Інвестиція інвесткомпанії NJJ у “Датагруп-Воля-lifecell”, яка належить французькому мільярдеру Ксав’є Нелю, становитиме $1,5 млрд – це сума угоди з придбання 100% активів компаній та інвестиційні зобов’язання на п’ять років.
“Для України, по суті, зараз вирішується питання $1,5 млрд інвестицій, які включають суму угоди і капітальні інвестиції, які будуть зроблені в наступні п’ять років”, – сказав CEO “Датагруп-Воля-lifecell” Михайло Шелемба агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він також зазначив, що створена після завершення угоди компанія “Датагруп-Воля-lifecell” планує брати участь в аукціонах на розподіл радіочастот мобільного радіозв’язку 2355-2395 МГц, 1935-1950/2125-2140 МГц і 2575-2610 МГц, які Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, може провести в серпні.
“Частоти – це основний актив для будь-якого мобільного оператора. У lifecell зараз достатньо частот, щоб надавати якісні послуги, але ми хочемо рости і нам потрібно буде більше частот”, – сказав Шелемба.
Він підкреслив, що вихід на конкурс такого інвестора як NJJ “підвищить на порядок конкуренцію за частоти, завдяки чому держава зможе виручити більше коштів”.
“А ми говоримо про десятки мільйонів доларів…”, – уточнив Шелемба.
Раніше повідомлялося, що інвесткомпанія NJJ, яка належить французькому мільярдерові Ксав’є Нелю, після завершення угоди з придбання фіксованого телекомунікаційного оператора “Датагруп-Volia” і оператора мобільного зв’язку lifecell об’єднає їхні активи в єдину компанію, яка пропонуватиме клієнтам потрійний пакет послуг. Шелемба очолить об’єднану платформу “Датагруп-Volia-Lifecell”. П’єр Данон, нинішній голова наглядової ради “Датагруп-Volia”, також продовжить свою роботу на посаді голови наглядової ради об’єднаної структури.
Фіналізація угоди залежить від отримання остаточних регуляторних схвалень та інших умов закриття. Як відомо, Антимонопольний комітет виявив підстави для заборони на придбання DVL Telecom DVL Telecom, що входить до групи NJJ французького мільярдера Ксав’є Ньєля, контролю над групою “Лайфселл”. На засіданні 7 березня АМКУ дозволив компанії DVL Telecom придбати контроль над компанією Datagroup Holding Limited (“Датагрупп-Воля”).
CFO Turkcell Каміль Кальйон (Kamil Kalyon) під час сесії запитань-відповідей з інвесторами на представленні фінансових результатів компанії за 2023 рік підтвердив, що суму угоди з NJJ на момент закриття угоди визначено в розмірі $525 млн, але остаточна сума підлягатиме коригуванню.
З 24 квітня по 7 травня 2024 року у Швеції вже вдруге відбудеться “Європейський фестиваль: Українська весна”, що цьогоріч обʼєднає 12 культурних подій. Стокгольм стане місцем проведення різноманітних заходів, які по-різному відображають взаємодію України з європейським культурним контекстом.
Концепція фестивалю полягає в тому, щоб представити Україну як невід’ємну частину спільної європейської культурної спадщини. Цей звʼязок підкреслює слоган фестивалю – “Віддзеркалення в очах один одного – Україна в Європі та Європа в Україні”.
Організатори переконані, що сьогодні кінцевою метою всіх культурних заходів, присвячених Україні за кордоном, має бути фокусування уваги суспільства на боротьбі і перемозі України у війні, яку розвʼязала Росія. І першочергова задача – вкотре нагадати про необхідність посилення допомоги для захисту від агресора.
Тому цього року кожен з 12 днів фестивалю буде присвячений одному з українських митців, що пішли захищати свою країну і загинули на фронті.
6 і 30 травня 2024 року на сцені Київської опери.
Пластична вистава від INSHA DANCE COMPANY — про незламних українців.
«Дорога додому починається в той момент, коли ми з нього їдемо…»
Дивитись трейлер.
6 і 30 травня 2024 року о 18:30 на сцені Київської опери (Театр опери і балету для дітей та юнацтва; вул. Межигірська, 2) відбудуться покази танцювальної вистави «Д.І.М.» від INSHA Dance Company.
Танцювальна вистава «Д.І.М.» на музику Віктора Рекала у виконанні артистів Insha Dance Company — це робота, створена танцівником, хореографом, суперфіналістом шоу «Танцюють всі! 8 сезон», артистом балету Іллею Мірошніченком, а також Катериною Кузнецовою. А за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Стабілізаційного фонду культури від Goethe-Institut стала унікальною театральною подією початку 2024 року, про яку писали Vogue, DTF, Суспільне. Культура, Marie Claire, Harper’s Bazaar, Укрінформ, Великий Київ, Букви, Український Тиждень, УНН та інші.
Композитор і віолончеліст Віктор Рекало на межі академічності та урбанізму створив ексклюзивний музичний твір для струнного квінтету у виставі.
Виставу створено людьми, які особисто пережили евакуацію з рідних домівок у воєнний час і вирішили втілити власний досвід на сцені так, як вміють це найкраще — танцем.
Творці наголошують на тому, що образ залізниці й залізничника у виставі використали невипадково. Адже саме залізницею в перші дні повномасштабного вторгнення було перевезено чи не найбільше внутрішньо переміщених осіб.
«Це зерно раціональної журби за тим життям, яке ми, можливо, не так цінували, як зараз. Це наш літопис», — говорять автори вистави.
«Щодня руйнуються домівки українців, дедалі більше людей переживають втрати. Мистецтво не може бути ні поза політикою, ні поза соціальними процесами. Виставою ми спробували підтримати емоційний стан, пояснити глядачеві, що кожен із нас так чи інакше втрачав дім. Головне — не втрачати надії й віри в краще», — каже хореограф-постановник Ілля Мірошніченко.
«Головним символом дому, для мене, в цій виставі є дорога – не дарма ми використовуємо вислів: дорога додому починається у той момент, як ми з нього їдемо. Це щось на кшталт: цінуємо тоді, коли втрачаємо. Зробивши перший крок через кордон, ти вже невимовно хочеш піти назад. Навіть є відчуття, що якась частина тебе так і робить – іде назад і залишається. Але ти, ковтаючи сльози, ідеш вперед. І ця дуальність відчуттів – це теж шлях, де ти зʼявишся вдома тоді, коли нарешті обʼєднаєш самого себе всередині. Мені здається, що в цій виставі немає нічого конкретного, що б змалювало відчуття присутності вдома. Бо у процесі створення вистави ми зрозуміли, що дім – це максимально індивідуальна річ, відчуття і поняття», – акцентує Катерина Кузнецова.
«…Твір характеризується меланхолією, а делікатна ненав’язливість, що підтримується пісочно-м’яким світлом, злегка відтіняє обличчя танцюристів», — зазначив Томас Лінден у статті для німецького видання «Kölnische Rundschau».
«Ілюзію крику сонця, тиші вітру, легального перебування, права любити і жити, — написав талановитий поет, музикант та композитор Віктор Рекало, чию музику до вистави можна назвати однією з дійових осіб всієї вистави. Бо саме ця прекрасна і потужна музика, поєднана зі стуком та стогоном коліс, створює той неперевершений емоційний фон, який і змушує співпереживати героям. Це і є сила справжнього мистецтва. Я давно не бачила балету, який би ніс таке величезне емоційне навантаження…», — говорить театральна оглядачка Людмила Семенюк про танцювальну виставу.
Нагадаємо, що прем’єра вистави з аншлагом відбулася 30 січня 2024 року на сцені Міжнародного Центру Культури та Мистецтв (МЦКМ, колишній Жовтневий палац).
https://www.instagram.com/insha_dancecompany
https://www.facebook.com/profile.php?id=100091912291752
ДОВІДКА
Хореограф-постановник — Ілля Мірошніченко
Композитор — Віктор Рекало
Художник-сценограф — Богдан Поліщук
Художник з костюмів — Богдан Поліщук
Художниця з освітлення — Світлана Змєєва
Асистентка хореографа-постановника — Катерина Кузнецова
Insha Dance Company розпочала своє існування у 2019 році (Київ, Україна) як молодий творчий дует двох українських танцівників — Іллі Мірошніченка та Катерини Кузнецової. У 2022 році дует трансформувався в Insha Dance Company, метою якої є розвиток та популяризація танцювального театру в Україні через призму європейського досвіду. Глобально метою є створення умов для повернення професійних танцівників з-за кордону на українську сцену та створення конкурентоспроможного осередку для розвитку та роботи українських танцівників та хореографів вдома.
Зараз репертуар Insha Dance Company складається з чотирьох різних за формою хореографічних вистав: «Дерево не Може Втекти» (2018), «1984. ІНША» (2020), «СТІНА» (2021, проєкт реалізовано за підтримки Українського Культурного Фонду, партнер — «Київ-Модерн Балет»), «М.H.O.T.F., або мій Дім на Двох Ногах» (2022, проєкт реалізовано в рамках програми резиденцій для митців з України за підтримки TanzHaus «TanzFaktur» та Kunststiftung NRW, Кельн, Німеччина).
Україна і Словаччина мають намір восени 2024 року провести спільний українсько-словацький підприємницький форум, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Запросили представників словацького бізнесу та уряду на Конференцію з відновлення, яка відбудеться в Берліні в червні цього року. За її результатами восени плануємо організувати спільний українсько-словацький підприємницький форум”, – сказав Шмигаль на спільному брифінгу з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо в четвер.
За його словами, на форумі буде чітко проговорено перспективи інвестування в економіки країн.
Уряд Угорщини запровадить додаткові обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України, щоб захистити угорських фермерів, повідомляє в четвер агентство Associated Press із посиланням на заяву міністра сільського господарства Іштвана Надя.
“Рішення Євросоюзу у 2022 році дозволити безмитний імпорт товарів з України, щоб допомогти її економіці втриматися на плаву, призвело до великого надлишку пропозиції та низьких цін на європейському сільськогосподарському ринку”, – заявив Надь на прес-конференції.
Говорячи про заплановані нові заходи щодо української продукції, міністр пояснив, що під обмеження тепер також потраплять, зокрема, продукти переробки зерна.
Він вказав на те, що чиновники в Брюсселі, на думку Будапешта, зрештою не змогли захистити європейських фермерів, не здатних конкурувати з дешевими українськими товарами, і зазначив, що саме тому Угорщина запровадить додаткові обмеження на національному рівні.
Торік Угорщина ввела заборону на ввезення 24 українських сільськогосподарських товарів. Заборона поширюється на зерно, борошно, рослинну олію, деякі м’ясні продукти та інші товари. Транзиту цей захід не торкнувся.
У березні в ЄС знову набула чинності угода про тимчасове припинення імпортних мит і квот на ввезення української продукції на територію блоку, зазначає агентство.
Бізнес-асоціації під егідою Української ради бізнесу просять доопрацювати оновлений урядом законопроєкт про Бюро економічної безпеки (№10439), оскільки в ньому залишилися неврахованими важливі пропозиції, які ставлять під загрозу перезавантаження БЕБ.
“Найбільш критичною з неврахованих пропозицій є склад конкурсних комісій для переатестації кадрів і механізм проведення переатестацій”, – зазначається в поширеному в четвер зверненні 17 асоціацій.
На їхню думку, детальний механізм проведення переатестацій має бути викладений у законопроєкті, у самих комісіях має бути переважний голос міжнародних експертів, які мають бездоганну репутацію і добре розуміються на проблематиці роботи правоохоронних органів.
Серед інших проігнорованих пропозицій бізнес вказав посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до наявних державних інформаційних систем та встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого БЕБ і їх постійного контролю.
Крім того, наголошується у зверненні, важливим є обмеження доступу до посад у БЕБ осіб, які мають сумнівну репутацію, виходячи з принципу обґрунтованого сумніву, з огляду на незначну кількість корупційних справ, що закінчилися обвинувальними вироками.
Також вкрай важливо зберегти у фінальній редакції проєкту право переважного голосу міжнародних експертів під час обрання голови БЕБ, ідеться в документі.
Крім того, з метою встановлення запобіжників щодо незаконного тиску на бізнес з боку правоохоронних органів, одночасно з перезавантаженням БЕБ бізнес вимагає внести зміни до Кримінального процесуального Кодексу щодо запровадження стандартів прокурорської діяльності, обмеження повноважень Національної поліції та БЕБ у частині надання доручень оперуповноваженим СБУ, забезпечення можливості оскарження до слідчого судді будь-яких дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора.
Крім того, бізнес пропонує запровадити заборону на повторне відкриття провадження за тими самими підставами та вилучення матеріальних цінностей, не зазначених в ухвалі слідчого судді, налагодити відповідальне зберігання і негайне повернення власникам заарештованого майна після ухвалення рішення, обирати обґрунтований рівень застави та забезпечувальних заходів.
Серед інших вимог – покладення на слідчих суддів обов’язку перевірки дотримання вимог підслідності та повернення строків досудового розслідування і процедури їхнього продовження у фактичних кримінальних провадженнях, за винятком тяжких та особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ.
Водночас асоціації зазначили, що в оновленому урядовому законопроєкті про БЕБ було враховано низку пропозицій бізнес-спільноти, зокрема, обрання претендентів на посаду керівника Бюро комісією з переважаючим голосом міжнародних експертів, негайну переатестацію всіх працівників Бюро та аудит через рік і три роки після призначення нового керівника.
Згідно з прогнозом першого заступника профільного комітету ради Ярослава Железняка, законопроєкт №10439 буде винесено на голосування в першому читанні вже в четвер.
БЕБ, бізнес-асоціація, Бюро економічної безпеки, законопроєкт, УКРАЇНА
