Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що республіка надала Україні 2026 року військову допомогу на суму понад EUR50 млн, з яких понад EUR40 млн становила продукція естонської оборонної промисловості.
“Внесок цього року в розмірі не менше ніж 0,28% ВВП і зростання частки естонської оборонної продукції в допомозі Україні демонструють послідовність нашої підтримки. Україна може розраховувати і на нас, і на інших своїх союзників”, – сказав Певкур, слова якого наводить пресслужба відомства.
Він зазначив, що 2023 року уряд республіки поставив за мету підтримувати Україну на рівні не менше ніж 0,25% від ВВП на рік. У 2025 році ця допомога сягнула 0,35% ВВП.
Основна частина військової допомоги Естонії надається у вигляді продукції естонських підприємств. Частину пакету допомоги на 2026 рік уже доставлено: Естонія закупила для України безпілотники й супутнє обладнання. Про заходи допомоги на 2027 рік буде оголошено найближчим часом.
У рамках ініціативи країн НАТО PURL (Prioritized Ukraine Requirement List) для України закуповують також продукцію оборонної промисловості США. Естонія підтримала ініціативу на суму EUR21 млн.
Загалом від початку війни в Україні у 2022 році Естонія в рамках різних ініціатив з надання військової допомоги підтримала країну на суму понад EUR850 млн, повідомило Міноборони.
Міністерство закордонних справ Естонії оголосило про виділення EUR340 тис., щоб допомогти українцям, які проживають поблизу лінії фронту, впоратися з пошкодженнями енергетичної інфраструктури, спричиненими постійними атаками Росії.
Як наголосили у МЗС, допомога Естонії допоможе сім’ям обігріти свої домівки та підготувати худобу до зими, покращити теплоізоляцію центрів розміщення для внутрішньо переміщених осіб, а також придбати мобільні центри екстреної допомоги для українських рятувальників. Допомога буде надана давніми гуманітарними партнерами Міністерства закордонних справ: неурядовою організацією Mondo, Estonian Refugee Council та Estonian Rescue Association.
“Путін все ще сподівається, що атаки, холод і темрява зламають опір українців. Ми не допустимо цього. Внаслідок триваючої агресії Росії українці стикаються з черговою важкою воєнною зимою. З настанням холодів людям по всій країні доведеться боротися з перебоями з електроенергією та опаленням і турбуватися про те, як зігріти свої домівки”, – наголосив міністр закордонних справ Маргус Цахкна.
“Ситуація особливо складна поблизу лінії фронту, де потреба в допомозі найбільша через бойові дії. Як естонці, ми дуже добре знаємо, що означає холодна зима. Саме тому ми спрямовуємо нашу допомогу насамперед туди, де вона найбільше потрібна – сім’ям, які намагаються справлятися у власних домівках, людям, змушеним покинути свої домівки через війну, та рятувальникам, які приходять на допомогу навіть у найскладніших обставинах”, – додав Цахкна.
Естонія надає неурядовій організації Mondo EUR160 тис., щоб допомогти центрам розміщення для внутрішньо переміщених осіб поблизу лінії фронту в Сумській, Дніпропетровській та Харківській областях підготуватися до зими. Тринадцять центрів будуть забезпечені опалювальним обладнанням та матеріалами, а два з них також пройдуть ремонт та покращення теплоізоляції. Завдяки підтримці Естонії приблизно 860 внутрішньо переміщених осіб – переважно люди похилого віку, люди з інвалідністю, жінки та діти – матимуть тепле житло цієї зими.
Estonian Refugee Council отримає EUR160 тис. на підтримку сімей, які проживають поблизу лінії фронту в Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Фінансування допоможе сім’ям обігріти свої домівки та покрити витрати на утримання худоби протягом зими, оскільки тваринництво є важливим джерелом засобів до існування для багатьох. Проєкт співфінансується Генеральним директоратом Європейського комітету з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (DG ECHO).
Estonian Rescue Association отримає EUR20 тис. на закупівлю обладнання для двох мобільних пунктів екстреної допомоги для рятувальників від Державної служби з надзвичайних ситуацій України (ДСНС). Мобільні пункти екстреної допомоги забезпечать людей у кризових зонах місцем, де вони можуть зігрітися, отримати доступ до електроенергії та, за необхідності, отримати психологічну підтримку.
Як повідомляє Relocation, уряд Естонії схвалив законопроект, який забороняє придбання нерухомості громадянам Росії та Білорусі, які не мають у країні статусу довгострокового резидента або права на постійне проживання. Якщо документ ухвалить парламент (Рійгікогу), нові правила набудуть чинності з 1 січня 2027 року.
Заборона діятиме на всій території Естонії й стосуватиметься не лише фізичних осіб, а й компаній із Росії та Білорусі, а також юридичних осіб з інших країн, якщо їхній кінцевий бенефіціар підпадає під обмеження. Під заборону потраплять квартири, земельні ділянки, право на забудову та частки в об’єктах нерухомості.
Таллінн пояснює цю ініціативу питаннями національної безпеки. Мета законопроекту — знизити ризики використання нерухомості для розвідувальної діяльності, підготовки диверсій, впливу або створення опорних пунктів поблизу стратегічних об’єктів. Міністр внутрішніх справ Ігор Таро заявив, що заборона має діяти не лише «на папері» і не дозволяти обходити обмеження через фірми в Естонії чи інших країнах ЄС.
При цьому закон не матиме зворотної сили. Росіяни та білоруси, які вже володіють нерухомістю в Естонії, збережуть право власності. Оренда житла та комерційних приміщень також залишатиметься дозволеною. В окремих випадках уряд зможе видати спеціальний дозвіл на купівлю, якщо угода не суперечить цілям закону.
За даними МВС Естонії станом на 9 січня 2026 року в країні перебувало 7 797 громадян Росії та 1 476 громадян Білорусі з тимчасовими дозволами на проживання — загалом 9 273 особи. Саме ця група, якщо вона не має статусу довгострокового мешканця або постійного права проживання, може безпосередньо потрапити під заборону. При цьому 70 237 громадян Росії та 1 190 громадян Білорусі мали довгострокові дозволи на проживання і мають бути виключені з-під дії обмежень.
Є й інший аспект — вже існуючі власники. За даними на квітень 2025 року, серед власників нерухомості в Естонії було 36 952 громадянина Росії та 896 громадян Білорусі. Але їхня нинішня власність не буде вилучатися, тому мова йде насамперед про заборону нових угод.
МВС Естонії заявило про готовність переглянути і, за необхідності, посилити процедури видачі тимчасових посвідок на проживання (temporary residence permits) громадянам Росії та Білорусі. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро, відповідаючи на запит депутата про те, як особи з «неясним минулим» могли отримати право на тимчасове проживання в країні.
За даними МВС Естонії, станом на 9 січня 2026 року в країні проживали 7 797 громадян РФ і 1 476 громадян Білорусі з тимчасовими ВНЖ (всього 9 273 особи).
Таро підкреслив, що видача тимчасових посвідок на проживання проводиться «у суворій відповідності до закону» і включає перевірку дотримання умов та відсутності підстав для відмови, проте процес залишається предметом оцінки «в кожному конкретному випадку». Міністр додав, що відомство проведе додаткову оцінку критеріїв і практики видачі тимчасових посвідок на проживання громадянам РФ і РБ і, за необхідності, посилить їх.
Паралельно МВС Естонії в кінці січня повідомило про підготовку законопроекту, який повинен заборонити громадянам РФ і Білорусі без статусу постійного/довгострокового резидента купувати нерухомість в Естонії, а також обмежити угоди через компанії, що діють в їх інтересах, посилаючись на міркування безпеки. Міністр заявив, що розраховує на прийняття закону до літа.
Естонія ухвалила рішення виділити Україні 3,5 млн євро для закупівлі систем супутникового зв’язку Starlink в рамках IT-коаліції, яку спільно очолюють Естонія та Люксембург. Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства оборони Естонії.
Як зазначив міністр оборони Естонії Ханно Певкур, кошти спрямовуються для посилення IT-спроможності України та підвищення ефективності Збройних сил на полі бою.
“Україна підтвердила нам, що потребує підтримки для забезпечення з’єднання Starlink, і зрозуміло, що це для них надзвичайно важлива допомога, яка має помітний ефект на полі бою. Потужності Starlink особливо критичні, враховуючи прагнення України значно збільшити кількість підрозділів дронів, які потребують високопродуктивного інтернет-з’єднання”, — сказав Певкур.
Він підкреслив, що Україна щодня бореться за свободу всієї Європи, включно з Естонією.
“Тому, окрім озброєння, критично важливою є й інформаційно-технологічна підтримка. Я радий, що ми можемо допомогти Україні у підсиленні її IT-спроможності, тим самим збільшуючи її шанси на перемогу у війні, яка щодня забирає сотні життів”, — додав міністр.
Фінансування у розмірі €3,5 млн надходить із пакета допомоги Україні, запланованого Естонією на 2025 рік. Кошти будуть передані Україні через IT-коаліцію, створену Естонією та Люксембургом, і підуть на спільну закупівлю систем Starlink.
Міністр оборони України Денис Шмигаль під час зустрічі з міністром оборони Естонії Ганно Певкуром на полях JEF подякував за пропозицію виділити 3 млн євро на закупівлю та підтримку систем супутникового зв’язку Starlink.
Як повідомив Шмигаль у соцмережі Х, також міністри обговорили зміцнення протиповітряної оборони, виробництво дронів та створення спільних оборонних підприємств.
“Цінуємо участь Естонії в PURL. Україна також готова долучатися до реалізації проєктів у межах SAFE, що сприятиме обопільному розвитку наших ОПК”, -зазначив Шмигаль.
Також міністри говорили про тренування українських воїнів у межах операції Legio.
“Вдячний за пропозицію Естонії виділити 3 млн євро на закупівлю та підтримку систем супутникового зв’язку Starlink. Продовжуємо наполягати на конфіскації заморожених російських активів — агресор має заплатити. Дякую Естонії за рішучу підтримку українців у цій війні”. – наголосив Шмигаль.
