Міністерство аграрної політики та продовольства й учасники зернового ринку в доповненнях до меморандуму про взаєморозуміння зафіксували у 2024/2025 маркетинговому році граничний для експорту обсяг у 16,2 млн тонн пшениці та суміші пшениці та жита (меслин) згідно з кодом УКТ ЗЕД 1001, повідомила пресслужба Мінагрополітики.
«Метою підписання меморандуму та додатка до нього є забезпечення продовольчої безпеки, прогнозованого, передбачуваного, гнучкого та стабільного режиму експорту зерна та сталого функціонування ринку зерна в Україні», – процитувала пресслужба слова виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького.
Сторони також домовилися про щомісячний моніторинг обсягів експорту зерна та за необхідності коригування граничного обсягу експорту в січні 2025 року.
Як повідомлялося, Мінагрополітики та учасники зернового ринку в липні 2024 року підписали меморандум про взаєморозуміння на 2024/25 МР. Сторони домовилися співпрацювати щодо узгодження балансових характеристик зернового ринку України для забезпечення продовольчої безпеки, стабілізації ринку зерна, прогнозованого експорту зерна та надходження валютної виручки.
Аграрії всіх областей України розпочали посівну озимих на зерно, а також активно сіють ріпак. Станом на початок вересня вже посіяно 484,1 тис. га озимих, з яких ріпаку – 446,2 тис. га і 37,9 тис. га зернових, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства.
Згідно з повідомленням, озиму пшеницю вже посіяно на 27,7 тис. га, озимий ячмінь – на 2,2 тис. га, озиме жито – 8 тис. га.
За інформацією міністерства, завдяки сприятливим погодним умовам сівбу ріпаку вже завершено у Волинській, Сумській та Тернопільській областях. Аграрії Вінницької, Львівської та Чернівецької областей розпочали сівбу озимих зернових культур.
Станом на 5 вересня роком раніше в Україні було посіяно 699,7 тис. га озимих, з яких ріпаку – 654,9 тис. га, озимої пшениці – 42,5 тис. га, озимого ячменю – 1,2 тис. га, озимого жита – 1,1 тис. га.
Глава ядерного агентства ООН Рафаель Гросі зустрівся з українськими енергетичними чиновниками у вівторок перед запланованим візитом на окуповану Росією Запорізьку атомну електростанцію, що є частиною зусиль із запобігання ядерній катастрофі у воєнний час.
Директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Гроссі прибув до України через тиждень після того, як відвідав Курську атомну електростанцію в Росії і попередив про небезпеку ядерної аварії на ній.
Під час свого останнього візиту до України після вторгнення Росії в лютому 2022 року Гроссі зустрівся з міністром енергетики Германом Галущенком, а також Петром Котіним, головою державної атомної енергетичної компанії «Енергоатом», та Олегом Коріковим, т.в.о. голови Державної інспекції ядерного регулювання України.
МАГАТЕ «повністю віддане забезпеченню безпеки та захисту (українських) ядерних об’єктів, з (а) присутністю на кожному з них», – написав Гроссі на X поряд з фотографіями, на яких він та українські посадовці проводять переговори.
За його словами, вони «обмінювалися думками щодо нашої підтримки українських АЕС (атомних електростанцій) перед моїм візитом на Запорізьку АЕС».
У понеділок Гросси заявив, що він прямує на Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС), «щоб продовжити нашу допомогу і допомогти запобігти ядерній аварії».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що зустрінеться з Гроссі після того, як глава МАГАТЕ відвідає атомні електростанції країни.
Запорізька АЕС на південному сході України, найбільша в Європі атомна електростанція, була захоплена російськими військами незабаром після повномасштабного вторгнення Москви і зараз не працює.
Обидві сторони часто звинувачують одна одну в обстрілах станції. І Москва, і Київ заперечують ці звинувачення.
Зеленський і прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схуф у понеділок відвідали місто Запоріжжя, яке розташоване через річку Дніпро на північний схід від заводу.
Зеленський також заявив, що на даному етапі війни Україна не може повернути контроль над заводом.
«Для України безпечніше контролювати Запорізький завод, але поки що, з точки зору поля бою, я не бачу таких можливостей, а ті, які, ймовірно, існують, вони небезпечні», – сказав Зеленський.
У понеділок російські інформаційні агентства повідомили, що високовольтна лінія електропостачання станції автоматично відключилася, але потреби станції забезпечуються іншою лінією. Причини автоматичного відключення не були вказані.
У понеділок Україна заявила, що російські атаки пошкодили одну з двох зовнішніх повітряних ліній, що з’єднують станцію з українською електромережею. Росія не відразу прокоментувала це твердження.
Росія заявляє, що Курська атомна станція, яку минулого тижня відвідав Гроссі, неодноразово піддавалася атакам з боку українських військ, які знаходяться всього в 40 км (25 милях) від неї, з тих пір, як Україна відрізала шматок російської території в результаті транскордонного нападу в цьому місяці.
Після відвідин Курської атомної електростанції Гроссі заявив, що вона є надзвичайно крихкою, оскільки не має захисного купола, і що «поблизу виникла небезпека або можливість ядерної аварії».
У четвер Міністерство закордонних справ України засудило спроби Росії «звинуватити Україну в нібито провокаціях проти ядерної безпеки».
Міністерство заявило, що Росія активізувала «дезінформаційну кампанію з метою відвернути увагу від власних злочинних дій на Запорізькій атомній електростанції».
У заяві вона назвала такі звинувачення «цинічними» після атак на енергетичну інфраструктуру, які змусили Україну відключити кілька атомних енергоблоків від мережі минулого тижня.
Верховна Рада найближчими днями проведе кадрові ротації в Кабінеті міністрів України.
Зокрема, джерело інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» в уряді повідомило, що 4-5 вересня в парламенті може відбутися кадровий день, на якому будуть розглянуті ротації в уряді. Зі свого боку, народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») у телеграм-каналі заявив, що в парламенті активно обговорюється низка ротацій в уряді. Зокрема, за його словами, передбачається звільнення голів Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів і Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій.
«Кого просто втратять, кого переведуть. А потім призначать ці вільні вакансії, плюс ті 6 міністерств без міністрів. Хоча деякі міністерства приєднають до чинних портфелів віцепрем’єрів», – припустив нардеп.
Також джерела, близькі до уряду, підтвердили агентству, що, ймовірно, на посаду міністра у справах ветеранів буде запропоновано чинного виконувача обов’язків Олександра Порхуна, на посаду міністра молоді та спорту – чинного в.о. Матвія Бідного, на посаду міністра культури та інформаційної політики – чинного в.о. Ростислава Карандєєва.
Крім того, як кандидатури на посаду міністрів інфраструктури та регіонального розвитку розглядають керівника пасажирського напряму «Укрзалізниці» Олександра Перцовського та заступника глави Офісу президента Олексія Кулебу.
Серед іншого, агентству повідомили про можливість затвердження міністром агрополітики Тараса Висоцького, який із травня 2021 року є першим заступником міністра, а після звільнення у відставку Миколи Сольського останні місяці керує відомством у статусі в.о. Ще одне джерело повідомило, що очільник Мінстратегпрому Олександр Камишин може змінити Ростислава Шурму на посаді заступника глави ОП, який курирує економіку.
Агентству не вдалося отримати офіційні підтвердження цих кадрових ротацій, а також підтвердити інші передбачувані кадрові зміни.
Джерело: https://interfax.com.ua/
АТ “Укргазвидобування” (“УГВ”) запустило високопродуктивну свердловину в Полтавській області з дебітом 274 тис. куб. м газу на добу.
Як повідомила компанія на своєму сайті, нову свердловину пробурили як оціночно-експлуатаційну, використовуючи розчин на вуглеводневій основі. Її особливість полягає в тому, що плановий забій розташований безпосередньо під населеним пунктом.
“Ідея буріння цієї свердловини належить Андрію Тіро з УкрНДІгазу, він оцінив видобувні можливості родовища та знайшов віддалену ділянку для її закладання. Водночас команда з розробки підготувала детальне геологічне та технічне обґрунтування”, – зазначив голова “УГВ” Сергій Лагно, слова якого процитовано на сайті.
Він доповнив, що пробурити свердловину виявилося можливим завдяки сучасному буровому обладнанню, передовим технологіям буріння та майстерності фахівців бурового управління “Укрбургаз” (підрозділ “УГВ” – ІФ-У) – вони виконали доволі складне завдання за 4 місяці: пробурили свердловину з виходом вибою понад 1, 3 тис. м.
Своєю чергою, фахівці геофізичного управління “Укргазпромгеофізика” (філія “УГВ” – ІФ-У) в умовах великого кута стовбура свердловини виконали складні каротажні роботи та визначили глибину залягання газоносних пластів.
“Введення в роботу нової свердловини збільшило видобуток газу за добу на цьому родовищі на 17%. Це означає, що у родовища є перспектива для подальшого буріння, незважаючи на виснаженість і вік”, – прокоментував глава “УГВ”
Як нагадали в компанії, “Укргазвидобування” за 6 місяців 2024 року пробурило 50 свердловин, з яких введено в експлуатацію 41.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” у 2023 р. запустило 86 нових свердловин, з них 24 – з початковим дебітом понад 100 тис. куб. м, а в січні-травні 2024 року – 36 нових газових свердловин, 11 з яких є високопродуктивними.
За підсумками 2023 р. виробництво товарного газу компанією становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж у 2022-му.
“Укргазвидобування” в січні-червні 2024 року збільшило видобуток природного газу (товарного) на 8,8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 6,913 млрд куб. м.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Група “Метінвест” у межах мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова створила для Міністерства оборони України, у координації з Медичними силами “Схід”, перший у країні підземний шпиталь для надання первинної медичної допомоги та стабілізації стану воїнів після поранення на передовій, інвестувавши в нього більше ніж 20 млн грн, йдеться в пресрелізі групи у вівторок.
Зі свого боку Міноборони в повідомленні на своєму сайті зазначило, що госпіталь став першим у рамках масштабного проєкту, який реалізує міністерство в координації з Медичними силами “Схід”, а загалом він передбачає будівництво понад двох десятків підземних стабпунктів.
Уточнюється, що перший об’єкт розташований біля лінії фронту і призначений для надання медичної допомоги українським захисникам у максимально безпечних умовах. Шпиталь побудовано на базі шести збільшених сталевих бункерів-“криївок”, розроблених “Метінвестом”, кожен із яких має довжину 7,6 метра і діаметр 2,5 метра. Для забезпечення функціонування об’єкта встановлено системи вентиляції, водопостачання, водовідведення та альтернативні джерела живлення.
Під час встановлення підземного шпиталю вжито додаткових заходів безпеки, зокрема, він додатково обладнаний системами РЕБ високої потужності та альтернативними джерелами живлення.
“Такі підземні стабпункти є критично важливими для збереження життів наших військових… Це перший крок у рамках масштабного проєкту, який зміцнить нашу медичну інфраструктуру і дасть змогу більш ефективно підтримувати захисників на передовій”, – наголосив міністр оборони Рустем Умєров.
“Метінвест” уточнив, що укомплектованість шпиталю відповідає рівню польових госпіталів другого ешелону (Role/Echelon 2) відповідно до стандартів НАТО, а інвестиції включали витрати не тільки на будівництво шпиталю, але й комплектацію його обладнанням.
“Медичний шпиталь на глибині багатьох метрів під землею – найбільш амбітний і найбільш складний проєкт, який нам доводилося реалізовувати від початку повномасштабного вторгнення в рамках ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова”, – зазначив операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко.
Зазначається, що за оснащенням медобладнанням сталевий підземний госпіталь не поступається цивільним лікарням.
Зокрема, “Метінвест” укомплектував шпиталь кисневими концентраторами, апаратом ШВЛ, кардіомоніторами, дефібриляторами, операційним обладнанням та освітленням, стерилізаторами, системами обігріву пацієнта, медичними меблями загальною сумою понад 7 млн грн.
“Цей підземний шпиталь – найкращий зі стабілізаційних пунктів. Він дасть змогу надавати медичну допомогу понад 100 пацієнтам на добу, рятуючи сотні життів наших героїв. Сподіваюся, що кількість таких об’єктів зростатиме”, – зазначив в.о. командира Медичних сил “Схід” Роман Кузєв.
