госпіталів другого ешелону (Role/Echelon 2) відповідно до стандартів НАТО, а інвестиції включали витрати не тільки на будівництво госпіталю, але й комплектацію його обладнанням.
«Медичний госпіталь на глибині багатьох метрів під землею – найамбітніший і найскладніший проєкт, який нам доводилося реалізовувати від початку повномасштабного вторгнення в рамках ініціативи «Сталевий Фронт» Ахметова», – зазначив операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко.
Зазначається, що за оснащенням медобладнанням сталевий підземний госпіталь не поступається цивільним лікарням. Зокрема, «Метінвест» укомплектував госпіталь кисневими концентраторами, апаратом ШВЛ, кардіомоніторами, дефібриляторами, операційним обладнанням та освітленням, стерилізаторами, системами обігріву пацієнта, медичними меблями на загальну суму понад 7 млн грн.
«Цей підземний госпіталь – найкращий зі стабілізаційних пунктів. Він дасть змогу надавати медичну допомогу понад 100 пацієнтам на добу, рятуючи сотні життів наших героїв. Сподіваюся, що кількість таких об’єктів зростатиме», – зазначив в.о. командира Медичних сил “Восток” Роман Кузєв.
Новий навчальний заклад освітньої мережі KAN Development архітектурно-інженерний колегіум А+ (АІК+) відкрився в Києві в понеділок. Як повідомили на відкритті АІК+ представники компанії, колегіум розрахований на 680 учнів. Площа будівлі становить 13,1 тис. кв. м, загальна площа навчального центру – 3,30 га, з яких 4 тис. кв. м. – зона укриття. – зона укриття. Навчальний заклад розташований на території житлового кварталу «Файна Таун» у Києві.
У компанії пояснили, що зазначений проєкт – це концептуальний навчально-виховний комплекс, що об’єднує дитсадок, початкову, середню школу, профільний ліцей і позашкільні заняття за напрямами інженерії, ІТ та архітектури.
У KAN додали, що безпосередньо в колегіум вкладено $23 млн, а будівництво кожного шкільного укриття обійшлося майже в 65 млн грн.
Станом на сьогодні KAN Development інвестував понад $100 млн у навчальні заклади.
АІК+ став 15-м навчальним закладом мережі А+, у якій у форматі повного дня навчаються 3 тис. дітей і викладають 700 педагогів.
Діяльність А+ розпочалася 2005 року з ініціативи Іванни Ніконової. До теперішнього часу освітня мережа А+ складається з трьох початкових шкіл, двох середніх, чотирьох дитсадків, трьох дитячих клубів, центру дистанційної освіти, спортивної та музичної шкіл і великого спектра позашкільних студій.
Ринок нових легкових автомобілів за 1,5 місяця додав 50-60% на тлі урядової ініціативи введення 15-відсоткового військового збору із покупців легкових автомобілів, вважають в інформаційно-аналітичній групі AUTO-Consulting.
“Можна із упевненістю говорити, що чутки про 15% додаткового податку активізували приблизно 4000+ покупців нових авто за 1,5 місяця. І це додало ринку 50-60%. Ефективнішої рекламної кампанії і не придумати”, – наголошується в повідомленні на сайті групи.
При цьому в серпні AUTO-Consulting зафіксував 36-відсотковий приріст продажу до серпня 2023 року і 38-відсотковий до липня поточного – до 8,3 тис. од. та зазначив, що такої кількості авто в Україні на місяць давно не продавали.
“Наприкінці липня вже фіксувався початок ажіотажу, який приніс авторинку тисячу додаткових авто”, – нагадується в повідомленні.
Як повідомлялося, 18 липня Кабмін вніс до Ради законопроєкт №11416 про поправки до Податкового кодексу України, згідно з яким, зокрема, пропонувалося стягувати 15% військового збору з покупців автомобілів, проти чого виступила низка представників автобізнесу.
Наприкінці серпня доопрацьований законопроєкт уже не містив цієї норми.
AUTO-Consulting зазначає, що до такого різкого стрибка продажу були готові не всі дилери, проте впевнено втримав темп лідер ринку Toyota (приріст до липня 44,5%), а Renault вдалося вийти на друге місце з третього в липні з приростом продажу на 76,2%. У трійці лідерів закріпився BMW, а Skoda, яка посіла четверте місце, наростила продаж майже вдвічі.
“Цікаво, що вже другий місяць бачимо аномальну кількість електромобілів – 16%, а окремі бренди «китайського імпорту» вже прописалися в десятці кращих”, – зазначають аналітики групи.
Водночас вони висловлюють припущення, що частину цих авто справді було придбано, але значний обсяг дилери просто зареєстрували на себе, щоб позбутися можливих наслідків подорожчання на 15% під час запровадження військового збору.
“Тому реальний обсяг «електричок» побачимо вже за підсумками вересня, коли зникне ажіотаж навколо нових податків”, – резюмують вони.
AUTO-Consulting також наголошує, що не тільки загроза військового збору активізувала авторинок – протягом місяця спостерігалися великі закупівлі корпоративними клієнтами, чимало авто купувала і держава, тож це – комплексний результат.
